- •Визначення хлібопекарських властивостей пшеничного борошна та пробна лабораторна випічка
- •Загальні положення
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •1. Визначення хлібопекарських властивостей борошна
- •1.1. Визначення газоутворюючої здатності борошна
- •1.2. Визначення кількості сирої клейковини
- •1.3. Визначення якості сирої клейковини
- •1.4. Визначення маси сухої клейковини та її гідратаційної здатності
- •1.5. Визначення розпливання кульки тіста
- •2. Проведення пробної лабораторної випічки при приготуванні тіста за інтенсивною «холодною» технологією.
- •Порядок проведення роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Визначення якості хліба
- •Загальні положення
- •Опис методики досліджень Визначення показників якості хліба
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [1, с. 77-80, 226-315; 2, с. 74-75; 3, с. 26-64, 114-130, 231-233].
- •Виробництво макаронних виробів та оцінка їх якості
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •1. Виробництво макаронних виробів
- •Визначення якісних показників
- •1. Визначення швидкості випресовування
- •2. Визначення вологості тіста та готових виробів
- •3. Визначення кислотності готових виробів
- •4. Варильні властивості
- •Виробництво кондитерських виробів аморфної структури
- •1. Вміст сухих речовин визначають рефрактометричним методом.
- •6. Органолептична оцінка
- •Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота №5 виробництво кондитерських виробів кристалічної структури
- •Цукерки “Детям”
- •Визначення якісних показників помадних цукерок
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Виробництво кондитерських мас драглеподібної структури
- •Відмінності технології цукрового і затяжного печива
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •Визначення якісних показників печива
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Питання для самоперевірки
- •Література: [4, с. 322-364; 5, с. 356-412, 11, с. 1-16; 6].
- •Аналіз якості харчоконцетратів перших та других обідніх страв
- •Устаткування, прилади, матеріали
- •Опис методики досліджень
- •1. Визначення якості пакування, маси нетто
- •6. Визначення масової частки жиру рефрактометричним методом.
- •7. Визначення кислотності харчових концентратів
- •8. Визначення масової частки солі у харчових концентратах.
- •Аналіз якості продуктів цукробурякового виробництва
- •1. Визначення вмісту ср в продуктах
- •2. Визначення масовій частки сахарози в продуктах
- •3. Визначення присмаку і запаху цукру
- •4. Визначення масової частки сахарози в цукрі
- •5. Визначення масової частки вологи цукру
- •Визначення масової частки редукуючих речовин
- •7. Визначення масової частки феродомішок цукрі
Порядок проведення роботи
При проведенні лабораторної роботи студенти досліджують фізико-хімічні та органолептичні показники готових виробів.
Температуру замісу регулюють за допомогою термостатичної “сорочки”. Заміс здійснюють у тістомісильній машині періодичної дії.
Результати дослідів наводять у вигляді табл. 7.5 – 7.6.
Оформлення звіту
За результатами проведеного дослідження студент подає протокол, у якому повинна бути відображена мета роботи, короткі нотатки про тістоведення і фактори, що впливають на нього, описані методики виконаної роботи, результати дослідів (табл. 7.5, 7.6).
Таблиця 7.5 Фізико-хімічні показники печива
Вид печива |
Вологість W, % |
Лужність Х, град. |
Намочуваність Н, % |
Цукрове |
|
|
|
Затяжне |
|
|
|
Таблиця 7.6 – Органолептичні показники якості печива
Показники |
Вид виробів |
|
Цукрове |
Затяжне |
|
Форма |
|
|
Поверхня |
|
|
Колір |
|
|
Смак та запах |
|
|
Вигляд у розломі |
|
|
Наприкінці звіту студенту необхідно зробити висновок про фізико-хімічні та органолептичні показники готових виробів, зробити їх порівняльний аналіз.
Питання для самоперевірки
Стадії та режими приготування тіста для печива.
Особливості рецептури та технологічних параметрів виробництва цукрового та затяжного тіста.
В чому відмінність цукрового печива від затяжного?
Як визначити кількість води, необхідну для замісу тіста для печива?
Випікання. Процеси, що відбуваються при випіканні.
За якими фізико-хімічними показниками оцінюється якість печива?
Якими методами оцінюється вологість печива?
Чим обумовлена лужність печива, в чому вона виражається? Метод визначення лужності.
Як визначається намочуваність печива? Значення цього показника.
За якими органолептичними показниками оцінюється якість печива?
Література: [4, с. 322-364; 5, с. 356-412, 11, с. 1-16; 6].
Л а б о р а т о р н а р о б о т а № 8
Аналіз якості харчоконцетратів перших та других обідніх страв
Мета роботи: вивчити методи контролю та визначити якість харчових концентратів перших, других обідніх страв, зробити висновок про відповідність їх вимогам стандарту.
У результаті проведення лабораторної роботи студенти повинні:
Знати: характеристику та класифікацію харчоконцентратів перших, других обідніх страв, показники, що характеризують якість даних продуктів та методики їх визначення.
Уміти: практично оцінити фізико-хімічні та органолептичні показники якості харчоконцентратів перших, других обідніх страв.
Загальні положення
Концентрати перших та других обідніх страв (ГОСТ 19327-84) – це різні суміші попередньо підготовлених компонентів (варено-сушених круп або бобових, сушених овочів і картоплі, макаронних виробів) з жиром або без жиру, з м’ясом або без додавання м’яса, грибів і різними смаковими добавками (сіль, прянощі, сухий корінь петрушки, суха зелень) і добавками, які підвищують харчову цінність продуктів, а саме: гідролізати білкових речовин та їх похідні, томатні продукти та ін.
Асортимент перших і других обідніх страв побудований на основі кулінарної практики. До перших обідніх страв відносяться: супи, борщ, капусняк, бульйони, до других – каші, крупеники, страви з макаронних виробів, пудинги круп’яні, плови та інші страви з рису, овочеві, овочево-круп’яні та овочево-бобові страви, начинки, омлети, запіканки, галушки, оладки. Найменування супів, у рецептуру яких входять по 10...13 інгредієнтів, визначається в першу чергу основним компонентом, наприклад „Суп гороховий”.
В залежності від технологічних режимів обробки сировини виробляють такі харчові концентрати: з тривалістю розварювання 15...25 хв., швидкого приготування та пюреподібні.
В склад харчових концентратів других страв входять ті ж самі компоненти, що і в перші, але у іншому співвідношенні.
При визначенні якості харчових концентратів оцінюють зовнішній вигляд пакування, досліджують органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники.
Якість харчових концентратів перших, других обідніх страв регламентується ГОСТ 19327-84. Фізико-хімічні показники даних харчоконцентратів та органолептичні характеристики готових страв, приготовлених за рекомендаціями, вказаними на упаковці, визначаються відповідно ГОСТ 15113.2 – 77 (табл. 8.1, 8.2). Харчоконцентрати перших та других обідніх страв оцінюються такими фізико-хімічними показниками як вологість, вміст жиру, мінеральних та металодомішок, наявність сторонніх домішок, плісняви, зараження амбарними шкідниками, тривалість розварювання або відновлення.
Таблиця 8.1 – Органолептичні показники харчоконцентратів перших і других обідніх страв
Показники |
Перші страви |
Другі страви |
Зовнішній вигляд
|
Крупа, горох, овочі, фрукти, гриби, копченості – у вигляді шматочків та частинок різної форми і розмірів або у пюреподібному вигляді М'ясо – у вигляді шматочків розвареного фаршу Страви, що мають у своєму складі томат-продукти чи червоний солодкий перець, мають бути рожево-червоного кольору різних відтінків Борщі – бордового кольору різних відтінків Бульйони – різного ступеня прозорості Допускаються: для усіх супів та бульйонів – непрозорий бульйон; для супів бобових – невелике розшарування густої частини і бульйону; для супів молочних вермішельних – присутність у рідкій частині частинок вермішелі Не допускається в молочних супах наявність пластівців відновленого молока |
М'ясо, копченості з свинини, гриби, овочі, сухофрукти та інші продукти – рівномірно розташовані у масі готової страви Крупеники, пудинги та оладки – з піджареною скоринкою після запікання Омлети – однорідна дрібнопориста маса жовтого кольору різних відтінків М'ясні начинки – у вигляді розварених м'ясного фаршу та цибулі Допускається в крупениках і пудингах наявність дрібних пластівців згорнутих яйцепродуктів |
Колір |
||
Смак та запах |
Властиві однойменним стравам, приготованим кулінарним способом, із притаманними страві смаком і запахом м'яса, копченостей, грибів, молока, яйцепродуктів, фруктів, овочів, пряної зелені та прянощів |
Продовження табл.8.1
Консис-тенція |
Властива однойменним першим та другим обіднім стравам, звареним до повної готовності. М'ясо сублімаційного висушування – більш пружна. Допускається: незначна розвареність круп, зернобобових і макаронних виробів, картоплі, овочів, грибів і фруктів; злегка драглеподібна консистенція бульйону рисових, перлових, та пюреподібних супів |
Таблиця 8.2 – Фізико-хімічні показники харчових концентратів перших і других обідніх страв та кулінарних соусів
Показники |
Перші та другі обідні страви |
Вологість, %, не більше |
– |
концентратів з копченостями |
13 |
концентратів овочевих та овочево-круп’яних |
12 |
концентратів бобових, круп’яних, з макаронних виробів, молочних, овочево-бобових, оладок картопляних, бульйонів, начинок |
10 |
концентратів яєчних |
8,5 |
Вміст мінеральних домішок, %, не більше |
0,01 |
Вміст металодомішок (розміром не більше 0,3 мм у найбільшому лінійному вимірюванні), %, не більше |
3·10-4 |
Вміст жиру (в перерахунку на абсолютно суху речовину), %, не менше |
залежить від страви та внесення жиру, молока, копченостей, м’яса. Нормується за ГОСТ 19327-84 |
Наявність сторонніх домішок, плісняви, зараження амбарними шкідниками |
не допускається |
круп’яних, бобових, овочево-круп’яних, овочево-бобових, м’ясних начинок |
25 |
бобових та інших, що швидко розварюються, з макаронних виробів |
15 |
пюреподібних усіх видів |
10 |
Відновлювальність для концентратів швидкого приготування, хв, не більше |
15 |