3. 8. Які відхилення від норми спостерігаються в сексуальній поведінці?

Більшість людей у своєму житті хоч раз стикалася з випадками дивної, незвичної сексуальної поведінки. Згадаймо сюжети творів маркіза де Сада чи Альфреда де Мюссе. Як характеризувати поведінку їхніх літературних героїв – як близьку до норми чи патологію? Ще Зігмунд Фройд зазначав: “Якщо ми не розуміємо цих хворобливих форм сексуальності й не можемо їх пов’язати з нормальним статевим життям, то в такому разі не розуміємо й нормальної сексуальності”.*

Вважають: коли людина впродовж не менше, ніж півроку відчуває сексуальне збудження чи досягає сексуальної насолоди через нетрадиційні подразники, то така поведінка є збоченням сексуального потягу, тобто парафілією (від лат. рara – відхід, відхилення від чогось, невідповідність, philia – потяг, любов до). Залежно від об’єкта чи фактора, завдяки яким стає можливим відчути сексуальну насолоду, сексуальні девіації поділяють на групи:

* Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К.: Основи,1999. – С.306.

ПАРАФІЛІЇ

Збудження Завдяки застосуванню неживих об’єктів - фетишизм -трансвестичний фетишизм	Збудження Завдяки спричиненню Страждання або знущання Садизм Мазохізм - садомазохізм	Збудження Парафілії Завдяки без Виявленій додат- Незгоді кових Партнера, уточ-домовленості нень -ексгібіціонізм теле -вуайєризм фонна - педофілія копро -фроттеризм лалія

(неприс-

тойності) - некрофілія - зоофілія - копрофілія

(фекалії)

- урофілія(сеча)

- парціалізм

(сексуальний потяг,

спрямований на

якусь одну час-

тину тіла)

- клізмофілія

Досить часто у пересічного громадянина виникає питання: чи небезпечні люди зі збоченнями, чи можна за зовнішнім виглядом людини визначити, що вона має певні відхилення в сексуальній поведінці, яким чином вони можуть проявитися? Щоб відповісти на ці запитання, розглянемо прояви збочень сексуального потягу у реальному житті. Зазначимо, що розлад діагностують, якщо людина відчуває парафілічні імпульси впродовж щонайменше шести місяців.

Отже, якою є сексуальна поведінка людей, з таким розладом, як фетишизм? Поведінка фетишистів стимулюється спогляданням певних предметів, які викликають еротичні переживання. Інтенсивні сексуальні потяги і збудливі сексуальні фантазії стосуються використання різних неживих об‘єктів. Фетишами можуть слугувати предмети жіночого туалету, особливо труси, ліфчики, взуття, панчохи, і взагалі будь-який предмет – нічна сорочка, шарф чи косметика, навіть пристрої, призначені для генітальної стимуляції, наприклад вібратори. Так, у сексологічній літературі описано випадок, коли чоловік міг швидко досягти ерекції, тільки споглядаючи в процесі злягання звичайний жіночий кухонний фартух. Він завжди намагався повісити його на видному для себе місці, коли мастурбував чи кохався з дружиною. Звичайно, не тільки чоловіки, а й жінки можуть переживати певні еротичні бажання, фантазувати та мріяти при спогляданні гарної жіночої білизни, збуджуватися від парфумів коханої людини, від певної музики, з якою пов’язані приємні асоціації чи спогади. Це – природна людська реакція на красу, досконалість, приємність. І цей ефект повсякчас експлуатується шоу-бізнесом, комерційною рекламою в ЗМІ. Проте це зовсім не означає, що більшість людей страждає на фетишизм. Аж ніяк. Фетишизм як розлад діагностується лише тоді, коли людина не може досягти збудження без споглядання предметів, коли її чуттєвість немовби зав’язана тільки на них. Тобто фетиш є надзвичайно значущим подразником, який стає необхідним у процесі збудження чи злягання. Саме з цією метою люди дістають, носять ці речі або ж їх колекціонують.

В одному з літніх студентських таборів траплялися НП: регулярні крадіжки предметів жіночого туалету, які студентки сушили після прання на наметових вірьовках. Так тривало доти, поки дівчатам не запропонували сушити білизну в спеціально обладнаній кімнаті – сушарці, що була поряд з банним приміщенням. Яким же було їхнє здивування, коли з роздягалок почала зникати залишена на час прийняття душу натільна білизна та ті речі, які дівчата приносили для прання. “Мені не шкода, а просто незручно, – казала одна з потерпілих, – адже зниклі труси були не першої свіжості та ще й зі слідами від вагінальних виділень”. “Уявіть собі, – втрутилася в розмову інша студентка, – адже я взяла до табору все найстаріше, і навіть на такі старі речі хтось спокусився…”

Чи є фетишисти небезпечними для оточення? Безперечно, що ні, але лише у тому разі, коли він не пов’язаний зі збоченнями чи іншими серйозними психічними вадами.

Відомо, що в 60-х роках відомий французький співак Ів Монтан, після повернення з московських гастролей до Франції, відкрив виставку предметів жіночого туалету, які на той час продавалися у радянських крамницях. Звичайно, те, що демонструвалося французьким глядачам, важко було використати у вигляді фетиша. То були масивні, які скоріше нагадували ємкість для переносення динь чи буряків, жіночі бюстгальтери на численних ґудзиках та застібках, широкі жіночі панталони, які кроєм та гумками більше нагадували коротенькі українські шаровари, чоловічі труси під красномовною назвою “сімейні”, жіночі нічні сорочки, які були дуже схожі на деформовані в процесі прання чоловічі майки, товсті кальсони, які важко було не помітити під верхнім чоловічим одягом.

Трансвестизм проявляється у тому, що фетишем є не одна деталь туалету, а кілька, які дозволяють змінити свій імідж шляхом переодягання і в його процесі отримати сексуальне задоволення. Частина трансвеститів є гетеросексуальними чоловіками, для яких переодягання – своєрідний засіб активізувати сексуальну функцію. Фетиш заміняє собою об’єкт сексуального задоволення, принаймні на певний час.

Трансвестичний фетишизм проявляється у вияві упродовж шестимісячного періоду повторюваних інтенсивних сексуальних потягів і збудливих сексуальних фантазій, які стосуються вбирання в одяг протилежної статі. При цьому сексуально збудливим є сам факт переодягання. Сексуальна поведінка зумовлена немов би двома факторами. По-перше, збуджує можливість хоча б на мить відчути себе особою протилежної статі, імітувати її манери. По-друге, збуджує сам процес користування предметами туалету – помадою, парфумами, білизною. І хоча переодягання виглядає кумедно, розглядання себе в дзеркало дає змогу досягти піку збудження та його розрядки.

Реальні або уявні страждання у деяких людей, як чоловіків, так і жінок, також можуть стимулювати сексуальне збудження, підтримувати їхню сексуальну активність, підвищувати сексуальну насолоду. Різновид сексуальної поведінки, спонуканням до якої є уявні або реальні дії, пов’язані із завданням фізичного болю іншій людині, з фізичним знущанням чи психічним приниженням, називають садизмом. Відомий маркіз де Сад (1746 –1814) був ув’язнений на 27 років за те, що завдавав фізичних страждань своїм жертвам. Садизм як сексуальний розлад може набувати різноманітних форм: від використання в процесі близькості іграшкових пристроїв (наручників, батогів, ланцюгів, ременів тощо) до здійснення побиття, пощипування, покусування, похлопування партнера в процесі злягання. Іноді сам процес злягання виступає лише засобом для досягнення головної мети – спричинення фізичної та психічної болі партнерові. Такі патологічні форми садизму є небезпечними для життя і психіки людини, як, зрештою, і всі форми насильства.

Мазохізм як форма сексуальної поведінки є психологічною протилежністю садизму за своєю спрямованістю сексуальних потягів, оскільки людина дістає насолоду від того, що сама стає суб’єктом насильства.

…і ляпаси твої, і стогін,

і зуби гострі, молоді,

і крик розпачливий, і ласе,

Аж хворобливе катування-

Ця відомста мені дала,

Упорснула шалену силу-

Кусай, кусай, у серце голе:

Я сам благаю, аж кричу!

( Людмила Таран)

Мазохіст уявляє в мріях, як його змушують страждати, або діє таким чином, щоб бути приниженим, побитим, зв’язаним тощо. Саме таке знущання, примус або страждання спричиняють сексуальне збудження. Термін мазохізм увійшов у вжиток завдяки Леопольду Мазохеру, який у середині XIX століття, живучи у Львові, опублікував новелу, героїнею якої була дівчина-кавалерист, що відчувала насолоду від шмагання її батогом. Ось ще один приклад.

“ – Я принесу чогось випити – промовила вона голосно. – Йди, зачекай мене в спальні, – і показала на двері.

Він роздягнувся до голого тіла. Дуже велике й зручне ліжко. Глибоко дихаючи, він заплющив очі. Було чути, як дівчина порається на кухні…

– Хай йому чорт! Що це зі мною? – вигукнув він, прокинувшись.

Спробував піднестись, але не зміг. І раптом побачив на своїх зап’ястках наручники, міцно примкнуті до ліжка.

– Що за чортівня? Невже я заснув? Що сталося? Гей! Ану звільни мене зараз же!

Вона стояла поруч у всій своїй божественній наготі.

– А навіщо? Не так-то просто було прикувати тебе. Коли ще трапиться, щоб отакий красень цілковито належав мені… Не хвилюйся, ти матимеш неабияку втіху. Запевняю, це буде незабутня ніч у твоєму житті.

– Слухай, ти, по-доброму прошу, звільни мене негайно!

У нестямі він почав люто шарпати наручники, та скоро зрозумів, що це безнадійно. Позбутися цієї дівахи – жодного шансу.Схоже, вона має намір довести ситуацію до межі можливого.

- Хіба ти не хочеш, щоб я звабила тебе? Невже? Замість того, щоб сердитися, краще б подумав про кайф, який на тебе чекає. Я хочу, щоб ти мене гарненько роздивився. Ану поглянь, що там у мене між ніжок? Та не пручайся. Я розведу їх якнайширше. Хіба ти ніколи не мріяв зустріти жінку, яка б дозволила тобі все це?

Підступивши навколішки впритул до нього, вона повернулася спиною й низько нахилилась, явивши йому у всій красі свої райські ворота.

–Ну то як, подобається? Тільки чесно. Ну скажи, подобається?…

–Так, так, чорти б тебе забрали? Ду-у-уже подобається, дурепо ти ненормальна!

–А чого б ти ще хотів? Може, сісти на тебе й пришпорювати доти, доки геть знесилишся? – Вона повернулася до нього й подивилась йому в очі. – Ну скажи ж, ти цього хочеш?

–Та-а-к! Саме про це я й мрію. Починай!

Хоч колись він і справді мріяв побути отак наодинці з такою красунею, але ця ситуація його не радувала. Він весь змокрів. Підповзло гнітюче передчуття тривоги, небезпеки. Та над усім цим, хоч як це дивно, панувала йцого невтримна хіть, така сильна, що від неспроможності здолати її Гьотц аж зубами скреготав.

Вона знов наблизилася до нього впритул. Він бачив, як кришталеві краплинки поту сповзали у неї вниз по животу, збігались у струмочки біля кучерявого темного трикутника лобка, скапували на паркет.

–А втім, це доволі нудно… У мене є краща ідея.

Вона підвелася ...й повернулася з шовковим шарфиком у руці.

– Я бачила таке в одному фільмі,– промовила з усмішкою. – Неймовірно підсилює сексуальні відчуття.

Гьотц спантеличено подивився на неї.

– Що це? Що ти вигадала?

– Довірся мені. Я ж обіцяла тобі незабутню ніч…

Широко розвівши ноги, вона всілася на нього верхи. Відразу ж глибоко увійшовши в неї, він несподівано застогнав, бо відчув, як м’язи її піхви сильно, майже до болю стисли його член. Сама ж вона не звернула на це ніякої уваги. Блискавичним рухом вона оповила йому круг шиї шарфик і почала стягувати кінці, здавлюючи дихальне горло. Гьотц увесь напружився, видовживсь і уп’явся в неї розширеними очима.

–Ти що, схиблена? Хочеш загнати мене на той світ?!

–У цьому фільмі стверджують: якщо чоловікові під час сексу здавлювати горло, він відчуває райську насолоду. Мені б хотілось це перевірити. Але ти повинен потім мені про все докладно розповісти. Гаразд? То почнімо…

Він знову відчув шарфик на своєму горлі. І далі ритмічно рухаючись на ньому, вона все дужче стягувала зашморг. І справді, коли бажання вхопити бодай ковток повітря ставало нестерпним, невимовна насолода розливалась по всьому його тілу, палахкотіла приємними блискавками в голові.

Оргазм настав несподівано і був таким довгим і глибоким, якого він раніше не звідував. Чи то лише так уявилось його збудженому мозку, що ніби вже зовсім не корився йому? А може, в усьому були винні яскраві червоні цятки, що шалено танцювали в нього перед очима?

– Розв’яжи мене,– прохрипів він.

– Ні до чого це, – заперечила вона, проте трохи попустила шарфика. Коли повітря стало вільніше проходити в легені, він закашлявсь, але вона у відповідь лише сильніше стисла його ногами. – Я допоможу тобі відновити сили. За кілька хвилин ти будеш дужим, як ніколи.

Її рухи стали повільнішими. Вона пильнувала, щоб він випадково не вислизнув з її лона. Водночас пестощі її були такі майстерні й вишукані, що все це почало справді давати йому втіху. Кров швидше запульсувала в його жилах, і він припинив будь-який опір цьому сексуальному розбою. До того ж це б і не мало сенсу…

Ледь відчувши, як твердне його член, вона починала сильніше стягувати шарфик. Наручники вже давно до крові ввігналися в зап’ястки. Вже несила було зносити вагу її тіла.

– А знаєш, у тому фільмі жінка все ж задушила свого партнера, – наче крізь туман долинули до нього слова.– Потім вона каструвала його, щоб він уже ніколи не міг належати іншій. Мерзенний фільм! Блювотний…

Та для нього все це не мало анінайменшого значення. Він не розбирав слів, що лунали десь ген-ген далеко. Потім йому зовсім потемніло в очах. Може, саме в цю мить у неї й настав оргазм…

(Юрген Кобольд. Може, поснідаємо разом? – Лель-ревю,1994. -№5. – С.4-5).

Для чоловіків і жінок, схильних до садизму і до мазохизму, як правило, характерне поєднання одного і другого розладів в одній особі. Тобто їм подобається в мріях або в реальності перебувати і в ролі жертви скоєння насильства, і в ролі його творця, тобто спричиняти біль партнерові власноруч. Таку сексуальну поведінку називають садомазохізмом.

Якщо сексуальне збудження виникає у людини через те, що вона очікує на шляху реалізації статевого бажання ефект раптовості або опір, недомовленість або незгоду, подібна мотивація сексуальної поведінки, як правило, притаманна таким різновидам парафілій, як ексгібіціонізм, вуайєризм, фротеризм та педофілія.

Ексгібіціонізм поширений переважно серед чоловіків, проте невеликий відсоток жінок також виявляє схильність до сексуального збудження раптовим оголенням перед здивованими чоловіками. Одна з таких жінок, наприклад, полюбляла прогулюватись у людних місцях, прикривши свою оголеність шикарною хутряною шубою. Побачивши групу елегантно одягнутих чоловіків, вона миттєво розгортала шубку, кокетливо посміхаючись перехожим. За мить вона зникала з поля зору.

З проявами ексгібіціонізму переважна більшість жінок стикалася принаймні раз у своєму житті, особливо тоді, коли доводилось долати темні підворіття, проходити повз зарості кущів, паркових насаджень. Саме такі темні відлюдні закутки полюбляють чоловіки, які прагнуть, хоч на мить, продемонструвати геніталії стороннім людям, отримуючи від їхньої збентеженої, зляканої реакції сексуальне збудження й розрядку. Один ексгібіціоніст з цією метою спеціально призначав побачення по телефону поблизу якогось темного закутка і, вгледівши дівчину, виходив на світло з оголеним, збудженим від очікуваної зустрічі членом. Деякі ексгібіціоністи практикують мастурбацію у під’їздах, неподалік від зупинок міського транспорту, кафетеріїв та інших людних місць, де існує велика ймовірність того, що їм вдасться безкарно продемонструвати свій пеніс перехожим жінкам чи дівчаткам і після цього непомітно зникнути у темряві або розчинитися серед натовпу. Звідси і корінь терміну “ексгібіціонізм”, тобто демонстрування.

Чи небезпечні ексгібіціоністи для оточуючих, чи можуть вони зґвалтувати захоплену зненацька жертву? Фахівці вважають, що чоловіків з таким сексуальним розладом не варто боятися. Для них публічне оголення геніталій – це головний спосіб сексуального збудження. Подальшого поглиблення контактів вони непргнуть. Проте слід мати на увазі, що в невеликого відсотку людей ексгібіціонізм пов’язаний із соціопатичними проявами, імпульсивністю, втратою контролю над поведінкою, агресивністю, експлозивністю. У цих випадках нахил до ексгібіціонізму є складником серйозніших психічних та особистісних розладів, які можуть становити загрозу для оточення. Проте переважна більшість випадків ексгібіціонізму мотивована лише можливістю отримання збудження від подиву жінки, фантазіями на теми приголомшення перехожих розміром свого пеніса. Сам акт злягання або поглиблення сексуальних контактів через примус чи прихильність жінки цих чоловіків не цікавить. Ексгібіціоніст лишається сексуально байдужим при демонстрації жінками своїх принад і навіть не реагує на процес стриптизу. Дослідження показують, що повністю вдягнені або в психологічно нейтральному одязі жінки, можуть значно більше збудити чоловіків з нахилом до ексгібіціо-нізму, ніж перегляд порнофільму.

Спробуємо змалювати психологічний портрет ексгібіціоніста. Здебільшого це – чоловіки, яким за 20. Серед них чимало одружених. У сім’ї вони ретельно приховують свій розлад, з яким самотужки, без спеціальної психотерапевтичної програми справитися важко. Адже ексгібіціонізм має обсесивно-компульсивний, причепливий характер. Людині важко протистояти наростанню тривожності та сексуального напруження, яке виявляється у бажанні у будь-який спосіб продемонструвати незнайомці ерогований пеніс. Досить випадковій перехожій хоч на мить глянути на статевий орган, як ексгібіціоніст відчуває оргазм та розрядку. Таке збудження важко вгамувати у нормальний спосіб міжстатевих взаємин, тому ексгібіціоністи часто зважуються на ризиковані (з погляду можливості зазнати покарання від правосуддя) кроки, розкриваючи поли своєї куртки, під якою криється збуджений член, проходячи біля столиків людного кафетерію, танцмайданчика, виходу з метро, прохідної фабрики тощо.

Відомий ленінградський сексолог Абрам Свядощ пов’язує ексгібіціонізм із закріпленням патологічного умовно-рефлекторного зв’язку, в якому міцно поєдналися нейтральний зовнішній стимул та сексуальне збудження. Лікар наводить історію хвороби 22-річного пацієнта, який, хоч і мав досвід статевої близькості з жінками, проте справжню насолоду відчував тоді, коли бачив здивований або переляканий погляд молодих жінок. Він не міг протистояти хворобливому бажанню продемонструвати свій пеніс, часто мріяв про цю можливість ще з підліткового віку.

У сім’ї хлопець зростав наймолодшою дитиною, ним опікувалися дві старші сестри.Він пригадував, як грався із сестрами в “дім” або “в лікаря”, коли ще був дошкільником. Зазвичай на нього покладали роль маленької дитинки або “хворого”, якого пестили та лікували старші. Добре пам’ятає, як сестрички любили зав’язувати бантик на його пенісі, як бавились його статевим органом, лікували його, намазуючи мазями, втирання яких давало хлопчикові особливу насолоду. Добре також запам’яталося, як мати, кілька разів зненацька заставши дітей за подібними заняттями та іграми, суворо карала сестричок. Саме з тих років юнак пригадує переживання перших приємних відчуттів сексуальної насолоди та очікуваного страху розкриття таємниці гри, доторкування, збудження геніталій та наближення покарання. З підліткових років хлопчик почав мастурбувати, уявляючи при цьому, що представниці протилежної статі, зненацька застають його зі збудженим пенісом і їх вражає його розмір…

Якщо ексгібіціонізм поширений переважно серед чоловіків, вуайєризм, тобто розлад, який виявляється в отриманні сексуального задоволення від підглядання за оголеними особами протилежної статі, а також за процесом злягання людей, які про це нічого не підозрюють, трапляється як серед чоловіків, так і серед жінок. Власне, важко провести межу між нормою та патологією сексуальної поведінки, основою якої є процес споглядання інтимних сторін життя інших людей. Бо ж чи можна назвати відхиленням від норми поведінку численних споживачів продукції сексіндустрії, яка дедалі більше утверджується на пострадянському просторі. Звичними стали стриптиз-бари, порно-відеосалони і навіть поява жиголо – чоловіків, які демонструють свої статеві принади, імітуючи сексуальну активність, жіночій аудиторії. Важко заперечити, що сексіндустрія певною мірою експлуатує вуайєричні схильності кожної людини.

“Попервах Манусов тільки підглядав, заживаючи почуття чистої естетичної насолоди від споглядання струнких дівочих стегон і елегантних животів з ніжними м’якими обрисами. Дегенератом він не був і штучного оргазму не шукав. Та якось одна дівчинонька років 13 відповіла йому взаємною цікавістю й підглянула сама, не криючись, крізь дірочку в чоловіче відділення. Манусов аж сам здивувася, як це сильно на нього подіяло: гостра насолода пройнялв все єство, а чоловіча плоть вибухово напружилася так розкріпачено й потужно, як ніколи не бувало до того.

…Манусову світ затьмарився, але за мить кров бухнула йому в скроні, бо дівчинка… повільно провела долонею собі від грудей вниз по животу й почала стягувати плавки з себе. Манусов добре бачив, як зарожевів навіть нижній, ще не обпечений сонцем животик. Манусов аж дихати перестав. Вона постояла трохи з плавками десь біля колінець, ніби закам’яніла на мить під його пожадливим поглядом, потім так само повільно, ніби вві сні, відставила ногу на пальчик, еластично вигнула стан і двома пальцями однієї руки розтулила вальцюваті складки ніжної шкіри у себе внизу живота. Єгор Степанович мало не знепритомнів, побачивши у заглибленні між ними чисту рожеву плоть, таку чарівно зволожену, таку незбагненно звабливу. Ой, дівчинонько… Ріднесенька!!! Він випростався, неспроможний більше утримати серце в грудях, подолати солодку млявість у ногах, перебороти гарячу пружну хвилю, що переймала судомою все тіло. Саме цієї миті Манусова найскрізь пройняло нове, утричі потужніше відчуття: з того боку, від неї, у нього вп’явся сторожкий і спокійний погляд блискучого чорного очка, погляд пекучий, владний, вимогливий і зачарований побаченим. Рвучко зірвав з себе спущені плавки геть! Ніколи ще тілесне збудження у нього не було таким потужним і довершеним. Повінь невимовного щастя ще посилилася передчуттям, що ось-ось уже й найвища вершина блаженства, бурхливе завершення цього акту тілесного єднання без жодного доторку тіл.”

(О. Апрінцев, Е. Ожерельєва. Любе дівчаточко, або Перша повість вітчизняного Декамерона. – Лель, 1993. – №11-12. – С.30.)

Вуайєризм як патологічна сексуальна поведінка включає ті випадки, коли людина, підглядаючи, досягає сексуального збудження. При цьому сам процес підглядання за інтимними стосунками є своєрідною формою активізації власної сексуальної активності, здебільшого, у формі мастурбації. Вуайєризм можна назвати своєрідною компенсаторною формою сексуальної поведінки, яка дає змогу хоча б за рахунок інших пережити бажані види сексуальних стосунків. Іноді вуаєризм характеризує сексуальну поведінку молодих чоловіків та жінок з фізичними вадами розвитку, які прикуті до інвалідної коляски і обмежені в інтимних контактах з особами протилежної статі.

“Андрієві приснився кольоровий сон. Начебто вони з Марією пасуть корів і є французами. Вони грають у карти, а можливо, й ні, а приміром “у хрестики – нулики”. Чарівна пастушка, захопившись грою, не помічає, що пустун-вітерець бавиться її стареньким рожевим платтячком: то підніме, оголюючи засмаглі ноги, а то й так дмухне, що перед його зором відкриється “кришталева квіточка любові”. Земля, небо і дівочий стогін змішалися в одну мить. Андре відчув, що “кришталева квіточка” жива, вона пульсує і дарує йому життєдайні соки, які потопають у його слабкому тілі… І раптом тріск кісток грудної клітки, щем у ногах і нелюдський біль по всьому тілу гасять йому свідомість… На його страдницьке бліде обличчя падають і стікають до обпечених жаром губів солоні краплі. Чути грім.”Дощ. Чому він солоний?” – з’являється думка.

– Що це зі мною? – запитав пошепки.

–Сама не знаю, Андре, ти весь… ноги… ти закривавлений… –Вона хотіла доторкнутися до його грудей і не змогла. – Я боюся, Андре, – затинаючись від сліз, мовила Марі.

Цієї миті прокотився голос з піднебесся:

– Не бійся, дівчино, це любов твоя виправила помилки Природи!

І дощ ущух. І засвітило, як ніколи, для обох сонечко.

– Мій Андре здоровий, мій Андре здоровий, – збуджено шепотіла вона, обціловуюче його бліде обличчя. Розірвала на ньому мокру сорочку: перед її очима відкрилися широкі плечі дужого парубка з щойно загоєними, малинового кольору рубцями. Марі припала до його грудей. Він застогнав і … прокинувся.

Довго лежав з розплющеними очима. Згадалася остання зустріч з Марією та її слова “Ми не можемо бути разом. То – життя”.

Він бачив, як їй важко було говорити. А що мав робити? Дотягнувся до милиці, зціпивши зуби від звичного болю в ногах, поволі підвівся з ліжка. Заскрипіли протези по фарбованій підлозі. Зупинився перед столом, на якому ще звечора лежала недочитана книжечка французького романіста Бальзака в синій палітурці. Згадав сон. “І треба ж такому наснитися!”

( Володимир Ігоренко. Сон. – Лель,1996. – № 5-6. – С.13)

Фроттеризм (від франц. frottage – натирати, тертися) – вид сексуальної поведінки, коли статеве збудження і його розрядка досягаються шляхом тертя об тіло або дотиками до нього. Розрізняють одностатевий (гомосексуальний) та гетеросексуальний (міжстатевий) різновиди фроттеризму. Фроттаж може виступати і як норма сексуальної поведінки, і як самостійний вид пестощів у процесі петтингу закоханих.

Як сексуальний розлад фроттеризм – це поведінка, яку практикують у місцях великого скупчення людей, особливо в транспорті, в натовпі, черзі, коли чоловік притискується до обраної жінки і починає тертися нижньою частиною тулуба об будь-яку частину її тіла, частіше сідниці, стегна, іноді, якщо та сидить, об плече. Часом фроттерист може імітувати коітальні рухи. Якщо подібна поведінка виступає провідним способом задоволення сексуальних потреб чоловіка, її оцінюють як патологічну.

Різновидом парафілії є група розладів, коли сексуальна поведінка стимулюється специфічними об’єктами, як-то вдиханням запахів або спогляданням екскрементів сексуального партнера чи їх маніпуляціями (копрофілія – від грецьк.kopros – бруд, кал, урофілія), а також потребою у промовлянні непристойних слів у процесі злягання чи по телефону (копролалія – від грецьк.laliia – повторення), отриманням задоволення від сексуального контакту з твариною (зоофілія – від гр. zoo – тварина), яка також відома під назвою содомія, бестіалізм, зооерастія. Зоофілія найчастіше спостерігається серед чоловіків, які мають справу з випасом тварин (кіз, кобил, корів, овець) і тривалий час лишаються відірваними від жіночого товариства. У жінок зоофілія частіше має форму куннілінгуса, ніж коітуса.

Це сексуальне відхилення від норми існувало з найдавніших часів. Згадку про нього знаходимо у Ветхому Завіті і в Талмуді. Згідно за ними людина, яка мала сексуальні контакти з твариною, засуджувалася на смерть. Але є й інші свідчення. Наприклад,у деяких народів Сходу існував обряд “посвячення у чоловіки”, який зберігся і до наших часів. Правда, нині він не такий поширений. Усі хлопці 16-18 років мали пройти через цей обряд. Спеціально для “посвячення” вирощували молоду віслючку, щоб на той момент їй було не більше двох років. Юнак мав на очах у всіх чоловіків селища спаруватися з віслючкою. Якщо він долав природну перепону, то його вважали “прийнятим у чоловіки”. А якщо він не міг досягти ерекції статевого органа, то він – не мужчина, бо “у справжнього мужчини член має підніматися навіть на тварину”. Кажуть, що в цих країнах серед чоловіків немає імпотентів на нервовому ґрунті. Чоловіки з дитинства настроюються на грубий статевий акт, який означає, що кохання тут ні до чого, а вдовольнити хіть можна навіть з твариною.

На римських аренах акти злягання з тваринами були звичною формою розваг. За словами Мастерса (книга “Повії в суспільстві”) тварин спеціально тренували для злягання. Римські жінки задовольнялися головами живих змій. Деякі жінки змащували вульву медом, аби принадити мух, приміром у Штекелі знаходимо: “Мухи зліталися на мед і лоскотали доти, доки сексуальний апетит вигадниці був вгамований.” Рибалки східноафриканського узбережжя мають регулярний коітус з тушами самиць великої риби. Зоофілії були звичними серед індіанців хопі, масаїв, ескімосів коппера на арктичному узбережжі Північної Америки тощо.

А ось історія, що відбувалася на острові Кріт, у місті Кноссі, який був центром Егейської цивілізації. Цариця Пасіфая зачарувала царя Міноса, який не міг після того вступити в любовний зв’язок з жодною сторонньою жінкою. Отаке втнула ревнива Пасіфая, за що зазнала гніву великої богині Афродіти. Її кара була сувора і вельми вигадлива.

Пасіфаю охопило нез’ясовне почуття, забаглося стати коханкою білого бика. Цілі дні проводила Пасіфая біля любого бика, оберігала від інших корів, своїми руками жала для нього трави, збайдужіла до священних обрядів, занедбала не тільки царські, а й подружні обов’язки. Придворні дівчата дивувалися, звідки раптом у цариці буколічні нахили.

Розуміючи, що порятунку чекати нізвідки, Пасіфая вирішила звіритися Дедалові, який усе вмів й наказала йому зробити так, щоб її коханий уявив, ніби вона корова. Може, спорудити щось штучне, якусь машинерію…

Майстер доволі вправно виточив з дерева корову і так гарно обтягнув її шкірою, що навіть найпромітніший бик не добачив би підступу. Всередині було видовбано порожнину. Пасіфая піднялася східцями і там сховалася. Корову принесли на луг і привели бика. Найстрахітливішу пристрасть, що будь-коли палила жінку зсередини, було вдоволено. Крізь дерев’яну морду підробленої корови вихоплювалися дикі зойки шаленої насолоди.

Пасіфая в належний час народила чудовисько, яке мало бичачу голову, а решту тіла – людську. Назвали його Мінотавром. Він був страшенно непокірливий і без угаву жадав людської крові. Його вбив Тесей, а Пасіфаю Мінос наказав ув’язнити. В сумі й скорботі померла дочка бога сонця.

( Ян Парандовський. Роман з биком. – Лель, 1993.– № 2.– С. 30-31.)

У романі Д.Г.Лоуренса “Коханець леді Чаттерлей” описано копрофілію: “Він вивчав прекрасний вигин її стегон. Сьогодні вони зачарували його. Як здіймалися вони до багатої округлості її тяжких сідниць! А між ними, у таємничому теплі – потаємні входи!

Він поплескав її рукою, ніжно й довго насолоджуючись вигинами й півкулями.

– У тебе такий га – арний хвостик, - сказав пестливо він гортанною вимовою. – У тебе найкращий зад на світі! Найкращий жіночий зад узагалі! І кожна його п’ядь – жінка; це ясно як день! Він у тебе не такий, як у плоских дівчат, яким би краще вродитися хлопцями, не такий! А справжня похила підвалина, таке до чорта люблять мужчини. На такій підвалині може триматися світ, отак!

Впродовж цих слів він ніжно поплескував округлий “ хвостик”, доки з нього до його рук запашів якийсь слизький вогонь. І його пучки, наче ніжні пензлики вогню, час від часу торкалися двох потаємних дірочок.

- І я радий, що ти можеш какати й пісяти. Я не хочу жінки, котра цього не може.

Конні не стримала раптового напливу враженого сміху, та він незворушно вів далі:

- Ти – справжня, так! Ти – справжня, хоч трохи курва. Тут ти все робиш, і я кладу сюди руку і люблю тебе за це. Я люблю тебе за це. У тебе достойний жіночий зад, гордий собою Він зовсім не соромиться, зовсім.

Він твердо й надійно поклав руку на її таємничі місцини, наче з приязним привітом.

- Я люблю їх, - сказав він. – Я люблю їх, якби жив тільки десять хвилин і попробував твій зад, я б вважав, що прожив ціле життя, бачиш! …Це краща хвилина мого життя.”

( Всесвіт,1990. –№2. – 77.)

Парафілії зумовлені патологією емоційно-вольової сфери, яка може виникати через біологічні, соціальні та психологічні чинники. Серед людей з тими чи іншими сексуальними збоченнями є чимало таких, які обтяжені генетично. Звідси – низька тривожність, емоційна нестійкість тощо. До біологічних передумов парафілій належать мозкові інфекції, пологові травми, алкоголізм, які, в свою чергу, за інших несприятливих умов також породжують підвищену збудливість, розгальмованість, агресивність і можуть у дорослому віці проявлятися у зниженні здатності до самоконтролю сексуальної поведінки.

Сексуальні умови, тобто несприятлива ситуація розвитку, наприклад неповна дисгармонійна сім’я, авторитарне виховання, інцестні стосунки тощо можуть також зумовити ненормативне спрямування сексуальної поведінки, закріпити патологічні умовно- рефлекторні реакції на сексуально нейтральні стимули, як, наприклад, перетворити певні предмети на фетиш. Хронічне приниження може призвести до самоствердження через сексуальне насильство або, навпаки, до сприйняття знущань сексуальними стимулами.

Особливу роль у поясненні сексуальної поведінки відводять психоаналізу, адже З.Фройд також вважав, що сексуальний потяг розвивається в процесі індивідуального психічного розвитку. У межах фрейдизму патологічна поведінка є проекцією в доросле життя проблем дитини на певних стадіях психосексуального розвитку, зокрема оральній, фаллічній та стадії розв’язку Едипового комплексу. Якщо, на думку Фройда, звичайні люди можуть задовольняти патологічні збудження в еротичних фантазіях, то люди з парафіліями роблять це наяву. Патологічний сексуальний потяг, чи то таємне розглядання інтимних сцен, чи демонстрація власних геніталій, доторкання або тертя з метою отримання сексуальної насолоди тощо має причепливий, обсесивно-компульсивний характер і є виразом типово невротичної поведінки. Власне, за Фройдом, усі невротичні прояви, а особливо парафілії, є так званим компульсивним повтором травматичних ситуацій, які трапились у дитинстві. На певній стадії розвитку виникає зупинка розвитку лібідо, фіксація на цьому етапі і постійне повернення дорослої людини, тобто регресія до цієї події. Отже, незавершений розвиток структури сексуальних потягів людини може призвести до зафіксованих бажань аномальних об’єктів чи ситуацій. Звідси і принцип терапії невротичних реакцій, у тому числі і сексуальних збочень, через психоаналіз – відреагування. Відреагування – процес вивільнення витісненої емоції, пов’язаної з психотравмою, фіксацією. Завдання терапії – примусити людину знову пережити першопричинні травматичні події, ту фіксацію, наслідком якої стали симптоми тієї чи іншої парафілії.

Про що йшлося в розділі

?Сексуальна поведінка людини якісно відрізняється від сексуальної поведінки тварини. Якщо сексуальна активність тварин продиктована інстинктом продовження роду та обмежується запрограмованими його завданнями, як-то пошук самця (самиці), спарення та турбота про потомство, то сексуальна поведінка людини безпосередньо не підпорядкована репродуктивній функції, а є органічною частиною її психічного життя.

?Маючи своїм біологічним субстратом складну систему нейрогуморальної регуляції виникнення сексуальних реакцій, темпів статевого дозрівання організму та здатності до відтворення, сексуальність людини детермінується психікою, свідомістю. Саме соціалізація визначає зміст, спрямованість сексуальних інтересів та спосіб їх реалізації у людини.

? Способом диференціації сексуальної поведінки від інших видів людської активності виступає наявність у ній сексуального збудження. Види сексуальної поведінки визначаються способом досягнення сексуального збудження.

? Еротичне фантазування – один з найбільш ранніх в онтогенезі людини видів сексуальної активності. Сексуальні образи дають індивіду змогу апробувати в уяві моделі сексуальної поведінки, усвідомити бажані сексуальні ролі. Сексуальне фантазування є своєрідним способом “визволення“ сексуальної поведінки від соціальних обмежень та заборон. Відповідно до соціальних очікувань сексуальні образи чоловіків більше орієнтовані на кількісні параметри сексуальних стосунків, а жінок – на якісні.

? Целібат – один із свідомо прийнятих різновидів людської поведінки,мотивами якої є утримання від проявів сексуальності, ухилення від сексуальної активності. Асексуальну поведінку обирають, як правило, під впливом релігійних вірувань, моральних переконань, пережитих психотравмуючих подій. Целібат буває повний і частковий.

?Мастурбація – один з найпоширеніших видів сексуальної поведінки. Існує чимало міфів щодо її шкідливості, що зумовлено переважно негативним ставленням до цього виду сексуальної активності ряду релігій, а також поширенням онанізму серед окремих психічно хворих людей.

?Наукові дані не підтверджують думку ні про шкідливість мастурбації в дитячому та дорослому віці, ні про шкідливість утримання від неї. Досвід мастурбації може негативно позначитися на людині лише у разі тривожних її очікувань можливих наслідків, а також при надмірному захопленні онанізмом, яке, як і інші види занять, може призвести до перезбудження та виснаження нервової системи. Водночас сексологи дедалі частіше рекомендують мастурбацію як ефективний спосіб зняття сексуального напруження у разі неможливості статевого життя, а також як прелюдію злягання.

?Петтинг – це взаємні ласки та пестощі коханців. Залежно від ділянок тіла, які є об’єктом еротичної стимуляції, розрізняють поверховий та глибокий петтинг. Останній включає пестощі оголених статевих органів без введення статевого члена у піхву.

?Петтинг розглядають як самостійний вид сексуальної поведінки закоханих, який є доброю школою розвитку навичок молодих людей розуміти мову тіла партнера без слів. Залежно від спрямованості оральних пестощів на жіночі чи чоловічі геніталії, одночасності взаємодії коханців розрізняють відповідно такі його різновиди, як куннілінгус, феллаціо та позиція 69. Оскільки петтинг дає змогу стимулювати різні види відчуттів, його роль в активізації сексуальної пристрасті важко переоцінити.

?Статевий акт як вища форма сексуальної близькості чоловіка і жінки має три послідовні стадії – появи, нарощення та розрядки сексуального збудження. Коітус здійснюється за допомогою шести основних та безлічі похідних позицій. Вибір позиції злягання обумовлюється віком, статурою, конституцією пари, а також етнокультурною звичаєвістю. В європейських традиціях більшою мірою прийняті лежачі, у східних – стоячі чи сидячі позиції.

?Сексуальна культура полягає не тільки в умінні дістати індивідуальну насолоду, а й задовольнити партнера. Оскільки сексуальна функція парна, важлива роль в її реалізації відводиться вмінню коханців говорити про потаємне. Труднощі в розмові про секс зумовлені, як правило, неправильним статевим вихованням, невмінням ідентифікувати сексуальні відчуття у наукових термінах, поширеністю у сприйнятті людської сексуальності нелітературної лексики, термінів, що принижують людську гідність.

?Комунікація, тобто обмін думками та ставлення, базується на дотриманні емоційно-етичних аспектів діалогу, а саме на перефразуванні, перепитуванні, схваленні відвертості, погладжуванні Я. Близька психологічна дистанція, контакт очей, рук, безумовно, позитивно вплинуть на сприйняття інформації партнера. При цьому особливе взаєморозуміння породжує обмін потаємними мріями, фантазіями. У розмові про потаємне варто використовувати запитання, які потребують тільки однозначних відповідей або ж такі, які відкривають можливість для обговорення. Звичайно, кожна пара знаходить свою, зрозумілу тільки їй мову інтимної комунікації, що не обмежується тільки вербальними та несловесними засобами.

?Розлади сексуальної функції психогенного характеру виникають на стадії сексуального потягу у відсутність бажання сексуальної активності – гіполібідемія та відрази до неї – алібідемія; на стадії сексуального збудження – брак зволоження та слабкість ерекції; на плато-фазі – чоловіча чи жіноча аноргазмія як затримка чи нездатність досягти оргазму та передчасне сім’явиверження. Окрім того, різновидом сексуальних дисфункцій є генітальний біль у чоловіка або жінки під час статевого акту або після нього – диспареунія та вагінізм як мимовільний спазм м’язів стінок піхви. Усі різновиди сексуальних розладів мають суто психогенну або психосоматичну основу, але ніколи не чисто соматичну, органічну. На сьогоднішній день вироблено чимало психотравматичних методик усунення розладів сексуальної функції. Авторами найбільш відомих з них є В. Мастерс, В. Джонсон, Х.Каплан, І. Кемпер та ін.

?Оскільки сексуальні розлади, здебільшого, зумовлені дисгармонією у подружніх стосунках, їх усунення потребує розв’язання багатьох етико-психологічних проблем.

?Парафілії як збочення сексуальних потягів також належать до сексуальних розладів. Серед них розрізняють групу збочень, мотивом яких є отримання сексуального збудження через супротив, незгоду інших: ексгібіціонізм, педофілія, вуайєризм, фроттеризм. Сексуальне збудження, яке досягається завдяки застосуванню неживих предметів, класифікують як фетишизм та трансвестичний фетишизм. Збудження через спричинення партнерові страждань або знущань чи їх поєднання називають садизмом, мазохізмом та садомазохізмом. Крім того, до сексуальних збочень відносять нарциссизм, телефонну копролалію, некрофілію, парціалізм, зоофілію, копрофілію, клізмофілію, урофілію тощо. Сексуальні збочення мають обсесивно-компульсивний, причепливий характер і лікуються, як і інші неврози.

?Сексуальна поведінка – важливий аспект людського життя, яка може привносити до нього багато щастя або негативних переживань. Проте люди часто соромляться виявляти інтерес до проблем сексології, говорити про інтимне, вважаючи це неетичним і навіть непристойним. Популярне на теренах країн СНД телешоу Олени Чанги, присвячене людській сексуальності і адресоване дорослим, називається чомусь по-дитячому “Про це…”. Немовби “це” не має власної назви, а є чимось невизначеним, середнього роду, ницим.

?Проте існує лише єдиний загальновизнаний спосіб піднести сексуальність до рівня нашої свідомості, почуттів – це говорити про неї, вчитися осмислювати сексуальну поведінку крізь призму наукових знань. Тільки пізнаючи багатющий досвід, накопичений людством, ми зможемо краще зрозуміти себе, повніше реалізувати можливості, закладені матінкою Природою.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ

Питання для роздумів

Запорукою задоволення сексуальними контактами є знання власних ерогенних зон. Чи можете ви сказати, що ваше тіло – ваш друг? Ви добре розумієте те, що з ним відбувається, його фізіологію і психологію?

Сексологи вважають, що еротичні фантазії допомагають краще уявити статевий акт, дають змогу створити ідеальне сексуальне Я. Наскільки ваше реальне сексуальне Я далеке від уявного? Чи можна їх зблизити? Що для цього потрібно? Наблизитися до ідеалу чи знизити його рівень до реалій життя?

Сексуальні контакти передбачають обмін закоханими своїми враженнями. Чи вважаєте ви, що в сексі можна порозумітися і без слів? А може, вам просто не вдається відверто поговорити з вашою половиною? Що заважає обговоренню? Страх, що вас не зрозуміють, невпевненість у собі, невміння називати речі своїми іменами?

Пригадайте зміст ваших еротичних фантазій та мрій у підліткові та юнацькі роки, як вони змінилися з часом і чому? Може, це стане початком довгоочікуваної і бажаної розмови з коханою людиною? Замисліться на хвилинку. Яку роль відіграє дотик, запах, звук, погляд вашого партнера у стимуляції вашого бажання? Чи знає про ці відчуття ваш партнер?

Чи замислювалися ви над тим, що люди з особливими потребами мають такий самий спектр людських потреб, у тому числі й сексуальних, як і фізично здорові люди, проте порівняно з останніми не володіють навіть мінімумом можливостей для реалізації сексуальної функції? Якби ви були міністром соціального захисту людей на візках, які б пропозиції щодо їх включення в соціум ви б підтримали?

Наведена нижче схема обговорення допоможе вам і партнеру розібратися в своїх почуттях і думках, а також з’ясувати, який вплив вони мають на вашу сексуальність. Закінчіть по три речення до кожної з обраних вами тем.

1. Я думаю з цього приводу, що__________________

2. Моє ставлення до цього таке:_________________________________

3. Мені відомі такі наукові факти про це ____________

Якщо ви вирішили скористатися цією вправою, щоб обговорити ваші сексуальні контакти, запросіть до розмови вашу половину таким чином: “А що думаєш ти з цього приводу?”

Вправа. Який ви коханець.

Замислитися над цим не зайве і новачкам у коханні, і людям з досвідом. А щоб прийти до якогось обгрунтованішого висновку, скористайтеся науково-популярним тестом. Дайте відверті відповіді на поставлені запитання (”Так” чи “ні”), а потім звірте здобуті дані з показниками “ідеального коханця”.

1. Вам добре відомі ерогенні зони партнерки (партнера)?

2. Ви стараєтеся приділити якомога більше часу любовним пестощам?

3. Ви часто зазнаєте почуття невпевненості під час інтимної близькості?

4. Чи дбаєте ви про свіжість подиху перед зляганням?

5. Коли у коханої людини щось не виходить, чи завжди ви делікатні й тактовні?

6. Чи прагнете ви перед зляганням сексуально збудити кохану людину?

7. Ви вважаєте, що кохатися слід лише тоді, коли обидва партнери сексуально збуджені й прагнуть близькості?

8. Ви приймаєте душ перед зляганням?

9. Чи продовжуєте ви пестити кохану (коханого) одразу після статевого акту?

10. Чи дбаєте ви про те, щоб ваш партнер дістав якомога більше задоволення?

11. Чи ніжні ви у ліжку?

12. Чи дбаєте ви про те, щоб вона (він) не почувалася (вався) невпевненою (им)?

13. Чи прагнете ви продовжити тривалість статевого акту до тієї миті, коли сексуальне збудження в обох сягне межі?

14. Чи прагнете ви урізноманітити інтимні стосунки ?

15. Під час злягання ви розмовляєте на сторонні теми?

16. Чи досить для шлюбу цілковитої сексуальної сумісності?

17. Ви повністю довіряєте один одному?

18. Вас турбує те, що ваш коханий(кохана) людина раніше був закоханий(закохана) в інших?

19. Якщо кохана людина пропонує зайнятися сексом, а вам цієї миті не хочеться, чи постараєтеся ви задовольнити її?

20. Якщо вам щось не подобається під час близькості, чи говорите ви про це?

Відповіді: 1-2-так, 3-ні, 4-14-так, 15-16-ні, 17-так, 18-ні, 19-так, 20-ні.

Якщо ви відповіли так само – вітаємо: ви у статевій близькості прагнете бути ідеалом. В іншому разі відніміть по одному балу за кожну невідповідність, самі оцініть себе за двадцятибальною шкалою і зробіть практичні висновки. (– Лель, 1998. –№2.).

Чи добре ви обізнані з правилами сексуальної поведінки? Варто перевірити себе, ознайомившись з десятьма правилами сексуального етикету.

1. Ніколи не застосовуйте силовий тиск на партнера. Застосування сили в сексі неприпустиме. У будь-якому разі слід досягнути взаємної згоди. Алкоголь, наркотики провокують застосування сили.

2. Поважайте слово “Ні”. У будь-який момент інтимних зносин партнер має право сказати “Ні”. Якщо “Ні” каже дівчина, то її “ні” зовсім не означає “будь наполегливим і ти свого доб’єшся”. “Ні” чоловіка – також не загравання, він справді не бажає , щоб його спокушали та збуджували.

3. Старайтеся уникати небезпечних ситуацій. Щоб менше наражатися на небезпеку, приймайте запобіжні засоби. Якщо ви йдете на вечірку, подбайте, щоб вас туди супроводжував надійний друг. Не захоплюйтеся надмірним вживанням алкоголю, не залучайтеся до наркотиків. Це значно знижує здатність у критичну хвилину приймати виважене рішення і робить сексуальну поведінку неконтрольованою.

4. Будьте обачними у контактах з коханою людиною. Якщо ви не відкидаєте можливості сексуальної близькості, подбайте про контрацептив. Якщо не маєте засобів безпечного сексу, краще ухилитися від злягання.

5. Статеві зносини – це завжди відповідальність обох. Про протизаплідні засоби мають дбати обидва партнери, а не тільки слабка стать. Наслідками злягання ( небажана вагітність, венеричні захворювання, ВіЛ-інфекція) повинні перейматися обидва коханці.

6. Не бійтеся відверто говорити з коханою людиною про наслідки статевого життя, планування вагітності. Навчіться без зайвого сорому говорити про протизаплідні засоби, які застосовуєте саме ви. Ухиляйтеся від цієї теми тільки тоді, коли ваше сексуальне та репродуктивне здоров’я гарантовано.

7. Необхідно дотримуватися таємниці інтимних стосунків. Неприпустимо ділитися з кимось подробицями статевої близькості. Однак повага до коханої людини не забороняє обговорювати загальні проблеми сексуальності з фахівцем.

8. Думайте про людей, які вас оточують. Прояви інтимності на людях можуть образити почуття інших, викликати в них ніяковість, певні незручності.

9. Роздратованість, невдоволеність, брутальність на фоні інтимної близькості не має виправдання і образлива для обох.

10. Ставтеся до коханої людини та оточення з любов’ю та повагою, і вам віддячиться тим самим, бо ж сказано “У всьому, як хочете, щоб з вами чинили, так вчиняйте і ви з іншими” ( Матф. 12 – 7).

Вправа.

Якщо вас непокоять запах і смак вашого тіла, і ви ніяковієте від самої думки про це, проробіть із собою такий експеримент.

Дочекайтесь моменту, коли ви одна (один), маєте вдосталь часу і ніхто не завадить. Роздягніться й роздивіться себе, як це зробила б ваша кохана людина. Доторкніться до найбільш чутливих ділянок тіла, проведіть рукою по низу живота, внутрішній поверхні стегон. Якщо ви – жінка, введіть пальці у вагіну, потім понюхайте виділення, спробуйте їх на смак. Пройдіться пальцями по паховій області, лобковому волоссю, там, де розташовані залози, що виділяють запах. Доторкніться до пахв, складок між грудьми і під грудьми. Понюхайте свою шкіру, відчуйте її ніжний аромат. Хіба цей запах і смак відштовхують вас? Чи може він комусь не сподобатися, адже він такий сексуальний. Чи вважаєте ви ті самі запахи коханої людини такими ж інтригуючими? Так чому ж йому (їй) мають не сподобатися ваші запахи? Обов’язково сподобаються, адже кожен з насє неповторним. Пам’ятайте, що невід’ємною складовою впевненості у собі є прийняття свого тілесного Я, любов до себе як до статевої істоти. Тому ви повинні бути свідомі своєї цінності як чоловіка чи жінки. Завершіть справу самозапевненням: Я пишаюся своїм тілом, бо воно таке… Я пишаюся своїми якостями як коханого (коханої), бо я… Я пишаюся своїми досягненнями як спеціаліста, бо я… Я пишаюся собою, бо без мене…

Психологи провели опитування, з’ясовуючи серед студентів, наскільки важливими є певні якості при виборі пригоди на одну ніч та для більш тривалих, стабільних стосунків.

Маючи на увазі тривалі стосунки, обидві статі на перше місце поставили “внутрішню красу”, тобто такі моральні якості, як чесність, порядність, постійність, чутливість тощо. Коли йшлося про випадкові сексуальні стосунки, то думка жінок лишалася такою ж, а думки чоловіків зазнали кардинальних змін. Усі 10 якостей, які вони виділяли, були пов’язані з тілом жінки. За послідовністю вибору це фігура жінки, її привабливість, сексуальність, риси обличчя, сідниці, груди, вага, ноги, шкіра.

Чоловіки зазначали: “Коли бачиш жінку вперше, помічаєш насамперед все те фізичне, що бачать очі. Коли вона починає з тобою говорити, починаєш зважати на інші людські якості. Подальше спілкування з нею, як лакмусовий папірець для особистості”.

Побутує думка, що більшість чоловіків в оцінці сексуальної привабливості жіночого тіла є парціалістами. Вони надають перевагу або високим, або маленьким жінкам, або худим, або повним, грудям малим чи великим, блондинкам чи брюнеткам тощо. Оцінка жінки як єдиного цілого, як бажаного об’єкту для тривалих стосунків базується на цілісному сприйнятті її фізичних та психологічних властивостей.

Ще 1972 року наш сексопатолог В.І. Здравомислов, опитавши 400 жінок, склав таблицю характеристик ерогенних зон. Вивчайте і робіть висновки. Умовні позначення: 0- індиферентно; +1 – приємно, та не збуджує; +2- дуже приємно і збудливо; +3 – різко збуджує4 1- не знає; –1- неприємно; –2- гидко; –3 –дуже гидко; ЕП –оренний показник.

Зона

+3

+2

+1

0

-1

-2

-3

ЕП

Література до розділу

1. Адлер А. Понять природу человека /Пер. с англ. – Спб.: Академический проект, 1997. – 256 с.

2. Баттон Дж. Стать ближе. Секс. Любовь и здравый смысл. – М.,1995. – 200 с.

3. Берн Э. Секс в человеческой любви / Пер. с англ. – М.:Московский кадровый центр, 1990. – 113 с.

4. Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты / Пер. с англ. – М.: Рефл.-бук; К.:Ваклер,1997. – 304 с.

5. Викторова Д. Любовь и секс. Освобождение от мифов. “Час пик”. – Лениздат, 1991. – 96 с.

6. Вислоцкая М. Искусство любви / Пер. с польск. – М.: Физкультура и спорт, 1990. – 286 с.

7. Горпінченко І.І. Відверто про таємне. Що треба знати молодому подружжю про статеве життя.– К.,1992.– 127 с.

8. Каплан Х. С. Сексуальная терапия. – М.,1994. – 160 с.

9. Лоуэн А. Язык тела/ Пер с англ. – Спб.:Академический проект, 1997. – 383 с.

10. Мастерс У., Джонсон В., Колодны Р. Мастерс и Джонсон о любви и сексе / Пер. с англ. Ч.1-2. – Спб., 1991, ч.1. – 354 с.

11. Психосексология: Хрестоматия / Сост. К.В.Сельчонок. – Мн.: Харвест, 1998. – 496 с.

12. Роджерс К. Клиенто-центрированная терапия / Пер. с англ. –М.:Рефл. – бук.К.: Ваклер,1997. – 320 с.

13. Розин В.М. Судьба молодой семьи: Психологические размышления о современной любви и семье. – М.: Моск. рабочий.1990. – 109 с.

14. Секреты секса.- Изд. центр “ АВС”. Самара, 1998. – 704.

15. Уэнстон К. Девичий разговор/ Пер. с англ.– Изд.дом “ Нева”.-Санкт – Петербург,1997. – 377 с.

16. Хиглинг М. Как беседовать с ребенком о сексе. – Питер.1998. – 208 с.

17. Шахиджанян В.В. 1001 вопрос про ЭТО. – М.: Терра, 1993. – 520 с.

18. Шкіряк – Нижник З.А., Непочатова – Курашкевич Е.І. Сексуальна культура сімейних відносин.–К.,1990. – 48 с.

19. Юрчук В.В. Женское искусство околдовывать, соблазнять и обирать мужчин. – М.: Современное Слово, 1998. – 480 с.

20. Яффе М.,Фенвик Э. Секс в жизни мужчины. Секс в жизни женщины / Пер. с англ. – М.,1990. – 300 с. тощо

РОЗДІЛ 4. ТАЄМНИЦІ КОХАННЯ

З розділу ви дізнаєтеся:

• Як можна “виміряти” досконалість любовних взаємин

• Чому вмирає любов і чи можна продовжити її життя ­

­­ • Чи варто закохуватися на дискотеці?

• Як відрізнити любов від закоханості?

• Особисте щастя – це фортуна чи вміння любити?

• У чому полягає мистецтво кохання