- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
Після смерті Ярослава Мудрого починається занепад К.Р., йде міжусобна боротьба князів за київській престол (Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславу, Чернігівщину – Святославові, Переяславщину – Всеволодові, Володимир-Волинський – Ігореві, а Смоленськ – В’ячеславові, старшинське столонаслідування). Тріумвірат князів змушений був воювати проти половців (прийшли в першій пол. ХІ ст. в Причорноморські степи з Прикаспію). У 1073 р. між Ярославичами стався розкол – переміг Святослав (помер у 1076 р.). Київським князем став Всеволод, який перерозподілив столи, перевівши Святославового сина Олега на Волинь, а Чернігів віддав своєму – Володимирові Мономаху (!). 1078 р. влада знову перейшла до Ізяслава – він позбавив Святославичів всіх найважливіших володінь. Почалася міжусобна боротьба та напад половців. У серпні 1078 р. Ізяслав загинув, влада перейшла до Всеволода. Його князювання було успішним – завдяки синові Володимирові Мономаху. Він брав участь у 83 битвах (з 13 років займався активною князівською діяльністю). Після смерті батька у 1093 р. відмовляється від влади на користь сина старшого Ярославича – Святополка Ізяславича, сам займає Переяслав (20 років князював, воював проти половців).
1097 р. з ініціативи Мономаха у Любечі відбувся князівський з’їзд, який схвалив принцип отчини – володіння, що належали батькам. Київ було визнано отчиною нащадків Ізяслава в особі київ. князя Святополка Ізяславича, Чернігів належав Святославичам, а Переяслав – Володимирові Всеволодовичу (Мономаху). Після з’їзду спалахнула жорстока усобиця.
Перше десятиліття ХІІ ст. пройшло у протистоянні з половцями. Значних успіхів у боротьбі з ними досяг переяславський князь Володимир Мономах. 1113 р. він став київським князем – крім Переяслава, Новгорода і Києва заволодів Турово-Пінською землею, трохи пізніше Волинню, зміг відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого (1113-1125). Останнім київським князем, верховенство якого визнавали інші князі, зокрема, у зв'язку з успішною зовнішньою політикою (боротьбою проти половців), був син Мономаха – Мстислав (1125 - 11З2).
З 1132 р. на Русі починається феодальна роздробленість (міжусобна боротьба князів за київській престол), К.Р. перетворилася на федерацію відносно незалежних, економічно процвітаючих земель-князівств (від 15 до 50). Припинила існування К.Р. у 1240 р. внаслідок нападу монголо-татар.
Політичний устрій К.Р. – ранньофеодальна монархія на чолі з великим князем на перших двох етапах та федерація відносно незалежних земель-князівств на чолі з Києвом – на останньому. Великому князю належала законодавча і виконавча влада. Значний вплив на державну владу мали віче і боярська дума.
5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
Соціально-економічний розвиток: економіка К.Р. була розвинутою і багатою. Її провідними галузями були с/г (вирощування зерна, скотарство, сільські промисли (мисливство та рибальство), ремесло (металургія, ювелірна справа, виготовлення керамічного глиняного посуду, обробка шкіри, дерева й кістки, прядіння, ткацтво – корпорації ремісників на зразок західно-європ. цехів), торгівля (про внутр. торгівлю в К.Р. відомо мало. Гол. напрямком зовнішньої торгівлі був східний. Грецький шлях вів до Візантії, а Залозний – до країн Кавказу й Арабського Сходу. Велика торгівля – з країнами Поволжя: Хозарським каганатом і Волзькою Булгарією. Постійними були торгівельні контакти Русі з Герм., Угорщиною, Чехією, Пол.). Державні доходи формувалися із данини, торгового мита, прибутків княжого суду. Князівські фінанси не ділилися на приватні і державні. Гроші: арабські, візантійські, перші руські гроші : Володимир Великий на честь хрещення Русі - відомо більш 300 срібляників і лише 11 златників . У період феодальної роздробленості - срібні гривні вагою від 160 г. (київські) і до 200 г. (чернігівські і новгородські). Еквівалентом грошам були шкури лисиць, куниць, білок, хутро бобра і ведмедя.
К.Р. IX - Х ст. не знала класового устрою (панівний прошарок складався з княжої дружини, що протягом тривалого часу утворювала адміністративний апарат, стягувала данину й чинила суд на місцях). Становлення феодальних відносин, формування класу землевласників відбувається у другій полов. XI - першій полов. ХІІ ст. Феодальна ієрархія складалася таким чином:
– великий князь;
– дружина (феодальна знать), багаті землевласники, місцеві князі і бояри;
– їх військові слуги, які теж наділялися землею за службу.
Нешляхетське вільне населення: міське і сільське. Міське населення (у Києві могло проживати до 50 тис. чол., у Чернігові й Галичі – до 25 тис., у Переяславі – до 12 тис.) поділялося на такі верстви: до вищої належали купці (“гості”, “купці”) та міська аристократія (князі, бояри, вище духовенство, лихварі); до нижчої верстви входили ремісники, дрібні торговці, нижче духовенство. Зокрема, до вільного населення міст: біле (мирське) і чорне (монашеське) духовенство (у ХІІІ ст. у Києві нараховувалося 18 монастирів). Церква стала великим колективним землевласником – починаючи з Володимира Великого на своє утримання вона мала 1/10 частину княжих доходів.
Сільське населення складалося також з кількох категорій:
– вільні общинники-смерди: володіли ділянкою землі, платили данину, виконували деякі повинності (при необхідності - участь у військових походах);
– напіввільні: закупи (напівраб, холоп, залежний через взяття "купи"): боргова кабала і самозаклад власникові маєтку до відробітку боргу (за втечу - у холопи); виконували панщину, доглядали панську худобу; могли мати і своє господарство, худобу та реманент.
До феодально залежних людей належали й вотчині ремісники (їх життя оцінювалося у 12 гр.), а також “відпущенники”, “задушні люди”, “прощеники” (“церковні люди”).
Найнижчою категорією населення були невільники (“Руська Правда”): “челядь”, “холопи”, “раби”, “обельні люди” (народження від раба, кара за злочин; неволя за борг, який не можна повернути, самозапродання або продаж батьками дітей, одруження з невільницею, народження від невільників тощо).
Проміжне становище між вільними і невільними займали ізгої – ними піклувалася церква (холопи, звільнені, але без господарства; розорені купці; селяни без общини; неосвічені поповичі; осиротілі княжичі).
Загалом К.Р. була типовою середньовічною феодальною державою: охоплюючи величезну територію без централізованого управління, вона так і не стала дійсно єдиною і монолітною державою.