1.Українська мова-національна мова українського народу

Мова-характерний для людської діяльності вид спілкування за допомогою знаків

Укр.мова- це єдина національна мова укр..народу .Нею користуються майже 50 млн. людей

Укр..мова належить до східнослов’янських мов(рос.білор,укр..),що входять до індоєвропейської сім’ї мов

Відповідно до статті 10 Конституції України прийнятої верховною радою 28 червня 1996 року укр..мова є державною мовою України.

Державна мова- це закріплена традицією чи законодавством мова,вживання якої є обов’язковим на території даної країни,громадських органах,навч.закладах, у сферах зв’язку

Укр..мова мала статус близький до державної вже у 14 ст.

2.Поняття літературної мови

Літературна мова — це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей.

Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів. Літературна мова реалізується в усній і писемній формах.

Зачинателем укр..літ.мови є І.Котляревський,а основоположником сучасної укр..літ.мови є Т.Г.Шевченко

3.Мовна норма

Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мови(лексичні,граматичні,синтаксичні норми), які закріплюються у процесі суспільної комунікації.

Головна ознака мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність. Розрізняють різні типи норм: орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень), графічні (передавання звуків на письмі), орфографічні (написання слів), лексичні (слововживання), морфологічні (правильне вживання морфем), синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень), стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування), пунктуаційні (вживання розділових знаків)

4.Роль і значення словників укр.. Мови у формуванні фахової і мовної компетенції майбутнього спеціаліста

Словник - це зібрання слів розташованих у певному порядку. Словник виконує інформативну і нормативну функцію. Словники укр мови мають величезне значення у формуванні фахової і мовної компетенції майбутнього професіонала так, як включають усі необхідні відомості про сучасну укр мову: пояснюють значення слів з точки зору їх вживання, терміни з тієї чи іншої галузі науки, походження і розвиток слів; подають правильний правопис та наголоси, правильну вимову; пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов та багато іншого. Залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання розрізняють два типи словників : енциклопедичні словники і філологічні.

5.Словники.Роль словників у підвищенні мовної культури

Словник - це зібрання слів розташованих у певному порядку. Словник виконує інформативну і нормативну функцію. Види словників:1) Енцеклопедичні - подано інформацію про ті, чи інші явищі дійсності ,країни, людей тощо.2) Лінгвістичні- з`ясовується значення слів, характеризує їхні особливості, сюди входять усі частини мови .Словники багатство мови,є одним із засобів нагромадження результатів пізнавальної діяльності людства,показником культури народу.