МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ'

Гуманітарний факультет

К

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчально-виховної та наукової роботи проф. Кралюк П.М. «28» серпня 2009 р.

афедра релігієзнавства

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Філософія історії»

ОСТРОГ, 2009 р.

Робоча програма з історії філософії для студентів за напрямом підготовки «філософія», спеціальності «релігієзнавство».

Розробник: Бойко Роман Юрійович, старший викладач кафедри релігієзнавства, кандидат історичних наук.

Робоча програма складена на кафедрі релігієзнавства Національного університету «Острозька академія».

Протокол від «____»________________2012 року №____

Завідувач кафедри релігієзнавства проф. С.І. Жилюк

«____»____________2012 року

Метою курсу є ознайомлення студентів з особливостями філософського осмислення історії. Філософія історії є філософською інтерпретацією історичного процесу. Елементи філософського осмислення історії містилися ще в античній філософії і історіографії. У середні віки філософське дослідження історії не відділялося чітко від теологічних уявлень про дану науку. Філософія історії як особливий розділ філософії склалася лише в XVIII ст. Так, у роботах І. Гердера філософія історії конституювалася як автономна дисципліна. Важливий вклад в подальший її розвиток внесли Г. Гегель, К. Маркс, О. Конт, О. Шпенглер, А. Тойнбі, П. Сорокін, К. Ясперс та ін. Зміст і проблематика філософії історії істотно змінювалися з часом.

У коло основних завдань сучасної філософії історії входять:

• дослідження того, як розвивалася людська історія, на які епохи вона ділиться;

• аналіз загальної форми ходу історії, з огляду на характер стосунків між минулим, сьогоденням і майбутнім;

• вивчення головних чинників історичної еволюції (зумовленість історії волею Бога, історичними законами, взаємодією матеріальної і духовної культури і т. д.);

• дослідження сенсу історії, її напряму і її цілей;

• вивчення процесу поступового формування єдиної світової історії;

• передбачення загальних ліній або тенденцій майбутнього розвитку;

• аналіз предмету науки історії і виявлення тих чинників, які зв'язують різноманітні історичні дисципліни (політична історія, економічна історія, історія культури, історія релігії, історія мистецтва і т. д.) в певну єдність.

Основними принципами при вивченні курсу є науковість, систематичність, позаконфесійність, послідовність, наочність, єдність емоційного та раціонального факторів.

Міждисциплінарні зв'язки. Даний курс має тісні зв'язки з такими дисциплінами як: історія, філософія, загальне релігієзнавство.

Студенти зможуть використовувати отримані в межах цього курсу знання та вміння в ході вивчення інших програмних курсів та при написанні магістерських робіт.

Курс читається протягом одного триместру у відповідності з робочою програмою, затвердженою на засіданні кафедри. Способом викладання курсу є лекційні, семінарські та індивідуальні заняття.

Мета дисципліни: підготувати студентів до майбутньої професійної діяльності, ознайомити з особливостями творчості визначних українських релігієзнавців.

Методи навчання: лекційні заняття, практичні заняття, самостійна робота, робота з літературними джерелами, виконання творчих та тестових завдань.

Студенти повинні володіти знаннями з історії релігії, релігієзнавства, історії філософії, знати основні твори українських та зарубіжних релігієзнавців, синтезу та порівняння різної інформації релігієзнавчого характеру.

Екзаменаційна методика: поєднання теоретичних знань із виконанням творчих і тестових завдань

Структура лекційного курсу

№	Теми		Кількість годин
П№ п/п			У тому числі			Форми контролю
			Лекції	Семінар-ські	Самос- тійна робота
1.	Тема 1. Предмет філософії історії. Мета та завдання курсу		2		5
2.	Тема 2. Проблеми детермінізму та періодизації історичного процесу у філософії історії		2	2	5
3.	Підходи до розуміння історичного процесу		2		5
4.	Історичне буття. Історичний простір. Історичний час.		2		5
5.	Єдність та різноманітність історичного процесу		2	2	5
6.	Лінійні та циклічні моделі історії. Розвиток, поступ, еволюція, революція.		2	2	5
7.	Проблема суб’єкта історичного процесу		2	2	5
8.	Проблема смислу історії		2		5
9.	Модульний контроль			2	14	Тестові завдання

Тематика лекційного курсу

Тема 1. Предмет філософії історії. Мета та завдання курсу.

Філософія як наука про загальні закони мислення, природи і суспільства. Прояв цих законів в різних сферах. Предмет філософії історії. Єдність онтологічного та гносеологічного у філософії історії. Філософія історії як наука, що вивчає логіку розвитку людського суспільства та його закони. Єдність та багатоманітність історичного процесу. Зв’язок філософії історії з історичною наукою та іншими галузями філософії.

Тема 2. Проблеми детермінізму та періодизації історичного процесу у філософії історії

Проблеми рушійних сил в історії. Філософсько-історична концепція І. Гердера. Необхідність та випадковість в історії. Концепція соціального детермінізму Г. Гегеля. Концепція соціального детермінізму К. Маркса. Теорія факторів. Сцієнтистсько-позитивістське тлумачення рушійних сил історії. Технологічний детермінізм.

Періодизація всесвітньої історії Г. Гегелем. Марксистська періодизація історії. Сучасні концепції періодизації історичного процесу.