- •11. Організація роботи касового апарату банку
- •12.Порядок здійснення касових операцій прибутковими касами банку.
- •13.Порядок здійснення операцій вечірніми касами
- •14.Порядок виконання операцій видатковими кассами
- •15. Облік розрахункових операцій
- •16. Принципи здійснення безготівкових розрахунків
- •17. Вимоги до оформлення розрахункових документів
- •18.Особливості розрахунків в електронних системах типу «Клієнт– банк»
- •37. Бо придбання оз на нематеріальних активів.
- •38. Обмін оз і нематеріальних активів.
- •39. Облік амортизацій оз і нематеріальнихактивів.
- •40. Облік вибуття оз.
- •41. Облік операцій з нематеріальними активами
- •42. Облік вкладень банку в статутний капітал підприємства у формі оз і нематеріальних активів.
- •43. Порядок проведення інвентаризації нематеріальних активів та відображення її результатів у бухгалтерському обліку.
- •44. Порядок обліку операцій застави.
- •45. Облік операцій з лізингу в кб.
- •20 Загальні принципи бо кредитних операцій
- •20. Загальні принципи бо кредитних операцій.
- •21.Облік операцій з овердрафтом
- •22. Облік застави
- •23. Облік депозитних операцій
- •26. Теоретичні засади класифікації портфеля цінних паперів банку
- •27. Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі цінних паперів банку на продаж
- •28. Облік вкладень банку в боргові цінні папери для продажу
- •29. Напрямки вдосконалення бухгалтерського обліку операцій банків з цінними паперами
- •30. Облік операцій в іноземній валюті
- •31. Класифікація операцій в іноземній валюті
- •32. Характеристика рахунків для запису валютних операцій
- •33. Облік операцій в іноземній валюті, що виконуються з доручення клієнтів банку
- •34. Облік операцій з пластиковими картками та дорожніми чеками
- •35. Облік операцій з основними засобами
- •36. Класифікація основних засобів і нематеріальних активів та їх вартісна оцінка
- •46. Характеристика лізингових операцій
- •50. Якісні характеристики фінансових звітів, організація їх підготовки та подання
- •51. Методика складання балансу
- •52. Методика складання звіту про фінансові результати
- •53. Методика складання звіту про рух грошових коштів
- •54. Примітки до фінансових звітів
- •49. Характеристика плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків
21.Облік операцій з овердрафтом
Овердрафт — короткостроковий кредит, який надається клієнту понад залишок на його поточному рахунку в банку в межах заздалегідь обумовленої суми через дебатування його рахунка. За виконання такої операції на рахунку клієнта (контрагента) в банку утворюється дебетове сальдо. Інакше кажучи, овердрафт — це кредитна лінія (можливість негайного отримання кредиту), надана банком, якою контрагент може скористатися з допомогою свого поточного рахунка. Здебільшого поточний рахунок клієнта, як i кореспондентський рахунок банку, мають кредитовий залишок. Перевищення цього залишку за проведення розрахункових операцій i банком, i контрагентом можливе тільки в разі підписання відповідної угоди. Так, документально оформлюється основний (твердий) овердрафт, оскільки ядром (основою) його є постійна сума перевищення залишку на рахунку. В угоді зазначається ліміт овердрафту, умови його використання та проценти як плата за такий спосіб кредитування. Сума процентів за овердрафтом обчислюється з урахуванням неоплаченого денного залишку на рахунку та затвердженої ставки процентів, що, як правило, перевищує процентну ставку банку за кредитними ресурсами. За способом надання овердрафт підлягає сплаті до запитання.
Наприкінці операційного дня за фактом овердрафту сума дебетового залишку переноситься на відповідні рахунки:
1520 — овердрафт за кореспондентськими рахунками інших банків;
1620 — овердрафт за кореспондентськими рахунками, які відкрито в інших банках;
2000 — рахунки суб'єктів господарської діяльності за овердрафтом;
2200 — рахунки за овердрафтом фізичних ociб.
Отже, в банку виконується таке бухгалтерське проведення:
Д-т рахунків за овердрафтом
К-т кореспондентського рахунка банку або поточного рахунка контрагента.
Зрозуміло, що наприкінці наступного дня на рахунках (банку — кореспондентського; контрагента — поточного) ситуація може змінитися внаслідок проведених розрахункових операцій.
22. Облік застави
Цінні папери та інші активи, які є предметом застави, обліковуються за ринковою вартістю з урахуванням дисконту, який відображає зміну ринкової вартості активу, а також можливі резерви для компенсації втрат від примусового продажу цих цінностей. Як правило, дисконт становить від 20 % до 50 % ринкової вартості активу.
Ринкова вартість застави переглядається на час оцінки розміру необхідного резерву під основну кредитну операцію. Для визначення ринкової вартості застави беруть до уваги фактичний та перспективний стан кон'юнктури ринку, довідкові дані про рівень цін, зокрема:
отримані в письмовій формі дані про ціни на аналогічну продукцію від підприємства-виробника;
довідки про рівень цін торговельних організацій та постачальників;
відомості про ціни, подані в засобах масової інформації та спеціальній літературі;
оцінки ринкової вартості об'єктів основних засобів експертами консультаційних та інших спеціалізованих організацій.
Власні активи, що надані банком під заставу i які залишаються його власністю, обліковуються на балансі але на окремих рахунках. Водночас зобов'язання банку за переданими в заставу активами обліковуються на позабалансових рахунках:
Д-т рахунка 9510 «Надана застава»
К-т рахунка 9900 «Контррахунок групи 990».
Якщо банк передав в заставу грошові кошти, вони обліковуються на рахунках гарантійних депозитів, які в класі 1 плану рахунків виділено на синтетичному рівні — рахунок 1511 «Гарантійні депозити та грошове покриття в інших банках».
Активи, отримані в заставу, обліковуються поза балансом,крім грошових депозитів.
Якщо банк отримує в заставу грошові кошти, вони обліковуються на рахунках гарантійних депозитів, які в класі 1 плану рахунків виділено на синтетичному piвні — рахунок 1611 «Гарантійні депозити та грошове покриття інших банив».
Банк здійснює оцінку ринкової вартості отриманого забезпечення з урахуванням дисконту, але його балансова вартість не може перевищувати вартість основної операції (включаючи проценти), яку це забезпечення страхує.