3.5. Гармонія статевого акту

Статевий акт чи коітус (від лат. соіtus – статеві зносини) – найповніша за діапазоном подразників та реакцій форма сексуального збудження та розрядки: генітальний контакт двох людей з метою задоволення сексуальної потреби, а також для продовження роду. Залежно від статі коханців розрізняють гетеросексуальний (міжстатевий) та гомосексуальний статевий акт, перерваний чи пролонгований, повний чи неповний. Коітус – досить складний процес, який складається з ряду психологічних та фізіологічних умовних рефлексів, які становлять фази копулятивного циклу. Синонімами поняття статевий акт є злягання, зносини, копулятивний акт, статеве життя. Побутує також чимало простонародних, сленгових найменувань злягання, які по-різному відображають характер інтимної близькості – від брутального, насильницького до грайливого, залицяльницького. Порівняймо:

В’ячеслав Шнайдер Варіація на тему “кров-любов” Даруй, секс – орган набрякає кров’ю, Не має вже тут місця солов’ю, Я називаю все оце любов’ю І трохи щось про очі додаю. **** Інтелігентський роздум №1 Ще Фрейд довів, що сенс життя –СЕКС. А я все думаю, чи є у сексі СЕНС? Інтелігентський роздум №2 Хороша дівчино ти, Любо, Я ледь в тебе не закохавсь, Коли ти злазила із дуба, А я ізнизу любувавсь.

Антоніна Цвид Чекання. Диптих. І Ти попадаєш у мене Як нитка у вушко – Зашиваєм отвір розлуки… На шляху до мене Ти пройдеш ниточкою, Мій коханий, Крізь намистини міні- спідниць, Спокусливих декольте, Підкреслених талій, Обіцяючих поглядів, А зупинишся там, Де я зав’яжу вузлика Зі своїх рук… Його зав’яжу тільки я, Бо ти скажеш “Віддайся мені, як Природі…” і я упокорюсь твоїй стихії, Як піщина упокориться морській хвилі. Змий мене з берега – я народжена, Щоб залягти на твоє дно! Навіки і прісно.

У більшості сексологічних видань статевий акт описується з медико-фізіологічних позицій. Тобто, як правило, йдеться про початок злягання – введення чоловічого члена у вагіну жінки, про послідовні фази копулятивного циклу, як-то бажання, фрикції, досягнення оргазму та розрядки емоційно-фізіологічного напруження. Розповідається про розмаїття копулятивних позицій, тобто взаємне розташування тіл коханців у процесі злягання. У ньому сексологи виділяють шість основних, як-то: “чоловік зверху”, “чоловік знизу”, “ бічне положення”, “чоловік ззаду”,“положення сидячи”, “положення стоячи” та численні похідні їхні комбінації.

Серед безлічі способів статевої близькості будь-яка пара може знайти для себе найкращі, що підходять для їхнього віку, конституції, темпераменту. Більшість пар має свої улюблені позиції злягання. Більшість закоханих вважають інтромісію, тобто введення члена у піхву жінки, взаємодією обидвох, коли жінка допомагає чоловікові, регулює позиції під час фрикцій. Дехто вважає статевий акт суто чоловічою справою. В одних парах кожний статевий акт супроводжується синхронним оргазмом і чоловіка, і жінки, в інших – несинхронним або тільки одного з партнерів.

У медичних книгах (назви найцікавіших і найзмістовніших з них ми подаємо в кінці розділу) йдеться про фізіологічну природу, фази копулятивного циклу у чоловіків та жінок, техніку його продовження (пролонгації), можливі розлади (сексуальні дисфункції) у статевому житті тощо.

Оскільки складовими статевого акту є не тільки фізіологічні, а й психологічні чинники, ми б хотіли спинитися на останніх, не проминувши основних механізмів фізіології злягання. Американські сексологи В.Мастерс та В.Джонсон, вивчаючи процес копуляції, виділили чотири фази сексуальної функції: фаза збудження, фаза найбільшого збудження, оргазм і заключна фаза. Згідно з цим сексологи виділили чотири фази первинного збудження: прелюдія (любовна гра), плато-фаза, фаза оргазму та фаза заспокоєння. Таким чином створюється неперервне нарощування процесів збудження, які поступово охоплюють усі фізіологічні системи чоловічого або жіночого організмів. Статевий акт зумовлює посилення кровообігу, скорочення ритму серцевої діяльності, швидке звуження та розширення судин, прискорення дихання, скорочення м’язів тазостегнового суглоба, прямої кишки та нижніх кінцівок. Усі функції людського тіла немовби мобілізуються на виконання статевої функції і посилюють сексуальну домінанту. Відбувається своєрідне накладання всіх видів подразнень – тактильних, слухових, нюхових, зорових, смакових та нейрогуморальних. Піком злиття тіл є відчуття чоловіком і жінкою оргазму, після чого настає стадія розрядки сексуального напруження. Звідси відчуття приємної втоми та м’язового розслаблення. Фізіологічні показники функціонування організму під час коітусу досягають рівня, який фіксують під час спортивних ігор.

“ …Але тоді раптом несподівано настала з нею метаморфоза: вихор захоплюючої пристрасті не лишив і сліда недавньої утоми. Досі весь час пасивна, вона почувала в собі незвичайну енергію і силу. Дике шаленство блиснуло в досі темних очах. Вона почала не скидати, а зривати з себе одежу, зірвала все, навіть білизну. Незнайомець ледве поспівав за нею. Пропасниця жаги била тіло й душу дівчини, й, наче заплющивши очі в безодню, вона пірнула в безодню дикої пристрасті і скажених обіймів. Душа і тіло спалахнули зо всіх боків…

Дві години бушував вихор дикої оргії. Потроху пасивність почала опановувати ним. А її вогонь не вгасав: ніжно цілувала вона йому очі, лоб, щоки, свою жагу силкувалась перелити в нього… Тихесенько торкалась губами до тих куточків його вуст і знов в ньому займався вогонь. Дике шаленство сповняло тоді всю її істоту, лилось через край непереможним, словом, чоловічим невимовним раюванням…

(Михайло Могилянський. Наречена//Український декамерон.– С.44)

Сексуальний цикл починається фазою збудження, під час якої чоловік та жінка відчувають статевий потяг, що на психологічному рівні проявляється в пристрасті, прагненні фізично злитися з партнером, стати з ним єдиним цілим. Пристрасть – стійке, сильне, всеохоплююче почуття, яке домінує над рештою спонук людини і яке зосереджує на об’єкті сексуального потягу всі сутнісні прагнення та сили. Основна ознака любовної пристрасті – поєднання емоційних, вольових, усвідомлюваних та неусвідомлюваних прагнень в єдине ціле – в сексуальну потребу. На фізіологічному рівні сексуальна потреба проявляється у припливі крові до статевих органів. У чоловіків цей процес відбувається швидше, ніж у жінок. У чоловіків пеніс стає ерогованим, мошонка пружною, підіймаються яєчка. У жінок сексуальне збудження проявляється у набуханні клітора та вагінальних губ, а також грудей та сосків. Прискорюються серцебиття та дихання. З посиленням сексуальної стимуляції настає фаза найбільшого збудження, тобто досягається так звана плато-фаза, фаза найсильніших ерогенних відчуттів, які досягають свого піку – оргазму.

Коли в процесі еволюції з’явилася насолода? Карен Райт у статті “Оргазм: “екзамен на вірність”, розглядаючи історію розвитку оргазму, ставить одне принципове питання, на яке нелегко відповісти: а які живі організми взагалі зазнають оргазму? Багато вчених припускають це щодо більшості чоловічих особин ссавців. Проте припущення, що в чоловіків та самців тварин процес сім’явиверження увінчується оргазмом, все ж не доведене. Ще складнішим є питання про жіночий оргазм.

Соціобіологи пояснюють чоловічий оргазм тим, що кожний організм намагається репродукувати свої гени так часто, як це тільки можливо. Самці шукають якомога більше партнерок, запліднюють їх та йдуть собі далі. Самиця ж хоче передусім “одружитися” з добрим самцем, який найкраще піклуватиметься про потомство. Є підстави вважати, що оргазм у самиць ссавців сприяє плодючості. Деякі вчені, зокрема теоретик еволюціонізму Десмонд Морріс, вважають, що на ранніх етапах розвитку людства оргастична здатність жінок відігравала важливу соціальну роль. Постійне співжиття чоловіка з жінкою було тоді необхідним, щоб забезпечити виживання дітей. Якщо жінка при статевому акті “винагороджена”, то вона, за теорією Морріса, постійно прагне до сексу та продовження відносин. Це, в свою чергу, зменшує бажання чоловіка розважатися з іншою, покинувши власну сім’ю напризволяще. А Джон Елкок припускає, що жіночому оргазмові сприяє мистецтво вибору партнера – своєрідний “екзамен на вірність”. Наші предки по жіночій лінії мали добру інтуїцію, вони знали наперед, що цей партнер, скажімо, чутливий і тому стане добрим батьком…

Цікаво, що мавпи, самці і самиці, справді зазнають оргазму. Про це свідчить особливий вираз обличчя наприкінці статевого акту. Зокрема, макаки при цьому складають губи у формі літери “о”. Багатьом мавпам відомі такі варіації, як оральний секс та гомосексуалізм. Особливо активні й винахідливі щодо цього карликові шимпанзе, так звані бонобо. У штучно збудженої мавпи було виміряно контракції піхви. Мастерс і Джонсон описали їх як тілесний сигнал оргазму в жіночої особини. Отже, щодо тваринного оргазму висловлюється багато припущень, однак бракує аргументів.

Чи є взагалі в сексуальності істина? Коли так, то, найімовірніше, “вона лежить десь посередині між чуттєвою поезією Вільяма Шекспіра та еволюційною теорією Дарвіна.”*

Оргазм (від грецьк.orgao – палати пристрастю) – висока ступінь солодко-пристрасного відчуття, що виникає в момент завершення статевого акту або при інших видах сексуальної поведінки (онанізмі, еротичному фантазуванні та петтингу). У сексології оргазм розглядають як результат складної взаємодії низки структурно-функціональних утворень на тазовому, спінальному, диенцефальному та корковому рівнях. Оргазм триває всього кілька секунд і наступає в момент найвищої насолоди. У творенні чуттєвості оргазму беруть участь у жінки клітор, піхва та матка, у чоловіка – статевий член, передміхурова залоза та сім’яні пухирці. Локалізація оргазму досить індивідуалізована й залежить від багатьох складників розвитку сексуальності жінки.

Розрізняють кліторальний оргазм, який, на думку багатьох сексологів, є не зовсім повноцінним, досконалим відчуттям, бо, як правило, виникає на етапі петтингу або після завершення статевого акту. Вищим за ступенем активізації рецепторів вважають кліторально-вагінальний оргазм. Він породжує відчуття тепла, яке розливається з малого тазу по всьому тілу і супроводжується ритмічним скороченням м’язів піхви, матки, сідниць, які, в свою чергу, створюють відчуття піку насолоди. Чимало жінок, які характеризуються високим рівнем сексуальної збудливості та максимальним припливом крові до статевих органів (особливо при тривалій плато-фазі) здатні досягти й відчути кілька оргазмів під час одних статевих зносин.

Чоловічому оргазмові передує стадія особливо сильного напруження статевого органу, що може сприйматися як своєрідне лоскотне відчуття в області уретри. За кілька секунд після цього наступає приплив оргастичного напруження, який супроводжується еякуляцією ( від лат. ejaculatio – викид, виверження) –виштовхування сім’яної рідини із сечовивідного каналу й зниження ерекції. Оргазм настає, як правило, в процесі фрикцій (від лат. frictio – тертя), тобто ритмічних зворотно-поступальних рухів, які здійснює чоловічий стате-

* Лель, 1995. – № 5. – С.24-24.

вий орган під час копулятивного акту. Коли статевий член треться об стінки піхви, інтенсивно стимулюються генітальні ерогенні зони, нарощується і накопичується сексуальне збудження, що приводить до чоловічого та жіночого оргазму.

Якщо на стадії передоргазму фрикційні рухи у вагіні припинити або вивести з неї статевий орган, то збудження поступово спаде і еякуляція може не наступити. У такий спосіб чоловіки часто штучно продовжують тривалість зносин. Фрикції можуть бути різними за частотою (швидкі й повільні), амплітудою занурення (глибокі та поверхові), її інтенсивністю (сильні та слабкі) та ритмом коливання (ритмічні та хаотичні). Загальна кількість фрикцій під час одного статевого акту – досить індивідуальний вимір, який залежить від багатьох складників людської сексуальності. Спостереження за чоловіками з досконалим рівнем здоров’я показують, що цей діапазон коливається від 1 хвилини 14 секунд ( при 68 фрикціях) до 3 хвилин 34 сек. ( при 270 фрикціях).

Найбільшої палітри відчуттів пара досягає при одночасному настанні оргазму. У цей момент жінка здатна яскраво відчути акт еякуляції, а чоловік – скорочення м’язів піхви у вигляді так званої “манжетки”. Це – сильний вибух фізичних відчуттів, що їх коханці зазнають у момент найвищої сексуальної активності. Це – вершина їхніх медово-пристрасних відчуттів. У жінок оргазму передує відчуття “невагомості”, коли тепло розливається по всьому тілу, викликаючи ритмічні скорочення м’язів вагіни, матки, сідниць. Це відчуття внутрішніх поштовхів власне і є оргазмом. Чоловічий оргазм відбувається в момент сім’явиверження, тобто еякуляції. Словами дуже важко передати, що таке оргазм. Але той, хто хоч одного разу його зазнав, прагне відчути його ще і ще: “…коли вона була вже зовсім гола і вся тремтіла, вона прошепотіла “Ні”– наче марне заклинання, хитаючи головою, страждаючи від того, що підкоряється йому, і водночас притягуючи його до себе. Він повільно занурювався в неї - з шаленим бажанням, що набагато переважало просте вдоволення плоті, а потім вилилось у протяглий поклик, в якесь тваринне благання, в глибокий трагічний стогін, схожий на виття знавісливих котів, - і відчував, як не менш пристрасно стогне й вона.

І раптом у серці й голові його вибухнуло. Крижаний шпичак пронизав спинний мозок. У скронях затарабанили градини. Він умирав, конав із молінням, і тієї ж миті відчув, що лоно Мадлен перетворилося на вируючу безодню. Вона розтулила рота, вся напружилась, очі її закотилися, між стегон прорвалося джерело – і вона знепритомніла. Він одступив перед цим бурхливим потоком, йому здалося, ніби вона ураз втрачає усю свою кров. Він трохи звівся на ліктях, трусячись, мов у пропасниці. Вона лежала біла, як крейда, майже холодна, і було виразно чути биття її серця…

( Лель-ревю, 1998 – №4.)

Після оргазму сексуальне збудження чоловіків швидко згасає, так що вони можуть відразу заснути, у жінок його зниження відбувається поступово, тому вони продовжують відчувати потребу в спілкуванні, обіймах, пестощах.

Пристрасть, захоплення, закоханість – могутні фактори виникнення сексуального потягу, сексуальної активності людини. Лише тоді, коли статевий акт проростає з кохання, він здатний принести повноцінну насолоду. Стендаль казав, що любити – означає відчувати насолоду від можливості бачити, торкатися, відчувати всіма органами чуттів кохану людину (виділено авторами).

“ …Вона притягла мене до себе і вклала поруч. Її долоні ніжно обхопили мою голову. Вона спрямовувала мої губи нижче грудей, запрошуючи продовжити дослідження її тіла. І, поки одна її долоня лежала на моїй потилиці, ледь помітними зусиллями підштовхуючи мене, друга долоня потихеньку зсувала одяг. Мої губи опустились до талії, до перших вигинів стегон і живота. Я сплів цілий пояс пестощів, то пришвидшуючи, то перехрещуючи доріжки, якими бігли мій язик і губи. Мій рот, мій язик ніби зливалися з ними – тіло приймало мене без спротиву, майже поглинаючи. Не треба було багатої уяви, аби унаочнити собі злиття наших тіл, – по легких скрикуваннях Люсьєни я зрозумів, що вона відчуває те саме. Одяг сповзав дедалі нижче, ледь випереджаючи мої поцілунки. Чи не поспішив я раптом, чи тільки підкорявся Люсьєні? Вона оголялася дедалі швидше, наче краєм одягу біг вогонь, пришвидшуючи свій біг кущами під подувом вітру. Я дістався до межі її потаємного жіночого єства. Я відчував принадний аромат, що йшов від м’якого шовковистого волосся; аромат цей став для мене звичним, як і голос її, але я вдихав його наче вперше, тремтячи усім тілом.

Люсьєна із силою натиснула мені на потилицю, примушуючи відірватися від цілющого джерела. Я поступився силі. І, не відриваючи губ від тіла, перебіг ним знизу вгору, торкнувся жолобка між півкулями грудей, а тоді наші губи злилися.

І, поки я цілував її, вона зовсім роздяглася. Я відірвався від її губ, щоб зазнати насолоди від вигляду її оголеного тіла. І не міг не дивуватися з його дивовижної краси. Мій розум оцінив цю ідеальну голизну ще до того, як очі пересвідчились у ній.

– Глянь – з якимсь надривом у голосі промовила вона, – глянь на свою жінку… – І з усмішкою, здобуваючи перемогу над собою, додала: – На свою безсоромну жінку.

– Знаєш, – сказав я, – немає жінки, прекраснішої за тебе.

І, ніби на знак вдячності чи намагаючись приховати свою сором’язливість, вона сплела руки на моїй шиї і кілька разів поцілувала мене.

(Жуль Ромен. Краще, ніж любострастя. –Лель, 1993. –№3. – С.3-4 )

Скільки існує любовних пар, стільки існує індивідуальних сценаріїв петтингу та статевого життя.

Любов тремтлива й обережна,

Я входжу в плоть твою бентежну,

А потім – тіло невагоме,

А потім – та казкова втома

Крізь час і щем…

Крізь час і щем…

І ти лежиш, як під дощем,

Під золотим дощем

Даная.

( Андрій Німенко. Русалії. –Лель,1993. №11-12. – С.45)

Як влучно зазначає відомий український вчений, лікар-сексолог Зореслава Шкіряк-Нижник, статевий акт – це прекрасна партитура, що виконується двома, але найкраще звучання музики досягається злагодженим виконанням разом, з урахуванням індивідуальних особливостей. На чоловіка лягає основна роль – виконавця і диригента. Обов’язковим для досягнення віртуозності у сексі є уміння чоловіка володіти собою під час статевої близькості, а саме – навчитись “затримати” свій сексуальний стан до того моменту, поки сексуальність жінки не досягне кульмінаційної фази. Велику роль відіграє й індивідуальність жінки: вона має прислуховуватися до тіла коханого, допомогти йому дістатися до вершин насолоди разом, на якусь мить випередити чоловіка у завершенні статевої насолоди і на цьому надзвичайному фоні своїх відчуттів відчути виверження статевого вогню чоловіка. “Насолода тільки тоді повна, – писав неперевершений знавець і поет кохання Овідій, – коли чоловік і жінка обоє лежать знеможені”.

Виникають закономірні запитання. Чи існують параметри норми та відхилення у статевому акті? Чи можна оцінювати його якість кількістю оргазмів, фрикцій, тривалістю та інтенсивністю взаємодії коханців? Чи вірною є поширена думка про те, що чим довше, тим краще? Досить часто через власну неосвіченість та недосвідченість чоловіки та жінки шукають об’єктивних підтверджень своєї сексуальної норми. Мовляв, середня тривалість статевого акту 10 хвилин, фрикцій – стільки-то, кілька оргазмів тощо. Отже, коли мій статевий акт триває довше, ніж у приятеля, значить у мене все в порядку, а якщо ні…

За подібними кількісними характеристиками виміру сексуальності і статевого акту зокрема зникає його якісна сторона. Нема і не може бути універсальної норми. Вона існує лише в романах, кінофільмах, хвалькуватих оповідях деяких молодиків та медичних посібниках. Проте хіба можна віднайти середнє арифметичне в індивідуальній поведінці людини? Повноцінність статевого акту мало залежить від кількості витраченої енергії м’язів, а значною мірою – від психологічного задоволення партнерів. Останнє ж визначається багатьма чинниками – тривалістю інтимних стосунків коханців, статевою конституцією, віком,особистісними домаганнями, емоційним забарвленням взаємин тощо. Окремі чоловіки в оцінці статевих зносин схильні висувати на перший план кількісні показники, своєрідний вал – тривалість, кількість оргазмів, змінність партнерш тощо. Проте, як відомо кожному, “більше” аж ніяк не означає “краще”. Наприклад, змінність його чи її сексуальних партнерів далеко не завжди пов’язана з високим сексуальним задоволенням, скоріше навпаки – адже втрачається, біднішає психологічне підґрунтя пристрасті.

Для шукачів гострих відчуттів сексологи підкреслюють, що найбільш вагоме підтвердження своїх потенцій чоловік може отримувати лише у постійному зв’язку.

“Кілька років тому екрани всього світу обійшла серія кінофільмів про Анжеліку. Глядачі побачили приголомшиве за силою пристрасті кохання двох людей –непривабливого зовні Жофрея і красуні Анжеліки. Доля звела їх на шлюбному ложі. Коли настає перша шлюбна ніч і Жофрей прямує до ліжка, на якому чекає невідворотного Анжеліка, глядачі з жахом і огидою здригаються, бо Жофрей кульгавий, вкритий шрамами, негарний, а вона прекрасна, як квітка, і така беззахисна перед “чудовиськом”.

Але, на превеликий подив глядачів, Жофрей не доторкнувся до Анжеліки ні першої ночі, ні наступної. Він знайомить її зі своїм життям. Поступово Анжеліка дізнається, що перед нею надзвичайно розумний і освічений мужчина, хоробрий воїн, здатний на героїзм, самопожертву в ім’я великої цілі. Усі його шрами і фізичні вади – сліди тяжких поранень у сутичках та битвах. І Анжеліка невдовзі захоплюється Жофреєм. Цьому сприяли ніжність, тактовність і витримка, які виявив Жофрей до Анжеліки.

І хоча з цілком зрозумілих причин у фільмі не показано пестощів, до яких удавався Жофрей, сексологи зробили з побаченого висновок: Жофрей, добре обізнаний на мистецтві кохання, користувався сильними збудниками.

Американський сексолог Кінсі спеціально зустрівся з кінорежисером і з задоволенням відзначив, що здогадки сексологів педтвердилися: справді, малися на увазі оральні пестощі, які ще називають грецькими. Поштовхом до роботи над фільмом послужило його власне сімейне життя, з тією відміннічтю, що вони з дружиною ніколи не розлучалися. Застосовуючи різні пестощі, кінорежисер зрозумів їхню надзвичайну цінність для жінки, а також те, що ніяк інакше не можна досягти такого ступеню вдоволення жінки.

Фільм розрахований на глядача, який думає і здатний до аналізу. Кілька разів на екрані виникає широке ложе, на якому Анжеліка не може прийти до тями від захвату. Поруч – ніжний Жофрей.

Він продемонстрував взірець кохання, ніжності, замилування однією жінкою – своєю законною дружиною. Шукати статеву взаємність треба передусім у своїй сім’ї, у власному ліжку.

Якою мірою залежить задоволення статевим життям від техніки злягання? Знову ж таки ніхто, крім самої пари, не може визначити оптимальний для них спосіб чи позиції близькості. Звичайно, саме етнокультурне середовище задає так би мовити певний стиль зносин. Так, серед східних культур поширеніша позиція злягання “стоячи” або “жінка зверху”, тим часом як європейська сексуальна культура орієнтована переважно на позицію “чоловік зверху”. Характеризуючи вибір тієї чи іншої позиції злягання, сексологи підкреслюють роль віку, статури, характеру взаємин пари, можливу вагітність жінки, схильність коханців до різноманітності відчуттів тощо. Проте найважливішим чинником вияву близькості вважається можливість у процесі злягання бачити обличчя партнера, що забезпечує контакт очей, губ, сприйняття ніжності голосу, міміки.

То ж якою є найкраща позиція для злягання? – Та, яка найбільше подобається парі, дає їй найбільше задоволення. Проте, якщо коханці постійно перетворюють своє ліжко на полігон для випробування нових і нових позицій статевих зносин, вони ризикують втратити те, що шукають. Адже фізична близькість поза близькістю психологічною посилює тривожність коханців щодо успішності виконання сексуальної ролі, сумнів у досконалості техніки, яка витісняє радість інтимності самого процесу. Отже, “інструментальне” ставлення до статевого акту може зменшити еротичні почуття пари. Адже любовна гра – це розмаїття подільності Я, тілесного та духовного, інтимного спілкування, любовної гри, а не змінність позицій злягання.

Сексологи запевняють: коли чоловік сприймає жінку лише як сексуальний об’єкт, він приречений на сурогатний секс. Адже сам статевий акт – це парна активність, яка не зводиться до фізіологічної розрядки, а передбачає відчуття насолоди від гармонії тілесного Я і не Я, досягнення стану “Ми”. Будь-яка позиція злягання статевого акту має орієнтуватися на активність жінки у процесі злягання. В Камасутрі говориться: “В іншому випадку жінка з самого початку займає чоловічу позицію – в цьому разі вона, з квітами у розплетених косах, з усмішкою і зітханням притискає свої груди до грудей коханця і, нахиливши голову, пестить його так, як він пестив її і збуджував, примовляючи: “Ти був моїм володарем, а тепер я, у свою чергу, хочу змусити тебе просити пощади”. Час від часу вона демонструє уявний сором, втому, бажання завершити злягання”.

Традиційні установки на сексуальну поведінку схильні приписувати всю активність у процесі злягання чоловічій статі. Мовляв, чоловік у сексі – скрипаль, жінка – його скрипка, він – музикант, вона – інструмент. Від його майстерності і таланту залежить чарівність її музики.

Давно відійшла в історію норма сексуальної поведінки часів королеви Вікторії – “леді не рухається”. Сучасний принцип взаємодії коханців “весь твій – вся твоя” базується на рівноправних стосунках партнерів, дії яких спрямовані на максимальне задоволення потреб одне одного. Партнерські стосунки чоловіка та жінки в процесі злягання психологічно набагато складніші, ніж домінаторні. Адже вони передбачають радість гармонізації Я та не Я, подільності своїх відчуттів з коханою людиною, розуміння порухів її тіла. Саме цієї свободи у сексуальній самореалізації не можуть досягти чоловіки, орієнтовані на власне задоволення.

Час злягання,місце кохання, умови для усамітнення також утворюють психічну складову статевого акту. Чим ширший спектр активізації різних відчуттів людини (зорових, слухових, нюхових, тактильних), тим більшою стає пристрасть, тим глибші стають любовно-еротичні переживання. Ось чому таку велику роль у сексуальному збудженні відводять безпосередньому оточенню: інтимній обстановці, музиці, приємним запахам, оголеності тіла, натільній білизні, ласкавим словам, пестощам, які передують статевому акту, супроводжують та завершують його.

“Ми зустрічалися з Тамілою майже регулярно, як правило, у наперед визначені дні. Звикли одне до одного, достеменно знали не тільки, що, де й коли сказати, щоб не викликати невдоволення чи образи, а й пам’ятали всі родимки на тілі кожного, бо не раз у напливі ніжності обціловували їх, даруючи одне одному радість пестощів, винахідливі любовні забави.

Нас ніщо не тривожило, ми нікуди не поспішали під час побачень…

Ми вмикали програвач, слухали записи проникливих пісень Мірей Матьє, Шарля Азнавура, а ще частіше – мелодії меланхолійних старовинних романсів (переважно вже як лягали у ліжко). Нам було завжди добре разом, гарно і солодко. Ми старалися затягувати якомога довше й інтимні розмови, і музику, і безпосередні відчуття тілесної втіхи.

– Не поспішай, – шепотіла вона, лоскочучи кінчиком язика мочку мого вуха.

– Я розумію вас, мадам, – воркотав я голубом їй в унісон, посилаючись хоч і на простонародний, але доречний для такої миті афоризм. – Поспіх потрібен лише тоді, коли ловлять бліх. Я спробую виконати ваше партійне доручення, виправдати ваші сподівання…

Нам робилось легко і весело. Ми белькотіли якісь милі дрібниці, згадували навіть різні вульгарно-сороміцькі небилиці, котрі органічно вписувалися в наш загальний благодушний настрій всепрощення й взаєморозуміння.”

( Михайло Медуниця. Таміла. –Лель,1995. –№1. – С.7-8)

Цієї ночі

принесу тобі в дарунок

кілька закоханих слів.

Можливо

я їх говорив

і раніше.

Але тоді це були

просто слова.

( Олесь Ольсич. Закохані слова.)

Відомо, наприклад, що оголене тіло розпалює пристрасть. Проте не оголеність сама по собі, а у поєднанні із сором’язливістю, таємничістю, що дають поштовх уяві, загострює потяг та бажання пізнати таємницю. Хтось мудро зауважив, що сексуального збудження неможливо досягти на пляжі нудистів, проте коли підглядати у шпаринку…

Зазначимо, що саме якісний бік статевого акту, відчуття якого можна порівняти з грою оркестру, в якому сольні партії окремих інструментів поступово зливаються в одну, досягаючи фортіссімо, є найбільш непоцінованим у сексології. Знову ж таки спрацьовує стереотип орієнтації на чоловічу сексуальність, вимірювану збідненими фізіологічними параметрами: настання ерекції, інтромісія, сім’явиверження, релаксація. Між тим, жіночий словник опису сексуальних переживань у статевому акті набагато різноманітніший. Його якнайкраще можна передати мовою мистецтва. Філософсько-емоційні виміри коітусу змальовують його як політ, розчинення, піднесення, і це не випадково. У жінок – своя роль, і своя партія у зляганні. Ерогенні зони жінки набагато різноманітніші, ніж у чоловіків.

“І я побачив Тамілу у вечірніх сутінках вже на столі. Звабливе жіноче тіло своїми округлими формами, здавалося, просвічувало наготою і крізь тонкий білий шовк. Воно пашіло сливо фосфоричним полум’ям чекання, випромінюючи притягальні струмені жаги.

Я ліг поруч, миттю заголив до шиї її сорочку, пройшовся губами долинкою між розкішними персами й нижче, до живота, водночас опустившии руку до “човна кохання", погладив внутрішній бік тугого стегна – еластичного й ніжного, аж наче солодкого. Ноги її розімкнулись у бажанні й готовності до чоловічих пестощів, а м’яка тепла долоня ніби незумисне торкнулась того збудженого предмета, що його Набоков у “Лоліті” називає скіпетром, а наукова й медична література іменує фалосом, пенісом, членом, чоловічим статевим органом; у нашому селі парубки на місцевому діалекті величали його ріжком, стручком, а зменшувально – труником, взагалі незрозумілим словом. Таміла дала йому інше,своє “прізвисько”:

– Опускай своє весло в човен.

Я опустив, вона уміло й ловко спрямувала його туди, де воно й мало бути, і ми попливли в легкому ритмі блаженних хвиль хитавиці. Таміла жагуче скрикнула, застогнала в закличному екстазі – так піді мною не стогнала ще жодна жінка. Її любострасні відчуття луною відгукнувся в усьому моєму тілі, мені стало гаряче й млосно. Ми злилися в миттєвому забутті, мовби стали одним тілом, однією субстанцією. Тривало це недовго, але було приємно, радісно, блаженно.

Вона затихла в тимчасовій знемозі, а потім попросила:

– Поцілуй мені ще грудку, для мене це рівнозначно…

Я взяв вустами її набубнявілий сосок, вона знову скрикнула радісно, застогнала в повторному оргазмі.

І нам знову було приємно, хороше.

– Спасибі тобі за… подарунок на іменини, – сказала вона, цілуючи мене на прощання.

( Михайло Медуниця. Таміла. – Лель,1995. – №1. – С.5-6 )

Чи орієнтовані коханці, передусім чоловіки, на парну активність у статевому акті? Маргарита Суворова, одна з перших журналісток, яка почала писати на теми сексу в колишньому СРСР, зазначала таке. На запитання “Що відчуває ваша дружина (партнерша) в процесі злягання з вами?” переважна більшість опитаних нею чоловіків не змогла дати відповідь. Вони лише знизували плечима, мовляв, звідки мені знати? Про те, що прелюдія любові, тобто попередні пестощі партнерів до інтромісії, має за тривалістю переважати в 4-5 разів самий статевий акт, знала лише невелика частина опитаних чоловіків, яким уже давно було за 30. Згідно з даними журналістки, переважна більшість і молодих чоловіків, і тих, кому вже за… не виявляють до дружини (коханки) ніякої уваги після еякуляції. Мовляв, із сім’явиверженням і статевий акт завершується, а хіба ще щось потрібно? Ось тобі біологія статевого акту і психологічна його реальність. Ось тобі і парна функція. Секс на одне лице, маскулинне, звичайно.

За даними сексологів, багато жінок роблять вигляд, що зазнали оргазму лише, щоб потішити честолюбство партнера. Проте чи є така симуляція піку насолоди показником повноцінності злягання? Ні, бо саме взаємність пестощів партнерів, зустрічна активність жінки дає змогу значно розширити межі еротичної насолоди. Чоловічі пестощі жіночого тіла, розуміння, обожнювання коханої дають змогу піднести чоловічу сексуальність над біологією самця – до переживання вищих почуттів ніжності, їх гармонії. Для багатьох жінок саме еротичні пестощі, процес інтимного спілкування набагато важливіший за власне статевий акт як сукупність фрикцій. Нерозуміння принципу парності в статевій близькості робить нещасними чимало чоловіків та жінок, які по-справжньому люблять одне одного. Чим інтенсивнішу насолоду і відчуття щастя звідує один партнер, тим більше він стимулює другого. Такою є діалектика кохання, діалектика сексу. Це альфа та омега спільного життя протилежних статей.

“ ­– Я для тебе спокуса? – спитала вона, погладивши його обличчя. – Я така рада, що я для тебе спокуса. Тільки не думай про це! Ти мене лякаєш, коли починаєш думати, розбиваєш мене вщент….Я мушу прийти до твого дому ще раз.

…-Добре, - сказав він. – Ти, як завжди, шукаєш собі втіхи.

- А хіба для тебе це не втіха?

- О так! Це мене так само потішить, - він сказав дещо похмуро. – Коли куєш гаряче залізо, можна й розколоти його.

-Ти знаєш, про що я подумала? – зненацька запитала вона. – Це на мене найшло раптово. Ти – Лицар ПалаючогоТовкачика!

-Ах! А ти? Ти – леді Червоної Гарячої Ступки?

- Так! – сказала вона. – Так! Ти – сер Товкачик, а я – леді Ступка.

- Так! Джона Томаса посвячено в лицарі! От моє волосся, і сюди також потрібні квіти. Так!

Вона поклала два рожеві пуп’янки в кущик червого – золотистого волосся над його пенісом.

-Отак!- сказала вона. – Чарівно! Чарівно!. Сер Джон!

І вона застромила галузку незабудки в темне волосся його грудей.

- І ти мене тут не забудеш, правда? – вона поцілувала його в груди, і поклала на кожен сосок по квітці незабудки, і знову поцілувава його.

-Зроби з мене календа! – сказав він, засміявся, і квіти попадали з його грудей. – Зачекай хвильку!

…Він вертався,часом підтюпцем, і ніс квіти. Вона його трохи боялася, наче він не цілком людська істота. І коли він підійшов і подивився їй в очі, то вона не зразу збагнула зміст.

Він приніс орлики і свіжоскошене сіно, і дубові гілочки, і маленькі бруньки жимолості. Він прикрасив пухнастими дубовими листочками їй груди, заквітчавши їх жмутиками дзвіночків і первоцвіту, в пупок стромив їй рожеву квітку первоцвіту, а волосся на пагорбі Венери оздобили незабудки і пахучі маренки.

- Тепер ти у всій красі! – сказав він. – Леді Джейн на весіллі з Джоном Томасом.

І він прикрасив квітами волосся власного тіла, прикріпив до пеніса гілку крученої дженні і застромив у пупок єдиний дзвіночок гіацинта. Вона здивовано спостерігала його дивну завзятість. А він запхнув у вуса квітку, котра звисала під носом.

– Джон Томас жениться на леді Джейн. – сказав він”.

( Д. Г. Лоуренс. Коханець леді Чаттерлей/ переклад С.Пвличко – Всесвіт,1990. №2. – 79-80).