- •1.Мистецтво первісного суспільства. Загальна характеристика.
- •2. Мистецтво Київської Русі х – першої половини хі століття. Синтез мистецтв.
- •3. “Богородиця Одигітрія” з с.Красів.
- •4.Мистецтво Стародавнього Єгипту. Загальна характеристика. Мистецтво Стародавнього Єгипту
- •Древнє царство
- •5.Мозаїки і фрески Софіївського Собору в Києві.
- •6.”Волинська Богоматір”
- •7.Основні риси мистецтва Східних деспотій.
- •8.Розвиток іконопису в іі половині х – хііі століть на території України.
- •9. Альбрехт Дюрер “Святий Ієронім”
- •10. Мистецтво Стародавньої Греції. Загальна характеристика.
- •11.Скульптура та різьблення хіv – першої половини XVI століть.
- •12. Рафаель “Сікстинська Мадонна”
- •13. Творчість видатних скульпторів Стародавньої Греції.
- •14. Монументальний та станковий живопис XIV – XVI століть.
- •15.Леонардо да Вінчі “Тайна вечеря”.
- •16. Загальна характеристика розвитку мистецтва Стародавнього риму.
- •Образотворче мистецтво
- •Театральне мистецтво
- •17. Українська графіка XVI – першої половини XVII століття.
- •18.Мікеланджело “Давид”.
- •19. Мистецтво Візантійського Світу.
- •20. Скульптура та різьблення другої половини XVI – першої половини XVII.
- •21. Альбрехт Дюрер “Портрет Венеціанки”.
- •22. Загальні принципи Візантійського мистецтва.
- •23.Творчість видатних скульпторів, які жили і працювали на Україні XVI – XVIII століття.
- •24.Мікеланджело “Піета”.
- •25.Скульптура Західного Середньовіччя хіі – хv.
- •26. Іконостаси Львівської школи першої половини хvii ст. Провідні майстри.
- •27. Дієго Веласкес”Здача Бреди”
- •28. Творчість Леонардо да Вінчі.
- •29. Творчість Тараса Шевченка.
- •30.”Портрет Данила Єфремова”.
- •31.Творчість Рафаеля.
- •32. Серія офортів Тараса Шевченка “Живописна Україна”.
- •33. Ежен Делакруа “Свобода на барикадах”.
- •34. Творчість Мікеланджело.
- •35. Українське мистецтво кінця хіх – початку хх століття в контексті західноєвропейського та російського мистецтва. Живопис 19 століття
- •Живопис 20 століття
- •36. Тарас Шевченко “Програвся в карти”.
- •37. Венеціанський живопис доби Відродження. Особливості Венеціанської школи архітектури епохи відродження Творчість Сансовіно
- •Палладіо -- теоретик і практик Відродження
- •Джорджоне - основоположник живопису високого Відродження у Венеції
- •38. Українське мистецтво другої половини хіх – початку хх століть. Основні стилістичні тенденції. Театр
- •Образотворче мистецтво
- •]Архітектура
- •39. Тарас Шевченко “Катерина”.
- •40. Творчість Альбрехта Дюрера.
- •41. Українські художники – передвижники.
- •42. Олена Кульчитська “Діти на леваді”.
- •43. Голландський живопис хvіі ст.
- •44. Творчість Миколи Пимоненка.
- •45. Пабло Пікассо “Дівчинка на кулі”.
- •46. Мистецтво Італії хvіі ст.
- •47. Творча біографія Сергія Васильківського.
- •48. Олександр Мурашко “у кав’ярні”.
- •49. Іспанське мистецтво 17 ст.
- •50. Творчість Михайла Бойчука та його школа
- •51. Тетяна Яблонська “Весілля”
- •52. Мистецтво фландрії 17 ст
- •53. Творча діяльність Олександра Мурашка
- •54. Тіциан “Юдіф”
- •55. Основні напрямки у мистецтві Франції хvіі ст.. Бароковий живопис Франції
- •Обійми бароко з класицизмом Франції XVII—XVIII ст
- •56. Дієго Веласкес “Меніки”
- •57.Кричевський федір григорович
- •58.Мистецтво Англії хvііі ст..
- •59. Творчість анатолія Петрицького, особливості творчого методу.
- •60. Альбрехт Дюрер “Меланхолія”
- •61. Розвиток мистецтва Італії в хvііі ст.
- •62. Розвиток мистецтва на території Західних областей України кінця хіх – початку хх ст..
- •63. Рембрандт Ван Рейн “Повернення блудного сина”
- •63/ «Повернення блудного сина» — знамените полотно Рембрандта за сюжетом притчі із Нового завіту (Євангеліє від Луки 15, 20 - 24 ) про блудного сина, експонується в Ермітажі. Сюжет
- •64. Особливості розвитку європейського мистецтва кінця хvііі – початку хіх ст.
- •65. Творча діяльність Олекси Новаківського.
- •66. Франсуа Буше “Купання Діани”
- •67. Західноєвропейське мистецтво в колі ідей Просвітництва.
- •68. Жак Луї Давід “Клятва Горації”.
- •69. Творчість Антона Манастирського
- •70. Французька скульптура кінця хіх – початку хх ст.
- •71. Караваджо “Вакх з чашею в руках”
- •72. Художники Тернопільщини кінця хіх – початку хх ст.
- •73. Розвиток реалізму в зарубіжному мистецтві іі половини хіх ст.
- •74. Творча діяльність Олени Кульчицької.
- •75. Ян ван Ейк “Портрет подружжя Арнольфін”
- •76. Імпресіонізм. Основні риси творчого методу.
- •77. Творча біографія Ярослави Музики.
- •78. Сандро Ботічеллі “Народження Венери”
- •79. Мистецтво Західної Європи межі хіх – хх ст.
- •80. Основні тенденції розвитку українського образотворчого мистецтва 1960 – першої половини 1980-х років.
- •81. Альбрехт Дюрер “Три вершники”
- •82. Модерн і символізм в живописі і графіці.
- •83. Творчість Георгія Якутовича й особливості розвитку української графіки.
- •84. Федір Кричевський “Повернення” права частина триптиха “Життя”.
- •85. Зарубіжне мистецтво хх століття. Загальна характеристика.
- •86. Творча діяльність художників шестидесятників.
- •87. Костянтин Трутовський “Одягають вінок”.
- •88. Кубізм та творчість Пабло Пікассо.
- •92. Розвиток українського мистецтва з набуттям Україною Незалежності.
- •93. Антон Монастирський “Запорожець.”
92. Розвиток українського мистецтва з набуттям Україною Незалежності.
Мушу сказати, що за 20 років в українському мистецтві відбулося значно менше, ніж могло відбутися. Це 20 років утрачених можливостей. Тому й здобутки значно скромніші, ніж можна було б очікувати від такої великої освіченої крани, якою була Україна в 1991 р. (кажучи «освічена», маю на увазі загальний рівень грамотності. І хоча зрозуміло, що наша система освіти не така блискуча, як американська, німецька чи британська, але загальна освіченість суспільства значно вища, ніж у багатьох неєвропейських країнах). До того ж здебільшого це здобутки недержавного сектору. Державний сектор виявився тут украй слабким гравцем. Отже:
* Поява двох поколінь або груп художників, які власне й забезпечують увесь розвиток українського мистецтва за останні 20 років. Умовно — це покоління Нової української хвилі та покоління РЕП. Ці покоління не обмежуються представниками обох згаданих середовищ. Нова українська хвиля і РЕП — це, радше, деякі «кодові назви» для значно ширшого грона художників. Обидва покоління донедавна функціонували без усякої підтримки з боку державних інститутів.
* Модернізація Національного художнього музею України. Музей поступово перетворюється з інституції, зосередженої на історії українського мистецтва до 1991р., на активного каталізатора художніх процесів. Це є вагомим позитивним сигналом до розвитку для всієї мистецької сцени країни, включно із системою художньої освіти, яка потребує реформування.
* Участь України у Венеціанському бієнале. Це водночас і здобуток, і втрата. Здобуток, оскільки Україна взагалі з’явилася в міжнародному мистецькому контексті. Втрата, оскільки це була запізніла поява з проектами, що жодного разу не привернули позитивну увагу міжнародної критики.
* Виставка Бориса Михайлова в МоМА, Нью–Йорк. МоМА — один iз найвпливовіших світових музеїв, і ретроспективну виставку тут можна вважати вінцем кар’єри художника. Це також і значний здобуток дипломатії країни його походження, оскільки дозволяє презентувати національну культуру на найвищому міжнародному рівні, яким би дискусійним не було саме поняття національної культури. Скажімо, Польський інститут у Нью–Йорку вже кілька років працює над лобіюванням і підготовкою виставки Аліни Шапочніков у МоМА. Але виставка Бориса Михайлова відбулася без втручання українських державних служб, отже, є здобутком самого художника.
2. Manifesta 2016 — одна із найвагоміших міжнародних мистецьких подій (мандрівне бієнале Manifesta відбувається кожнi два роки в різних містах Європи). Фундація Manifesta висловила готовність розглянути заявку на проведення форуму в Україні. Це велетенський аванс. Зазвичай європейські міста жорстко конкурують за право представити Manifesta. Але, здається, Україна вкотре втратила шанс активно долучитися до міжнародного художнього обігу.
— Венеціанське бієнале. Попри те, що Україна почала брати участь у цьому форумі, досі не існує чітких зрозумілих для всього художнього середовища процедур.
— Музей сучасного мистецтва. Протягом останніх 10 років не раз обговорювалися можливості створення українського музею або центру сучасного мистецтва, й жодного разу прожект не отримав свого втілення. Тим часом у Варшаві існують мінімум три великі державні інституції сучасного мистецтва з міжнародним реноме, а в Москві — щонайменше два.