Тема 3. Підходи до розуміння історичного процесу.

Цивілізаційний підхід до розуміння та періодизації історичного процесу. Поняття «цивілізація». Концепції цивілізації М. Данилевського. О. Шпенглер та та проблеми цивілізації. А. Тойнбі та його теорія цивілізації. Соціокультурні системи П. Сорокіна. Різомна модель. Концепція зіткнення С. Гантінгтона.

Поняття культури та її ґенеза. Культура та її роль у розвитку людини. Культура та інформаційний простір.

Тема 4. Історичне буття. Історичний простір. Історичний час.

Визначеність історичного буття: його якість, реальність і заперечення. Історичне буття. Визначення історичних подій. Історичні кордони. Кінцевість історичних подій і нескінченність історичного розвитку.

Сутність історичного простору. Географічний, історичний та економічний простір. Сучасний світ та єдиний історичний простір.

Історичний час – різновид соціального часу. Об’єктивний та суб’єктивний час. Осьовий час. Час та історична епоха. Залежність історичного часу від змісту фактів та подій.

Тема 5. Єдність та багатоманітність історичного процесу.

Проблема єдності історії в філософії історії. Плюралістська та унітаристська концепції єдності історії.

Матеріальні основи єдності всесвітньої історії. Духовні основи єдності всесвітньої історії. Соціальні та політичні основи єдності історичного процесу. Діалектика загального, особливого та одиничного у всесвітній історії.

Сучасна епоха та єдність світової історії. Суперечливий характер глобалізації.

Тема 6. Лінійні та циклічні моделі історії. Розвиток, поступ, еволюція, революція.

Лінійні та циклічні моделі історії. Тричастинна періодизація історії. Ідея поступу у філософії історії. Еволюціонізм та неоеволюціонізм про універсальність суспільної еволюції. Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії.

Ідея циклічного кругообігу. Історичні цикли в моделі історії Дж. Віко. Ідея циклічного часу в культурно-історичних концепціях ХХ ст.

Тема 7. Проблема суб’єкта історичного процесу.

Поняття долі людини в античній філософії. Постановка питання про свободу волі в середньовічній християнській теології історії. Нове бачення місця та ролі людини у період Відродження.

Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Людина як дійсна основа історії, її міра та предмет. Онтологія суб’єкта в німецькій філософії.

Поняття народ, маса, натовп. Проблема бунту мас. Маси і тоталітаризм.

Тема 8. Проблема смислу історії.

Філософсько-світоглядний зміст проблеми смислу історії. Парадигми розробки смислу історії.

Цінності історії та цінності людського існування. Проблема свободи історичного вибору у філософії історії.

Плани семінарських занять

Тема 1. Проблеми детермінізму та періодизації історичного процесу у філософії історії

1. Проблеми рушійних сил в історії. Філософсько-історична концепція І. Гердера.

2. Необхідність та випадковість в історії.

3. Концепція соціального детермінізму Г. Гегеля.

4. Концепція соціального детермінізму К. Маркса.

5. Періодизація всесвітньої історії Г. Гегелем.

6. Марксистська періодизація історії.

7. Сучасні концепції періодизації історичного процесу