- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
Політичний занепад ВКЛ і загроза зовнішніх ворогів зробили становище Литви майже катастрофічним. Литовський уряд змушений був шукати союзу з Польщею, яка добивалася об’єднання з ХІV ст. Кревська унія 1385 р. (шлюбна унія) – передбачала приєднання ВКЛ до Польщі і прийняття Литвою католицизму. Однак через опір очолюваної князем Вітовтом (1392 – 1430 р.) опозиції литовської української та білоруської знаті Литва фактично залишалася окремою державою.
З часу Кревської унії 1385 р. по 1501 р. Польща зробила 8 спроб заключити союз з Литвою. З поч. ХVІ ст. Польща була шляхетською республікою з виборним монархом на чолі. Її внутрішнє та зовнішнє становище було стабільним (“золотий вік”). Польська шляхта мала широкі права й політичну незалежність, що приваблювало українську шляхту Литви.
Зацікавленість з боку Литви у союзах з Польщею пояснювалася:
- внутрішньою слабкістю Литви;
- нападами зовнішніх ворогів: Московського князівства та Кримського ханства. Московське князівство на поч. ХVІ ст. приєднало Чернігівське князівство, а загалом у війнах перш. пол. ХVІ ст. ВКЛ втратило майже 1/3 своєї території. В умовах посилення польської політики (соціального та релігійного гніту, ополячення і ліквідації автономії) в українських землях посилюються проросійські настрої: для деяких князів Москва мала стати захисницею православних від релігійних переслідувань. Кримське ханство виникає у 1449 р. (відокремилося від Золотої Орди, у 1475 р. стало васалом Турецької імперії). Його економіка розвивалась екстенсивним шляхом – кочове скотарство і примітивне землеробство. Потреби держави і прожитковий мінімум місцевому населенню кримські татари намагались забезпечити шляхом зовнішньої експансії. З кінця ХV ст. татари щорічно нападали на українські землі – з 1450 до 1556 р. татари зробили 86 великих грабіжницьких походів. Втрати населення внаслідок нападів татар на Україну протягом ХV – ХVІ ст. становлять за деякими підрахунками як мінімум 2-2,5 млн. вбитих і поранених (при загальній чисельності населення – 4 млн.).
Польща була зацікавлена у союзі з Литвою з таких причин:
- нові землі, придатні для сільськогосподарського виробництва (на них потім створювалися фільварки), в умовах зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Європі;
- боротьба проти посилення експорту російських продуктів у Західну Європу.
Об’єднання Литви і Польщі в одну державу юридично закріпила Люблінська унія 1 липня 1569 р.: Річ Посполита (“Республіка”) мала єдиного виборного короля, загальний сейм і сенат, грошову систему, податки та зовнішню політику. ВКЛ зберегло часткову автономію – місцеве самоврядування, військо, фінанси та судочинство. Українські землі (Підляшшя, Волинь, Київщина і Брацлавщина) стали власністю Польщі і були поділені на 7 воєводств. Однак на їх території діяло “литовське право” (другий Литовський статут 1566 р. – Волинський).
Люблінська унія мала неоднозначні наслідки для українських земель:
– поширення через Польщу нових форм соціального та правового життя (принципи корпоративної організації суспільства, шляхетської демократії, міського самоврядування);
– колонізація південних земель, створення кварцяної армії для захисту південних рубежів від кримсько-татарських набігів;
– посилення соціального, національного та релігійного наступу на українське населення.