- •1. Проаналізуйте основи класичного психоаналізу 3.Фрейда.
- •2. Дайте визначення поняттю «захисні механізми» та охарактеризуйте їх.
- •3. Опишіть психотехніки у класичному психоаналізі.
- •4. Обґрунтуйте особливості аналітичної теорії к.Юнга.
- •5. Опишіть методи та принципи самоаналізу.
- •6. Проаналізуйте особливості ролей в трансактному аналізі е.Берна.
- •7. Опишіть процеси пізнання в психоаналітичній терапії мистецтвом.
- •8. Обґрунтуйте правила проведення психоаналітичного інтерв'ю.
- •9. Поясніть роль мислення в сновидіннях.
- •10.Охарактеризуйте техніку я-репрезентації та її наслідки.
- •11.Проаналізуйте становлення і розвиток психодіагностики.
- •12.Охарактеризуйте основні методи психодіагностики.
- •13.Проаналізуйте методи психодіагностичного тестування.
- •14.Опишіть опитувальні психодіагностичні методи.
- •15.Проаналізуйте спеціальні психодіагностичні методи.
- •16. Дайте визначення поняттю «психодіагностична ситуація». Правила поведінки психолога.
- •17.Проаналізуйте проблеми інтерпретації психодіагностичних даних.
- •18.Обґрунтуйте розподіл психодіагностичних методик за призначенням.
- •19.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження пізнавальної сфери особистості.
- •20.Проаналізуйте психодіагностичні методики дослідження особистісно- мотиваційної сфери людини.
- •21.Обґрунтуйте основні засади психодіагностики особистості.
- •22.Розкрийте зміст психологічного портрету особистості.
- •23.Опишіть психодіагностичні методики дослідження міжособистісних стосунків.
- •24. Проаналізуйте процес проведення психодіагностичного дослідження поведінки особи в конфліктних ситуаціях.
- •25.Опишіть проективні психодіагностичні техніки.
- •26.Розкрийте зміст психологічної корекції як сфера діяльності практичного психолога.
- •27.Опишіть основні компоненти професійної готовності психолога до корекційного впливу на людину.
- •28.Обґрунтуйте вимоги, що ставляться до особистості психолога, який здійснює психокорекційні заходи.
- •30.О характеризуйте процес створення та використання психокорекційних програм.
- •Пояснювальна записка
- •Плани проведення занять Список використаної літератури
- •31 .Охарактеризуйте казкотерапію як метод практичної психології.
- •32. Об ґрунтуйте принципи складання і основні види психокорекційних програм.
- •33.Охарактеризуйте основні методи поведінкової корекції дітей підліткового віку.
- •34.Опишіть психологічні особливості індивідуальної психокорекції.
- •35.Проаналізуйте права і посадові обов'язки практичного психолога.
- •36.Охарактеризуйте основні методи індивідуального психокорекційного впливу.
- •37.Опишіть основні стадії індивідуальної психологічної корекції.
- •З8.Охарактеризуйте специфіку групової форми психокорекції.Няття правил групи
- •39.Проаналізуйте розвиток творчих здібностей в підлітковому віці.
- •40.Опишіть соціально-психологічний тренінг та тренінгові групи.
- •41.Опишіть методологічні й теоретичні принципи дослідження особистості.Принципи системності, цілісності, детермінізму і розвитку.
- •42. Об ґрунтуйте феноменологію та динаміку розвитку особистості; основні положення щодо природи людини.
- •43.Проаналізуйте его-психологію та пов'язані з нею напрямки в теорії особистості.
- •44.Опишіть психосоціальні стадії розвитку особистості.
- •45.Проаналізуйте поведінковий напрямок у теорії особистості.
- •46.Опишіть соціальні ролі та статус особистості.
- •47.Обгрунтуйте роль мотивів у регуляції поведінки особистості.
- •48.Опишіть потребу особистості в самоствердженні, самовизначенні та самоактуалізації, творчу активність собистості.
- •49.Проаналізуйте проблему самосвідомості, «я»-концепції, образу «я» та «я»- центру.
- •50.Опишіть особистісні відмінності та параметри індивідуальності людини.
- •51.Проаналізуйте емоційну сферу психіки, основні аспекти і проблеми вивчення емоційної сфери.
- •52.Опишіть природу емоцій, емоційні реакції, категорії емоціогенних ситуацій.
- •53.Проаналізуйте функції емоційної сфери, джерела емоцій, чинники виникнення емоцій.
- •54.Опишіть механізми та характеристики емоційних явищ.
- •55.Опишіть емоційно-особистісну сферу людини, емоційність, емпатію, симпатію.
- •56.Обґрунтуйте індивідуальні відмінності в розвитку емоцій та почуттів, емоційні порушення.
- •57.Опишіть чинники виховання емоцій та почуттів.
- •58.Охарактеризуйте ознаки емоційної зрілості, емоційного інтелекту.
- •59.Проаналізуйте соціально-психологічні, особові і професійні чинники ризику психічного вигорання.
- •60.Розкрийте суть чинників психічного вигорання.
- •61 .Обґрунтувати основні причини психічного вигорання, психологічного стресу синдрому вигорання.
- •62.Опишіть стрес на робочому місці і його наслідки для колективної діяльності.
- •71. З'ясуйте сутність та проаналізуйте методики проведення психодрами центрованої на протагоністі, на темі, на групі
- •72. З'ясуйте сутність та проаналізуйте фази психодрами: розігрівання і розминку, власне драматичнее дійство, обговорення
- •78. Обґрунтуйте принципи індивідуального психологічного консультування
- •80. Розкрийте зміст специфічних проблем індивідуального психологічного консультування.
- •81. Охарактеризуйте комунікативні техніки в консультативній допомозі.
- •82. Проаналізуйте особливості консультування тривожних клієнтів.
- •83. Обґрунтуйте особливості консультування при реакціях страху і фобіях.
- •84. Охарактеризуйте психофізіологічні заходи збереження працездатності спеціалістів в екстремальних ситуаціях.
- •85. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення роботи практичного психолога в психоневрологічних установах.
- •86. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення сімейного консультування в кризових ситуаціях.
- •87. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення спортивної діяльності в екстремальних умовах.
- •88. Розкрийте зміст та напрями психологічного забезпечення психічного та фізичного здоров'я.
- •89. Охарактеризуйте види психологічної підготовки для роботи в екстремальних умовах
- •90.Охарактеризуйте загально-організаційні заходи підтримки працездатності в екстремальних умовах.
60.Розкрийте суть чинників психічного вигорання.
1. Напруження (утворюється внаслідок хронічної психоемоційної атмосфери, нестабільних, загострених обставин, підвищеної відповідальності й ускладнень у взаємодії з оточенням; напруга служить передвісником і "запускаючим” механізмом у формуванні емоційного вигорання, має динамічний характер, що обумовлюється вимотуючою постійністю або посиленням психотравмуючих чинників.):
переживання психотравмуючих обставин (людина сприймає умови навчання та навчальні міжособистісні стосунки як психотравмуючі; виявляється усвідомленням психотравмуючих чинників навчальної діяльності, які важко або зовсім неусувні, що посилюються);
незадоволеність собою (незадоволеність власною навчальною діяльністю і собою як професіоналом; в результаті невдач або нездатності вплинути на психотравмуючі обставини, людина зазвичай випробовує незадоволеність собою, вибраним навчальним закладом, класом, конкретними обов'язками; діє механізм "емоційного переноса”- енергетика прямує не лише і не стільки зовні, скільки на себе);
загнаність до клітки (відчуття безвихідності ситуації, бажання змінити місце навчання чи вид діяльності взагалі; виникає в результаті стресу так би мовити логічне продовження стресу, що розвивається. Коли психотравмуючі обставини дуже давлять і усунути їх неможливо, до нас часто приходить відчуття безвихідності, що призводить до посилення психічної енергії і, якщо вона не знаходить виходу, якщо не спрацював який-небудь засіб психологічного захисту, включаючи "емоційне вигорання”, то людина переживає відчуття "загнаності в клітку”);
тривога й депресія (розвиток тривожності у навчальній діяльності, підвищення нервовості, депресивні настрої; виявляється у зв'язку з професійною діяльністю в особливо ускладнених обставинах, спонукаючих до емоційного вигорання як засобу психологічного захисту).
2. Резистенція (людина намагається певною мірою відгородити себе від неприємних вражень, зовнішніх впливів; опір наростаючому стресу починається з моменту появи тривожної напруги, це природно: людина усвідомлено або несвідомо прагне до психологічного комфорту, понизити тиск зовнішніх обставин за допомогою наявних в його розпорядженні засобів):
неадекватне вибіркове емоційне реагування (неконтрольований вплив настрою на міжособистісні стосунки під час навчального процесу; коли старшокласник перестає уловлювати різницю між двома явищами, що принципово відрізняються: економічний прояв емоцій і неадекватне вибіркове емоційне реагування);
емоційно-моральна дезорієнтація (розвиток байдужості у навчальних стосунках; постійні думки " це не той випадок, аби переживати”, "такі люди не заслуговують на добре відношення”, "таким не можна співчувати” і оцінки, переживання, безперечно, свідчать про те, що емоції не будять або не досить стимулюють етичні відчуття);
розширення сфери економії емоцій (емоційна замкненість, відчуження, бажання припинити будь-які комунікації; такий доказ емоційного вигорання відбувається тоді, коли дана форма захисту здійснюється поза навчальною областю – в спілкуванні з рідними, приятелями і знайомими, коли на навчанні учень до того втомлюєтеся від контактів, розмов, відповідей на питання, що не хочеться спілкуватися навіть з близькими);
редукція навчальних обов’язків (згортання навчальної діяльності, прагнення якомога менше часу витрачати на виконання навчальних обов’язків; термін редукція означає спрощення, у навчальній діяльності, що передбачає широке спілкування з людьми, редукція виявляється в спробах полегшити або скоротити обов'язки, які вимагають емоційних витрат).
3. Виснаження (втрата всіх психічних ресурсів, зниження емоційного тонусу, що настають унаслідок того, що виявлений опір був неефективним; характеризується більш менш вираженим падінням загального енергетичного тонусу і ослабленням нервової системи, емоційний захист у формі "вигорання” стає невід'ємним атрибутом особи):
емоційний дефіцит (розвиток емоційної не чуттєвості на тлі перевиснаження, мінімізація емоційного внеску у навчання, автоматизм, спустошення людини при виконанні навчальних обов’язків; у старшокласника з’являється відчуття, що емоційно він вже не може допомагати суб'єктам свого навчання; різкість, грубість, дратівливість, образи, капризи – доповнюють симптом "емоційного дефіциту”);
емоційне відчуження (створення захисного бар’єру у навчальних комунікаціях; старшокласник майже повністю виключає емоції з сфери навчальної діяльності, його майже нічого не хвилює, майже ніщо не викликає емоційного відгуку – ні позитивні обставини, ні негативні, причому це не вихідний дефект емоційної сфери, не ознака ригідності, а придбаний за роки взаємодії з людьми емоційний захист);
деперсоналізація (порушення навчальних стосунків, розвиток цинічного ставлення до тих, з ким доводиться спілкуватися при виконанні навчальних обов’язків, та до навчальної діяльності взагалі; виявляється в широкому діапазоні умонастроїв і вчинків старшокласника в процесі спілкування, перш за все, наголошується повна або часткова втрата інтересу до людини – суб'єкта навчальної дії);
психосоматичні та психовегетативні порушення (погіршення фізичного самопочуття, розвиток таких психосоматичних і психовегетативних порушень, як розлади сну, головний біль, проблеми з артеріальним тиском, шлункові розлади, загострення хронічних хвороб; виявляється на рівні фізичного і психічного самопочуття, зазвичай порушення утворюються по умовно-рефлекторному зв'язку негативної властивості: багато що з того, що стосується суб'єктів навчальної діяльності, провокує відхилення в соматичних або психічних станах, деколи навіть думка про таких суб'єктів або контакт з ними викликає поганий настрій, погані асоціації, безсоння, почуття страху, неприємні відчуття в області серця, судинні реакції).