- •1. Предмет та метод історії економіки та економічної думки
- •2. Типи господарських систем в історії людства
- •3. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст до н.Е.
- •4. Господарська діяльність в первісній історії у. Трипільська культура
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в пам'ятках економічної думки
- •6. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі
- •7. Осьовий час та його роль у формуванні Західної, Східної цивілізацій
- •8. Східна цивілізація та її характеристики. Історичні форми господарств та економічна думка Давньої Індії: Артхашастра
- •9. Соціально-економічний розвиток Китаю. Історичні форми господарства в працях Конфуція
- •10. Основні риси господарського розвитку та економічної думки Давньої Греції
- •11. Антична держава, її суть, відмінність від Східної держави
- •12. Особливасті господарського розвитку дг та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля
- •13. Характерні риси господарської системи Давнього Риму та шляхи еволюції
- •14. Особливості господарського розвитку др (Катон Старший, Варрон, Колумеллела)
- •15. Структура економіки рабовласницької системи. Господарсько-технічні досягнення давньосхідних і античних держав
- •16. Формування феодального землеволодіння в Західній Європі. Його основні форми (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда»
- •17. Феодальні форми господарства, «Капітулярій про вілли»
- •18. Середньовісне місто та його роль…
- •19. Економічні погляди кантоністів. Хома Аквінський
- •20. Основні риси феодального господарства. Основні господарські форми (феодальне помістя, ремісничий цех, торгова гільдія)
- •21. Господарський розвиток Київської Русі. «Повість минулих літ», «Руська правда»
- •22. Вотчина як господарська форма . Її характеристика в «Руській правді»
- •23. Феодальне землеволодіння. Основні категорії залежних селян
- •24. Економічний розвиток укр. Земель в складі Польської та Литовської держав. «Устав на волоки», «Литовські статути»
- •25. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів
- •26. Наслідки Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства
- •27. Історичні передумови виникнення, суть і етапи еволюції меркантилізму. Т.Мен, а.Монкретьєн, а.Серра
- •28. Первісне нагромадження капіталу
- •29. Умови виникнення і загальна характеристика класичної політ економії. Петті і Буагільбер
- •30. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Кене, Тюрго
- •31. «Економічна таблиця» Кене, її значення
- •32. Формування мануфактурного виробництва. Мануфактура та її види
- •33. Форми господарств національних економік. А.Сміт – економіст мануфактурного періоду
- •34. Промисловий переворот в Англії
- •35. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях Сміта, Рікардо
- •36. Особливості розвитку ринкового господарства Франції. Сей, Бастіа
- •37. Особливості розвитку ринкового господарства Німеччини. Історичні школи
- •38. Особливості становлення ринкових відносин в сша. Теорії Кері
- •40. Марксистське вчення про генезис капіталізму
- •41. Учення Сея про три фактори виробництва та його розвиток в теоріях Маршалла і Шумпетера
- •42. Типи мануфактур в Україні
- •43. Економічна політика Петра I та її вплив на економіку у. Економічні погляди Прокоповича
- •44. Криза кріпосної системи, відміна кріпацтва. Укр економічна думка
- •45. Соціально-економічне становище Правобережної України. Економічний занепад Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії
- •46. Ідеї економічного лібералізму в у. Каразін, Журавський, Вернадський
- •47. Друга науково-технічна революція
- •48. Причини та фактори зростання американської економіки. Американська школа маржиналізму. Кларк
- •49. Основні школи маржиналізму. Їх внесок у розвиток світової економічної теорії
- •50. Розвиток неокласичної традиції у працях а.Пігу
- •51. А.Маршалл та його внесок
- •52. Основні положення і особливості селянської реформи 1861 р. Та її наслідки
- •53. Становлення капіталістичних форм господарювання в аграрному секторі у. Іноземний капітал в укр. Промисловості
- •54. Укр економічна думка пореформеного періоду. Бунге. Демократична економічна думка представників Галичини. Франко, Драгоманов
- •55. Столипінська аграрна реформа. Відруби. Хутори. Еволюція селянської общини.
- •56. Економічні причини та наслідки Першої світової війни та її вплив на розвиток провідних стран
- •57. Економічні наслідки Версальської угоди. Плани Дауеса, Юнга
- •58. Світова економічна криза. «Новий курс» Рузвельта
- •59. Економічні програми національних урядів у. Цр, Гетьманат, Директорія
- •61. Кейнсіанство.
- •62. Неолібералізм про поєднання ринкових механізмів та державного регулювання
- •63. Світове господарство в роки Другої світової війни та її наслідки
- •64. Теоретико-методологічні засади та основні напрямки раннього інституціоналізму. Веблен, Коммонс, Мітчелл
- •65. План Маршалла
- •66. Розвиток теорії монетаризму Фрідмена
- •67. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно-монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Чемберліна, Робінсона
- •68. Індикативне планування у Франції та теоретичне обґрунтування державного дирижизму ф. Перу
- •69. Роль держави у стимулюванні нтп. Ростоу
- •70. Економічне зростання у повоєнний період. Неокейнсіанська теорія економічного зростання. Харрод-Домар
- •71. Економічне зростання в фрн. Ерхард
- •72. Економічне зростання в сша після Другої світової війни. Тенденції розвитку.
- •73. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства 50-70 рр 20 століття
- •74. Вплив інноваційно- технологічних факторів
- •75. Інтеграційні процеси в економіці Європи. Європейський Союз
- •76. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку розвинутих країн у другій половині XX століття
- •77. Концепція «дифузій власності» (Берлі)
- •78. Теорія «Управлінської революції»
- •79. Теорія постіндустріального суспільства
- •80. Запровадження політики «воєнного комунізму», риси, заходи
- •81. Політики індустріалізації в у, етапи, риси
- •82. Господарський розвиток у. Хрущов
- •83. Колективізація та індустріалізація західно-укр земель (кінець 19-20 ст)
- •84. Косигінська реформа
- •85. Скасцвання кріпацтва в Західній у, його законодавче оформлення
- •86. Соціально-економічне життя у в 70-80 рр 20 ст
- •87. Теорія суспільного розвитку Шумпетера. Теорії монополії і конкуренції.
- •88. Економічний розвиток укр. Земель в період феодальної роздробленості
- •89. Посилення глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства
- •90. Суть та наслідки інформаційно-технологічної революції
- •Передумови утворення ренти:
- •1.Обмеженість землі за збереження попиту на с/г продукти;
- •2.Ренту одержують власники кращих ділянок землі
- •3.Ціна на хліб не може зменшитися нижче рівня витрат на гірших землях
- •23. Як ви розумієте даний парадокс Дж. Мілля: «Витрати на виробництво як старого так і молодого вина практично однакові, а ціни відрізняються суттєво»?
37. Особливості розвитку ринкового господарства Німеччини. Історичні школи
У 1806 р. в Парижі правителі 36 німецьких держав підписали договір про створення Рейнського союзу, який перебував під французьким «протекторатом». Демократичні та економічні реформи на цих землях прискорили формування передумов промислового перевороту: було уведено французьке цивільне право, а в 1808—1810 рр. встановлено свободу підприємницької діяльності. Вплив реформ поширився і на ті країни Німеччини, які не залежали безпосередньо від французів. Найбільше його зазнала Прусія.
У 1815 р. «Священну Римську імперію» учасники Віденського конгресу замінили на Німецький союз, що був формальним об'єднанням 38 самостійних німецьких держав.
У 30-х рр. XIX ст. у Німеччині розпочинається промислова революція, яка пройшла три етапи. Кожному з них передувала певна політична подія.
У 1833 р. було створено Німецький митний союз, який скасував внутрішні кордони між більшістю німецьких держав з населенням 25 млн. жителів. Його створення сприяло формуванню загальнонімецького внутрішнього ринку і прискоренню економічного розвитку.
Традиційно промисловий переворот охопив, перш за усе, текстильну промисловість. Розпочалося піднесення у важкій промисловості, а з появою і використанням парових двигунів зріс попит на вугілля. Стрімкого розвитку набувало будівництво залізниць.
У 30—40 рр. пожвавилося сільськогосподарське виробництво. Це було викликано застосуванням у юнкерських та кулацьких господарствах сільськогосподарської техніки — культиваторів, молотарок та жниварок, нових технологій ведення землеробства, застосуванням мінеральних добрив, вирощуванням широкого асортименту пікнічних культур.
Буржуазно-демократична революція 1848 р об’єднала Німеччину навколо Прусії.
Важливим етапом економічного розвитку Німеччини стало Створення потужної кредитно-банківської системи, характерною рисою якої було грюндерство (засновництво акціонерних банків).У організації акціонерних банків брали участь великі банкірські дома, промислові фірми. Однією з особливостей діяльності такої системи була спеціалізація цих установ по галузях економіки на окремих територіях. Німецькі банки стали одними із найнадійніших і найсолідніших у світі, чому сприяв менталітет німців, а саме — пунктуальність, обережність, педантизм, відповідальність.
Так, у ХІХ ст. в Нім. як реакція на марксизм і класичну школу виникає так звана історична школа. Засновниками були В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс. Вони намагалися визначити і проаналізувати тенденції сусп. розвитку. Представники Школи заперечували загальні закони суспільно-економічного розвитку. Основоположником Школи був професор В.Рошер (1817-1894). В праці “Короткі основи курсу ПЕ з точки зору історичного методу(1843)- стверджує, що немає загальних з-нів соціальної економії, а є тільки закони розвитку економічних факторів. Р. ставить перед собою завдання доповнити і розвинути загальновизнану теорію класичної школи.
Ідеї Історичної школи найпослідовніше проводив К.Кніс (1821-1898). Його робота “Політекономія з точки зору історичного методу” була прикладом наполегливого і послідовного вирішення цієї проблеми, чого не спостерігалось у Рошера. К. вважає, що рівень економічної мудрості суспільства і теоретичні концепцїї, які відображають стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягло воно на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу.
Б.Гільдебранд (1812-1878) Основна праця “Політична економія сучесностіі майбутнього”. Г. рішуче здійснює нападки на класичну політекономію: не визнає об’єктивності дії економічних законів, принципу індивідуалізму.