Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры Демидов а.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
1.27 Mб
Скачать

77.Аутсорсинг, аутплейсмент

Вивільнення персоналу внаслідок перевищення раціональної зайнятості слід розглядати в контексті удосконалення функціонування сучасних організацій шляхом їх аутсорсингу (англ.outsourcing- зимове програмування) — запрограмованих дій керівництва організації щодо підвищення її ефективності і конкурентності шляхом іншого, ніж дотепер, формування процесів праці, коштів, організаційної структури і людських ресурсів.

Складовими аутсорсингу є зміни персоналу організації, які найчастіше полягають у зменшенні кількості, удосконаленні його структури. Ключовою ознакою змін персоналу за аутсорсингу, на відміну від інших способів ре­дукції зайнятості, є їх суцільний характер, тобто охоплен­ня ними всіх категорій персоналу, в т. ч. керівних кадрів.

Вивільнення персоналу, особливо якщо воно є части­ною широкої програми (аутсорсингу), створює умови для запровадження нових методів організування праці; сти­мулювання творчості працівників; посилення мотивації працівників до праці; розширення сфери комунікацій; запровадження нових систем добору персоналу; об'єк­тивного оцінювання персоналу; інвестування у розвиток персоналу.

Отже, вивільнення персоналу полягає не у простому скороченні чисельності працівників шляхом їх меха­нічного звільнення з роботи. Це набагато складніший про­цес, який повинен органічно вписуватися у стратегію роз­витку організації.

Вивільнення працівника, передусім втрата праці внаслідок скорочення штатів, є травматичним випробу­ванням, з яким пов'язані страх не знайти іншої роботи і забезпечити дохід собі і сім'ї, поява відчуття втрати влас­ної цінності. Тому інтегральною частиною планів обме­ження зайнятості повинні бути програми аутплейсменту.

Аутплейсмент (англ. outplacement — працевлаштування звільне­них)— подолання негативних наслідків звільнення і пов'язаних із цим неприємних переживань; активна підтримка звільнюваних осіб у підвищенні їх конкурентоспроможності на ринку праці і шансів на працевлаштування.

Аутплейсмент може бути індивідуальним (програми, розроблені для осіб, яким належать відповідальні позиції в організації — топ-менеджерів і фахівців, — з якими організація хотіла б зберегти добрі відносини після звільнен­ня) і груповим (програми, адресовані групам працівників,

яких зачепила редукція зайнятості). Реалізація цих про­грам покликана позитивно вплинути на соціальне, про­фесійне самопочуття вивільнених осіб, їх ставлення до організації. Крім того, аутплейсмент позитивно впливає на загальний імідж організації на ринку праці, сприяє зменшенню кількості судових справ, пов'язаних зі звіль­неннями.

Програми допомоги для звільнюваних працівників ґрунтуються на суспільних цінностях, правових нормах, маркетингових цілях та інтересах. З огляду на це аутплейс­мент є видом стратегії «виграш — виграш», оскільки він спрямований у майбутнє, передбачає поради і допомогу, а не претензії, допомагає людині підвищити почуття власної гідності, вийти з кризової ситуації, зберегти добрі відноси­ни з організацією. Конкретні дії можуть бути пов'язані з консультуванням щодо професійної кар'єри; професійним навчанням і перепідготовкою; допомогою у пошуку нової роботи; навчанням активній поведінці на ринку праці; до­помогою в заснуванні власного бізнесу; психологічною під­тримкою; інструктуванням і фінансовим консультуванням. До цієї роботи залучають лінійних і функціональних керівників, фахівців служб персоналу і паблік рілейшнз, профспілок, зовнішніх партнерів (служби зайнятості, кон­сультантів із проблем управління персоналом тощо).

Типовими складовими аутплейсменту є цілі програми і засади співпраці учасників програми; система контактів; аналіз ринку праці; аналіз потенціалу працівників та їх очікувань щодо праці; центр консультацій; загальне на­вчання; спеціалізоване навчання; моніторинг ефектів про­грами.

Успішна реалізація програми аутплейсменту вимагає спеціальних компетенцій, тому в багатьох країнах із цією метою діють спеціалізовані агенції, які надають консуль­тації керівникам підрозділів і лінійним керівникам, на­приклад у навчанні звільнюваних працівників новим про­фесіям. Інколи вони пропонують комплексну послугу, яка охоплює вивчення локального ринку праці, аналіз потен­ціалу розвитку звільнюваних працівників, планування конкретних щодо цього дій, надання психологічної допо­моги, керівництво реалізацією програми тощо. В Україні цей вид послуг поки що не дуже поширений, хоч деякі ка­дрові агенції заявляють про свою готовність щодо розроб­лення і реалізації програм працевлаштування звільнених.

Перевагами залучення спеціалізованої консалтингової агенції до розроблення і реалізації програм аутплейсменту

є те, що контакт звільнюваних працівників зі сторонніми особами, як правило, легший, ніж з тими, хто приймає рішення про звільнення. Крім того, працівники консал­тингових агенцій більш підготовлені для такої роботи, во­лодіють спеціальною інформаційною базою з проблем пра­цевлаштування звільнених, якої у пересічної організації бути не може. Проте залучення консалтингових агенцій до реалізації програм аутплейсменту може справити вражен­ня, що керівництво організації ухиляється від відпові­дальності перед працівником, який звільняється, пере­кладаючи її на сторонню структуру. Ризики негативних наслідків пов'язані і з тим, що запрошена до такої співпраці агенція недостатньо знає особливості корпора­тивної культури організації-замовника, не завжди її оцін­ки ситуації і пропоновані дії можуть відповідати об'єктив­ним реаліям, потребам осіб, яких ці дії стосуватимуться. Та й послуги цих агенцій є недешевими.

Отже, участь професійного консультанта в аутплейсменті є важливим чинником його успіху. Однак консуль­тації некомпетентних осіб можуть спричинити нераціо­нальні витрати коштів організацією, негативні наслідки для осіб, яких стосується процес вивільнення.