- •1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •2. Типи господарських систем в історії людства
- •3. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст до н.Е.
- •4. Господарська діяльність в первісній історії у. Трипільська культура
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам'ятках економічної думки
- •6. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі
- •7. Осьовий час та його роль у формуванні Західної, Східної цивілізацій
- •8. Східна цивілізація та її характеристики. Історичні форми господарств та економічна думка Давньої Індії: Артхашастра
- •9. Соціально-економічний розвиток Китаю. Історичні форми господарства в працях Конфуція
- •10. Основні риси господарського розвитку та економічної думки Давньої Греції
- •11. Антична держава, її суть, відмінність від Східної держави
- •12. Особливасті господарського розвитку дг та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля
- •13. Характерні риси господарської системи Давнього Риму та шляхи еволюції
- •14. Особливості господарського розвитку др (Катон Старший, Варрон, Колумеллела)
- •15. Структура економіки рабовласницької системи. Господарсько-технічні досягнення давньосхідних і античних держав
- •16. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда»
- •17. Феодальні форми господарства, «Капітулярій про вілли»
- •18. Середньовісне місто та його роль…
- •19. Економічні погляди кантоністів. Хома Аквінський
- •20. Основні риси феодального господарства. Основні господарські форми (феодальне помістя, ремісничий цех, торгова гільдія)
- •21. Господарський розвиток Київської Русі. «Повість минулих літ», «Руська правда»
- •22. Вотчина як господарська форма . Її характеристика в «Руській правді»
- •23. Феодальне землеволодіння. Основні категорії залежних селян
- •24. Економічний розвиток укр. Земель в складі Польської та Литовської держав. «Устав на волоки», «Литовські статути»
- •25. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів
- •26. Наслідки Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства
- •27. Історичні передумови виникнення, суть і етапи еволюції меркантилізму. Т.Мен, а.Монкретьєн, а.Серра
- •28. Первісне нагромадження капіталу
- •29. Умови виникнення і загальна характеристика класичної політ економії. Петті і Буагільбер
- •30. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Кене, Тюрго
- •31. «Економічна таблиця» Кене, її значення
- •32. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види
- •33. Форми господарств національних економік. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду
- •34. Промисловий переворот в Англії
- •35. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях Сміта, Рікардо
- •36. Особливості розвитку ринкового господарства Франції. Сей, Бастіа
- •37. Особливості розвитку ринкового господарства Німеччини. Історичні школи
- •38. Особливості становлення ринкових відносин в сша. Теорії Кері
- •40. Марксистське вчення про генезис капіталізму
- •41. Учення Сея про три фактори виробництва та його розвиток в теоріях Маршалла і Шумпетера
- •42. Типи мануфактур в Україні
- •43. Економічна політика Петра I та її вплив на економіку у. Економічні погляди Прокоповича
- •44. Криза кріпосної системи, відміна кріпацтва. Укр економічна думка
- •45. Соціально-економічне становище Правобережної України. Економічний занепад Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії
- •46. Ідеї економічного лібералізму в у. Каразін, Журавський, Вернадський
- •47. Друга науково-технічна революція
- •48. Причини та фактори зростання американської економіки. Американська школа маржиналізму. Кларк
- •49. Основні школи маржиналізму. Їх внесок у розвиток світової економічної теорії
- •50. Розвиток неокласичної традиції у працях а.Пігу
- •51. А.Маршалл та його внесок
- •52. Основні положення і особливості селянської реформи 1861 р. Та її наслідки
- •53. Становлення капіталістичних форм господарювання в аграрному секторі у. Іноземний капітал в укр. Промисловості
- •54. Укр економічна думка пореформеного періоду. Бунге. Демократична економічна думка представників Галичини. Франко, Драгоманов
- •55. Столипінська аграрна реформа. Відруби. Хутори. Еволюція селянської общини.
- •56. Економічні причини та наслідки Першої світової війни та її вплив на розвиток провідних стран
- •57. Економічні наслідки Версальської угоди. Плани Дауеса, Юнга
- •58. Світова економічна криза. «Новий курс» Рузвельта
- •59. Економічні програми національних урядів у. Цр, Гетьманат, Директорія
- •61. Кейнсіанство.
- •62. Неолібералізм про поєднання ринкових механізмів та державного регулювання
- •63. Світове господарство в роки Другої світової війни та її наслідки
- •64. Теоретико-методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму. Веблен, Коммонс, Мітчелл
- •65. План Маршалла
- •66. Розвиток теорії монетаризму Фрідмена
- •67. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно-монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Чемберліна, Робінсона
- •68. Індикативне планування у Франції та теоретичне обґрунтування державного дирижизму ф. Перу
- •69. Роль держави у стимулюванні нтп. Ростоу
- •70. Економічне зростання у повоєнний період. Неокейнсіанська теорія економічного зростання. Харрод-Домар
- •71. Економічне зростання в фрн. Ерхард
- •72. Економічне зростання в сша після Другої світової війни. Тенденції розвитку.
- •73. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства 50-70 рр 20 століття
- •74. Вплив інноваційно- технологічних факторів
- •75. Інтеграційні процеси в економіці Європи. Європейський Союз
- •76. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку розвинутих країн у другій половині XX століття
- •77. Концепція «дифузій власності» (Берлі)
- •78. Теорія «Управлінської революції»
- •79. Теорія постіндустріального суспільства
- •80. Запровадження політики «воєнного комунізму», риси, заходи
- •81. Політики індустріалізації в у, етапи, риси
- •82. Господарський розвиток у. Хрущов
- •83. Колективізація та індустріалізація західно-укр земель (кінець 19-20 ст)
- •84. Косигінська реформа
- •85. Скасцвання кріпацтва в Західній у, його законодавче оформлення
- •86. Соціально-економічне життя у в 70-80 рр 20 ст
- •87. Теорія суспільного розвитку Шумпетера. Теорії монополії і конкуренції.
- •88. Економічний розвиток укр. Земель в період феодальної роздробленості
- •89. Посилення глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства
- •90. Суть та наслідки інформаційно-технологічної революції
- •Передумови утворення ренти:
- •1.Обмеженість землі за збереження попиту на с/г продукти;
- •2.Ренту одержують власники кращих ділянок землі
- •3.Ціна на хліб не може зменшитися нижче рівня витрат на гірших землях
- •23. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
3. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст до н.Е.
Перший в історії людства — первіснообщинний спосіб ведення господарства — пройшов довгий та складний шлях. Археологічні дослідження дозволяють визначити його витоки 5—3 млн років до н. е. Історія первісного господарства може бути умовно поділена на ряд етапів — від передісторії господарства та матеріальної культури (до 1 млн років до н. е.), примітивно-привласнюючий (до XI тис. до н. е.), розвинутого привласнюючого (до ІX тис. до н. е.), зародження створюючого господарства (ІХ—VІІІ тис. до н. е.) до доби створюючого господарства (VІІІ—V тис. до н. е.). В основі первіснообщинного способу господарської діяльності лежить примітивна колективна праця та споживання, обумовлені низьким рівнем розвитку продуктивних сил, надзвичайна залежність від навколишнього середовища. В економічній історії роль первіснообщинної доби досить велика. Саме в цей період закладено основи докапіталістичних економічних структур, що визначали форми подальшого розвитку людства на тисячоліття вперед. Створені й передані наступним поколінням найважливіші галузі економіки. Слідом за першим великим поділом праці (скотарство відокремилося від землеробства) настає наступний великий розподіл праці (відокремлення ремесла від сільського господарства). Це, в свою чергу, потягло розвиток обміну, спочатку без участі грошей, натурального, потім — товарного виробництва, зародження та створення перших в історії людства міст. Протягом багатьох тисячоліть, разом з основною продуктивною силою — виробниками — у процесі розвитку людства вдосконалювались предмети та знаряддя праці. Вони еволюціонували від недосконалих кам’яних рубил до сокир, молотків, луків, списів, сільськогосподарських знарядь. Нові потреби сільськогосподарського розвитку сприяли появі металевих знарядь, спочатку з міді, потім — з бронзи. В первісну добу закладено основи гончарного та текстильного виробництва, будівництва глинобитних та кам’яних жител, гірничої справи та металургії, деревообробки та теслярської справи, транспортування за допомогою винаходу колеса, вітрила тощо. Залежно від природних особливостей того чи іншого племені, економічних умов, відносин із сусідніми народами тощо склалися громади «азіатського» та «античного» типу, які дали початок формуванню ранньорабовласницьких держав. У свою чергу, «германські» або «слов’янські» громади стали колискою ранньофеодальних держав Центральної та Східної Європи. Основою виробничих відносин рабовласницького способу ведення господарства стає власність рабовласника на засоби виробництва та на раба. У виробництві діяв прямий позаекономічний примус. Долею «розмовляючого знаряддя» (раба) стає непосильна праця, скотське існування, рання смерть. Історія рабовласницького способу ведення господарства, виникнення перших цивілізацій нараховує декілька тисячоріч і локально охоплює країни Стародавнього Сходу та античні держави.
Найперші держави на землі з’являються в долинах великих рік Нилу, Тигру, Євфрату, там, де існувала можливість створення зрошувальних (іригаційних) систем, які стали основою поливного землеробства. У долинах цих рік люди значно менше, ніж у інших місцях, залежали від природних умов, отримували стабільні врожаї. Будівництво іригаційних споруд вимагало спільної роботи багатьох людей, її чіткої організації і було однією з найважливіших функцій перших держав, початковою формою яких були так звані ноумени. Номен являв собою землі декількох територіальних громад, адміністративним, релігійним, культурним центром яких було місто. Такі міста-держави вперше виникли наприкінці ІV тис. до н. е. в Єгипті та Південній Месопотамії (між річками Тигр та Євфрат). У ІІІ тис. до н. е. основною економічною одиницею були великі царські господарства, де повністю панував натуральний тип господарювання. Торговельні відносини розвивалися лише в межах ізольованих регіонів (Єгипет, Месопотамія, Індія) та існували найчастіше у вигляді обміну. Саме в ІІІ тис. до н. е. починають складатися рабовласницькі відносини, з’являється патріархальне рабство, притаманне державам Давнього Сходу (на відміну від античних держав, де існувало класичне рабство). Патріархальне рабство виникає в умовах переваги натурального господарства, коли продукція виробляється, як правило, для власного споживання, і немає необхідності в такому високому ступені експлуатації, як у виробництві товарному, а тому раб ще не розглядається як «розмовляюче знаряддя праці», як це було в античних державах. У ІІ тис. до н. е. у давньосхідних державах відбувається деяке вдосконалення знарядь праці, спостерігається прогрес у ремеслі та сільському господарстві, зростає товарність виробництва, отримує розвиток лихварство, боргове рабство. Державні землі на різних умовах починають надаватися приватним особам. Кінець ІІ тис. до н. е. став складним періодом у житті давньосхідних держав. Закінчується бронзовий вік, коли знаряддя праці та зброю виготовляли переважно із бронзи, починається вік залізний. Культуру заліза на територію давніх держав приносять молоді народи, зокрема так звані народи моря, які вторглися на територію цих держав та наклали значний відбиток на історію Давнього Сходу.