- •Етапи, організація та проведення експериментального навчання
- •Середні показники учасників пробного навчання до та після експерименту
- •Результати передекспериментального зрізу в групах критеріїв для першої та другої серій експерименту в балах
- •Розрахунок критерію Фішера при зіставленні передекспериментальних показників ег 1 та ег2
- •Аналіз та інтерпретація одержаних результатів дослідження
- •Середній коефіцієнт навченості за результатами перед- та післяекспериментального зрізів
- •Розрахунок за критерієм Фішера післяекспериментальних показників ег 1 та ег2
- •Передекспериментальні показники рівня розвитку вмінь письма та їх зростання після експериментального навчання
- •Коефіцієнти кореляції
- •Висновки до розділу 3
Результати передекспериментального зрізу в групах критеріїв для першої та другої серій експерименту в балах
|
|
Зміст листа |
Мовленнєва коректність |
Техніка письма |
Структурні компоненти листа |
Разом |
Серія 1 |
ЕГ 1 (1А – 8) (13 студентів) |
|||||
Загальний бал |
265 |
289 |
82 |
44 |
680 |
|
Середній бал |
20,4 |
22 |
6,3 |
3 |
52 |
|
Мода |
21 |
21 |
5 |
4 |
48 |
|
Медіана |
21 |
22 |
6 |
4 |
52 |
|
ЕГ 2 (1А-1) (13 студентів) |
||||||
Загальний бал |
272 |
283 |
73 |
43 |
671 |
|
Середній бал |
20,9 |
21,7 |
5,6 |
3,3 |
51,6 |
|
Мода |
22 |
22 |
7 |
1 |
53 |
|
Медіана |
22 |
22 |
7 |
3 |
53 |
|
Серія 2 |
ЕГ3 (1А-4, 1А-6) (21студент) |
|||||
Загальний бал |
451 |
419 |
98 |
71 |
1039 |
|
Середній бал |
21,5 |
20 |
4,7 |
3,4 |
49,5 |
|
Мода |
23 |
19 |
7 |
3 |
56 |
|
Медіана |
22 |
20 |
5 |
3 |
48 |
|
ЕГ 4(1А-3, 1А-14) (21 студент) |
||||||
Загальний бал |
457 |
413 |
109 |
67 |
1046 |
|
Середній бал |
21,8 |
19,7 |
5,2 |
3,19 |
49,8 |
|
Мода |
21 |
20 |
5 |
1 |
47 |
|
Медіана |
21 |
20 |
5 |
3 |
48 |
Для підтвердження/ спростування близькості рівнів володіння вміннями писемного мовлення групами у кожній серії експериментального навчання, результати передекспериментального зрізу підлягали статистичній обробці за критерієм Фішера [122: 157-166]. Суть обробки результатів зрізу полягала у зіставленні відсотка студентів однієї групи, які досягли певного рівня володіння навичками та вміннями письма, з відсотком студентів, які досягли цього рівня у другій групі.
У загальному вигляді гіпотези було сформульовано так:
Н0: Частка студентів, які досягли певного рівня володіння навичками та вміннями письма, для вибірки 1 не більша, ніж для вибірки 2.
Н1: Частка студентів, які досягли певного рівня володіння навичками та вміннями письма, для вибірки 1 більша, ніж для вибірки 2.
Першою вибіркою у кожній серії експерименту вважатимемо ту, в якій значення показника вищі, а другою - ту, де значення нижчі.
Емпіричне значення φ*емп знаходиться за формулою:
де 1 – кут, що відповідає більшій процентній долі ефекту;
2 – кут, що відповідає меншій процентній долі ефекту;
n1 – кількість спостережень у вибірці 1;
n2 – кількість спостережень у вибірці 2.
Н0 приймається, якщо φ*емп < φ*кр;
Н1 приймається, якщо φ*емп > φ*кр.
Критичні значення φ*, що відповідають прийнятим у психологічних науках рівням статистичної значимості, такі:
Наведемо розрахунки для підтвердження/ спростування близькості рівнів володіння вміннями писемного мовлення групами у кожній серії до експериментального навчання.
У першій серії експерименту при критичному значенні ЗНкр ≥ 49 отримуємо таблицю для розрахунку критерію φ* при співставленні передекспериментальних показників ЕГ1 та ЕГ2, представлену в табл. 3.5
Таблиця 3.5