Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bilet-2.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
1.29 Mб
Скачать

92. Розвиток українського мистецтва з набуттям Україною Незалежності.

 Мушу сказати, що за 20 років в українському мистецтві відбулося значно менше, ніж могло відбутися. Це 20 років утрачених можливостей. Тому й здобутки значно скромніші, ніж можна було б очікувати від такої великої освіченої крани, якою була Україна в 1991 р. (кажучи «освічена», маю на увазі загальний рівень грамотності. І хоча зрозуміло, що наша система освіти не така блискуча, як американська, німецька чи британська, але загальна освіченість суспільства значно вища, ніж у багатьох неєвропейських країнах). До того ж здебільшого це здобутки недержавного сектору. Державний сектор виявився тут украй слабким гравцем. Отже:

* Поява двох поколінь або груп художників, які власне й забезпечують увесь розвиток українського мистецтва за останні 20 років. Умовно — це покоління Нової української хвилі та покоління РЕП. Ці покоління не обмежуються представниками обох згаданих середовищ. Нова українська хвиля і РЕП — це, радше, деякі «кодові назви» для значно ширшого грона художників. Обидва покоління донедавна функціонували без усякої підтримки з боку державних інститутів.

* Модернізація Національного художнього музею України. Музей поступово перетворюється з інституції, зосередженої на історії українського мистецтва до 1991р., на активного каталізатора художніх процесів. Це є вагомим позитивним сигналом до розвитку для всієї мистецької сцени країни, включно із системою художньої освіти, яка потребує реформування.

* Участь України у Венеціанському бієнале. Це водночас і здобуток, і втрата. Здобуток, оскільки Україна взагалі з’явилася в міжнародному мистецькому контексті. Втрата, оскільки це була запізніла поява з проектами, що жодного разу не привернули позитивну увагу міжнародної критики.

* Виставка Бориса Михайлова в МоМА, Нью–Йорк. МоМА — один iз найвпливовіших світових музеїв, і ретроспективну виставку тут можна вважати вінцем кар’єри художника. Це також і значний здобуток дипломатії країни його походження, оскільки дозволяє презентувати національну культуру на найвищому міжнародному рівні, яким би дискусійним не було саме поняття національної культури. Скажімо, Польський інститут у Нью–Йорку вже кілька років працює над лобіюванням і підготовкою виставки Аліни Шапочніков у МоМА. Але виставка Бориса Михайлова відбулася без втручання українських державних служб, отже, є здобутком самого художника.

2. Manifesta 2016 — одна із найвагоміших міжнародних мистецьких подій (мандрівне бієнале Manifesta відбувається кожнi два роки в різних містах Європи). Фундація Manifesta висловила готовність розглянути заявку на проведення форуму в Україні. Це велетенський аванс. Зазвичай європейські міста жорстко конкурують за право представити Manifesta. Але, здається, Україна вкотре втратила шанс активно долучитися до міжнародного художнього обігу.

— Венеціанське бієнале. Попри те, що Україна почала брати участь у цьому форумі, досі не існує чітких зрозумілих для всього художнього середовища процедур.

— Музей сучасного мистецтва. Протягом останніх 10 років не раз обговорювалися можливості створення українського музею або центру сучасного мистецтва, й жодного разу прожект не отримав свого втілення. Тим часом у Варшаві існують мінімум три великі державні інституції сучасного мистецтва з міжнародним реноме, а в Москві — щонайменше два.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]