43. Розкрити зміст і принципи архітектурного метаболізму.

43. Виникнення метаболізму як напрямку, теорії та стилю у сучасній архітектурі пов’язано з критикою основних принципів функціоналізму. Насамперед, принципу «форма відповідає функції». Ця критика породила нове розуміння співвідношень між функцією і формою, які привели до виникнення нових напрямків у сучасній архітектурі і сутність яких полягає в принципах, коли: форма не визначається функцією, форма визначається контекстом, форма визначається місцем, форма визначається формою, форма визначається технологією (продукт-форма), форма визначається структурою, форма визначається інфраструктурою.

Принцип, відповідно до котрого форма ,насамперед, визначається динамікою функціональних та інфраструктурних змін, став основою метаболістичних теорій і пошуків. Вперше про домінування динамічних змін було заявлено Л.Каном, якого можна вважати провісником метаболізму. В його роботах вперше запропоновано аналізувати динаміку змін між двома видами простору – допоміжного і головного; підкреслено роль інфраструктури у формуванні архітектурного образу; створено уявлення про нову динамічну монументальність.

Ці та інші принципи реалізувались у його проектах, серед яких: медичні лабораторії Ричарда у Пенсільванському університеті (1957-69р.р.), дослідницький центр інституту Й.Солка у Ло-Йолла (1959-65р.р.), урядовий комплекс і госпіталь у Даккі, Бангладеш (1962-74р.р.), Інститут управління в Ахмадабаді , Індія (1962-74р.р.) т. ін.

До провісників метаболізму слід віднести пошукові архітектурні та містобудівні проекти російських конструктивістів, європейського авангарду 60-70р.р. ХХ сторіччя, урбаністичні утопії радянських архітекторів, пошуки представників, так званої, архітектурної біоніки, нарешті, роботи сучасних японських архітекторів.

44. Дати характеристику теоретичним і практичним розробкам к.Танге.

44. Виникнення метаболізму як напрямку, теорії та стилю у сучасній архітектурі пов’язано з критикою основних принципів функціоналізму. Ця критика породила нове розуміння співвідношень між функцією і формою, які привели до виникнення нових напрямків у сучасній архітектурі і сутність яких полягає в принципах, коли: форма не визначається функцією, форма визначається контекстом, форма визначається місцем, форма визначається формою, форма визначається технологією (продукт-форма), форма визначається структурою, форма визначається інфраструктурою.

Принцип, відповідно до котрого форма ,насамперед, визначається динамікою функціональних та інфраструктурних змін, став основою метаболістичних теорій і пошуків.

До містобудівних розробок слід віднести проекти К.Танге і групи УРТЕК: генеральний план м.Кіото (1968р.), реконструкція м.Скопле (1965р.), реконструкція м.Болоньї (1970р.).

Містобудівні ідеї знайшли реалізацію в архітектурних проектах. Серед них проекти К.Танге: спортивний комплекс Йойогі (1964р.)

У своїх подальших роботах К. Танге продовжував розробляти філософські основи метаболізму і обґрунтування положень цієї теорії. Серед них К.Танге виділяє три найістотніші аспекти метаболістичного методу:

-метаморфічна трансформація передбачає перехід від центричних до лінійних (хребтових) схем організації простору;

-метаболістична генерація акцентує увагу на поступовому еволюційному характері змін внутрішньої структури простору;

-просторова структура (штучна природа) реалізує зовнішне зростання і заохочує розвиток;

-на зміну традиційним схемам організації простору приходить кластерна структура;

-функціональний метод заміщується методом символізації простору.

Ці та інші положення поступово трансформувалися і набували нових якостей в більш пізніх роботах майстрів японської архітектури. Серед них роботи К.Танге: міжнародний аеропорт в Алжирі (1976р.), центр мистецтв Согецу в Токіо (1977р.), офіс фірми «Фуджі» у Токіо (1996р.).