- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
З посиленням польської експансії в Україні провідні верстви українського суспільства стали все більше запозичувати католицький латинський обряд,що призвело до збіднення і втрати інтелектуальних сил нації. Головним чинником денаціоналізації України були єзуїти.
Важливу роль після Люблінської унії у суспільно-політичному житті Речі Посполитої після Люблінської унії відігравали релігійне і мовне питання. Державна релігія у Польській державі (католицька) гарантувала державні посади і земельні наділи, через українська знать масово переходила у католицтво (православним українцям заборонялось займати вищі державні посади, у містах вони усувались від участі в самоуправлінні, платили більш високі податки тощо; в установах панувала тільки польська мова та латинь як мова освіти, судочинства, діловодства). Однак католицькій церкві загрожувала європейська Реформація (на польських землях з кінця ХV – на поч. ХVІ ст. поширювались протестантські ідеї реформи церкви – спрощення обрядовості і примат особистої віри над церквою, ідея перекладу Святого Письма народними мовами і, зокрема аріанство в Галичині і Волині). Православна церква теж була у кризовому стані: церковні верхи боролися за прибуткові посади, забувши про свою паству, а місцеві священики знаходилися у повній залежності від феодалів. Тому багато церковних ієрархів найкращий шлях розв’язання церковної проблеми на українських землях вбачали в об’єднанні православної та католицької церкви.
Українські магнати, деякі православні єпископи, а також митрополит київський Михайло Рогоза, прагнули зрівнятися в політичних правах з польськими феодалами, а священнослужителі – з католицькими єпископами, які брали участь в роботі сенату. Через це вони і підтримали ідею церковної унії.
Угоду про церковну унію підписав уніатський собор, який відбувся 6-10 жовтня 1596 р. у Бресті (Берестя). Нова церква (греко-католицька або уніатська) визнала владу папи римського й догмати католицької церкви, зберігаючи православні обряди й церковнослов’янську мову в богослужінні.
У результаті церковної унії замість православної церкви в Україні і Білорусі створювалася уніатська (греко-католицька) церква. Православ’я оголошувалось поза законом, всі православні храми, їх землі та майно переходили до уніатів. Католики і уніати насаджали унію на всій території України і Білорусі. Але основна маса українського населення не визнавала унію.
Унія розколола українське суспільство: її підтримали магнати і шляхта, а народні маси залишалися православними. Православна церква була заборонена до 1632 р. Інтереси православних у цей час захищали братства (громадські організації міщан) та козацтво. Православні церковні братства створювались у 16-17 ст. у Львові, Галичі, Дрогобичі, Києві, Луцьку та інших містах. Виступаючи проти національно-релігійного гноблення, братства створювали школи, бібліотеки, друкували полемічні твори, що захищали православ’я.
11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
Історія українського козацтва складає одну з найгероїчніших і найромантичніших сторінок минулого українського народу. Однак джерела, причини та початковий етап розвитку козацтва в Україні залишаються недостатньо вивченими до нашого часу.
Слово “козак” вперше згадано у “Початковій монгольській хроніці” 1240 р. (одинока людина, “схильна до розбою”). Перша достовірна згадка про українських козаків зустрічається у 1489 р. Це слово тюркського походження і означає вільну людину, “незалежного від влади воїна”. Козацтво не було суто українським явищем, козаки з’являються і в Росії (на Дону). Схожі соціальні групи існували в Угорщині, Хорватії та ін. незаселених християнських землях на кордоні з Османською імперією. Проте ніде ці “периферійні” стани не відіграли такої ролі в суспільстві, як козаки в Україні.
Існує близько 10 теорій походження козацтва (хозарська, черкаська, татарська, уходницька, автохтонна, захисна, соціальна та інші), однак історики намагаються з’ясувати: козацтво – це руське чи тюркське явище.
У козацтво, себто степовий промисел (до останньої чверті ХVІ ст.) – від рибальства і мисливства до конвоювання караванів і принагідного розбою на широкій дорозі – ходили переважно подніпровські міщани й бояри, збираючись у тимчасові промислові ватаги або наймаючись для варт і конвоїв. Дехто йшов у козацтво на сезон, а дехто, бездомний і безсімейний, жив з нього постійно, лише зимуючи у подніпровських містах – Києві, Каневі, Черкасах (російські джерела ХVІ – ХVІІ ст. часто називали козаків або взагалі українців “черкасами”). Селилися козаки понад Дніпром, Південним Бугом та їхніми численними притоками, насамперед Оріллю, Самарою, Вовчою, Томаківкою, Базавлуком, Сурою, Саксаганню, Інгулом, Інгульцем та ін. Територія, на якій виникло козацтво, звалася Диким Полем (південні окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля).
Причини виникнення козацтва: 1) освоєння багатих південних степів; 2) необхідність захисту краю від татар; 3) масові втечі селянства від кріпосної залежності (основне джерело поповнення козацтва).
Переважну більшість козаків складали колишні українські селяни, міська біднота, українська православна шляхта, бояри (втратили свої права на землю), православне духовенство.
М.Грушевський в історії козацтва виділяє декілька етапів: 1) зародковий, “побутовий” – зародження козацтва; 2) класичний – перетворення його в стан українського суспільства (ХV–ХVІ ст.)
У ХVІ ст. козаки утворили власне державне утворення – Запорозьку Січ (1) як військове укріплення і 2) як державність). Першою Запорізькою Січчю традиційно вважається замок на острові Хортиця (1556-1557 чи 1552-1556), збудований Д.Вишневецьким.
Всього на території України відомо 8 січей (вже названа Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам’янська, Олешківська, Покровська (Нова)) і 1 – поза межами України – Задунайська Січ.
Кульмінаційним періодом в історії Запоріжжя була Базавлуцька Січ (1594 – 1638 рр.), яка знаходилася на острові у гирлі р. Базавлук, там, де до Дніпра впадали ще три річки: Чортомлик, Підпільна й Скарбна. На час її існування припадають наймогутніші сухопутні й морські операції козаків на всьому узбережжі Чорного та Азовського морів, походи у Росію із Самозванцем, у Прибалтику проти Швеції, у Молдавію, Валахію, Трансільванію.