- •Визначення хлібопекарських властивостей пшеничного борошна та пробна лабораторна випічка
- •Загальні положення
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •1. Визначення хлібопекарських властивостей борошна
- •1.1. Визначення газоутворюючої здатності борошна
- •1.2. Визначення кількості сирої клейковини
- •1.3. Визначення якості сирої клейковини
- •1.4. Визначення маси сухої клейковини та її гідратаційної здатності
- •1.5. Визначення розпливання кульки тіста
- •2. Проведення пробної лабораторної випічки при приготуванні тіста за інтенсивною «холодною» технологією.
- •Порядок проведення роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Визначення якості хліба
- •Загальні положення
- •Опис методики досліджень Визначення показників якості хліба
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [1, с. 77-80, 226-315; 2, с. 74-75; 3, с. 26-64, 114-130, 231-233].
- •Виробництво макаронних виробів та оцінка їх якості
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •1. Виробництво макаронних виробів
- •Визначення якісних показників
- •1. Визначення швидкості випресовування
- •2. Визначення вологості тіста та готових виробів
- •3. Визначення кислотності готових виробів
- •4. Варильні властивості
- •Виробництво кондитерських виробів аморфної структури
- •1. Вміст сухих речовин визначають рефрактометричним методом.
- •6. Органолептична оцінка
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №5 виробництво кондитерських виробів кристалічної структури
- •Цукерки “Детям”
- •Визначення якісних показників помадних цукерок
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Виробництво кондитерських мас драглеподібної структури
- •Відмінності технології цукрового і затяжного печива
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •Визначення якісних показників печива
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [4, с. 322-364; 5, с. 356-412, 11, с. 1-16; 6].
- •Аналіз якості харчоконцетратів перших та других обідніх страв
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •1. Визначення якості пакування, маси нетто
- •6. Визначення масової частки жиру рефрактометричним методом.
- •7. Визначення кислотності харчових концентратів
- •8. Визначення масової частки солі у харчових концентратах.
- •Аналіз якості продуктів цукробурякового виробництва
- •1. Визначення вмісту ср в продуктах
- •2. Визначення масовій частки сахарози в продуктах
- •3. Визначення присмаку і запаху цукру
- •4. Визначення масової частки сахарози в цукрі
- •5. Визначення масової частки вологи цукру
- •Визначення масової частки редукуючих речовин
- •7. Визначення масової частки феродомішок цукрі
2. Проведення пробної лабораторної випічки при приготуванні тіста за інтенсивною «холодною» технологією.
Для проведення роботи замішують безопарне тісто з борошна, маса якого становить 960 г у сухих речовинах (СР), 35...60 г пресованих дріжджів, 15 г кухонної солі та води.
Норму витрат пресованих дріжджів підбирають в залежності від їх підйомної сили (не більше 65 хв). Пресовані дріжджі можна заміняти на дріжджове молоко (з врахуванням вмісту в ньому пресованих дріжджів), на сушені, або інстантні дріжджі – у співвідношенні від 1:0,25 до 1:0,5. При замісі тіста можна додати 5 % цукру та 20 % молочної сироватки від маси борошна.
Необхідно додати хлібопекарський поліпшувач у кількості 0,1...0,2 % до маси борошна.
Кількість борошна Gб, в г, необхідного для замісу тіста розраховують за формулою
Gб = 960·100/ (100 – Wб), (1.11)
де Wб – вологість борошна, %.
Об`єм води для замісу безопарного тіста заданої вологості розраховують за формулою
Gв=ΣGi·(100-ωср)/(100-ωт ) – ΣGi, (1.12)
де ΣGi – маса сировини за рецептурою тіста, г;
ωср – середньозважена вологість сировини, %;
ωт – вологість тіста, %.
Вологість тіста з борошна вищого ґатунку дорівнює 43,5 %, І ґатунку – 44,5 %, ІІ ґатунку – 45,5 %.
Середньозважену вологість сировини (ωср, %) визначають за формулою
ωср=(Gбωб + Gдрωдр + Gсωс + ...)/(Gб + Gдр + Gc + ... ), (1.13)
де Gб, Gдр, Gc – витрати сировини за рецептурою, г;
ωб, ωдр, ωс- вологість сировини, %.
Температуру води для замісу тіста визначають за рівнянням
tв = tT + 1,275Gб· (tT – tб)/(4,19 Gв) + К, (1.14)
де tT – задана температура тіста, С;
tб - температура борошна, С;
Gв – маса води у тісті, г;
К – поправочний коефіцієнт (літом К=1, весною, восени К=2, зимою К=3).
Температура води для замісу тіста розраховують виходячи із заданої температури тіста 31±1 С із сортового борошна та 28±1 С з обойного. Температура води не повинна перевищувати 45 С.
Заміс тіста проводять у тістомісильній машині інтенсивної дії (У1-ЕТВ) на протязі 1 хв, або у звичайній машині періодичної дії зі збільшенням тривалості замісу до 15...18 хв. Після замісу тісто зважується та відлежується 20...30 хв у діжі або на обробному столі.
Після вилежування тісто розділяють на три рівних за масою шматки, як у випадку безопарного способу. Тістові заготовки кладуть у форми (продовгуваті) і на лист (у формі кулі), попередньо змащений рослинною олією.
Остаточне вистоювання сформованих заготовок проводиться при температурі 32...35 С та відносній вологості повітря 70...85 %. Тривалість остаточного вистоювання при приготуванні тіста за “холодною” технологією збільшується на 30...50 % в порівнянні з традиційними способами та може тривати 60...90 хв в залежності від якості дріжджів. Кінець вистоювання визначають за станом та видом тістових заготовок, не допускаючи їх опадання.
Хліб випікають в лабораторних печах П–503 або РЗ–ХПЛ при температурі 220–230 ˚С з обов`язковим зволоженням пекарної камери. Тривалість випікання хліба в залежності від ґатунку борошна наведена у табл. 1.3.
Таблиця 1.3 Тривалість випікання хліба, хв
Ґатунок борошна |
Спосіб випікання |
|
на поду |
в формах |
|
вищий |
28 |
30 |
перший |
30 |
32 |
другий |
32 |
35 |