Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗАДАЧИ ЭЛЕКТРОСВЯЗИ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
4.63 Mб
Скачать

2.2 Розв′язання задачі №2

Маємо енергетичний спектр S(ω) :

Представимо енергетичний спектр як функцію трьох змінних :

Згідно до технічного завдання α = 20 с-1 , ω0 = 10 рад/c , тоді спектр набуде вигляду :

Графік спектра зображено на рис.2.2.1

Рисунок 2.2.1

За ефективну ширину спектру приймають смугу частот, у межах якої зосереджена основна частина (зазвичай 95 %) потужності процесу. Однак при аналізі випадкових процесів, що характеризуються нерівномірним спектром з сильно виявленим максимумом, часто використовують поняття ефективної

ширини спектру, що визначається виразом :

,

де Smax(ω) − найбільше значення функції спектральної щільності.

З рис.2.2.1 легко бачити , що Smax(ω) = S( 0,10,20 ) = 0.019.

За допомогою математичного пакету MATHCAD визначаємо :

Таким чином :

рад/c

Інтервал кореляції стаціонарного випадкового процесу визначається за формулою :

с

Шляхом усереднення за ансамблем реалізації отримано вираз для енергетичної характеристики сукупності реалізацій випадкового процесу:

.

Цей вираз являє собою пряме перетворення Фур’є для кореляційної функції. Обернене перетворення Фур’є має вигляд :

.

Обернене та пряме перетворення Фур’є, що пов’язують функції S(ω) та K(τ), мають назву перетворень Хінчіна-Вінера.

Для визначення кореляційної функції скористаємось зворотнім перетворенням Фур'є :

Графік функції зображено на рис.2.2.2.

Рисунок 2.2.2

Якщо визначити кореляційну функцію як :

,

то за допомогою математичного пакету MATHCAD складаємо наступну табл.2.2.1 :

Таблиця 2.2.1

α

K (5, α )

0

4.1759 · 10-2

0.2

4.1135 · 10-2

0.4

1.5133 · 10-2

0.6

5.5672 · 10-3

0.8

2.0481 · 10-3

1.0

7.5347 · 10-4

2

5.0768 · 10-6

3

3.4207 · 10-8

4

2.3049 · 10-10

5

1.5530 · 10-12

6

1.0464 · 10-14

7

7.0502 · 10-17

8

4.7507 · 10-19

9

3.2009 · 10-21

10

2.1567 · 10-23

Відповідний графік функції K(τ ,α ) при τ=5 зображено на рис.2.2.3 :

Рисунок 2.2.3

2.3 Розв′язання задачі №3

Визначимо пропускну спроможність дискретного каналу без завад , в якому використовується m символів з тривалістю t1 , t2 , ... , tі , ... , ... tm . Символи вважаються незалежними і будь-яка послідовність символів – це деяке повідомлення . Задано символи з тривалістю (табл.2.3.1):

Таблиця 2.3.1

t1

t2

t3

t4

4

4

8

8

Пропускна спроможність дискретного каналу:

C = log λ max ,

де λ max – максимальний корінь характеристичного рівняння.

Значення коефіцієнтів λ знаходяться із розв'язку характеристичного рівняння:

1- λ-t1- λ-t2- ... - λ-tm = 0

Звідси:

1- λ-t1- λ-t2- λ-t3- λ-t4 = 0 ,

1- λ-4- λ-4- λ-8- λ-8 = 0 ,

1- 2λ-4- 2λ-8= 0

Нехай λ-4 = х , тоді

1- 2х – 2х2 = 0 ,

2 + 2х – 1 = 0

Розв'язки :

х1 = - 12 - √ 32 ,

х2 = - 12 + √ 32

Отже λ-4 = √ 32 - 12 = 0.3660254

Розв'язуючи рівняння :

λ-4 - 0.3660254 = 0

Отримаємо розв'язки :

λ 1 = - 1.285648 ί ,

λ 2 = 1.285648 ί ,

λ 3 = - 1.285648 ,

λ 4 = 1.285648

Отже , максимальний корінь характеристичного рівняння буде :

λ max = 1.285648

Пропускна спроможність дискретного каналу:

C = log λ max = log (1.285648 ) = 0.3624979 біт/c .