78. Обґрунтуйте принципи індивідуального психологічного консультування

Основні принципи психологічного консультування:

- Безоціночність і доброзичливість;

- Орієнтація на систему цінностей клієнта;

- Обережність з радами;

- Анонімність;

- Розмежування особистих і професійних сторін у роботі;

- Активна позиція клієнта.

Безоценочностьконсультанта по відношенню до свого клієнта означає така поведінка консультанта, яке забезпечило б у клієнта відчуття прийняття його таким, яким він є, з усіма його недоліками і достоїнствами. Зокрема, консультант не повинен демонструвати засудження або своє особисте ставлення ня до того чи іншого аспекту поведінки клієнта, деяким рисам його особистості, особливостей характеру, поглядів, цін ності і установкам.

Залишається відкритим питання ставлення консультанта до асоц-альних вчинків його клієнта (грабіж, нанесення тілесних ушкоджень іншій особі, суїцид, вживання наркотиків і т. п.), які той має намір вчинити. В даному випадку консультант, по-перше, повинен слідувати етичним нормам консультування і, по-друге, повинен пам'ятати про те, що йому необхідно не оцінювати, а про суждать такого роду вчинки з клієнтом, аналізуючи хутра нізми і приховані причини таких намірів.

Доброжелательностьконсультанта по відношенню до клієнта також забезпечує необхідний терапевтичний клімат і означає не тільки елементарне дотримання загальновизнаних норм поведінки (відсутність у консультанта прихованої агресії по відношенню до клієнта, хамства і т. п.), а й використання консультантом спеціальних професійних навичок:

- Вміння слухати і чути свого клієнта і розуміти його проблеми;

- Надавати йому необхідну емоційну та психологічну підтримку.

Орієнтація на систему цінностей кліентаозначает опору на систему життєвих цінностей і норм клієнта і некритичне ставлення консультанта до неї, що багато в чому забезпечує ефективність психологічного впливу. Консультант не повинен привносити в консультативне поле і нав'язати клієнтові свою власну систему цінностей, а також не повинен ставити під сумнів ціннісні орієнтації клієнта. Впливом корекція системи норм і цінностей клієнта можли ни тільки в тому випадку, якщо сам клієнт усвідомлює їх ненадійний ність і неадекватність і прагне до їх зміни, а також якщо у клієнта не сформовані життєві ідеали і норми. І навіть у цьому випадку консультант не має права нав'язувати клієн ту свої установки, а повинен лише допомогти знайти саме ті ідеали, які близькі самому клієнтові.

Принцип обережності з советаміконсультанту необхідно дотримуватися, тому що в противному випадку, даючи клієнту рада з того чи іншого рішення його проблеми (а часто сам клієнт очікує отримати від консультанта рада), консультант повно стю бере на себе відповідальність за результат проблеми і не формує у клієнта почуття відповідальності за своє життя і вчинки, що суперечить цілям консультування і сильно шкодить клієнту, залишаючи його в залежну та інфантильний ної позиції і не розширюючи меж його досвіду і умінь. До того ж у випадку невдачі клієнта у виконанні даного консуль танто ради останній ризикує бути відкинутим як про фессіонал, так як його рада "не допоміг" клієнту. Консультант повинен вміти відслідковувати свої: внутрішні мотивації на ж ланіе дати клієнту рада і обов'язково опрацьовувати їх.

Анонімність і конфиденциальностьозначает, що інформація, отримана консультантом від клієнта під час сесій (Сеан сов психологічного консультування), не повинна разгла шаться їм без відома і дозволу самого клієнта. Консуль-танто не повинен повідомляти ні приватним, ні державним і громадським особам нічого з того, що може якось повре дить даному конкретному клієнтові. До такого роду інформації можуть бути віднесені, наприклад:

- Персональні дані клієнта;

- Його адресу;

- Діагнози, поставлені іншими фахівцями або самим кон консультантом;

- Специфіка проблем і скарг цього клієнта;

• Його особистісні особливості і т. п.

Принципи надання психолог³чно¿ допомоги особистост³:

1. Принцип активност³ особистост³ (³нтерес, партнерство, сп³впраця).

2. Принцип д³алог³чност³ (створення як³сних стосунк³в).

3. Принцип безумовного прийняття (кожна людина — безумовна ц³нн³сть ³ варта уваги та поваги до себе).

4. Принцип в³дпов³дальност³ (формування у кл³ºнта навичок самоусв³домлення ³ подолання труднощ³в).

5. Принцип техн³чност³ психолог³чно¿ допомоги (волод³ння психологом базовими консультативними навичками та психотерапевтичними техн³ками).

6. Принцип системност³ (системний анал³з будь-якого явища в ус³х площинах — через т³ло, душу, духовне життя особистост³).

7. Принцип позитивного переосмислення (з лат. ðosit — щось реальне, дан³сть, у сенс³ «позиц³я»: не позитивне на противагу негативному,

а прийняття всього, як данини, — º те, що º, ³ саме це з певних м³ркувань доц³льне, своºчасне, необх³дне).

8. Принцип компетентност³ (правило «Не зашкодь!»

79. Проаналізуйте основні складові психоконсультативного процессу та завдання

Передбачається, що протягом консультативної зустрічі (однієї чи декількох) клієнту необхідно прийняти певне рішення. Передбачається також, що консультант допомагає клієнту в прийнятті саме того рішення. З цією метою психолог використовує не тільки спеціальні знання, техніки і методи роботи, але і певним чином структурує час роботи з клієнтом.

У літературі можна зустріти значну кількість моделей структури консультативного процесу.

Найбільш відома процедура консультування "п'ять кроків" (Айви А., Айви М., Меновщиков В.), якої тією чи іншою мірою дотримуються усі психотерапевти і консультанти [1; 6]:

1) встановлення контакту й орієнтування клієнта на роботу;

2) збирання інформації про клієнта, вирішення питання: "У чому суть проблеми?";

3) усвідомлення бажаного результату, відповідь на запитання: "Чого Ви хочете домогтися?";

4) вироблення альтернативних рішень, які можна окреслити як: "Що ще ми можемо зробити з цього приводу?";

5) узагальнення психологом у формі резюме результатів взаємодії з клієнтом.

На думку Р. Мея, Ю. Альошиної і О. Бондаренка [2; 3; 5] консультація складається із чотирьох послідовних етапів (табл. 3).

Є й інші думки, але, як бачимо, різні автори пропонують не такі вже й різні моделі поетапної процедури консультативного процесу. Послідовність кроків чітко простежується: знайомство і встановлення відносин довіри; розпитування, дослідження проблеми, формулювання і перевірка гіпотез; усвідомлення проблеми і розгляд альтернативних способів її розв'язання; оцінка й узагальнення досягнутих результатів і завершення контакту.