3.4. Чому пестощі закоханих бувають такими ніжними?

Кажуть, що, коли люди люблять одне одного, їх немов би притягує якась невидима духовна сила. Можна з упевненістю сказати, що петтинг – це матеріалізована форма вияву любові.

Губи твої крізь мій сосок

Насолоду вливають у плоть,

Як мед – у соти…

і німіє, мій Боже, тіло моє:

Між білих лілей –пастух Твій жиє,

Ліва рука твоя в мене під головою,

А права обіймає мене…

Хай не минає ! Хай не минає

Світло Твоє незгасне…

(Антоніна Цвид. Обертальний хрест або філософія двох)

Що таке петтинг? У перекладі з англійської “to pet” означає пестити, ласкати, ніжити. Під петтингом розуміють такі форми інтимного спілкування, коли закохані голублять , пестять один одного з метою отримання сексуального збудження та задоволення. Подразнення під час пестощів (поцілунків, обіймів, ласкавих дотиків) ерогенних зон приносить насолоду, викликає сексуальне збудження. Петтинг часто або лише іноді може закінчуватися оргазмом партнерів. Взаємний петтинг включає найрізноманітніші сексуальні пестощі.

Сексологи підкреслюють, що петтинг відіграє надзвичайно важливу роль у набутті досвіду близькості, розуміння бажань іншої людини, її тіла на невербальному рівні, оскільки дає змогу оволодіти технікою інтимного спілкування та еротичного збудження партнера. Залежно від ступеня близькості пари, розрізняють поверховий або легкий петтинг, який іноді називають неккингом, тобто пестощі верхніх частин тіла – голови, шиї, грудей, що в повсякденному житті, як правило, є оголеними, або нижніх частин тіла, які подразнюються тільки через одяг. Подразнення оголеного тіла, включаючи геніталії, називають глибоким або нижнім петтингом. При ньому відбувається мануальна стимуляція ерогенних зон, які, здебільшого, прикриті вбранням. Оргазм можливий як в процесі неккингу, так і під час нижнього петтингу.

Стегон, пальців, плечей, ключиць

Тіл пречиста свята голизна.

Ніч гряде. І брутальна білизна

Перед Панею падає ниць.

Гнучкість рук, пружність дотиків, плин

Невпокореного волосся.

Захват губ і долонь – збулося!-

У перлинах м’яких краплин.

Замала, замала, замала

Ніч. Цілунком зачате світання.

І виходження із кохання,

Мов із світлого джерела.

(Вікторія Стах)

Власне петтинг, взаємна мастурбація або любовна гра є поняттями синонімічними. Петтинг, який передує зляганню, називають прелюдією кохання. Підкреслюючи психологічну роль петтингу, психологи вказують на те, що “зріла” сексуальність передбачає вміння партнерів розуміти одне одного не тільки на вербальному рівні, але й на рівні дій, які дають змогу відчувати й передбачати реакції партнера, знаходити з ним спільну мову пестощів. У дорослому статевому житті петтинг є своєрідною прелюдією статевого акту, психологізує його, створює установку на близькість як єдність духовного і фізичного.

Юнацький петтинг і є такою школою підготовки до майбутнього статевого життя, якщо, звичайно, статевий потяг пробуджений коханням, а не бажанням юнака та дівчини стати дорослими. У зрілі роки відсутність набутого тактильного, еротичного та комунікативного досвіду інтимного спілкування може негативно позначитися на характері злягання пари. У таких випадках близькість чоловіка і жінки обходиться без пестощів, сексуальної гри, любощів і обмежується лише примітивним фізичним контактом, “м’язовим задоволенням”.

Юнацькі роки вважають найсприятливішими для засвоєння мови еротичної міжстатевої комунікації. Невід’ємною її стороною є апробація молодими людьми прийнятих у суспільстві ритуалів знайомства, залицяння і упадання, набуття досвіду інтимної взаємодії.

Груди гостренькі та очі дитячі – за ними

Бачу я сплячий, іще не відкритий вогонь…

Дівчинко люба – не шарпайся – я ж не почвара:

Я научу тебе розкошам і таїні…

Сад я досвітній люблю , нетолочені трави:

Стежки немає, незбита дрімає роса…

Та сторожка огорожа впівока дрімає,

Тиша незнайома вабить – не знає сама…

(Людмила Таран)

Згідно з даними досліджень, близько 80 % юнаків і дівчат віком до 16 років практикують петтинг, причому десь 30% з них – глибокий. У віці до 20 років понад 96% дівчат та юнаків мають досвід поверхового петтингу, а понад 70% – глибокого. Звичайно, виявлення чутливості, прагнення до фізичної близькості набуває різного характеру залежно від віку закоханих, від того, як давно вони зустрічаються, де і з ким мешкають – з батьками чи без них, в місті чи селі.

Боюся тебе зустріти, моя навчителько…

Я - дурне хлопчисько, і ти –

Навчителько моя мила…

Що ж ти чинила зі мною:

Ще тільки волосинками торкалися

Наші руки, ще й пальці мої не сміли

Плекати шовкове тіло твоє-

А я вже вмирав і тремтів,

і світився побіля тебе…

…Як терпляче мене вела

До солодкої першої змори на гарячій

Твоїй руці…

Як спліталися

Небо, земля у шаленому безсором’ї!

Ти, ти, ти-

Моя перша, моя…

І у кожній потому

Я відшукував усміх і тіло твоє,

і дорогу додому…

( Людмила Таран)

Ще у 1905 р. З.Фройд у праці “Три нариси з теорії сексуальності” зазначав, що сексуальність включає у себе спонуки, відчуття, які не обов’язково пов’язані з генітальною активністю. Секс – це не лише поєднання геніталіями різностатевих дорослих. “Сексуальний” і “генітальний” – не тотожні поняття: “… адже ми не можемо не називати сексуальними ті речі, які зовсім не “генітальні” і не мають нічого спільного з продовженням роду. Це лише формальна аналогія, хоча у неї є й глибше коріння.”

Сексуальне задоволення можна відчути від будь-якої частини тіла. Пестощі ротом, доторкуванням, тобто зорові, смакові, слухові, нюхові, тактильні відчуття та сприйняття відіграють провідну роль у сексуальній стимуляції, навіть якщо закохані не торкаються статевих органів.

Їй хочеться! Але боїться:

Я чую нюхом. Невротична

Ся кітка ніжна, боязка

Прикриє очі-та повіки

Тремтять, гарячі…Я веду

По линві натяків і ласки…

Її напруження мені

Передається…Що зі мною?

Я наче підліток…Ураз

У ній спалахує вино,

Холодне, владне і зухвале-

Я, нею пійманий, горю.

(Людмила Таран)

Відчуття закоханих у процесі петтингу набувають складного характеру, оскільки посилюються ефектом їхнього поєднання. Так, з нюховими відчуттями змішуються смакові, тактильні, слухові,породжуючи чуттєвість сприйняття улюбленого образу. Майже як у відомому телерекламному ролику чоловічих парфумів “Деніум”. Згадаймо, якою збудженою, сексуально заведеною стає молода жінка, відчувши знайомий запах. Діючи на нюхові аналізатори, “Деніум” активізує сліди минулих вражень від коханого, так що голосу за кадром нічого не лишається для переконання, крім підсумку: “Деніум чоловікам, щоб не докладати надмірних зусиль”.

Погляд як сприйняття образу коханої людини є важливим фактором, здатним викликати сексуальне бажання. Не випадково саме образ коханої оспіваний поетами, музикантами. Пам’ятаєте: “Ой ви, очі волошкові, мов троянди – пелюстки вуста, стан твій ніжний, смерековий…” Для посилення сексуальної стимуляції чоловіки та жінки свідомо використовують різні прийоми створення сексуального іміджу. Не випадково закохані приділяють велику увагу одягу, білизні, косметиці, аксесуарам. Не тільки у шоу, але й у бізнесі чоловіки та жінки прагнуть бути сексуально привабливими, мати “сексуальний імідж”.

Очі людини, її волосся, статура, хода – все має значення у сексуальній стимуляції.

Повітря нічне до рання

З неба текло й ряхтіло.

Радощами кохання

Світилося твоє тіло.

Місяць, як повноголосся

Твоєї душі золотої

Сяяв, а чорне волосся

Цвіло ароматами хвої.

Не розуміючи знаків

Зір на небеснім узвишші,

Я ревно від щастя плакав

У кіс твоїх темній тиші.

( Дмитро Павличко )

Годі й нагадувати про роль парфумів у приверненні уваги, своєрідному “маркетингу” улюбленого образу. Чи стимулюють запахи сексуальне збудження? Так, вважають психологи, особливо якщо вони пов’язані з образом коханої людини, якщо асоціюються з дорогими хвилинами життя, активізують приємні спогади, переживання: “Як ішов сюди, закинув був на шию хустку. Сильний запах, котрий виходив із хустки й котрий він узагалі завважив на ній, довів його до того, що вона тим живіше стала перед його душею. Туга й нагальна жадоба за нею ще сильніше пробудилася. –“Як вона пахла! Бог знає, межи яким зіллям лежала” – говорить герой Ольги Кобилянської.(“Природа”, с.33).

Варто лише згадати про явище сексуального збудження тварин під впливом феромонів. Феромони - це речовини, що виділяються статевими органами самиці в найсприятливіший для запліднення шлюбний період. Вони мають специфічний запах, стимулюють самців до пошукової та копулятивної поведінки, тобто до спарювання. Поведінка тварин переконує, що запах може набагато більше збуджувати, ніж навіть споглядання тіла партнера. Кінологи знають, що пес може так захопитися обнюхуванням слідів феромонів, залишених самицею на траві, що часом може навіть не помітити авторку спокусливого сліду, що гуляє неподалік.

Звичайно, на противагу приємним, збудливим засобам, неприємні, як-то запах з роту, піт тощо, можуть, навпаки, значно знизити сексуальне бажання. Ось чому велика увага у підготовці молоді до статевого життя приділяється не тільки етиці, а й гігієні тіла, розумінню фізіології його функціонування. Звичайно, роль феромонів у сексуальній активізації тварин не можна прямо порівнювати зі стимулюючою роллю запахів у людській сексуальності. Проте реалії поведінки, пов’язані з психічним впливом запахів, не можна не брати до уваги.

Цікавим, наприклад, є факт, що саме чоловічі ферменти, які виділяють залози через геніталії, а також шкіру тіла позитивно впливають на сексуально-репродуктивну функцію жінки, нормалі-зуючи її життєздатність. Встановлено, що в жінок, які живуть статевим життям принаймні щотижня, краще нормалізований менструальний цикл, а також досить м’яка за характером перебігу менопауза порівняно з жінками-целібатами й тими,хто не має регулярної статевої близькості.

Провідну роль у сексуальній стимуляції поведінки під час петтингу виконує дотик. Хоча шкіра сама по собі не є сексуальним органом, погладжування будь-якої частини людського тіла може сприяти сексуальному збудженню. Ніжні погладжування обличчя, голови, грудей, шиї і навіть пальців ніг вважаються досить сильним збудником сексуального бажання. Більше того, стимуляція певних ділянок тіла, які називають ерогенними, є активною формою сексуальної стимуляції. Ерогенні зони мають велику кількість нервових закінчень, подразнення яких у таких ділянках тіла жінки, як груди, особливо соски, шия, низ живота, внутрішня поверхня стегон, клітор, а у чоловіків – груди, низ живота, пеніс, є надзвичайно чутливими до дотику.

Варто пам’ятати, що сексуальна чутливість до дотику не обов’язково залежить від близькості до геніталій. Дотики до статевих губ клітора можуть моментально викликати як сексуальне збудження, так і призвести до його зниження, навіть до пригнічення. Тільки тоді, коли думки та емоції налаштовані на кохану людину, викликають бажання бути з нею, дотик до її тіла перетворюється на фактор еротичної стимуляції.

Слухове сприйняття тембру голосу, його мелодики, шепіт чи навіть зойк коханої людини є також вагомим стимулюючим фактором сексуального збудження, про які добре знає кожний закоханий. Жінка любить вухами…

Неспроста

в природі є непізнані закони,

Де голос твій, як сонячні сліди.

Моя любове, мій трагічний дзвоне-

Буди мене от звичності, буди!

Моя любове. Дзвонковий мій світе!

Пливе той голос в сяйві та журбі.

А я за ним

крізь спокою тумани,

крізь терня зречень, в безвість далини.

Дзвени, як серця рятівник жаданий.

Дзвени, допоки ти живеш.

(Олег Герман. Прислухайтесь… дзвенить струна )

Смак як відчуття поцілунку є також досить збудливим фактором у пестощах коханців. Самий поцілунок має різноманітні форми: від контакту губ до їх всмоктування, покушування та переплетення язиків. До речі, в самій слині міститься андростерон – речовина, яка збуджує сексуальне бажання. У різних етнокультурах поцілунки не є однакові. Японський поцілунок стриманий, короткий, сповнений недомовок і таємниць. При цьому закохані не поспішають встановити тривалий контакт губ. Вони демонструють нерішучість, сором’язливо опускають очі між черговими спробами поцілунків, а самий поцілунок лишається коротким і поверховим дотиком. Більш цнотливим є ескімоський поцілунок. Представники цього народу просто труться носами. Відомий антрополог Маргарет Мід пригадувала, з яким подивом люди одного із племен Латинської Америки спостерігали за звичайним поцілунком європейців. “Дивіться, – тицяли вони пальцями в бік пари, – вони передають одне одному свою слину”.

Поцілунок може бути самостійним видом сексуальної активності, він також супроводжує процес пестощів, тобто петтинг. Поцілунок язиком може бути поверховим і глибоким, французьким або “цілунком душі” тощо. Звичайно, що певний різновид поцілунку відповідає характеру стосунків пари. Приміром, важко уявити собі французький поцілунок під час першого побачення, бо він досить відвертий і пристрасний, натякає на бажання негайно зблизитися.

Ще Платон замислювався над тим, чому люди так люблять цілуватися. А автор знаменитої “Кама-сутри” навіть спробував класифікувати відомі йому способи поцілунків. У цьому стародавньому епосі ми знаходимо описи техніки цілування. Так, ніжний, неквапливий дотик лише самими губами, не торкаючись зубів, але й не залишаючи без уваги жодного сантиметра губ, жителі Стародавньої Індії називали “ініта” або в перекладі “сором’язливий”. У разі, коли вона цілує, злегка рухаючи нижньою губою, неначе прагнучи відірватися від його губ, а він злегка прикушує її губи, – “грайливим”. “Ніжним” називають поцілунок взаємний - легенький дотик до верхньої або нижньої губи партнера. А ще є так званий цілунок “ мушля”, черепашка, коли покусування і смоктання верхньої губи просто приводить до найвищої насолоди. Любовні вчителі Сходу глибоко переконані, що він утворює тонкий нервовий канал,через котрий виникає прямий енергетичний зв'язок між верхньою губою жінки та клітором. Цей нерв обплітає статеву зону, як мушля, і тому називається “мушлеподібним ведучим нервом”. Гра язика з верхньою губою допомагає відкрити оргазмовий канал.

У рубриці “Поцілункова капличка” еротичного журналу “Лель” стверджується, що дві третини населення земної кулі вперше цілуються приблизно в 14 років. Німці та французи, якщо можна так сказати, найбільш поцілунколюбні етноси. На день вони цілуються в середньому 2-3 рази в щічку та 1-3 рази дарують одне одному еротичні поцілунки. Медики вважають, що в кожному поцілунку бере участь до 34 різних м’язів, що навіть артеріальний тиск підвищується від пристрасного поцілунку. Наприклад, підраховано, що частота пульсу при цьому сягає 150 ударів на хвилину. Хто багато цілується, той, як твердять американські медики, в середньому живе на 5 років довше і рідше звертається до лікарів.

Хто придумав поцілунок? Цікаву здогадку висловив один із службовців зоопарку в Сан-Дієго. Якось він увійшов до клітки із шимпанзе, самочка потягнулась до нього губами, очевидно, хотіла поцілувати. Він підставив їй щоку. Однак мавпа сильно схопила бідолаху за шию і пристрасно поцілувала в губи. До речі, шимпанзе найкраще серед усіх мавп вміють цілуватися. Напевне тому, що й коханням вони займаються у класичних для людей позах. Проте навіть самець щура лиже губи самки, перш ніж береться “за справу”. Фліртуючи, труться головами морські леви. Перед статевим актом слони цілуються хоботами, вкладаючи їх у пащі одне одному. І подібних прикладів з життя тварин можна навести безліч.

Звичайно, в людей поцілунки практикуються найчастіше як форма вияву певного роду почуттів. На відміну від тварин, людина вчиться цілуватися, і в біографії кожного з нас є спогад про перший у житті еротичний поцілунок: “Поцілуй мене”. – Я не знаю, як”. – “Просто поцілуй мене”. Вона чмокнула його в щоку. – “Не так”. – “Цікаво, куди діваються носи, коли цілуєшся? Я завжди дивуюся, куди діваються носи?” ( Ернст Хемінгуей “По кому подзвін”).

Це підмітили навіть гумористи:

Лоша з лошатком цілувалось.

Теля з телятком обнялось.

А ми стояли, дивувались,

Не вистачало нам чогось.

Весна буяла в повній силі.

Співала й плакала душа.

І я подумала в тій хвилі:

“Чому ти, милий, не лоша?”

(Василь Кравчук “Ціна любові”. – С. 78.)

Спосіб сексуального збудження, вибір фізичних пестощів під час петтингу – це індивідуальна справа закоханих, оскільки в кожної пари свій діапазон допустимості, тобто своя планка сприйняття любовної стимуляції партнера як бажаної. Буває, що пестощі одного з партнерів сприймаються другим як неприємні, тобто замість розслаблення та солодких передчуттів поглиблення зближення, вони породжують психоемоційне напруження. Чому виникає такий дисонанс? Передусім через те, що він та вона можуть бути вихованими у полярних сімейно-етичних та етнічних культурах, мати різні уявлення про норму та відхилення у сексуальній поведінці, зрештою відрізнятися чутливістю ерогенних зон тощо. Отже, принцип-рекомендація сучасної сексологічної науки “Весь твій – вся твоя” далеко не завжди сприймається індивідуально як керівництво до дії. Слід завжди зважати на те, що саме в інтимних пестощах приємно, а що ні. Адже людину не перевиховаєш водночас. Терпимість сприяє поступовому саморозкриттю пари в інтимних стосунках, допомагає досягти максимуму сексуального задоволення. Закохані повинні пам’ятати, що сексуально несумісних людей немає, гармонія інтимності завжди створюється, а не дається в готовому вигляді.

Якщо, наприклад, верхній петтинг домінує як самостійний вид сексуальної поведінки у молоді віком до 20 років, то у віковій групі від 20 до 25 років, особливо серед молодих подружніх пар, він заміщується нижнім петтингом.

Хоч у кожної пари є свої власні пестливі назви статевих органів та форм близькості, сексологи користуються фаховими означеннями різновидів петтингу. Так, нижній петтинг називають мануальною стимуляцією, тобто такою, що здійснюється за допомогою рук, маніпуляцією з чоловічими або жіночими геніталіями.

Орально-генітальний контакт зі статевими органами чоловіка називають феллаціо (від латинського fellate – смоктати). Стимуляція жіночих геніталій губами або язиком називають куннілінгусом (від лат. сun ta lingva – лизати вульву). Феллаціо – більш поширена форма сексуальної поведінки, ніж куннілінгус. Її популярність серед різних соціальних груп населення пояснюють впливом засобів масової інформації, які часто експлуатують образ оральної маніпуляції з чоловічим статевим органом у рекламі жуйок, бананів, шоколаду тощо. Як показують дослідження сексуальної поведінки, куннілінгус більш поширений серед вищих соціальних верств.

Орально-генітальна стимуляція має своє фізіологічне підґрунтя. Адже як рот, так і геніталії самі по собі є ерогенними зонами. Тому пари, які вважають орально-генітальні контакти психологічно сприятливими для себе, розцінюють їх як дуже збудливі. Орально-генітальна стимуляція може здійснюватись як почергово (куннілінгус та феллаціо), так і одночасно. Одночасну орально-генітальну стимуляцію не випадково називають позицією 69, оскільки ці цифри нагадують розміщення тіл партнерів.

Чимало жінок мріють або мають досвід куннілінгуса, який розцінюючи його як спосіб отримання особливо трепетних відчуттів від м’якості та теплоти дотику чоловічих губ та язика до геніталій. Куннілінгус легко збуджує жінку і швидко спричиняє оргазму Ось які поради щодо досягнення цілковитого блаженства дає американка Рут Діксон: ”Найважливіше в куннілінгусі, як і в усіх способах кохання – це вміння співвідносити свої дії з порадами партнерки. Звісно, це вимагає взаєморозуміння, але якщо Ви вже почали утішатися її насолодою, почали відчувати разом з нею її захват, то дуже швидко це стане другою Вашою натурою і Ви зможете легко вловлювати найменші її сигнали: “Іще, іще отут… досить… отут, отут!”

( Лель,1993. –№11-12. –С.14-15)

Деякі жінки особливо приємним і бажаним вважають подразнення клітора. Феллаціо як вид сексуальної поведінки більш поширений, ніж куннілінгус. При цьому важливим етико-психологічним моментом є ставлення до еякулята, який може потрапити до ротової порожнини жінки. Деякі жінки вважають цей момент важливою, приємною стороною орально-генітальних контактів і ковтають його, інші уникають сім’явиверження в порожнину роту, оскільки вважають це неприємним і небезпечним. Справді, орально-генітальний контакт включає обмін речовинами, з якими може передаватися вірус СНІДу, що потрапляє в кров партнера через маленькі ранки, подряпини, порізи у ротовій порожнині.

Так само, як і в ставленні до інших видів сексуальних контактів, хтось вважає орально-генітальні контакти досить збуджливими, які “заводять”, хтось ставиться до них індиферентно, дехто навіть засуджує їх як етично неприпустимі та розпусні дії.

В одному з досліджень різновікову аудиторію опитували після перегляду еротичних фільмів, з метою з’ясування найбільш збудливих для глядачів моментів: прелюдії кохання, самого статевого акту та пестощів після злягання. Виявилося, що як чоловіки, так і жінки найбільш збудливими моментами визнали “прелюдію кохання” – взаємні обійми, поцілунки, погладжування ерогенних зон тіла та статевих органів. І це не випадково, адже мова пестощів тіла і є чи не найніжнішою, найчутливішою, найзбудливішою. Скільки радості дають чоловікові дотики коханої до його грудей, низу живота, погладжування та маніпуляції із статевим органом. Мануальна стимуляція чоловічих геніталій є досить приємним, збудливим відчуттям для більшості чоловіків, хоча і серед сильної статі є люди з індивідуальними смаками. Комусь подобаються ніжні погладжування пеніса, комусь – ніжні дотики до яєчок, для декого ці дотики неприємні, а в когось вони викликають негайне сім’явиверження.

Не менш збудливими для жінки є пестощі чоловіком її статевих органів. Погладжування в інтимних стосунках приємні обидвом, як тому, хто дарує пестощі, так і тому, хто їх отримує. Мануальна стимуляція жіночих або чоловічих органів – поширена форма початку злягання, оскільки вульва або пеніс, тобто зовнішні статеві органи жінки та чоловіка, є найбільш чутливими ерогенними зонами, дотиками до яких можна легко досягти сексуального збудження. Характер пестощів відповідає індивідуальності пари: одній, наприклад, можуть більше подобатися ніжні, іншій – більш енергійні, грубі дотики.

Зірви із мене обладунки цноти

І вицілуй – усю, усю, усю…

Моїх щедрот пропахлі медом гроти

Твоїм вустам жадливим оддаю.

Замуч мене настирністю своєю

В найглибші тайники мої зайди,

Зроби, щоб я завилася змією

( те, що між двох, оправдане завжди).

…І, ошаліла від жаги й блаженства,

стократно я отримане віддам,

прийнявши чоловіче верховенство

як Дух,

а не оздобу й крам.

(Ореста Чечель)

Є чоловіки і жінки, яким подобається мануальна стимуляція не тільки статевих органів, але й специфічних для них чутливих ділянок тіла, як-то пальців на ногах і руках, колін, сідниць і навіть подразнення ануса як ззовні, так і зсередини. Буває, що і чоловік , і жінка досягають особливого збудження від подразнення нетрадиційних у таких випадках ділянок тіла, наприклад від введення чоловіком пальця безпосередньо у вагіну жінки або стимуляції жінкою ділянки біля заднього проходу партнера. Звичайно, здатність до збудження залежить від конституції, віку людини, досвіду статевої близькості, зрештою, етно-культурних особливостей поведінки. Пам’ятаєте, як в анекдоті про стриманого, холоднокровного, скупого на вияв назовні емоцій естонця, який, повернувшись з відрядження, поцілував дружину і уткнувся в газету? “Любий, – звернулася до нього дружина, – мені так хотілося б, щоб ти обійняв, пригорнув мене”. Чоловік, звівши здивований погляд на дружину, відповів: “Кохана, ми вже не в тому віці, щоб влаштовувати такі оргії”.

Слід зазначити, що орально-генітальна стимуляція стає дедалі популярнішою серед молоді, оскільки така сексуальна поведінка дає змогу уникнути вагітності й вільно виявляти сексуальні почуття. “…Знехотя, та досить професійно, мов руків’я зброї, взяла в долоню, ніжно доторкнулась язичком – раз, удруге. Пострілювала ним, наче змія жалом. Облизнула, ніби для проби, легенько надкусила і, переконавшися, що продукт поживний, накинула теплу й м’яку петельку губ до самого кореня. Її голова з коротким волоссям схвально закивала: так, так, так.

Підкачуючи, випустила знаду, помилувалася нею, поводила по щічках, по заплющених очах і нараз стрімко проглинула. Щоки її запали, очі сповнилися вологою.

Це була ніжність на найвищій ноті…”

(В алькові Ігоря Ченича. Березневе інтермеццо. – Лель, 1995. – №3. – С.11-12).

Досить відверта демонстрація техніки феллаціо у мас-медіа, про що ми вже згадували, має враховувати не тільки позитивне ставлення окремих груп населення до неї, а й рішуче неприйняття цієї форми сексуальної поведінки і навіть засудження її як аморальної. Чимало чоловіків та жінок вважають феллаціо негігієнічним та неприємним для себе через почуття сорому від оголення та відвертої демонстрації коханцями своїх статевих органів. Серед них передусім ті чоловіки та жінки, яким не подобається вигляд власних геніталій. Є також і такі, хто вважає орально-генітальні контакти неприємними, оскільки геніталії надто близько розташовані до сечовивідних шляхів та місць випорожнення кишечника. У зв’язку з такою полярною диференціацією людей у ставленні до орально-генітальних ласк варто пригадати вже відоме читачам правило інтимного спілкування про зону допустимості. Тобто допустимими є тільки ті пестощі, які пара і кожний партнер, зокрема, сприймає як приємні, що не викликають сум’яття почуттів, сорому чи ніяковості. Недарма кажуть: “Якщо у ліжку поселиться сором, то звідти втече задоволення.”

“– А ти чув про “пестощі Геби”? – лукаво повела очима Таміла.

– Це тої юної жони Геракла, яка, дотримуючись обітниці в честь померлого брата, протягом сорока днів під час медового місяця оберігала свою цноту?

- Але медовий місяць у них відбувся. Ще й який!.. Знаєш, як вона пестила в ті дні Геракла? Іди сюди, покажу, – поманила вона, поляпавши своєю долонею по дивану побіля свого стегна, обтягнутого шовком. – Скидай галіфе, – вжила вона навмисне грубувато терміна, яким я жартома називав у таких ситуаціях свої штани або труси.

Те, що було далі, майже не можна описати, передати ніякими словами, як не можна, скажімо, достеменно змалювати ні пензлем, ні римою…

Таміла ніжно торкнулася вустами мого органа кохання, лизнула язичком конусоподібний вершечок мого тілесного “я”, ніби там, на його маківці, була краплина меду, всмоктнула головку в себе, власне, затягла її пристрасним поцілунком, і ще й там, уже в глибині рота, лоскотнула язиком, мов зваблива змія перед укусом. Відчувши, як спружинили мої нерви, як налилися гарячою живою кров’ю, набубнявіли жили й прожилки, як натяглися струни мого солодкого бажання, вона відсахнулася на мить, у млосному самосп’янінні зиркнула на мене, ніби оцінюючи мою реакцію і мій зачарований стан, і знову нахромилася на ту вже тужаву й принадну опору, що нагадувала товсту “льодяну” цукерку, яку продають на базарах цигани, нахромилася плавно, м’яко, із захлинанням. І водночас я відчув, як по спіралі, по тих нервах, що натягували струни мого збудження, поплив кінчик її язика, поплив трепетливо, солодко й млосно…

Я мимохіть поринув у забуття. А отямившись, відчув нараз, що гаряча хвиля, здається, з самого серця нестримно напирає вперед і вгору, готова випхлюпнутися, розірватися, як розривається у весняному цвітінні набубнявіла до краю брунька. І я промуркотів у напівзабутті, що зараз не витримаю, що…

( Михайло Медуниця. Таміла. – Лель, 1995. –№1. – С.7)

Орально-генітальні контакти як позакоітусні форми сексуальної поведінки в окремих етнокультурах зовсім не практикуються і навіть засуджуються. Подібне ставлення існує і до поцілунку. Так, поцілунок у губи набагато поширеніший у європейських культурах, ніж у східних, де іноді він зовсім не зустрічається. Мануальні пестощі жіночого тіла, особливо грудей – досить поширена форма сексуальної поведінки в більшості культур, тим часом як оральна стимуляція чоловічих геніталій поширена тільки в деяких із них. Мануальна стимуляція чоловічих геніталій практикується у більшості етнокультур, а феллаціо – переважно в західно-європейських та індустріальних районах Азії, а також на південно-східних островах Тихого океану та на півночі Африки. Як правило, мануальна чи орально-генітальна стимуляція є підготовчим етапом статевого акту, її називають ще прелюдією кохання. “ Рахметов тихенько всміхнувся – вона скорше відчула, ніж побачила в темряві цю його усмішку – і, не давши Вірочці отямитись, ковзнув пальцем угору вузькою вологою піддатливою стежкою.

– Десь тут терем-теремок, – шепотів Рахметов, – а в ньому ховається…

Терем-теремок Рахметов відшукав безпомилково, і під його пальцем, чутким і чудодійним, наче намащеним свіжим, оце щойно з медогонки медом, раптом виникла така точка, про яку Вірочка теоретично, може, й знала, але зовсім не підозрювала, яку диявольську, чи, коли хочете, божественну насолоду та їй обіцяє. Палець Рахметова, наче втративши будь-яку тілесність, так вправно, обережно, лагідно, майже нечутно торкався того, хто так довго дрімав, а точніше, спав у теремі-теремку, що Вірочка вся напружилася й застигла. Рахметов орудував широким фронтом, але те, що він робив з Віроччиними великими, яких вона так соромилася, грудьми, тепер ніби відійшло на втішний, та все ж другорядний план, являючи собою чудовий, але, знов-таки, лише гарнір до головної страви. Та коли Рахметов, зненацька перемістившись і зручно влаштувавшись, проник у терем-теремок уже язиком, Вірочка, ще встигши подумати, який у нього гострий і трепетний язик, зовсім утратила тяму, вона не пам’ятала, скільки часу минуло відтоді, як Рахметов поклав їй на живіт свою велику й теплу руку; вона анічогісінько не тямила, солодкий дурман здіймав її на гребінь величезної хвилі, що накочувалася на берег, і коли та зрештою несамовито вдарилася об мокрі берегові валуни, Вірочка всупереч закорінілій “совковій” звичці не кричати в квартирі, раптом заволала чимдуж рвучи голосові зв’язки…”

( Олександр Аврамов. Пробуджена Вірочка. – Лель, 1993. – № 9-10. – С.12.)