- •1. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу 3.Фрейда.
- •2. Дайте визначення поняттю «захисні механізми» та охарактеризуйте їх.
- •3. Опишіть психотехніки у класичному психоаналізі.
- •4. Обґрунтуйте особливості аналітичної теорії к.Юнга.
- •5. Опишіть методи та принципи самоаналізу.
- •6. Проаналізуйте особливості ролей в трансактному аналізі е.Берна.
- •7. Опишіть процеси пізнання в психоаналітичній терапії мистецтвом.
- •8. Обґрунтуйте правила проведення психоаналітичного інтерв'ю.
- •9. Поясніть роль мислення в сновидіннях.
- •10.Охарактеризуйте техніку я-репрезентації та її наслідки.
- •11.Проаналізуйте становлення і розвиток психодіагностики.
- •12.Охарактеризуйте основні методи психодіагностики.
- •13.Проаналізуйте методи психодіагностичного тестування.
- •14.Опишіть опитувальні психодіагностичні методи.
- •15.Проаналізуйте спеціальні психодіагностичні методи.
- •16. Дайте визначення поняттю «психодіагностична ситуація». Правила поведінки психолога.
- •17.Проаналізуйте проблеми інтерпретації психодіагностичних даних.
- •18.Обґрунтуйте розподіл психодіагностичних методик за призначенням.
- •19.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження пізнавальної сфери особистості.
- •20.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження особистісно- мотиваційної сфери людини.
- •21.Обґрунтуйте основні засади психодіагностики особистості.
- •22.Розкрийте зміст психологічного портрету особистості.
- •23.Опишіть психодіагностичні методики дослідження міжособистісних стосунків.
- •24. Проаналізуйте процес проведення психодіагностичного дослідження поведінки особи в конфліктних ситуаціях.
- •25.Опишіть проективні психодіагностичні техніки.
- •26.Розкрийте зміст психологічної корекції як сфера діяльності практичного психолога.
- •27.Опишіть основні компоненти професійної готовності психолога до корекційного впливу на людину.
- •28.Обґрунтуйте вимоги, що ставляться до особистості психолога, який здійснює психокорекційні заходи.
- •30.О характеризуйте процес створення та використання психокорекційних програм.
- •Пояснювальна записка
- •Плани проведення занять Список використаної літератури
- •31 .Охарактеризуйте казкотерапію як метод практичної психології.
- •32. Об ґрунтуйте принципи складання і основні види психокорекційних програм.
- •33.Охарактеризуйте основні методи поведінкової корекції дітей підліткового віку.
- •34.Опишіть психологічні особливості індивідуальної психокорекції.
- •35.Проаналізуйте права і посадові обов'язки практичного психолога.
- •36.Охарактеризуйте основні методи індивідуального психокорекційного впливу.
- •37.Опишіть основні стадії індивідуальної психологічної корекції.
- •З8.Охарактеризуйте специфіку групової форми психокорекції.Няття правил групи
- •39.Проаналізуйте розвиток творчих здібностей в підлітковому віці.
- •40.Опишіть соціально-психологічний тренінг та тренінгові групи.
- •41.Опишіть методологічні й теоретичні принципи дослідження особистості.Принципи системності, цілісності, детермінізму і розвитку.
- •42. Об ґрунтуйте феноменологію та динаміку розвитку особистості; основні положення щодо природи людини.
- •43.Проаналізуйте его-психологію та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості.
- •44.Опишіть психосоціальні стадії розвитку особистості.
- •45.Проаналізуйте поведінковий напрямок у теорії особистості.
- •46.Опишіть соціальні ролі та статус особистості.
- •47.Обгрунтуйте роль мотивів у регуляції поведінки особистості.
- •48.Опишіть потребу особистості в самоствердженні, самовизначенні та самоактуалізації, творчу активність собистості.
- •49.Проаналізуйте проблему самосвідомості, «я»-концепції, образу «я» та «я»- центру.
- •50.Опишіть особистісні відмінності та параметри індивідуальності людини.
- •51.Проаналізуйте емоційну сферу психіки, основні аспекти і проблеми вивчення емоційної сфери.
- •52.Опишіть природу емоцій, емоційні реакції, категорії емоціогенних ситуацій.
- •53.Проаналізуйте функції емоційної сфери, джерела емоцій, чинники виникнення емоцій.
- •54.Опишіть механізми та характеристики емоційних явищ.
- •55.Опишіть емоційно-особистісну сферу людини, емоційність, емпатію, симпатію.
- •56.Обґрунтуйте індивідуальні відмінності в розвитку емоцій та почуттів, емоційні порушення.
- •57.Опишіть чинники виховання емоцій та почуттів.
- •58.Охарактеризуйте ознаки емоційної зрілості, емоційного інтелекту.
- •59.Проаналізуйте соціально-психологічні, особові і професійні чинники ризику психічного вигорання.
- •60.Розкрийте суть чинників психічного вигорання.
- •61 .Обґрунтувати основні причини психічного вигорання, психологічного стресу синдрому вигорання.
- •62.Опишіть стрес на робочому місці і його наслідки для колективної діяльності.
- •71. З'ясуйте сутність та проаналізуйте методики проведення психодрами центрованої на протагоністі, на темі, на групі
- •72. З'ясуйте сутність та проаналізуйте фази психодрами: розігрівання і розминку, власне драматичнее дійство, обговорення
- •78. Обґрунтуйте принципи індивідуального психологічного консультування
- •80. Розкрийте зміст специфічних проблем індивідуального психологічного консультування.
- •81. Охарактеризуйте комунікативні техніки в консультативній допомозі.
- •82. Проаналізуйте особливості консультування тривожних клієнтів.
- •83. Обґрунтуйте особливості консультування при реакціях страху і фобіях.
- •84. Охарактеризуйте психофізіологічні заходи збереження працездатності спеціалістів в екстремальних ситуаціях.
- •85. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення роботи практичного психолога в психоневрологічних установах.
- •86. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення сімейного консультування в кризових ситуаціях.
- •87. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення спортивної діяльності в екстремальних умовах.
- •88. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення психічного та фізичного здоров'я.
- •89. Охарактеризуйте види психологічної підготовки для роботи в екстремальних умовах
- •90.Охарактеризуйте загально-організаційні заходи підтримки працездатності в екстремальних умовах.
57.Опишіть чинники виховання емоцій та почуттів.
Виховання емоцій і почуттів у людини починається з самого раннього дитинства. Важливою умовою для формування позитивних емоцій і почуттів є турбота з боку дорослих. Та дитина, якій не вистачає любові і ласки в більшості випадків виростає холодним і нечуйність. А для того, щоб виникла емоційна чуйність також важлива відповідальність за іншого, наприклад, турбота про молодших братів і сестер, а якщо таких немає, то про домашніх тварин. Дуже важливо і необхідно, щоб дитина сама про когось дбав і за когось відповідав. Також найважливішою умовою для формування емоцій є те, щоб почуття дітей не обмежувалися тільки межами суб'єктивних переживань, а отримували свою реалізацію в якихось конкретних вчинках, діях і діяльності. В іншому випадку легко можна виховати сентиментальних людей, здатних лише на словесне вилив, але не здатних на неухильне втілення свого почуття в життя.
Найбільш ранні прояви емоцій у дітей пов'язані з органічними потребами дитини. Мається на увазі прояви задоволення і невдоволення, при задоволенні чи незадоволенні потреби в їжі, сні і т.д. У зв'язку з цим рано починають проявлятися і такі почуття як страх і гнів. Спочатку вони носять несвідомий характер. Приміром, якщо візьмемо на руки новонароджену дитину і, піднявши його вгору а потім швидко опустіть вниз, то побачите, що дитина весь стиснеться, хоча він ще ніколи не падав. Такий же несвідомий характер носять і перші прояви гніву, які пов'язані з незадоволенням, при незадоволеності їхніх потреб. Наприклад, у того ж дитину спостерігалися гнівні зморшки на лобі, коли його дражнили. Також слід зазначити, що у дітей також досить рано з'являються співчуття і співчуття. Позитивні емоції у дитини розвиваються поступово через гру і дослідницьке поведінку. Спочатку у малюка виникає задоволення в момент отримання бажаного результату, а потім грає дитині доставляє радість вже не тільки результат, а й сам процес діяльності, тут вже задоволення пов'язане не з закінченням процесу, а з його змістом. У дітей старшого віку з'являється передбачення задоволення, емоція в цьому випадку виникає на початку ігрової діяльності, і ні результат, ні саме виконання не є центральними в переживанні дитини.
Розвиток негативних емоцій обумовлено нестійкістю емоційної сфери дітей і тісно пов'язано з фрустрацією. Фрустрація - це емоційна реакція на перешкоду при досягненні усвідомленої мети. Часто повторюване в ранньому дитинстві стан фрустрації і стереотипні форми її прояву в одних закріплюють млявість, байдужість, безініціативність, а в інших - агресивність, заздрісність і озлобленість. Тому, щоб уникнути подібних ефектів небажано при вихованні дитини занадто часто добиватися виконання своїх вимог прямим тиском. Тому як, наполягаючи на негайному виконанні вимог, дорослі не надають дитині можливості самому досягти поставленої перед ним мети і створюють умови, які сприяють закріпленню упертості та агресивності у одних і безініціативності - в інших. Також велике значення у формуванні такого емоційного стану, як агресивність, грає покарання дитини, особливо міра покарання. Виявляється, що діти, яких вдома суворо карають, виявляють під час гри з ляльками більшу агресивність, ніж діти, яких карають не сильно. Але разом з тим повна відсутність покарань також несприятливо впливає на розвиток дитячого характеру.
Одночасно з формуванням позитивних і негативних емоцій у дітей поступово формуються моральні почуття. Зачатки моральної свідомості вперше у дитини з'являються під впливом похвали, схвалення а також осуду, коли дитина чує з боку дорослих, що одне - можна, потрібно і має, а інше - недобре, і не можна. Хоча перші уявлення дітей про те, що «добре» і що «погано» тісно пов'язані з особистими інтересами як самої дитини, так і інших людей.
У дітей досить рано проявляються зачатки такого складного почуття як естетичне почуття. Одним з його проявів вважається задоволення, яке діти відчувають при слуханні музики. Також до кінця першого року дітям можуть подобатися певні речі, це виявляється у відношенні іграшок та його особистих речей. Джерелом розвитку естетичних почуттів є заняття малюванням, музикою, співом, відвідування театрів, кіно, концертів.
У дітей шкільного в шкільному віці змінюються життєві ідеали. З переходом дитини в школу, з розширенням його інтелектуального кругозору як ідеал виступають вже й інші люди (не тільки рідні як у дітей дошкільного віку), наприклад, вчителі, конкретні історичні чи літературні герої.