- •7. Характеристика наукового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •8. Характеристика худ стилю (визнач, підстилі, жанри, функції, сфера викор, загальні особл, особл на мовних рівнях)
- •9. Характеристика епістолярного стилю (визначення, сфера використання, загальні особл., особл. На мовних рівнях)
- •10. Характеристика офіційно-ділового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях)
- •11. Характеристика розмовного стилю (визнач, сфера використ, загальні особливості, особливості на мовних рівнях)
- •12. Див. Пит. № 9 (повторюється)
- •15. Змінність лексичного складу (архаїзми, історизми, неологізми). Різноріднісь функц-ня таких лексем у стилях сум.
- •16. Характеристика походження слів. Запозичені слова: шляхи, умови, наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів. Засвоєння ін. Слів зі стилістичного погляду.
- •17. Лексика за сферою вживання (визначення, класифікація)
- •18. Стилістичні можливості жаргону та арго у функціональних стилях сучас. Укр. Літ. Мови.
- •19. Стилістичні можливості поетизмів та емоційно-експресивної лексики у функціональних стилях сучас. Укр. Літ. Мови.
- •20. Стилістичні можливості термінів у функціональних стилях сучас. Укр. Літ. Мови.
- •31. Визначення понять «евфемізм» та «дисфемізм». Соціальні та мовні умови виникнення. Стилістичні можливості.
- •32. Явище антонімії. Класифікація антонімічних пар (семантичні, структурні, контекстуальні). Стилістичні прийоми на основі антонімії: антитеза та енантіосимія. Стилістичні функції антонімії.
- •33. Омонімія. Класифікаційні ознаки омонімів. Питання розмежування полісемії та омонімії. Стилістичні функції омонімії. Міжмовна омонімія та її стилістичні можливості.
- •34. Визначення поняття «паронімія». Класифікаційні ознаки паронімів. Стилістичні функції паронімів.
- •36. Трансформація фразеологізмів. Сфера їх функціонування. Способи трансформації.
- •43. Короткі та повні форми прикметника,стягнені та нестягнені форми,ступені порівняння:стилістичні настанови
- •44. Стилістичне можливості займенників та числівників. Омонімічне функціонування займенників. Стилістичне можливості займенників
- •45. Стилістичні можливості дієслівних категорій
- •Стилістичні ресурси і можливості синтаксису
- •2.Функціонально-стилістична диференціація синтаксичних засобів на книжно-письмові та усно-розмовні
- •Стилістичні можливості синтаксису у функціональних стилях сучасної української мови
- •47. Стилістичні можливості простого речення
- •48. Стилістика головних та другорядних членів речення
- •49. Стилістика односкладних речень
- •50. Стилістичні можливості ускладненого речення
- •51. Стилістика складних речень
- •52. Стилістичні прийоми
- •55. Стилістичні фігури та їх види (фото в папці). Стилістичні можливості.
- •56. Синтаксична синонімія. Види синтаксичної синонімії: стилістичні можливості.
- •57. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •58. Модальність. Різновиди модальності.
- •59. Виклад та способи викладу.
- •60. Стилізація. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів. Види стилізації. Стилістичні функції стилізації.
17. Лексика за сферою вживання (визначення, класифікація)
Слова характеризуються також сферою їх уживання. Слова, що їх розуміють і вживають усі носії української мови незалежно від місця проживання і роду занять, називаються загальновживаними (рука, книга, великий, чотири, читати, близько). Саме наявність загальновживаних слів забезпечує існування мови будь-якого народу як єдиної цілості.
У лексиці української мови є і слова обмеженого вживання. Одні з них використовують ся лише у певній місцевості. Це — діалектні слова, або діалектизми. Наприклад:
у літературній мові |
у діалектах |
відро |
путня |
гарний |
файний |
пильнувати |
пазити |
торік |
тогід |
худоба |
маржина |
хлопець |
легінь |
Діалектні слова можуть (здебільшого через художні твори) увійти до літературної мови (наприклад, трепета — осика).
Є слова, що вживаються лише людьми певних професій або ж позначають особливості їх діяльності. Це — професійні слова, або професіоналізми.
Приклади слів, якими користуються: музиканти — квартет, ноти, віолончель, фортепіано; художники — палітра, гравюра, акварель, колорит; медики — ін'єкція, реанімація, бинт, процедура, скальпель; вчителі — означення;опитування, оцінка, диктант, механізатори — карбюратор, капот, ресора, вантажівка, бульдозер.
Серед професійних слів виділяються слова-терміни, якими позначаються наукові поняття. Вживаються вони в текстах наукового стилю. Зокрема, мовознавчі терміни — суфікс, числівник, підмет, наголос; літературознавчі — сюжет, роман, ямб, зав'язка; математичні — дільник, дріб, знаменник, множення, катет тощо. Серед термінів дуже багато запозичених слів.
У тлумачних словниках діалектні слова супроводжуються поміткою діал,, професійні -поміткоюспец, або ж скороченою назвою галузі науки — хім., біол., техн. тощо.
Є й окремі словники місцевих говірок, (напр., буковинських, поліських) та слів певної сфери діяльності (будівельна, снортивна, виноградарська лексика).
18. Стилістичні можливості жаргону та арго у функціональних стилях сучас. Укр. Літ. Мови.
Аналізуючи сучасні тенденції розвитку мови, ми не можемо не виділити зміни, які відбуваються в її лексичному складі, особливо у стилістиці усного і писемного мовлення. Це так звані “сленги” або “арго”. Термін “сленг” в українську мову прийшов з англійської (slang – жаргон) – жаргонні слова або вирази в англійській усній мові, характерні для людей певних професій або соціальних прошарків. Термін “арго” прийшов із французької мови (argot – жаргон) – мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх. Останнім часом термін “сленг” вживають більш активно, ніж терміни “жаргон” і “арго”. Це можна пояснити тим, що сьогодні англійська мова домінує серед інших мов і сленг використовують майже всі люди планети. З одного боку, це явище негативне, оскільки “засмічує” літературну мову. Мова стає грубою та не зовсім зрозумілою.
Жаргон ми розуміємо як соціальний різновид мовлення, що характеризується, на відміну від загальнонародної мови, специфічною експресивно переосмисленою лексикою і фразеологією, а також особливим використанням словотворчих засобів. Жаргон належить відносно відкритим соціальним і професійним групам людей, об'єднаних спільністю інтересів і функціонує як номінативно-експресивна одиниця мовлення, що має інколи вульгарно-фамільярне забарвлення.
Жаргонізми вільно вживаються у мові сучасної української публіцистики.
Наприклад, молодіжна субмова, засвоюючи кримінальний жаргон, нейтралізує семи, пов'язані з реаліями злочинного світу: висіти – "відбувати покарання" у мові молоді "висіти, зависати" означає 1) перебувати у певному місці протягом невизначеного часу, 2) постійно вживати наркотики; Ті, хто збирається „зависнути" у столиці більш ніж на місяць, за типову квартиру без усіляких там прибамбасів повинен викласти з гаманця не менше 100 доларів (АГ, 26.11.03. с.10); „розборка"( розбірка) – "розв'язування конфлікту між ворогуючими кримінальними угрупованнями", на молодіжному субкоді це "суперечка, з'ясування стосунків": Також попавши пальцем у небо, можна сказати, що напередодні виборів знову загостряться бізнесові розбірки, за якими слідуватимуть перерозподіли ринків та фінансових потоків (ПіК, 5-11.09.03; с.10); Сьогодні на старт вийшло багато кандидатів у президенти. І не виключено, що почнуться політичні розборки (М.Поплавський. КВ. 11.11.03); Обов'язковими після таких розбірок стали взаємні звинувачення пропрезидентської більшості та опозиції (К. Джура. АГ, 21.01.04. с.3); Також, попавши пальцем у небо, можна сказати, що напередодні виборів знову загостряться бізнесові розбірки (Пік, 5-11.09.03. с.10); Розборка продовжувалася у дитячому садочку, що розташувався неподалік (Всім, 30.04.03. с.5).
Тенденція до посилення функціональної мобільності жаргонізмів у сучасному публіцистичному дискурсі показує, що, по-перше, українські друковані засоби масової інформації різною мірою проявляють інтерес до цього пласту мови, а, по-друге, функція жаргонної лексики у публіцистичному мовленні неоднакова. Так, розмовного характеру набувають жаргонізми засвітитися(крим. Виявити, видати себе) [4, 121], кинути (мол., крим. Виманити за допомогою обману певну суму грошей; обдурити когось)[4, 136], наїхати (1. мол. Вилаяти, розкритикувати когось; присікатися до когось. 2. крим., жрм. Напасти з погрозами, бажаючи добитись чогось) [4, 184], розкрутити (1. крим. примусити когось давати свідчення, зізнатися у чомусь. 3. мол. Примусити когось витратити гроші. 6. муз. Створити гарну рекламу. Спонсорувати якогось виконавця, групу), розкрутка (1.крим. Повторне слідство. 3. муз. Популяризація музичної групи, виконавця диску. 4. ком. Популяризація твору мистецтва. Партії, освітнього закладу та ін.) [4, 236] тощ