- •1. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу 3.Фрейда.
- •2. Дайте визначення поняттю «захисні механізми» та охарактеризуйте їх.
- •3. Опишіть психотехніки у класичному психоаналізі.
- •4. Обґрунтуйте особливості аналітичної теорії к.Юнга.
- •5. Опишіть методи та принципи самоаналізу.
- •6. Проаналізуйте особливості ролей в трансактному аналізі е.Берна.
- •7. Опишіть процеси пізнання в психоаналітичній терапії мистецтвом.
- •8. Обґрунтуйте правила проведення психоаналітичного інтерв'ю.
- •9. Поясніть роль мислення в сновидіннях.
- •10.Охарактеризуйте техніку я-репрезентації та її наслідки.
- •11.Проаналізуйте становлення і розвиток психодіагностики.
- •12.Охарактеризуйте основні методи психодіагностики.
- •13.Проаналізуйте методи психодіагностичного тестування.
- •14.Опишіть опитувальні психодіагностичні методи.
- •15.Проаналізуйте спеціальні психодіагностичні методи.
- •16. Дайте визначення поняттю «психодіагностична ситуація». Правила поведінки психолога.
- •17.Проаналізуйте проблеми інтерпретації психодіагностичних даних.
- •18.Обґрунтуйте розподіл психодіагностичних методик за призначенням.
- •19.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження пізнавальної сфери особистості.
- •20.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження особистісно- мотиваційної сфери людини.
- •21.Обґрунтуйте основні засади психодіагностики особистості.
- •22.Розкрийте зміст психологічного портрету особистості.
- •23.Опишіть психодіагностичні методики дослідження міжособистісних стосунків.
- •24. Проаналізуйте процес проведення психодіагностичного дослідження поведінки особи в конфліктних ситуаціях.
- •25.Опишіть проективні психодіагностичні техніки.
- •26.Розкрийте зміст психологічної корекції як сфера діяльності практичного психолога.
- •27.Опишіть основні компоненти професійної готовності психолога до корекційного впливу на людину.
- •28.Обґрунтуйте вимоги, що ставляться до особистості психолога, який здійснює психокорекційні заходи.
- •30.О характеризуйте процес створення та використання психокорекційних програм.
- •Пояснювальна записка
- •Плани проведення занять Список використаної літератури
- •31 .Охарактеризуйте казкотерапію як метод практичної психології.
- •32. Об ґрунтуйте принципи складання і основні види психокорекційних програм.
- •33.Охарактеризуйте основні методи поведінкової корекції дітей підліткового віку.
- •34.Опишіть психологічні особливості індивідуальної психокорекції.
- •35.Проаналізуйте права і посадові обов'язки практичного психолога.
- •36.Охарактеризуйте основні методи індивідуального психокорекційного впливу.
- •37.Опишіть основні стадії індивідуальної психологічної корекції.
- •З8.Охарактеризуйте специфіку групової форми психокорекції.Няття правил групи
- •39.Проаналізуйте розвиток творчих здібностей в підлітковому віці.
- •40.Опишіть соціально-психологічний тренінг та тренінгові групи.
- •41.Опишіть методологічні й теоретичні принципи дослідження особистості.Принципи системності, цілісності, детермінізму і розвитку.
- •42. Об ґрунтуйте феноменологію та динаміку розвитку особистості; основні положення щодо природи людини.
- •43.Проаналізуйте его-психологію та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості.
- •44.Опишіть психосоціальні стадії розвитку особистості.
- •45.Проаналізуйте поведінковий напрямок у теорії особистості.
- •46.Опишіть соціальні ролі та статус особистості.
- •47.Обгрунтуйте роль мотивів у регуляції поведінки особистості.
- •48.Опишіть потребу особистості в самоствердженні, самовизначенні та самоактуалізації, творчу активність собистості.
- •49.Проаналізуйте проблему самосвідомості, «я»-концепції, образу «я» та «я»- центру.
- •50.Опишіть особистісні відмінності та параметри індивідуальності людини.
- •51.Проаналізуйте емоційну сферу психіки, основні аспекти і проблеми вивчення емоційної сфери.
- •52.Опишіть природу емоцій, емоційні реакції, категорії емоціогенних ситуацій.
- •53.Проаналізуйте функції емоційної сфери, джерела емоцій, чинники виникнення емоцій.
- •54.Опишіть механізми та характеристики емоційних явищ.
- •55.Опишіть емоційно-особистісну сферу людини, емоційність, емпатію, симпатію.
- •56.Обґрунтуйте індивідуальні відмінності в розвитку емоцій та почуттів, емоційні порушення.
- •57.Опишіть чинники виховання емоцій та почуттів.
- •58.Охарактеризуйте ознаки емоційної зрілості, емоційного інтелекту.
- •59.Проаналізуйте соціально-психологічні, особові і професійні чинники ризику психічного вигорання.
- •60.Розкрийте суть чинників психічного вигорання.
- •61 .Обґрунтувати основні причини психічного вигорання, психологічного стресу синдрому вигорання.
- •62.Опишіть стрес на робочому місці і його наслідки для колективної діяльності.
- •71. З'ясуйте сутність та проаналізуйте методики проведення психодрами центрованої на протагоністі, на темі, на групі
- •72. З'ясуйте сутність та проаналізуйте фази психодрами: розігрівання і розминку, власне драматичнее дійство, обговорення
- •78. Обґрунтуйте принципи індивідуального психологічного консультування
- •80. Розкрийте зміст специфічних проблем індивідуального психологічного консультування.
- •81. Охарактеризуйте комунікативні техніки в консультативній допомозі.
- •82. Проаналізуйте особливості консультування тривожних клієнтів.
- •83. Обґрунтуйте особливості консультування при реакціях страху і фобіях.
- •84. Охарактеризуйте психофізіологічні заходи збереження працездатності спеціалістів в екстремальних ситуаціях.
- •85. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення роботи практичного психолога в психоневрологічних установах.
- •86. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення сімейного консультування в кризових ситуаціях.
- •87. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення спортивної діяльності в екстремальних умовах.
- •88. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення психічного та фізичного здоров'я.
- •89. Охарактеризуйте види психологічної підготовки для роботи в екстремальних умовах
- •90.Охарактеризуйте загально-організаційні заходи підтримки працездатності в екстремальних умовах.
55.Опишіть емоційно-особистісну сферу людини, емоційність, емпатію, симпатію.
С.Л. Рубінштейн вважав, що в емоційних проявах особистості можна виділити три сфери: її органічне життя, інтереси матеріального порядку та її духовні, моральні потреби. Він позначив їх відповідно як органічну (афективно-емоційну) чутливість, предметні почуття й узагальнені світоглядні почуття. До афективно-емоційної чутливості належать, на його думку, елементарні задоволення і невдоволення, переважно пов'язані із задоволенням органічних потреб. Предметні почуття пов'язані з володінням певними предметами і заняттями окремими видами діяльності. Ці почуття відповідно до предметів підрозділяються на матеріальні, інтелектуальні і естетичні. Вони виявляються в захваті одними предметами, людьми і видами діяльності й у відразі до інших. Світоглядні почуття пов'язані з мораллю і ставленням людини до світу, людей, соціальних подій, моральними категоріями і цінностями. Емоції людини насамперед пов'язані з її потребами. Вони відбивають стан, процес і результат задоволення потреби. Цю думку неодноразово підкреслювали практично усі без винятку дослідники емоцій, незалежно від того, яких теорій вони додержувалися. За емоціями, вважали вони, можна точно судити про те, що в даний момент часу хвилює людину, тобто про те, які потреби й інтереси для неї актуальні.
Симпатія (від грец. sympatheia — потяг, внутрішнє розташування) — це стійке позитивне (схвальне, гарне) ставлення до когось або чогось, що проявляється в привітності, доброзичливості, замилуванні, що спонукає до спілкування, наданню уваги, допомоги (альтруїзму) [4].
Причини виникнення симпатії можуть бути усвідомленими і мало усвідомленими. До перших відносяться спільність поглядів, ідей, цінностей, інтересів, моральних ідеалів. До других — зовнішня привабливість, риси характеру, манера поводження та т.п., тобто атракція. Не випадково, по визначенню С В.. Ковальова ( симпатія — це мало усвідомлене відношення або потяг однієї людини до іншої[6].
Явище симпатії привернуло до себе увагу ще давньогрецьких філософів, зокрема стоїків, які трактували її як духовну об'єктивну спільність усіх речей, у силу якої люди співчувають один одному. Однак протягом багатьох століть симпатія, по суті, розглядалася як емпатія. Відгомони такого погляду на симпатію, її поєднання з емпатією можна зустріти і зараз. Наприклад, у словнику соціально-психологічних понять "Колектив, особистість, спілкування" говориться, що близькою до симпатії виступає емпатія й що "...іноді симпатія веде до альтруїстичної допомоги, а іноді, навпаки, може обумовлювати уникання іншої людини як джерела тривожних і тому негативних емоцій. Ми можемо ухилятися від зустрічі з певними людьми, оскільки навіть один їхній вигляд засмучує нас". Ясно, що мова йде про прояв емпатії, а не симпатії. Скоріше у випадку уникання людини треба казати про антипатію до неї, але й вона зовсім не обов'язкова в описуваному випадку.
Емпа́тія (англ. empathy від (грец. patho) — співпереживання) — розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі співпереживання.
Слово «емпатія» походить від грецького «patho», що означає глибоке, сильне, чутливе почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс «еm» означає спрямований (скерований) усередину.
Емпатія може бути розглянута як афективна (емоційна) форма ідентифікації. Якщо при ідентифікації стан іншої людини визначається на основі раціональної інтерпретації, то при емпатії — на основі емоційного співпереживання. Емпатія пов'язана з прийняттям іншої людини такою як вона є. Її також називають емоційним резонансом на переживання іншої людини. Емпатія базується на почуттях, а не залежить від інтелектуальних здібностей.
Значення емпатії:
хто уважно слухає, той може зрозуміти, що думає, відчуває інший (це з'єднує людей);
емпатія підтримує сприйняття іншого таким, який він є;
емпатія дозволяє краще розуміти інших, приносить їм радість з того, що хтось їх розуміє.