- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
У 1940 – 1941 рр. фашистська Німеччина захопила майже всю Західну Європу і, згідно з розробленим у грудні 1940 р. планом “Барбаросса” розпочала інтенсивну підготовку до війни з СРСР. Підписання договорів 1939 р. з Німеччиною заспокоїло керівництво та населення Радянського Союзу, спричинивши непідготовленість до війни та переоцінку власних сил. Почалася Велика Вітчизняна війна 22 червня 1941 р. нападом Німеччини на СРСР (без оголошення війни). Тривала вона до 9 травня 1941 р. (радянське населення сподівалося протягом 2-х тижнів розгромити ворога на його ж території).
Армія ворога нараховувала 190 дивізій (157 – німецьких), 47 тис. гармат, 4,3 тис. танків, 5 тис. літаків. У союзі з фашистською Німеччиною виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія. Для боротьби з СРСР Гітлер використав ресурси 9 окупованих країн і 200 переможених дивізій.
Характер війни з боку Німеччини і її союзників був несправедливий і загарбницький, з боку СРСР – визвольний і справедливий.
План нападу на СРСР був розроблений у 1940 р. (18 грудня) і отримав назву – план “Барбаросса” (директива № 21). Він передбачав розгром СРСР протягом 7-8 тижнів (до закінчення війни проти Великобританії). Основні удари планувались у 3 напрямках (там діяли відповідні групи армій) – наступ на Псков, Ленінград з метою знищення радянських військ у Прибалтиці вела група армій “Північ”, на Москву наступала група армій “Центр”, на південно-західному або українському напрямку бої вела група “Південь” (57 дивізій і 13 бригад – німецькі, румунські, словацькі та угорські). З 18 серпня 1941 р. головні удари фашистських військ були спрямовані на Ленінград і Київ.
Важливість захоплення України для Німеччини визначалась економічними (підривало військово-промисловий потенціал СРСР), воєнними (плацдарм для подальших нападів, Крим загрожував Румунії) і морально-політичними чинниками.
Початковий період війни на території України був трагічний. Армії ворога протистояли 80 дивізій Київського та Одеського військових округів, реорганізованих у два фронти: Південно-Західний (командуючий генерал М.П.Кирпонос) та Південний (генерал І.В.Тюлєнєв).
У перші дні війни розгорнулася запекла танкова битва на Південно-Західному фронті, в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно. Контрнаступ проти 1-ї німецької танкової групи повели 8 механізованих корпусів. Хоч ворог і зазнав певних втрат, війська фронту вже на початку липня залишилися по суті без танків (і літаків). Німецькі танкові клини, щільно прикриті з повітря авіацією, захопили Луцьк, Львів (30 червня), Чернівці, Рівне, Станіслав (нині – Івано-Франківськ), Тернопіль, Проскурів (нині – Хмельницький), Житомир і підступили до Києва, Одеси. З важкими втратами радянські війська відступали на схід. До кінця третього тижня наступу захопив значну частину України. У ворожому оточенні опинялися цілі дивізії, навіть корпуси (без сліду зникли у “оточенні” 182433 командири Червоної армії, 20 генералів і безліч рядових воїнів).
У кінці серпня війська Південного фронту відійшли за Дніпро. 26 вересня після 71-денної героїчної оборони був залишений Київ (загинуло понад 100 тис. німецьке військо, однак у полон потрапило понад 665 тис. осіб, з них 60 тис. командирів, було знищено командування Південно-Західного фронту).
Водночас із наступом на Київ 300-тисячна ворожа (переважно румунська) армія повела широкий наступ на південний схід і південь України. До 16 жовтня 1941 р. тривала оборона Одеси, ворог взяв у облогу Севастополь (був захоплений у липні 1942 р.).
Восени розгорілися жорстокі бої на підступах до Харкова (окупований 25 жовтня) і Донбасу. Дії фашистських військ в Україні дещо призупинив розгром у грудні 1941 р. під Москвою 38 німецьких дивізій (зірвав плани “Бліцкрігу”). Поразки радянських військ в Україні та Криму у 1942 р. змінили ситуацію на користь німців і 22 липня 1942 р. вся Україна була окупована ворогом (захоплено м. Свердловськ Ворошиловградської обл.).
Уже в перший місяць війни Червона армія понесла великі втрати. Із 170 дивізій діючої на радян.-нім. фронті армії, боєздатність зберегли тільки 70. Червона армія втратила за перші три тижні війни 850 тис. чол. (у 10 разів більше, ніж Німеччина), 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків, 9,5 тис. гармат. Майже 1,5 млн. червоноармійців і командирів потрапили у 1941 р. в оточення на території України, стали в’язнями концтаборів.
На фронт у перші три місяці війни пішло більше 2 млн. жителів України (понад 200 тис. з них – добровольці). Біля 1 млн. 300 тис. чол. вступили до народного ополчення. Понад 2 млн. чол. працювало на будівництві оборонних споруд – було збудовано більше 4 тис. км оборонних ліній та багато військових споруд. До лав Червоної армії вступили тисячі студентів вузів України.
Основними причинами невдач Червоної армії на початку війни були: раптовість фашистського нападу і непідготовленість СРСР до війни, відсутність надійних союзників і міжнародна ізоляція СРСР, масові репресії у армії наприкінці 30-х років (не менше 3,5 млн. чол.) та воєнно-стратегічні помилки (вести війну на чужій території і малою кров’ю).