- •7. Характеристика наукового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях).
- •8. Характеристика худ стилю (визнач, підстилі, жанри, функції, сфера викор, загальні особл, особл на мовних рівнях)
- •9. Характеристика епістолярного стилю (визначення, сфера використання, загальні особл., особл. На мовних рівнях)
- •10. Характеристика офіційно-ділового стилю (визначення, підстилі, жанри, сфера використання, загальні особливості, особливості на мовних рівнях)
- •11. Характеристика розмовного стилю (визнач, сфера використ, загальні особливості, особливості на мовних рівнях)
- •12. Див. Пит. № 9 (повторюється)
- •15. Змінність лексичного складу (архаїзми, історизми, неологізми). Різноріднісь функц-ня таких лексем у стилях сум.
- •16. Характеристика походження слів. Запозичені слова: шляхи, умови, наукові підходи до процесів запозичення іншомовних слів. Засвоєння ін. Слів зі стилістичного погляду.
- •17. Лексика за сферою вживання (визначення, класифікація)
- •18. Стилістичні можливості жаргону та арго у функціональних стилях сучас. Укр. Літ. Мови.
- •19. Стилістичні можливості поетизмів та емоційно-експресивної лексики у функціональних стилях сучас. Укр. Літ. Мови.
- •20. Стилістичні можливості термінів у функціональних стилях сучас. Укр. Літ. Мови.
- •31. Визначення понять «евфемізм» та «дисфемізм». Соціальні та мовні умови виникнення. Стилістичні можливості.
- •32. Явище антонімії. Класифікація антонімічних пар (семантичні, структурні, контекстуальні). Стилістичні прийоми на основі антонімії: антитеза та енантіосимія. Стилістичні функції антонімії.
- •33. Омонімія. Класифікаційні ознаки омонімів. Питання розмежування полісемії та омонімії. Стилістичні функції омонімії. Міжмовна омонімія та її стилістичні можливості.
- •34. Визначення поняття «паронімія». Класифікаційні ознаки паронімів. Стилістичні функції паронімів.
- •36. Трансформація фразеологізмів. Сфера їх функціонування. Способи трансформації.
- •43. Короткі та повні форми прикметника,стягнені та нестягнені форми,ступені порівняння:стилістичні настанови
- •44. Стилістичне можливості займенників та числівників. Омонімічне функціонування займенників. Стилістичне можливості займенників
- •45. Стилістичні можливості дієслівних категорій
- •Стилістичні ресурси і можливості синтаксису
- •2.Функціонально-стилістична диференціація синтаксичних засобів на книжно-письмові та усно-розмовні
- •Стилістичні можливості синтаксису у функціональних стилях сучасної української мови
- •47. Стилістичні можливості простого речення
- •48. Стилістика головних та другорядних членів речення
- •49. Стилістика односкладних речень
- •50. Стилістичні можливості ускладненого речення
- •51. Стилістика складних речень
- •52. Стилістичні прийоми
- •55. Стилістичні фігури та їх види (фото в папці). Стилістичні можливості.
- •56. Синтаксична синонімія. Види синтаксичної синонімії: стилістичні можливості.
- •57. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •58. Модальність. Різновиди модальності.
- •59. Виклад та способи викладу.
- •60. Стилізація. Розрізнення стилізації від інших дотичних до неї термінів. Види стилізації. Стилістичні функції стилізації.
15. Змінність лексичного складу (архаїзми, історизми, неологізми). Різноріднісь функц-ня таких лексем у стилях сум.
У наукових, офіційно-ділових текстах неологізми (від грец. neos - новий і logos - слово, поняття; слова чи звороти на позначення нового поняття1) виконують переважно номінативну функцію; в мові художньої літератури їх використання має яскраво виражене стилістичне завдання 2) У публіцистичному стилі загальномовні неологізми виконують такі функції:
підкреслюють новизну понять, які позначають;
посилюють експресію вислову (Кучмагейт [П. - 2000. - ЗО листопада].
Проковтнемо "Кучмагейт"і не подавимось? [ВЗ. - 2001. -19 січня]. Бігморди, янукдоти, янукізми, янучари3);
є засобом передавання позитивної чи негативної оцінки автора;
викор як засіб нетрафаретного, образного відтворення подій ("ПАРЄбудова". Чи допоможе Україні політичний євроремонт?);
називають поняття, на позначення якого нема іншого слова в мові, вводячи нову назву в обіг;
замінюють уже наявну назву точнішою, зрозумілішою;
є засобом створення комічного ефекту (А хто ще повірить в український буржуазний кучманізм Романа Федоріва?
У худ літ загальномовні неологізми використовують переважно для відтворення колориту певного періоду в розвитку суспільства для відтворення колориту доби . Індивідуально-авторські неологізми характерні для художніх і публіцистичних текстів. Здебільшого ці неологізми залишаються тільки в мовленні їх автора, хоча окремі з них згодом можуть стати надбанням загальнонародної мови, як це сталося, скажімо, зі словами мрія (автор -М.Старицький), корабели (автор - Ю.Яновський).
У розм мовл неологізми виник постійно й, ніде не зафіксовані, швидко зникають (Іде бабця з базару. Водній руці-"кравчучка",
в іншій -"кучмовоз". Зупиняється під "бігмордою'Л). Тільки інколи вони переходять до літературної мови2 . Є небезпека надмірного захоплення в мові ЗМІ використанням неологізмів. Особливо це стосується нових абревіатур, значної частини з яких інколи не може розшифрувати навіть автор тексту (ВППЖ, USAIDia ін. абревіатури, написані латинським шрифтом/ На радіо й телебаченні треба вимовляти повністю скорочення, "призначені лише для зорового сприймання"3 (Десять кілометрів, а не десять кими, десять каем, десять кеме). Загалом же "неологізми в мові - це завжди її оновлення, в більшості випадків логічно й стилістично вмотивоване збагачення, мовленнєво-лексична динаміка в мові, вияв її розвитку".
.Архаїзми (слова, що вийшли з ужитку, бо витіснені сучасними відповідниками:сущий, піїт) в мові ЗМІ вживають для:
1) відтворення колориту доби; 2) надання текстові піднесеності, урочистості; 3) створення комічного ефекту.
Історизми (слова, що вийшли з ужитку у зв'язку зі зник реалій, які вони називали: пристав, кріпак) переважно вживають:
1) для відтворення колориту доби; 2) в суто номінативній функції.
Що ж до використання історизмів "для надання викладові урочистості, піднесеності", "для зіставлення фактів сучасності з подіями, що відбувалися в минулому" та "як опорних слів перифраз"5 , то тут О.Д.Пономарів має на увазі або функції історизмів у художньому мовленні, або часткові, рідкісні випадки вживання цих слів у публіцистичному стилі.