- •1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •2. Типи господарських систем в історії людства
- •3. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст до н.Е.
- •4. Господарська діяльність в первісній історії у. Трипільська культура
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам'ятках економічної думки
- •6. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі
- •7. Осьовий час та його роль у формуванні Західної, Східної цивілізацій
- •8. Східна цивілізація та її характеристики. Історичні форми господарств та економічна думка Давньої Індії: Артхашастра
- •9. Соціально-економічний розвиток Китаю. Історичні форми господарства в працях Конфуція
- •10. Основні риси господарського розвитку та економічної думки Давньої Греції
- •11. Антична держава, її суть, відмінність від Східної держави
- •12. Особливасті господарського розвитку дг та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля
- •13. Характерні риси господарської системи Давнього Риму та шляхи еволюції
- •14. Особливості господарського розвитку др (Катон Старший, Варрон, Колумеллела)
- •15. Структура економіки рабовласницької системи. Господарсько-технічні досягнення давньосхідних і античних держав
- •16. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда»
- •17. Феодальні форми господарства, «Капітулярій про вілли»
- •18. Середньовісне місто та його роль…
- •19. Економічні погляди кантоністів. Хома Аквінський
- •20. Основні риси феодального господарства. Основні господарські форми (феодальне помістя, ремісничий цех, торгова гільдія)
- •21. Господарський розвиток Київської Русі. «Повість минулих літ», «Руська правда»
- •22. Вотчина як господарська форма . Її характеристика в «Руській правді»
- •23. Феодальне землеволодіння. Основні категорії залежних селян
- •24. Економічний розвиток укр. Земель в складі Польської та Литовської держав. «Устав на волоки», «Литовські статути»
- •25. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів
- •26. Наслідки Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства
- •27. Історичні передумови виникнення, суть і етапи еволюції меркантилізму. Т.Мен, а.Монкретьєн, а.Серра
- •28. Первісне нагромадження капіталу
- •29. Умови виникнення і загальна характеристика класичної політ економії. Петті і Буагільбер
- •30. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Кене, Тюрго
- •31. «Економічна таблиця» Кене, її значення
- •32. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види
- •33. Форми господарств національних економік. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду
- •34. Промисловий переворот в Англії
- •35. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях Сміта, Рікардо
- •36. Особливості розвитку ринкового господарства Франції. Сей, Бастіа
- •37. Особливості розвитку ринкового господарства Німеччини. Історичні школи
- •38. Особливості становлення ринкових відносин в сша. Теорії Кері
- •40. Марксистське вчення про генезис капіталізму
- •41. Учення Сея про три фактори виробництва та його розвиток в теоріях Маршалла і Шумпетера
- •42. Типи мануфактур в Україні
- •43. Економічна політика Петра I та її вплив на економіку у. Економічні погляди Прокоповича
- •44. Криза кріпосної системи, відміна кріпацтва. Укр економічна думка
- •45. Соціально-економічне становище Правобережної України. Економічний занепад Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії
- •46. Ідеї економічного лібералізму в у. Каразін, Журавський, Вернадський
- •47. Друга науково-технічна революція
- •48. Причини та фактори зростання американської економіки. Американська школа маржиналізму. Кларк
- •49. Основні школи маржиналізму. Їх внесок у розвиток світової економічної теорії
- •50. Розвиток неокласичної традиції у працях а.Пігу
- •51. А.Маршалл та його внесок
- •52. Основні положення і особливості селянської реформи 1861 р. Та її наслідки
- •53. Становлення капіталістичних форм господарювання в аграрному секторі у. Іноземний капітал в укр. Промисловості
- •54. Укр економічна думка пореформеного періоду. Бунге. Демократична економічна думка представників Галичини. Франко, Драгоманов
- •55. Столипінська аграрна реформа. Відруби. Хутори. Еволюція селянської общини.
- •56. Економічні причини та наслідки Першої світової війни та її вплив на розвиток провідних стран
- •57. Економічні наслідки Версальської угоди. Плани Дауеса, Юнга
- •58. Світова економічна криза. «Новий курс» Рузвельта
- •59. Економічні програми національних урядів у. Цр, Гетьманат, Директорія
- •61. Кейнсіанство.
- •62. Неолібералізм про поєднання ринкових механізмів та державного регулювання
- •63. Світове господарство в роки Другої світової війни та її наслідки
- •64. Теоретико-методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму. Веблен, Коммонс, Мітчелл
- •65. План Маршалла
- •66. Розвиток теорії монетаризму Фрідмена
- •67. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно-монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Чемберліна, Робінсона
- •68. Індикативне планування у Франції та теоретичне обґрунтування державного дирижизму ф. Перу
- •69. Роль держави у стимулюванні нтп. Ростоу
- •70. Економічне зростання у повоєнний період. Неокейнсіанська теорія економічного зростання. Харрод-Домар
- •71. Економічне зростання в фрн. Ерхард
- •72. Економічне зростання в сша після Другої світової війни. Тенденції розвитку.
- •73. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства 50-70 рр 20 століття
- •74. Вплив інноваційно- технологічних факторів
- •75. Інтеграційні процеси в економіці Європи. Європейський Союз
- •76. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку розвинутих країн у другій половині XX століття
- •77. Концепція «дифузій власності» (Берлі)
- •78. Теорія «Управлінської революції»
- •79. Теорія постіндустріального суспільства
- •80. Запровадження політики «воєнного комунізму», риси, заходи
- •81. Політики індустріалізації в у, етапи, риси
- •82. Господарський розвиток у. Хрущов
- •83. Колективізація та індустріалізація західно-укр земель (кінець 19-20 ст)
- •84. Косигінська реформа
- •85. Скасцвання кріпацтва в Західній у, його законодавче оформлення
- •86. Соціально-економічне життя у в 70-80 рр 20 ст
- •87. Теорія суспільного розвитку Шумпетера. Теорії монополії і конкуренції.
- •88. Економічний розвиток укр. Земель в період феодальної роздробленості
- •89. Посилення глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства
- •90. Суть та наслідки інформаційно-технологічної революції
- •Передумови утворення ренти:
- •1.Обмеженість землі за збереження попиту на с/г продукти;
- •2.Ренту одержують власники кращих ділянок землі
- •3.Ціна на хліб не може зменшитися нижче рівня витрат на гірших землях
- •23. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
31. «Економічна таблиця» Кене, її значення
Учення про складові капіталу стало для Ф. Кене вихідним пунктом аналізу процесу відтворення й обігу всього суспільного капіталу, опис якого він навів у відомій “Економічній таблиці” (1758). Ф. Кене вперше в історії політичної економії запропонував і використав поняття “відтворення” як постійне повторення процесу виробництва та збуту. Велика економічна таблиця, опублікована пізніше, та її аналіз за допомогою математичних розрахунків довели, що створений у землеробстві валовий і чистий продукт Франції обертається в натуральній і грошовій формі. Головна проблема, яку вирішував Ф. Кене, — відшукання головних народногосподарських пропорцій, які забезпечують розвиток економіки країни. Економічна таблиця — це схема, що показує, як проходить реалізація щорічного продукту суспільства та як формуються передумови відтворення. Ф. Кене свідомо абстрагувався від деяких моментів: спрощував процес реалізації, робив припущення про незмінність цін, ігнорував обмін усередині класів і зовнішню торгівлю, розглядав лише просте відтворення. Геніальність “Економічної таблиці”* — у тому, що вона є першою вдалою спробою показати головні пропорції й лінії реалізації суспільного продукту, об’єднавши численні акти купівлі-продажу та рух грошей і товарів. Ідеї, закладені у творах Ф. Кене, стали першоосновою майбутнього економічного моделювання
“Таблиця” не була бездоганною з нашого сучасного погляду. У ній можна виявити багато недоліків. Помилковим є поділ на класи. Промисловці позбавлені засобів виробництва, вони повністю продають свою продукцію. У центрі дослідження, як це і передбачено теорією фізіократів, стоїть клас фермерів. Проте недоліки “Економічної таблиці” не применшують її величезного значення в опрацюванні проблеми суспільного відтворення.
32. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види
За періоду панування абсолютизму Тюдорів, на підтримку яких виступала буржуазія й дворянство, діяльність уряду насамперед сприяла розвитку сільськогосподарської галузі. Суть його заходів полягала в захисті та заохоченні розвитку фермерських господарств, особливо тих, які вирощували зернові. Так, 1660 р. уряд увів високе мито на імпорт хліба, худоби та м'яса, а 1689 р. — прийняв закон про осілість населення для забезпечення сільського господарства робочою силою та встановив премії на експорт хліба. Розвиток фермерської системи господарювання сприяв значному піднесенню аграрного виробництва. Ферми являли собою аграрні підприємства, в яких використовувалась наймана праця, більш досконалі засоби та технології ведення землеробства. Та лише в другій половині XVIII ст. в Англії був здійснений аграрний переворот, в результаті якого майже повністю було знищено дрібне селянське господарство та відкритий шлях для великого.
Протекціоністська політика англійського уряду сприяла розцінку мануфактурного виробництва. Близько 20 % населення було задіяно на розсіяних мануфактурах з виготовлення сукна, яке працювало в домашніх умовах з використанням власної сировини (вовну заборонялось вивозити). Нарощувалось виробництво в традиційних галузях: виготовлення паперу, цукру, пороху, зброї, почався розвиток бавовняної промисловості. Товари англійських мануфактур були якісними, забезпечували потреби внутрішнього ринку і у великій кількості вивозились у Європу та колонії. Колоніальна торгівля стала одним із найважливіших джерел поповнення державних коштів та ринку капіталів в Англії.
Мануфакту́ра — форма промислового виробництва, що характеризується поділом праці між найманими працівниками та використанням ручної праці. У розсіяній мануфактурі підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною знаряддями виробництва. Дрібний виробник фактично знаходився на положенні найманого працівника, що отримував заробітну плату, але продовжував трудіться в своїй домашній майстерні. Змішана мануфактура поєднувала виконання окремих операцій в централізованої майстерні з роботою вдома. Подібна мануфактура виникала, як правило, на базі домашнього кустарного промислу. Найбільш розвиненою формою була централізовна мануфактура, яка об'єднувала наємних робочих в одній майстерні. Мануфактура вела до спеціалізації працівників і розділенню праці між ними, що підвищувало його продуктивність.
Перші теоретичні узагальнення відносно мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн зробив А. Сміт у роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776). В основі всієї системи його економічних поглядів лежить ідея, що багатство суспільства створюється працею в процесі виробництва. Воно залежить, по-перше, від частки населення, яке зайняте продуктивною працею, і, по-друге, від рівня продуктивності праці. А. Сміт вважав поділ праці найважливішим фактором економічного прогресу і зробив його вихідним пунктом свого дослідження. На прикладі мануфактури, яка виробляла голки, він показав що величезний зріст продуктивності праці внаслідок ЇЇ поділу зумовлений: 1) зростанням майстерності та збільшенням вправності робітника; 2) збереженням часу, який витрачається в процесі переходу від одного виду праці до іншого; 3) технічним удосконаленням виробництва, «винайденням усіх машин, які полегшують і скорочують пращо». Саме мануфактури створили передумови для перемоги машинної техніки, адже чим простіша виробнича операція, тим легше замінити людину машиною.
Політика уряду з перетворення Англії на колоніальну державу розширювала сировинну та фінансову базу англійської промисловості, забезпечувала її ринками збуту. У XVIII ст. Англія стала могутньою колоніальною державою з колоніями в Індії, Північній Америці та в інших частинах світу.