1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки

2. Типи господарських систем в історії людства

3. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст до н.е.

4. Господарська діяльність в первісній історії У. Трипільська культура

5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам'ятках економічної

6. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі

7. Осьовий час та його роль у формуванні Західної, Східної цивілізацій

8. Східна цивілізація та її характеристики. Історичні форми господарств та економічна думка Давньої Індії: Артхашастра

9. Соціально-економічний розвиток Китаю. Історичні форми господарства в працях Конфуція

11. Антична держава, її суть, відмінність від Східної держави

12. Особливасті господарського розвитку ДГ та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля

10. Основні риси господарського розвитку та економічної думки Давньої Греції

13. Характерні риси господарської системи Давнього Риму та шляхи еволюції

14. Особливості господарського розвитку ДР (Катон Старший, Варрон, Колумеллела)

15. Структура економіки рабовласницької системи. Господарсько-технічні досягнення давньосхідних і античних держав

16. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда»

17. Феодальні форми господарства, «Капітулярій про вілли»

18. Середньовічне місто та його роль…

19. Економічні погляди кантоністів. Хома Аквінський

20. Основні риси феодального господарства. Основні господарські форми (феодальне помістя, ремісничий цех, торгова гільдія)

21. Господарський розвиток Київської Русі. «Повість минулих літ», «Руська правда»

22. Вотчина як господарська форма . ЇЇ характеристика в «Руській правді»

23. Феодальне землеволодіння. Основні категорії залежних селян

24. Економічний розвиток укр. Земель в складі Польської та Литовської держав. «Устав на волоки», «Литовські статути»

25. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів

26. Наслідки Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства

27. Історичні передумови виникнення, суть і етапи еволюції меркантилізму. Т.Мен, А.Монкретьєн, А.Серра

28. Первісне нагромадження капіталу

29. Умови виникнення і загальна характеристика класичної політ економії. Петті і Буагільбер

30. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Кене, Тюрго

31. «Економічна таблиця» Кене, її значення

32. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види

33. Форми господарств національних економік. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду

34. Промисловий переворот в Англії

35. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях Сміта, Рікардо

36. Особливості розвитку ринкового господарства Франції. Сей, Бастіа

37. Особливості розвитку ринкового господарства Німеччини. Історичні школи

38. Особливості становлення ринкових відносин в США. Теорії Кері

39. Створення укр. Козацької держави.Особливості її господарства. Економічна політика Хмельницького

40. Марксистське вчення про генезис капіталізму41. Учення Сея про три фактори виробництва та його розвиток в теоріях Маршалла і Шумпетера

41. Учення Сея про три фактори виробництва та його розвиток в теоріях Маршалла і Шумпетера

42. Типи мануфактур в Україні

43. економічна політика Петра I та її вплив на економіку У. Економічні погляди Прокоповича

44. Криза кріпосної системи, відміна кріпацтва. Укр економічна думка

45. Соціально-економічне становище Правобережної України. Економічний занепад Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії

46. Ідеї економічного лібералізму в У. Каразін, Журавський, Вернадський

47. Друга науково-технічна революція

48. Причини та фактори зростання американської економіки. Американська школа маржиналізму. Кларк

49. Основні школи маржиналізму. Їх внесок у розвиток світової економічної теорії

50. Розвиток неокласичної традиції у працях А.Пігу

51. А.Маршалл та його внесок

52. Основні положення і особливості селянської реформи 1861 р. та її наслідки

53. Становлення капіталістичних форм господарювання в аграрному секторі У. Іноземний капітал в укр. промисловості

54. Укр економічна думка пореформеного періоду. Бунге. Демократична економічна думка представників Галичини. Франко, Драгоманов

55. Столипінська аграрна реформа. Відруби. Хутори. Еволюція селянської общини56. Економічні причини та наслідки Першої світової війни та її вплив на розвиток провідних стран

57. Економічні наслідки Версальської угоди. Плани Дауеса, Юнга

58. Світова економічна криза. «Новий курс» Рузвельта

59. Економічні програми національних урядів у. ЦР, Гетьманат, Директорія

60. НЕП

61. Кейнсіанство.

62. Неолібералізм про поєднання ринкових механізмів та державного регулювання

63. Світове господарство в роки Другої світової війни та її наслідки

64. Теоретико-методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму. Веблен, Коммонс, Мітчелл

65. План Маршалла

66. Розвиток теорії монетаризму Фрідмена

67. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно-монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Чемберліна, Робінсона68. Індикативне планування у Франції та теоретичне обґрунтування державного дирижизму Ф. Перу

68. Індикативне планування у Франції та теоретичне обґрунтування державного дирижизму Ф. Перу

69. Роль держави у стимулюванні НТП. Ростоу

70. Економічне зростання у повоєнний період. Неокейнсіанська теорія економічного зростання. Харрод-Домар

71. Економічне зростання в ФРН. Ерхард

72. Економічне зростання в США після Другої світової війни. Тенденції розвитку. 73. 73Загальна характеристика розвитку світової системи господарства 50-70 рр 20 століття

74. Вплив інноваційно- технологічних факторів

75. Інтеграційні процеси в економіці Європи. Європейський Союз

76. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку розвинутих країн у другій половині XX століття

77. Концепція «дифузій власності» (Берлі

78. Теорія «Управлінської революції»

79. Теорія постіндустріального суспільства

80. Запровадження політики «воєнного комунізму», риси, заходи

81. Політики індустріалізації в У, етапи, риси

83. Колективізація та індустріалізація західно-укр земель (кінець 19-20 ст)

84. Косигінська реформа

85. Скасцвання кріпацтва в Західній У, його законодавче оформлення

86. Соціально-економічне життя У в 70-80 рр 20 ст

87. Теорія суспільного розвитку Шумпетера. Теорії монополії і конкуренції.

88. Економічний розвиток укр. Земель в період феодальної роздробленості

89. Посилення глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства

90. Суть та наслідки інформаційно-технологічної революції

1. Платон

2. Т.Менн(Гроші створюють торгівлю)

3. Рікардо(Не тому хліб дорогий)

4. Рікардо(Праця природи сплачується не тому)

5. Мальтус(Із-за перенаселення бідність)

7. Сей(цінність є мірило корисності)

8. Торг-справа велика

9. Мультус(Досвід про закон народронаселення)

10. Драгоманов(Дайте спокій населенню)

12. Радіщев

14. Сміт(Гроші-це велике колесо)

15. Петті(Праця батьку)

16. Гроші самі представляють безплідне багатство

18. Рікардо(рента створюється не в результаті)

19. Сміт(чому не дивлячись на те)

20. Веблен(Моральні норми і традиції)

22. Т.Менн(Гроші не тільки засіб збагачення)

23. Мілль(Витрати на виробництво)

24. Ліст(Здатність створювати багатство)

25. Смітт(Де велика власність)

26. Ліст(Цивілізацію людства)

27. Гайєк

28. Кене(Для держави згубні)

29. Смітт(Не від добрих намірів)

30. Маркс(Тільки робітник продуктивний)

31. Рошер

35. Кене(праця землероба)

36. Сен-Сімон

37. Сісмонді

38. Смітт(нічний вартовий)

39. Маркс(Те,чого вартий товар)

40. Тугпн-Барановський

60. Фрідмен

1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки

Економічна історія — наука, яка вивчає еволюцію господарської діяльності, господарського буття людства від первісного суспільства до сучасності. Саме ці питання складають предмет економічної історії (або історії народного господарства) як науки, котра займає важливе місце в системі історико-економічних дисциплін. Предметом історії економічних учень є історичний процес виникнення та розвитку системи економічних поглядів та ідей. Об’єктом дослідження економічної історії є еволюція способів виробництва, історія господарських механізмів, галузей виробництва, окремих економічних процесів, економічних інститутів, впливу економічної політики держав на розвиток економічних процесів та явищ. Як навчальна дисципліна і галузь наукових знань економічна історія реалізує такі функції: Гносеологічну (теоретико-пізнавальну); Практичну (застосування знань у сфері економічної політики); Світоглядну (формування економічного мислення); Гуманістичну ( політична і моральна ціна кожного господарського рішення).

Економічна історія також тісно пов’язана з цілою низкою інших наукових дисциплін — демографією, соціологією, психологією, державоведенням, політологією, історією держави та права, історією культури, релігії тощо, використовуючи матеріал, нагромаджений та проаналізований у рамках цих наук, та, в свою чергу, збагачуючи їх необхідними фактами історико-економічного характеру.

Економічна історія як наука та навчальна дисципліна виконує декілька дуже важливих завдань. Найважливішим з них є узагальнення та аналіз нагромадженого людством господарського досвіду — позитивного й негативного. Вивчення цього досвіду дозволяє вченим створювати короткотермінові та довготермінові прогнози економічного розвитку, розробляти найбільш доцільну економічну стратегію й тактику, давати практичні рекомендації. Спеціалісти-практики, спираючись на рекомендації вчених, отримують можливість уникати помилок та приймати обґрунтовані рішення. Найважливішою функцією економічної історії є також формування у економістів та фахівців інших галузей знань певного типу мислення, завдяки якому можна знайти та проаналізувати історичні корені сучасних економічних проблем, побачити та вивчити сучасні аналогічні ситуації, розрахувати на основі наявного досвіду найкоротші шляхи їх розв’язання.

У літературі виділяють, в основному два методи: історичний, або хронологічний, і логічний. Історичний підхід передбачає розгляд ідей, теорій у порядку їхнього виникнення та формування. Він дає змогу проаналізувати сукупність поглядів, ідей на певному етапі суспільного розвитку й дальшу еволюцію цих ідей. Такий підхід може поєднуватися з аналізом соціально-економічних умов, що в них формувалися ці погляди та ідеї.

Логічний метод грунтується на дослідженні еволюції концепцій чи теорій, без достатнього урахування їхнього зв'язку з іншими теоріями та з історичними умовами. У такому разі досліджуються самі тільки теорії, концепції, логіка їхнього розвитку. Досить часто обидва методи поєднують.

Варто згадати і так званий мотиваційний, або класовий, метод, коли аналіз економічної думки підпорядковується економічній мотивації. Визначаються класи, які ведуть боротьбу за відповідну частку кінцевого продукту, а відтак — класова позиція теоретиків, ідео­логів того чи того класу. Цей метод використовував К, Маркс і його послідовники.

Може застосовуватись і територіальний метод, що передбачає дослідження історії економічної думки в певних країнах.