- •Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- •Науково-методичний аналіз структури і змісту курсу фізики 8 класу.
- •Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтеїу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергерика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій.
- •Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- •Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма- випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- •Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- •Шкільна лекція з фізики.
- •Опис стану частинки за допомогою квантових чтсел. Спін. Стан електрона в багагтоелектронному атомі. Періодична система Менделєєва.
- •Науково-методичний аналіз і методика вивчення основних понять теми «Електромагнітні коливання»
- •Досліди Резенфорда.Атом водню.Спонтаннє і вимушене випромінювання світла атомами. Квантові генератори.
- •Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- •Шкільна лекція з фізики.
- •Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Частинка в потенціальній ямі.
- •Корпусколярно-хвильовий дуалізм. Постулати Бора. Досліди Франка-Герца, Штерна і Герлаха. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.
- •Методика вивчення закону Кулона.
- •Фотоефект і ефект Комптона
- •Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- •Оптичне випромінювання. Енергія електромагнітної хвилі. Фотометрія. Енергетичні і світлові величини та одиниці їх вимірювання. Закони фотометрії.
- •Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- •Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- •Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- •Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- •Зв'язок курсу фізики з хімією
- •Зв'язок курсу фізики з біологією
- •Хвильова оптика. Когерентні і некогерентні джерела. Інтерференція, дифракція світла та їх застосування. Голографія.
- •Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- •Поширення світла в середовищі. Відбивання і заломлення світла. Розсіювання світла.
- •Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Основні поняття геометричної оптики. Оптичні прилади. Волоконна оптика.
- •Науково-методичний та методологічний аналіз основних питань тем „Теплові явища", „Перший закон термодинаміки". Формуування поняття температура.
- •Перший закон термодинаміки.
- •Формування поняття температура
- •Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- •Електромагнітне поле. Система рівнянь Маквелла
- •Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Магнітне поле в речовині. Діа- пара- і феромагнетики та їх властивості
- •Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- •Електричний струм у металах. Електронна провідність металів. Залежність опору металів від температури. Надпровідність
- •Змінний струм. Активний, ємнісний і індуктивний опори в колах змінного струму.
- •Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- •Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •Формування наукового світогляду учнів.
- •Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона
- •Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- •Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебаєм. Рідкі кристали.
- •Кристалічні і аморфні тіла, класифікація кристалів за типом зв’язків.
- •Теплоємність кристалів.
- •Рідкі кристали.
- •Статистичне тлумачення Розподіл Максвела
- •Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- •Основні поняття й означення.
- •Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- •Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- •Температура.
- •Фізичне значення температури t.
- •Форми організації навчальних занять з фізики.
- •Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- •Основні положення молекулярно-кінетичіюї теорії.
- •Основне рівняння мкт.
- •Рівняння стану ідеального газу.
- •Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- •Відхилення від законів механіки Ньютона
- •Поступати Ейнштейна
- •Перетворення Лоренца
- •Елементи релятивістської динаміки
- •Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- •13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- •Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- •Тверде тіло як система матеріальних точок. Центр мас
- •Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції
- •Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- •Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- •Гравітаційне поле
- •Закон всесвітнього тяжіння
- •Маса тіла
- •Планування роботи вчителя фізики. Календарне, тематичне і поурочне планування з фізики.
- •Підготовка вчителя до уроку. Наукова організація праці вчителя фізики.
- •Закон збереження імпульсу
- •Закон збереження енергії в механіці.
- •Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.
- •Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- •Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку
- •Другий закон Ньютона. Сила
- •Третій закон Ньютона і закон збереження імпульсу
- •Цілі та завдання навчання фізики. Зміст і структура курсу фізики середньої школи.
- •Простір і час
- •Кінематика матеріальної точки
- •Система відліку.
- •Перетворення Галілея
Кристалічні і аморфні тіла, класифікація кристалів за типом зв’язків.
Кристалічні тіла мають певну температуру плавлення, незмінну при сталому тиску; в’язкість аморфних речовин під час нагрівання зменшується; вони переходять у рідкий стан, розм’якшуючись поступово.
Кристали характеризуються наявністю значних сил міжмолекулярної взаємодії і зберігають сталим не лише свій об’єм, а й форму. Правильна геометрична форма є істотною зовнішньою ознакою будь-якого кристала в природних умовах. Розглядаючи окремі кристали, можна переконатися, що вони обмежені плоскими, ніби шліфованими гранями у вигляді правильних багатокутників.
Кристалічну будову мають всі метали у твердому стані. Тіло, яке складається з безлічі невпорядковано розміщених дрібних кристалів називають полікристалічним, або полікристалом.
Полікристалічні тіла є ізотропними, тобто їх фізичні властивості, як і аморфних тіл, у всіх напрямках однакові. Це пояснюється тим, що полікристали складають з величезної кількості невпорядковано орієнтованих дрібних кристаликів, які зрослися між собою.
Розрізняють чотири типи кристалів (і кристалічних решіток): іонні, атомні, металічні і молекулярні.
Іонні кристали. У вузлах решітки іонних кристалів знаходяться позитивно і негативно заряджені іони. Сили взаємодії між ними в основному електростатичні.
Атомні кристали. Їхні кристалічні решітки утворюються внаслідок щільної упаковки атомів, найчастіше однакових (під час взаємодії однакових атомів іони не утворюються. Атоми, що знаходяться у вузлах, зв’язані із своїми найближчими сусідами ковалентним зв’язком.
За умови ковалентного зв’язку електрони не переходять від одного атома до іншого (іони не утворюються), а виникає одна чи кілька спільних електронних пар.
Молекулярні кристали. У вузлах їх кристалічної решітки знаходяться молекули речовини, зв’язок між якими забезпечується силами молекулярної взаємодії.
Металічні кристали. У всіх вузлах гратки металічних кристалів розміщені позитивні іони металу. Між ними хаотично, подібно до молекул газу, рухаються електрони, які відокремилися від атомів під час кристалізації металу. Разом з тим і електрони утримуються іонами в її межах. Наявність вільних електронів у металі забезпечує добру електропровідність і теплопровідність цих речовин.
На відміну від кристалічних аморфні тіла повністю ізотропні, тобто їх властивості однакові в усіх напрямах. Аморфні тіла не мають певної температури плавлення. Якщо, наприклад, нагрівати скло, воно стає м’яким і тягучим.
Друга їх характерна властивість – пластичність. Таким чином, залежно від характеру впливу (зокрема часу, протягом якого діє сила) аморфні речовини поводять себе або як крихкі тверді тіла, або як дуже в’язкі рідини.
Аморфний стан речовини нестійкий: через певний час аморфна речовина переходить у кристалічну.
Теплоємність кристалів.
К ласична модель. У основі класичної теорії теплоємності твердих тіл (кристалів) лежить закон рівнорозподілу енергії по ступенях свободи. Тверде тіло розглядають як систему N незалежних один від одного атомів, що мають по три коливальні ступені свободи. На кожну з них доводиться в середньому енергія kT (kT/2 у вигляді кінетичної і kT/2 у вигляді потенційної). Маючи на увазі, що число коливальних ступенів свободи рівне 3N, одержимо, що внутрішня енергія одного моля атомів U = 3NAkT = 3RT. Звідси молярна теплоємність
C = U/T = 3R (4.35)
У цьому суть закону Дюлонга і Пті, який стверджує, що молярна теплоємність всіх хімічно простих твердих тіл однакова і рівна 3R. Цей закон виконується достатньо добре тільки при порівняно високих температурах. Дослід показує, що при низьких температурах теплоємність тіл убуває (рис. 4.13), прагнучи до нуля при Т 0 згідно із законом С Т3.
= (4.37)
Перший доданок тут - це так звана нульова енергія даного осцилятора. Вона не залежить від Т і не має відношення до теплового руху. Тому в теорії теплоємності тіл її можна опустити і вираз для внутрішньої енергії одного моля матиме вигляд:
U = 3NA = 3NA (4.38)
Тепер можна знайти молярну теплоємність кристалічних решіток:
С = =
Цей вираз називають формулою Ейнштейна.
Модель Дебая. У цій моделі кристалічні грати розглядаються як зв'язана система взаємодіючих атомів. Коливання такої системи - результат накладення багатьох гармонійних коливань з різними частотами. Під гармонійним осцилятором тієї або іншої частоти. Задача зводиться до знаходження спектру частот цих осциляторів. Дебай звернув увагу на те, що при низьких температурах основний внесок в теплоємність вносять коливання (осцилятори) низьких частот, яким відповідають малі кванти енергії h. Практично тільки такі коливання і збуджені при низьких температурах. Низькочастотний же спектр коливань решіток може бути розрахований достатньо точно, і обчислення виявляються досить простими. З теорії виходило, що при Т 0 дійсне С Т3.
C = 9n0k де хm = hмакс/kT = /T. Вираз (4.51) називають формулою Дебая.