Середній коефіцієнт навченості за результатами перед- та післяекспериментального зрізів

Серія експери-менту	Група	Коефіцієнт навченості
		До експериментального навчання	Після експериментального навчання
1	ЕГ1	0,52 (52,0%)	0,92 (91,6%)
	ЕГ2	0,52 (51,6%)	0,89 (89,3%)
2	ЕГ3	0,50 (49,5 %)	0,89 (88,9 %)
	ЕГ4	0,50 (49,8 %)	0,88 (88,1 %)

Отримані результати свідчать про досягнення студентами усіх груп, які навчалися за варіантами експериментальної методики, задовільного рівня навченості, що підтверджує гіпотезу про ефективність формування МКК в письмі з використанням комп’ютерної навчальної програми "Improve your Writing" за обома варіантами експериментальної моделі.

Поряд з цим з табл. 3.6 та табл. 3.7 видно, що зростання середніх та сумарних показників було дещо вищим у групах ЕГ1 та ЕГ3, які навчалися за варіантом моделі А. З метою підтвердження або спростування наявності різниці між досягненнями студентів під час навчання за різними варіантами моделі, подальший аналіз полягав у порівнянні результатів, одержаних студентами під час навчання за варіантом А та варіантом Б у першій та у другій серіях експерименту.

Для підтвердження / спростування гіпотези про відсутність статистично значущої різниці між результатами навчання письма за варіантом експериментальної моделі А та варіантом Б статистичними методами порівнювалися післяекспериментальні показники в групах обох серій експерименту. Порівняння показників післяекспериментального зрізу здійснювалася аналогічно порівнянню результатів передекспериментального зрізу за критерієм Фішера [122: 157-166] за алгоритмом, описаним вище.

У першій серії експерименту при критичному значенні ЗНкр ≥ 91 отримуємо таблицю для розрахунку критерію φ* при співставленні післяекспериментальних показників ЕГ1 та ЕГ2, представлену в табл. 3. 10.

Таблиця 3.10

Розрахунок за критерієм Фішера післяекспериментальних показників ег 1 та ег2

Група	Показник≥ЗНкр		Показник<ЗНкр		Суми
	Кількість	Частка, %	Кількість	Частка, %
ЕГ 1	8	61,5	5	38,5	13
ЕГ 2	4	30,8	9	69,2	13
Сума	12		14		26

Процедуру визначення процентних часток "ефекту" в післяекспериментальних показниках ЕГ1 та ЕГ2 представлено у додатку Е.

З таблиць [122: 331] визначаємо величини φ*, що відповідають процентним часткам "ефекту" для обох груп. Оскільки показник в ЕГ 1 вищий, вважаємо її першим рядом, тоді:

φ₁(61,5%) =1,803

φ₂(23,1%) =1,177

φ*_емп =1,596

φ*_емп < φ*_кр (р≤0,05)

Висновок: Н₀ приймеється. Частка студентів, у яких спостерігається ефект, в ЕГ 1 не більша ніж в ЕГ 2

Аналогічні розрахунки було проведено з метою підтвердження/ спростування однаковості післяекспериментальних рівнів володіння навичками та вміннями письма у групах ЕГ3 та ЕГ4. При критичному значенні ЗНкр ≥ 90 отримуємо таблицю для розрахунку критерію φ* при співставленні показників ЕГ1 та ЕГ2, представлену в табл. 3.11.

Таблиця 3.11

Розрахунок за критерієм Фішера післяекспериментальних показників ЕГ 3 та ЕГ4:

Група	Показник≥ЗНкр		Показник<ЗНкр		Суми
	Кількість	Частка, %	Кількість	Частка, %
ЕГ 3	9	42,9	12	57,1	21
ЕГ 4	5	23,8	16	76,2	21
Сума	14		28		42

Процедуру визначення процентних часток "ефекту" для післяекспериментальних показників ЕГ3 та ЕГ4 представлено у додатку Е.

З таблиць [122: 331] визначаємо величини φ*, що відповідають процентним часткам "ефекту" для обох груп. Оскільки показник в ЕГ 3 вищий, вважаємо її першим рядом, тоді:

φ₁(42,9%) =1,428

φ₂(23,8%) =1,019

φ*_емп =1,325

φ*_емп < φ*_кр (р≤0,05)

Висновок: Н₀ приймається. Частка осіб, у яких спостерігається ефект, в ЕГ 3 не більша ніж в ЕГ 4.

Проведені підрахунки виявили відсутність статистично значущої різниці між результатами навчання письма за двома варіантами експериментальної моделі.

Таким чином, результати першої та другої серій експериментального навчання підтвердили гіпотезу про те, що виконання в позааудиторному режимі вправ етапу тренування у спілкуванні, реалізованих у КНП "Improve your Writing", забезпечує таку ж ефективність формування компетенції у письмі, як і виконання зазначених вправ у аудиторному режимі.

З метою підтвердження або спростування прогнозованого наслідку висунутої гіпотези про сприяння пропонованої моделі навчання письма із застосуванням КНП "Improve your Writing" створенню умов для більш інтенсивної роботи студентів з низьким рівнем володіння компетенцією у письмі було проведено зіставлення результатів передекспериментального зрізу та зростання показників рівня володіння навичками та вміннями писемного мовлення. Показники рівня володіння студентами експериментальних груп навичками та вміннями письма, отримані під час передекспериментального зрізу, та показники зростання в балах наведено у табл. 3.12. Передекспериментальні показники розташовано по мірі зростання від найнижчих до найвищих показників.

Таблиця 3.12