20.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження особистісно- мотиваційної сфери людини.

Досить розповсюдженими є методики, які виявляють мотиваційну спрямованість особистості – на успіх і досягнення і уникнення невдач. Методика “Мотивація до успіху” Т. Елерса оцінює силу прагнення до досягнення цілі, до успіху. Текс опитувальника включає 41 питання, чим більше балів набере опитуваний, згідно до ключа опитувальника, тім більш виражена в нього мотивація до успіху. Інша методика цього ж автора “Мотивація уникнення невдач”, яка дає змогу оцінити рівень мотивації до уникнення невдач.

Загальна Методика “Мотивація успіху та боязкість невдачі” А.А. Реана спрямована на діагностику мотивації на успіх і на уникнення невдачі.

Методика “Імпульсивність” дозволяє визначити тенденції людини до прийняття рішень. Згідно до цієї методики ми можемо вияснити, чи досить обдумані рішення приймає людина, чи прийняття рішень не достатньо вмотивовані і носять імпульсивний, необдуманий характер.

На наш погляд досить змістовною є “Методика діагностики соціально-психологічних настанов особистості в мотиваційно-потребностної сфері” О.Ф. Потьомкіною. Методика складається з двох блоків. Перший блок виявляє соціально-психологічні настанови, спрямовані на “альтруїзм-егоїзм”, “процес – результат” і дозволяє виявити ступінь виразності соціально - психологічних настанов. Другий блок виявляє психологічні настанови, спрямовані на “свободу-владу”, “працю-гроші”. Підсумок робиться згідно наданого “ключа”.

На сучасному етапі широкого розповсюдження набувають новітні методики мотивації. Серед таких методик, можна назвати “Тест індивідуальної мотивації (ТИМ), яка розроблена спеціалістами Центру тестування і розвитку “Гуманітарні технології” під керівництвом А.Г. Шмельова. Тест складається з 10 шкал: Мотивація зберігання – мотивація досягнення; Внутрішня мотивація-зовнішня мотивація; Покликання і інтерес; Визначеність; Здоров’я та комфорт; Творчість та незалежність Гроші; Взаємовідношення; Подолання та ріст; Престиж. За відповідями на питання за блоками, можливо встановити рівень за кожною шкалою, а також виявити за 8 шкалами середнє значення мотивації, спрямованої на трудову діяльність.

Модифікована методика Є. Ільїна «Мотивація навчання у ВНЗ», яка складається із 50 питань. Диференціація відповідей здійснюється за трьома шкалами: «здобуття знань» (прагнення здобути знання, допитливість); «опанування професії» (прагнення опанувати професійні знання і сформувати професійно важливі риси); «отримання диплому про закінчення ВНЗ (прагнення отримати диплом при формальному засвоєнні знань, прагнення пошуку «обхідних шляхів» для складання іспитів).

Методика «Спрямованість на здобуття знань або на оцінку» (Є. Ільїн, Н. Курдюкова). Методика спрямована на вивчення мотивації навчальної діяльності школярів. Дається 24 пари тверджень з парними відповідями. З двох відповідей потрібно вибрати одну і поруч з позицією запитання написати літеру (а або б), що відповідає обраній відповіді.

21.Обґрунтуйте основні засади психодіагностики особистості.

22.Розкрийте зміст психологічного портрету особистості.

У поняття «особистість» зазвичай включають такі властивості, які є більш-менш стійкими і свідчать про індивідуальність людини, визначаючи його значущі для людей вчинки. Відчуття стійкості особистості - важлива умова внутрішнього благополуччя людини і встановлення нормальних взаємин з оточуючими людьми. Якщо б у якихось істотних для спілкування з людьми проявах особистість не була б відносно стійкою, то людям важко було б взаємодіяти один з одним, домагатися взаєморозуміння: адже кожен раз вони змушені були б заново пристосовуватися до людини, і були б не в змозі передбачати його поведінку.

Існують так звані базові і програмують властивості. До базових відносяться темперамент, характер, здібності людини. Саме через базові властивості розкриваються динамічні характеристики психіки (емоційність, темп реакцій, активність, пластичність, чутливість) і формується певний стиль поведінки і діяльності особистості. Базові властивості - сплав вроджених та набутих в процесі виховання та соціалізації рис особистості.

Розвиток індивідуальності триває все життя. З віком змінюється лише позиція людини - з об'єкта виховання в сім'ї, школі, вузі він перетворюється в суб'єкт виховання і повинен активно займатися самовихованням. Яскравим прикладом цього висловлювання може бути реконструкція психологічного портрета історичної особистості Е. Еріксона, де виявляється, що зростання і зміни виникають протягом всього життєвого циклу особистості. Немає нічого даного назавжди і не змінюваного.

На основі діагностики властивостей особистості можна скласти її психологічний портрет, що включає:

-темперамент;

-характер;

-здібності;

-спрямованість;

-інтелектуальність;

-емоційність;

-вольові якості;

-вміння спілкуватися;

-самооцінка;

-рівень самоконтролю;

-здатність до групового взаємодії.

Розвиток індивідуальності триває все життя. З віком змінюється лише позиція людини - з об'єкта виховання в сім'ї, школі, вузі він перетворюється в суб'єкт виховання і повинен активно займатися самовихованням.

Розглянемо коротко основні компоненти, що характеризують психологічний портрет особистості:

Темперамент. Спостерігаючи за іншими людьми, за тим, як вони працюють, навчаються, спілкуються, переживають радість і горе, ми, безсумнівно, звертаємо увагу на відмінності в їх поведінці. Одні - швидкі, рвучкі, рухливі, схильні до бурхливих емоційних реакцій, інші - повільні, спокійні, незворушні, з непомітно вираженими почуттями і т. д. Причина подібних відмінностей криється в темпераменті людини, притаманному йому від народження.

Характер. Характер (грец. - "карбування", "відбиток") є сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, створених і які у діяльності та спілкуванні, обумовлюють типові для неї способи поведінки. Ті особливості особистості, які відносяться до характеру, називають рисами характеру. Риси характеру - це не випадкові прояви особистості, а стійкі особливості поведінки людини, особливості, які стали властивостями самої особистості. У характері виражаються не випадкові, а найбільш типові, суттєві особливості людини.

Здібності. Здатність в психології розглядається як особлива властивість психологічної функціональної системи, що виражається в певному рівні її продуктивності. Кількісні параметри продуктивності системи точність, надійність (стійкість), швидкість функціонування. Здібності вимірюються шляхом вирішення завдань певного рівня труднощі, вирішення ситуацій і т. д.

В основі спрямованості особистості лежить мотивація її діяльності, поведінки, задоволення потреб. Спрямованість буває на завдання, на спілкування, на себе. Одну людину може влаштувати задоволення тільки фізіологічних потреб і забезпечення безпеки існування. Іншим, крім цих потреб, дуже важливо задоволення соціальних потреб та потреб у самовираженні, реалізації творчих здібностей. Завдання менеджера та психолога полягає у виявленні потреб, інтересів, переконань кожної особистості та визначенні конкретної спрямованості її мотивів.

Інтелектуальність.

Ядро інтелекту становить здатність людини виділити в ситуації суттєві властивості та привести свою поведінку у відповідність з ними. Інтелект - це система психічних процесів, що забезпечують реалізацію здатності людини оцінювати ситуацію, приймати рішення і відповідно до цього регулювати свою поведінку. Інтелект особливо важливий у нестандартних ситуаціях - як символ навчання людини всього нового.

З часів Платона все психічне життя ділиться на три відносно самостійні сутності: розум, воля і почуття, або емоції.

Розум і воля певною мірою підпорядковуються нам, емоції ж завжди виникають і діють поза нашою волею і бажання. Вони відображають особисту значимість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у вигляді переживань. У цьому суб'єктивність і мимовільність емоцій.

Під умінням управляти емоціями найчастіше мається на увазі вміння приховувати їх. Соромно, але робиться вигляд, що байдуже; боляче, але це ховається; прикро, але зовні тільки роздратування чи гнів. Ми можемо не показувати свої емоції, від цього вони не слабшають, а частіше стають ще болісніше або приймають захисну форму агресії.

Спілкування - це надзвичайно тонкий і делікатний процес взаємодії людей. У спілкуванні найбільш різноманітно розкриваються індивідуальні особливості всіх учасників цього процесу. Спілкування має свої функції, засоби, види, типи, канали, фази.

В процесі самопізнання у людини виробляється певний емоційно-ціннісне ставлення до себе, яке виражається в самооцінці. Самооцінка передбачає оцінку своїх здібностей, психологічних якостей і вчинків, своїх життєвих цілей і можливостей їх досягнення, а також свого місця серед інших людей.

Самооцінка може бути заниженою, завищеною і адекватної (нормальної).

Деякі дослідники (Кудряшова С.В., Юніна Е.А.) пропонують дещо інше уявлення про психологічний портрет особистості.

Вони включають в нього:

1) Соціально-демографічні ознаки (стать, вік, освіта, рід діяльності)

2) Соціально-психологічні ознаки (потреби, мотиви, ставлення до оточуючих, рівні розуміння)

3) Індивідуально-особистісні (увага, пам'ять, тип мислення, психосоматичний тип або темперамент)