- •Класифікація елементарних частинок. Закони збереження і межі їх застосування. Елементарні частинки і фундаментальні взаємодії.
- •Науково-методичний аналіз структури і змісту курсу фізики 8 класу.
- •Ядерні сили та їх властивості. Моделі ядра. Ядерні реакції поділу і синтеїу. Ланцюгова реакція. Ядерна енергерика і екологія. Проблеми термоядерних реакцій.
- •Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
- •Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.
- •Радіоактивність. Закон радіоактивного розпаду. Альфа-, бета-, гамма- випромінювання. Дозиметрія і захист від випромінювання.
- •Система дидактичних засобів з фізики. Комплексне використання дидактичних засобів на уроках фізики.
- •Шкільна лекція з фізики.
- •Опис стану частинки за допомогою квантових чтсел. Спін. Стан електрона в багагтоелектронному атомі. Періодична система Менделєєва.
- •Науково-методичний аналіз і методика вивчення основних понять теми «Електромагнітні коливання»
- •Досліди Резенфорда.Атом водню.Спонтаннє і вимушене випромінювання світла атомами. Квантові генератори.
- •Особливості роботи в школах і класах з поглибленим вивченням фізики.
- •Шкільна лекція з фізики.
- •Хвильова функція. Рівняння Шредінгера. Частинка в потенціальній ямі.
- •Корпусколярно-хвильовий дуалізм. Постулати Бора. Досліди Франка-Герца, Штерна і Герлаха. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.
- •Методика вивчення закону Кулона.
- •Фотоефект і ефект Комптона
- •Диференціація навчання фізики: педагогічна доцільність можливі форми. Профільне і поглиблене вивчення фізики.
- •Оптичне випромінювання. Енергія електромагнітної хвилі. Фотометрія. Енергетичні і світлові величини та одиниці їх вимірювання. Закони фотометрії.
- •Позакласна робота з фізики та форми її проведення. Гурткова робота. Фізичні вечори, олімпіади. Екскурсії з фізики.
- •Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.
- •Поляризація світла. Поляризація при відбиванні від діелектрика. Закон Брюстера і Малюса. Поляризаційні прилади та їх застосування.
- •Дидактичні і методичні основи здійснення міжпредметних зв’язків. Роль міжпредметних зв’язків в формуванні учнів понять, навичок і умінь.
- •Зв'язок курсу фізики з хімією
- •Зв'язок курсу фізики з біологією
- •Хвильова оптика. Когерентні і некогерентні джерела. Інтерференція, дифракція світла та їх застосування. Голографія.
- •Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.
- •Поширення світла в середовищі. Відбивання і заломлення світла. Розсіювання світла.
- •Геометрична оптика як граничний випадок хвильової оптики. Основні поняття геометричної оптики. Оптичні прилади. Волоконна оптика.
- •Науково-методичний та методологічний аналіз основних питань тем „Теплові явища", „Перший закон термодинаміки". Формуування поняття температура.
- •Перший закон термодинаміки.
- •Формування поняття температура
- •Обладнання кабінету фізики. Використання технічних засобів навчання на уроках фізики.
- •Електромагнітне поле. Система рівнянь Маквелла
- •Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •Магнітне поле в речовині. Діа- пара- і феромагнетики та їх властивості
- •Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.
- •Електричний струм у металах. Електронна провідність металів. Залежність опору металів від температури. Надпровідність
- •Змінний струм. Активний, ємнісний і індуктивний опори в колах змінного струму.
- •Робота вчителя фізики як дослідника. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів з фізики.
- •Узагальнення і систематизація знань з фізики. Фізична картина світу.
- •Формування наукового світогляду учнів.
- •Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду. Закон Кулона
- •Науково-методичний аналіз змісту теми ‘ Закони руху Нютона’.
- •Тверді тіла. Аморфні і кристалічні тіла. Класифікація кристалів за типом зв’язків. Теплоємність кристалів за Ейнштейном і Дебаєм. Рідкі кристали.
- •Кристалічні і аморфні тіла, класифікація кристалів за типом зв’язків.
- •Теплоємність кристалів.
- •Рідкі кристали.
- •Статистичне тлумачення Розподіл Максвела
- •Контроль знань і вмінь учнів з фізики. Методи і форми контролю.
- •Основні поняття й означення.
- •Навчальний фізичний експеримент, його структура і завдання. Демонстраційний експеримент і дидактичні вимоги до ньго.
- •Фронтальний фізичний експеримент. Лабораторні роботи, фізичний практикум. Домашні експериментальні роботи.
- •Температура.
- •Фізичне значення температури t.
- •Форми організації навчальних занять з фізики.
- •Типи і структура уроків з фізики. Системи уроків фізики. Вимоги до сучасного уроку фізики.
- •Основні положення молекулярно-кінетичіюї теорії.
- •Основне рівняння мкт.
- •Рівняння стану ідеального газу.
- •Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.
- •Відхилення від законів механіки Ньютона
- •Поступати Ейнштейна
- •Перетворення Лоренца
- •Елементи релятивістської динаміки
- •Розвиток мислення учнів на уроках фізики. Активізація пізнавальної діяльності учнів.
- •13. Методи навчання фізики, їх класифікація.
- •Поблемне навчання фізики. Логіка проблемного уроку.
- •Тверде тіло як система матеріальних точок. Центр мас
- •Основне рівняння динаміки обертального руху. Момент інерції
- •Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •Засвоєння знань і особливості навчального пізнання. Формування фізичних понять. Плани узагальнюючого характеру для вивчення фізичних явищ і величин.
- •Особливості формування експериментальних вмінь і навичок учнів.
- •Гравітаційне поле
- •Закон всесвітнього тяжіння
- •Маса тіла
- •Планування роботи вчителя фізики. Календарне, тематичне і поурочне планування з фізики.
- •Підготовка вчителя до уроку. Наукова організація праці вчителя фізики.
- •Закон збереження імпульсу
- •Закон збереження енергії в механіці.
- •Фундаментальні фізичні теорії як основа шкільного курсу фізики.
- •Зв’язок навчання фізики з викладанням ін. Предметів. Інтегровані курси.
- •Перший закон Ньютона. Інерціальні системи відліку
- •Другий закон Ньютона. Сила
- •Третій закон Ньютона і закон збереження імпульсу
- •Цілі та завдання навчання фізики. Зміст і структура курсу фізики середньої школи.
- •Простір і час
- •Кінематика матеріальної точки
- •Система відліку.
- •Перетворення Галілея
Експериментальні методи ядерної фізики Методи реєстрації елементарних частинок. Прискорювачі заряджених частинок Поглинена доза випромінюваний, її біологічна дія. Способи захисту від випромінювання
Одним із найпростіших приладів для реєстрації елементарних частинок є іонізаційна камера. Це заповнена газом посудина з двома електродами, на які подають напругу. Частинка, що влітає до камери, утворює певну кількість іонів, газ стає провідником і через нього проходить струм. За силою струму можна визначити наявність випромінювання.
Для підсилення слабких іонізаційних струмів, обумовлених тим, що через газ пролітає частинка, можна використати явище ударної іонізації. Це здійснено в лічильнику Гейгера-Мюллера. Він складається зі скляної заповненої аргоном трубки, покритої всередині шаром металу (катод), і тонкої металевої нитки, що йде вздовж осі трубки (анод). Заряджена частинка, пролітаючи в газі, вибиває з атомів електрони, створюючи позитивні іони та вільні електрони. Електрони прискорюються електричним полем до енергій, при яких починається ударна іонізація (тобто кожен електрон вибиває ще хоча б один). Виникає лавина іонів і струм різко зростає. Імпульс напруги подається до реєструючого пристрою. Лічильники Гейгера-Мюллера дешеві, прості та надійні в експлуатації.
Поширеним є також фотоемульсійний метод. Він грунтується на тому, що заряджена частинка при русі в фотоемульсійному шарі руйнує молекули бромистого срібла в тих зернах, через які вона пролетіла. За характером сліду можна довідатись про властивості частинки.
Безпосередньо спостерігати і фотографувати сліди частинок можна в камері Вільсона. Це герметичний циліндр з поршнем, заповнений газом і парами рідини, близькими до насичення. Під час швидкого збільшення об'єму пара перетворюється в перенасичену. Пролітаючи. заряджена частинка іонізує молекули газу, і на цих іонах конденсується пара у вигляді краплинок рідини, які утворюють туман і роблять видимою траєкторію частинки – трек. За довжиною цих треків можна визначати енергію частинки, за кількістю краплинок можна оцінити її швидкість, за характером треку визначається вид частинки. Якщо камеру Вільсона помістити в магнітне поле, то за кривизною треку частинки можна визначити її масу, імпульс, знак заряду, а також швидкість.
Для дослідження швидких частинок застосовують бульбашкові камери, в яких використовують перегріту рідину. У такій рідині на іонах, що утворюються під час руху частинки, виникають бульбашки пари, які роблять трек видимим.
Іонізація, що виникає при взаємодії випромінювання з живою тканиною, біологічно шкідливо впливає на організм. Найчутливішими до радіації є ядра клітин. Радіація в людському організмі вражає насамперед кістковий мозок, від чого порушується процес утворення крові. Опромінювання впливає на спадковість, вражаючи гени в хромосомах.
Вплив радіації на живий організм характеризує доза опромінення. Поглинутою дозою опромінення називають відношення поглинутої енергії Е іонізуючого проміння до маси т речовини, що опромінюється:
У СІ поглинуту дозу опромінення виражають у греях. 1 Гр дорівнює такій поглинутій дозі опромінення, що речовині масою 1 кг передається 1 Дж енергії іонізуючого проміння: 1Гр=1Дж/кг.
У практиці широко користуються такою одиницею дози опромінення, як рентген (Р). Доза опромінення дорівнює 1 Р. коли в 1 см сухого повітря при температурі 0°С і тиску 760 мм. рт. ст. виникає 2-10* пар іонів. 1Р еквівалентний дозі опромінення 0,01 Гр. Враховуючи небезпеку для людини радіоактивних випромінювань, встановлено гранично допустимі дози опромінення. Під час роботи з джерелом радіації необхідні заходи радіаційного захисту. Найпростіший метод захисту – віддалення персоналу на велику відстань від радіоактивних джерел. Встановлюють також захист з речовин, що добре поглинають випромінювання. Джерела гамма-випромінювання помішують у свинцеві контейнери або використовують «будиночки» із свинцевих плит з віконцями із спеціального скла, що містить свинець. Для захисту від особливо потужних джерел випромінювання (реакторів, прискорювачів) будують захисні стіни з бетону, товщина яких може досягати кількох метрів.