Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.

Якщо зрівнювати недавно в курсах фізики середньої школи матеріал групувався по класах явищ: механічні, теплові, електричні, магнітні, світлові, тяжіння, тому в даний час навчальний матеріал групується по чотирьох фундаментальних фізичних теоріях: класична механіка, термодинаміка та статистична фізика, електродинаміка, квантова фізика. До класичної механіки відносять механіку вільної точки ,. Прийнято ділити механіку на кінематику, статику, динаміку. До основи відносять ряд кінематичних понять і величин, які описують рух і положення матеріальної точки в просторі. Ядро механіки складає перший, другий і третій закони Ньютона і принцип суперпозиції сил. Поняття, які відносять до термодинаміки: температура, кількість теплоти, внутрішня енергія, теплоємність. Ядро термодинаміки представлено трьома принципами. Статистична фізика використовує ряд понять і величин – тиск, температура, ентропія. В ядро статики входять в загальній формі і закони механіки. В основі електродинаміки лежить нова модель матерії і взаємодії. Теоретичним ядром є система рівнянь Максвела – Лоренцо для електромагнітного поля. Питання квантової фізики (електромагнітного поля і механічного руху) об’єднуються в одній темі. В основі розглядають закони Столєтова по фотоефекту.В ролі ядра взяті постулати де Бройля для мікро частин з масою спокою.

Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.

Взаємозв’язок між шкільними предметами має принципове педагогічне значення, він складається не з одного навчального предмету по відношенню до іншого, а з забезпеченням багатосторонніх контактів між ними з метою гармонійного розвитку мислення учнів. Здійснення між предметних зв’язків забезпечує формування цільного уявлення учнів про природу, робить їх знання більш глибокими і реальними. Очевидно, що зв’язок між навчальними предметами являється відображенням об’єктивного зв’язку між окремими науками, а також між ними і технікою, технологіями виробництва. Розрізняють 2 типи зв’язків між предметами: хронологічний і ідейний.

Зв’язок фізики і математики. Між багатьма питаннями МНФ, які можуть бути успішно розв’язані в тісному взаємозв’язку з вивченням математики важливу роль відіграють поняття функціональної залежності, граничного переходу, діями з наближеними числами. Діюча програма з математики розрахована для використання математичних знань учнів для викладання фізики.

Зв’язок фізики і хімії. В фізиці і хімії є багато спільних понять і величин. Важливим об’єктом вивчення фізики і хімії є речовина. Другим об’єктом вивчення є електронна структура речовини. Також вивчається теорія будови речовини, атома і явищ електролітичної дисоціації.

Зв’язок фізики і астрономії. Він обумовлений тим , що основний зміст шкільної астрономії складає астрофізика. По мірі її розвитку з’ясувалось, що небесні тіла і простір між ними являють собою нескінченно велику космічну лабораторію в якій створюються фізичні умови.

Зв’язок фізики і біології. При вивчені біологічних дисциплін учні використовують такі фізичні поняття як теплота, температура, світло, вологість, знайомляться з властивостями твердих, рідких і газоподібних тіл, отримують перші вміння користуватися терезами, лупою, мікроскопом.

Білет №30