26. Теоретичні засади класифікації портфеля цінних паперів банку

Активна діяльність банків на фондовому ринку (ринку цінних паперів) є вагомою складовою зростання ав­торитету банку. За умов конкуренції банки змушені вишукувати ефективні напрями збільшення прибутку, а отже, i обсягів капіталу. Операції з цінними паперами (ЦП) є досить прибутковими фінансовими вкладеннями.

Відповідно до Закону України «Про банки i банківську діяльність», «Про цінні папери та фондову біржу» банки мають право на широкий обсяг операцій з цінними паперами.

Передовсім це стосується операцій з їхнього випуску та oбiгy. Досить поширеною також є комісійна та комерційна діяльність з цінними паперами, а саме: торгівля ними з доручення та за рахунок третіх ociб; розміщення цінних паперів третіх ociб. Нині значно розширено обсяги надання послуг клієнтам щодо операцій з цінними паперами. Значного поширення набули такі види послуг, як купівля та продаж муніципальних i корпоративних боргових зобов'язань, векселів, купівля-продаж ощадних сертифікатів. Деякі банки, отримавши дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, виконують функції зберігача цінних паперів, тобто відкривають рахунки репо, беруть на збереження вci види цінних паперів у документарній (паперовій) формі та у вигляді запасів на рахунках репо, ведуть облік застави таких паперів, реєструють перехід права власності на цінні папери, oбiг яких банк-депозитарій обслуговує з розпорядження клієнта.

Бухгалтерський облік операцій iз цінними паперами установи банків України здійснюють відповідно до інструкції, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 30.12.97 за №466.

Інструкція визначає порядок обліку банками операцій з придбання, продажу, рефінансування, розміщення та випуску цінних паперів.

За формою випуску цінні папери поділяються на такі види:

• цінні папери в документарній форм;

• цінні папери у вигляді електронних записів на депо-рахунках (бездокументарна форма).

Сукупність придбаних (отриманих) банком цінних паперів, право власності, користування та розпорядження якими належить банкові та які згруповано за типами i призначенням, називають портфелем цінних паперів (ЦП).

Загальний балансовий портфель ЦП розподіляється на:

• портфель торговельних цінних паперів;

• портфель цінних паперів на продаж;

• портфель цінних паперів на інвестиції.

Віднесення тієї чи іншої групи цінних паперів до відповідного i портфеля залежить від намірів та реальних можливостей банку.

27. Облік вкладень банку в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі цінних паперів банку на продаж

Придбані для продажу акції з невизначеним прибутком обліковуються за первісною вартістю на балансових рахунках групи 310 «Акції та інші ЦП з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж», а саме:

3102. «Акції та інші ЦП з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущені банками»;

3103. «Акції та інші ЦП з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж, які випущено фінансовими (небанківськими) установами»;

3105 «Інші акції та ЦП з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж».

Назви цих балансових рахунків свідчать, що емітентами ЦП можуть бути: банки, фінансові (небанківські) установи, інші елеметенти. Проте для створення цілісного уявлення про здійснену операцію з ЦП цього замало. Саме тому банки широко застосовують загальні параметри аналітичного обліку до кожної операції із ЦП, а ведення особових рахунків у poзpiзi елементів акцій, термінів випуску, погашення тощо формує необхідну базу даних для потреб звітності за такими операціями.

Первинна вартість придбаних акцій у майбутніх періодах, як правило, не відповідає їхній ринковій вартості. Саме тому, зважаючи на принцип обережності, балансова вартість портфеля акцій на продаж коригується за правилом нижчої вартості.

Суть цього правила полягає в тому, що наприкінці кожного місяця балансова вартість ЦП порівнюється з їхньою ринковою вартістю i, у paзi iї зниження, створюється спеціальний резерв під нереалізований збиток.

Спеціальний резерв обліковується на балансовому рахунку 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж».

Під час оцінювання портфеля акцій на продаж доцільно зменшити їхню ринкову вартість на суму можливих витрат, що, як правило, виникають у процесі продажу акцій (комісійна винагорода за брокерські, юридичні, консультаційні послуги, сплата біржових зборів та держмита).

Перевищення ринкової вартості акцій над їх балансову вартість дає можливість отримання прибутку (у paзi їх продажу)