33. Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються з доручення клієнтів банку

Обслуговування потреб клієнтів у купівлі – продажу іноземних валют є однією із основних форм участі банків у зовнішньоекономічних операціях. Коло таких операцій досить широке. Так, імпортерам іноземна валюта необхідна для здійснення розрахунків за товари та послуги, що придбані (надані) за кордоном. Водночас експортери продають валюту, одержану ними за реалізовані товари (послуги), щоб виконати платежі в гривнях на території України. Власники валютних рахунків у банках можуть мати потребу в іншій валюті, ніж та, що є в їхньому розпорядженні. У цьому разі банк проводить операцію конверсії валют на рахунках клієнтів без участі національної валюти.

Виконати заяви клієнтів на купівлю – продаж валюти банк може в різний спосіб, а саме:

• узяти участь у торгах Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ) з доручення клієнтів;

• укласти угоду з іншим суб’єктом міжбанківського валютного ринку України (МВРУ) щодо придбання або продажу валюти на замовлення клієнта;

• виконати замовлення своїх клієнтів (продавця та покупця) взаємним заліком коштів у національній та іноземній валютах у межах одного банку;

• продати клієнту або викупити в нього валюту за власний рахунок у межах ліміту відкритої валютної позиції.

У перших трьох випадках банк, що обслуговує клієнта, є посередником між покупцем та продавцем. Отже, валютні позиції у обліку даних операцій не визначаються.

За виконанням операцій купівлі – продажу валюти банк стягує комісію з клієнта та сплачує комісію зовнішньому контрагенту (УМВБ або іншому банку). Комісійні доходи обліковуються на балансовому рахунку 6114 «Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів», а сплачені комісійні витрати – на рахунках 7104 «Комісійні витрати за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів».

Для відображення операцій купівлі – продажу безготівкової валюти з доручення клієнтів банки використовують транзитні рахунки:

2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі – продажу іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів»;

2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі іноземної валюти та дорогоцінних металів для клієнтів».

Рахунок 2900 відкривається в розрізі валют. На кредиті гривневого аналітичного рахунку 2900.980 (980 – код гривні за єдиним класифікатором валют) банк акумулює суми, отримані від клієнтів для проведення операцій купівлі іноземної валюти. На аналітичних рахунках (відповідно до кодів валют) нагромаджуються кошти клієнтів, що призначаються для продажу, а також розподіляється загальна сума придбаної валюти згідно з поточними рахунками покупців.

Застосування мультивалютного рахунка 2900 полегшує банку проведення розрахунків за торгівельними операціями в разі значної кількості клієнтів – покупців та продавців.

34. Облік операцій з пластиковими картками та дорожніми чеками

Корпоративні картки VISA випускаються чотирьох типів: CLASSIK, GOLD, BUSINESS, ELEKTRON.

Юридична особа визначає держателів карток і засвідчує підписом керівника та печаткою заяви держателів, що подаються до банку.

Відповідальний виконавець за картками VISA готує довідку щодо платоспроможності юридичної особи. Ця довідка передається відповідальному працівникові відділу банківської безпеки для підготовки відповідного висновку.

За депозитного внеску у валюті депозитний рахунок відкриває відповідальний працівник валютного відділу, а якщо внесок зроблено у гривнях – працівник операційного відділу. У будь – якому разі банк повідомляє податкову інспекцію про відкриття депозитного рахунка юридичної особи.

Заява клієнта на переказ загальної суми початкового і депозитного внеску в іноземній валюті оформляється після отримання висновку підрозділу безпеки банку. За браком коштів на валютному рахунку клієнт може купити їх на міжбанківській валютній біржі.

Нараховані проценти за депозитними вкладами юридичних осіб в іноземній валюті зараховуються валютним відділом на валютні рахунки конкретних клієнтів.

Виготовленні корпоративні картки на ПІН – коди видаються держателям під розписку після пред’явлення держателем доручення (завіряється підписами керівника та головного бухгалтера юридичної особи, котра уклала угоду, і печаткою). Таке саме доручення пред’являється і для отримання уповноваженим представником клієнта виписки з карткового рахунка.

Пластикові платіжні картки не належать до валютних цінностей, які підлягають декларуванню згідно з затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.97 за № 748 «Переліком відомостей, що оголошується громадянами у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів».

Держателі пластикових платіжних карток мають можливість сплачувати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти (зазначено в «Положенні про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки», затвердженому постановою Правління НБУ від 24.02.97 за № 37).