- •Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- •Науково-методичний аналіз структури і змісту курсу фізики 8 класу.
- •Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтеїу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергерика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій.
- •Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- •Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма- випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- •Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- •Шкільна лекція з фізики.
- •Опис стану частинки за допомогою квантових чтсел. Спін. Стан електрона в багагтоелектронному атомі. Періодична система Менделєєва.
- •Науково-методичний аналіз і методика вивчення основних понять теми «Електромагнітні коливання»
- •Досліди Резенфорда.Атом водню.Спонтаннє і вимушене випромінювання світла атомами. Квантові генератори.
- •Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- •Шкільна лекція з фізики.
- •Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Частинка в потенціальній ямі.
- •Корпусколярно-хвильовий дуалізм. Постулати Бора. Досліди Франка-Герца, Штерна і Герлаха. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.
- •Методика вивчення закону Кулона.
- •Фотоефект і ефект Комптона
- •Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- •Оптичне випромінювання. Енергія електромагнітної хвилі. Фотометрія. Енергетичні і світлові величини та одиниці їх вимірювання. Закони фотометрії.
- •Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- •Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- •Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- •Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- •Зв'язок курсу фізики з хімією
- •Зв'язок курсу фізики з біологією
- •Хвильова оптика. Когерентні і некогерентні джерела. Інтерференція, дифракція світла та їх застосування. Голографія.
- •Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- •Поширення світла в середовищі. Відбивання і заломлення світла. Розсіювання світла.
- •Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Основні поняття геометричної оптики. Оптичні прилади. Волоконна оптика.
- •Науково-методичний та методологічний аналіз основних питань тем „Теплові явища", „Перший закон термодинаміки". Формуування поняття температура.
- •Перший закон термодинаміки.
- •Формування поняття температура
- •Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- •Електромагнітне поле. Система рівнянь Маквелла
- •Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Магнітне поле в речовині. Діа- пара- і феромагнетики та їх властивості
- •Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- •Електричний струм у металах. Електронна провідність металів. Залежність опору металів від температури. Надпровідність
- •Змінний струм. Активний, ємнісний і індуктивний опори в колах змінного струму.
- •Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- •Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •Формування наукового світогляду учнів.
- •Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона
- •Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- •Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебаєм. Рідкі кристали.
- •Кристалічні і аморфні тіла, класифікація кристалів за типом зв’язків.
- •Теплоємність кристалів.
- •Рідкі кристали.
- •Статистичне тлумачення Розподіл Максвела
- •Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- •Основні поняття й означення.
- •Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- •Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- •Температура.
- •Фізичне значення температури t.
- •Форми організації навчальних занять з фізики.
- •Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- •Основні положення молекулярно-кінетичіюї теорії.
- •Основне рівняння мкт.
- •Рівняння стану ідеального газу.
- •Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- •Відхилення від законів механіки Ньютона
- •Поступати Ейнштейна
- •Перетворення Лоренца
- •Елементи релятивістської динаміки
- •Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- •13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- •Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- •Тверде тіло як система матеріальних точок. Центр мас
- •Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції
- •Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- •Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- •Гравітаційне поле
- •Закон всесвітнього тяжіння
- •Маса тіла
- •Планування роботи вчителя фізики. Календарне, тематичне і поурочне планування з фізики.
- •Підготовка вчителя до уроку. Наукова організація праці вчителя фізики.
- •Закон збереження імпульсу
- •Закон збереження енергії в механіці.
- •Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.
- •Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- •Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку
- •Другий закон Ньютона. Сила
- •Третій закон Ньютона і закон збереження імпульсу
- •Цілі та завдання навчання фізики. Зміст і структура курсу фізики середньої школи.
- •Простір і час
- •Кінематика матеріальної точки
- •Система відліку.
- •Перетворення Галілея
Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
Ланцюжок процесу пізнання: 1. Цілеспрямовані спостереження; 2. Осмислення проблеми; 3. Інтуєтивні здогадки висунення гіпотез; 4. розв’язання проблеми; 5. Експерементальна перевірка отриманих результатів. Навчання повинно йти попереду розвитку.
Існує 3 психологічні особливості процесу навчання фізики: Перша психологічна особливість визначається змістом курсу фізики. (Розумовський «Фізика = експеримент + філософія»). Друга визначається тим, що при вивчення фізики ширше ніж при вивченні будь-яких ін. дисциплін використовуються моделі і знакові позначення і що від учнів у цих умовах вимагається уміння здійснювати перехід від знакових зображень до реальних об’єктів, і зворотній перехід – від реальних об’єктів до ідеальних моделей і знакових зображень. Третя психологічна особливість визначається високою мірою емоційності навчального процесу пов’язаного з вивченням фізичних ефектів.
Існує технологія забезпечення пізнавального інтересу такими шляхами: 1. Подолання прогалин у знаннях учнів. 2. Підсильність задач. 3. Гігієна стресових ситуацій. 4. Належна емоційність навчального акту. 5. Розвиток інтуїції. 6. Дослідництво, творчість.
Процес формування фізичних понять полягає у послідовному розкритті якісних кількісних властивостей предметів, явищ предметів доведеному до їх словесного визначення і свідомого практичного використання. Виділяють два етапи формування фізичних понять: 1) Характеризується рухом процесу пізнання, від чуттєвого конкретного пізнання до абстракції. 2) Другий навпаки від абстракції до конкретизації.
Основні шляхи формування фізичних понять: а) накопичення спостережень і створень понятійної бази для введення нового поняття; б) вибір і науковий аналіз конкретної ситуації, що забезпечує виникнення в свідомості учня нового поняття. Використання моделей; в) аналіз досліджуваного об’єкта чи явища і виявлення його зв’язку з ін. об’єктами чи явищами реального світу; г) формулювання суті поняття; д) конкретизація і розвиток нового поняття.
(До 3-ї частини запит.)Методика вивчення фізичного явища: 1) продемонструвати явище, з’ясувати умови його виникнення і існування на якісному рівні; 2) описати явище якісно, підкреслити його об’єктивний характер; 3) вибрати систему відліку в якій буде здійснюватись аналіз явища; 4) ввести кількісні характеристики сторін явища; 5) провести аналіз законів використовуючи експериментальні і теоретичні засоби; 6) встановити взаємний зв'язок законів які відображають досліджуване явище; 7) спробувати уявити явище в різних системах відліку; 8) сформулювати суть явища використовуючи різні засоби зображення; 9) перевірити відповідність теорії в дослідних даних; 10) проілюструвати наукове значення теорій явищ.
Методика вивчення фізичних законів: 1) продемонструвати реальність зв’язку сторін явища виходячи з спостережень, експериментальних досліджень; 2) уявити і виділити кількісні і якісні характеристики явища, що вивчається; 3) встановити зв'язок між фізичними величинами, відшукати математичну формулу зв’язку, записавши її в умовних позначеннях в аналітичній формі; 4) подати словесне формування закону і зробити його аналіз; 5) спробувати пояснити закон; 6) уявити цей закон в різних системах відліку; 7) спробувати встановити область його застосувань; 8) розглянути наукове і практичне значення закону.
Методика вивчення фізичних теорій: 1) вказати основні дослідні факти у вигляді явищ і їх закономірностей і показати необхідність узагальнення знань у загальних класичних явищах; 2) віднайти якісну модель розглядуваного класу явищ; 3) ввести кількісні характеристики об’єктів і явищ і дати за їх допомогою опис основних положень попереднього пункту; 4) отримати дослідні закономірності із загальних теоретичних положень і пояснити їх; 5) проаналізувати відповідність теоретичних і дослідних даних з метою визначення границь примінимості теорії; 6) показати на прикладах можливість застосування теорії для опису явищ, які входять у сферу дії теорії; 7) встановити зв'язок з ін. теоріями; 8) назвати основні наслідки з даної теорії, вказати які закони витікають з неї і можуть бути сформульовані на основі дедуктивного методу.