- •1. Визначити предмет, завдання курсу історії України та методологію його вивчення.
- •2. Проаналізувати основні стадії первісного ладу на українських землях.
- •3. Охарактеризувати передумови виникнення та походження Київської Русі.
- •3) Період занепаду та розпаду к.Р. (Сер. Хі – 40 рр. Хііі ст.).
- •5. Дати оцінку соціально-економічним процесам у Київській Русі.
- •6. З’ясувати історичне значення прийняття християнства на Русі.
- •7. Визначити причини занепаду Київської Русі, охарактеризувати піднесення Галицько-Волинського князівства, його роль в історії українського народу
- •8. Проаналізувати особливості політичного розвитку та соціально-економічних процесів на українських землях у др. Пол. Хіv – перш. Пол. Хvіі ст.
- •9. Обґрунтувати причини Люблінської унії, її сутність та наслідки для українських земель.
- •10. Охарактеризувати сутність Берестейської церковної унії, її наслідки для українського суспільства.
- •11. Дати оцінку проблемі походження українського козацтва, джерел його формування та етапів його розвитку.
- •12. Проаналізувати внутрішній устрій Запорозької Січі.
- •13. Дати оцінку козацько-селянським повстанням кінця хvі – 30-х років хvіі ст.
- •14. Визначити причини, характер та рушійні сили Визвольної війни середини хvіі ст.
- •2) Осінь 1649 - червень 1652 рр. – невдачі та перемоги козацького війська, завершення Селянської війни.
- •3) Червень 1652 – серпень 1657 рр. – погіршення геополітичного становища України та активні пошуки союзників на міжнародній арені.
- •16. Дати оцінку договору 1654 р. З Росією, охарактеризувати його зміст та наслідки для Козацької держави.
- •17. Проаналізувати процес становлення Української Козацької держави у роки Визвольної війни середини хvіі ст., визначити внесок б.Хмельницького у її формування.
- •18. Визначити причини, особливості та етапи громадянської війни (“Руїни”) на українських землях у другій половині хvіі ст.
- •1) 1657 – 1663 Рр. – визрівання причин громадянської війни, розкол України на Правобережжя та Лівобережжя;
- •19. Дати оцінку соціально-економічним процесам на українських землях у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •20. Проаналізувати політичний розвиток українських земель наприкінці хvіі – хvііі ст., обґрунтувати причини ліквідації Російською державою автономного устрою України.
- •21. Проаналізувати соціально-економічний розвиток України у складі Російської імперії у першій половині хіх ст.
- •22. Обґрунтувати необхідність реформ 60 – 70-х років хіх ст. У Російській імперії та їх наслідки для Наддніпрянської України.
- •23. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України другої половини хіх ст., визначити особливості промислового перевороту на українських землях.
- •24. Дати оцінку суспільним рухам першої половини хіх ст. На українських землях у складі Російської імперії.
- •25. Охарактеризувати процес національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині хіх ст., дати оцінку діяльності Кирило-Мефодіївського товариства.
- •26. Дати оцінку суспільним течіям та рухам в Наддніпрянській Україні другої половини хіх ст.
- •27. Проаналізувати адміністративно-політичний статус та соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у кінці хуііі – на поч. Хх ст.
- •28. Визначити основні течії у суспільному русі західноукраїнських земель у хіх – початку хх ст.
- •29. Дати оцінку соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України на початку хх ст.
- •30. Проаналізувати процес виникнення українських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •31. Проаналізувати процес виникнення загальноросійських політичних партій, їх теоретичні положення.
- •33. Проаналізувати причини і характер Лютневої революції 1917 р., її вплив на розвиток подій в Україні.
- •35. Визначити основні напрямки політики Української Держави п.Скоропадського (квітень – грудень 1918 р.).
- •36. Проаналізувати основні напрямки політики Директорії унр та її боротьбу за владу в Україні (кін. 1918 – поч. 1921 рр.).
- •37. Дати оцінку діяльності Західноукраїнської Народної Республіки, охарактеризувати її історичну долю.
- •38. Проаналізувати політику радянської влади в Україні у 1919 – 1920 рр., сутність і зміст “воєнного комунізму”.
- •39. Визначити мету діяльності білогвардійського руху в Україні у 1919 – 1920 рр. Та його участь у подіях громадянської війни.
- •40. Визначити причини поразки та значення Української революції 1917 –1921 рр.
- •41. Проаналізувати становище усрр на початку 1920-х років, обґрунтувати причини впровадження, сутність та особливості реалізації нової економічної політики в Україні.
- •42. Дати оцінку розвитку народного господарства України у роки непу (1921 – 1928 рр.).
- •43. Проаналізувати процес утворення срср і входження до його складу України.
- •44. Обґрунтувати необхідність політики українізації, пояснити її сутність та особливості культурного будівництва 1920-х рр.
- •45. Визначити етапи індустріалізації, її джерела та особливості проведення в Україні.
- •46. Дати оцінку колективізації сільського господарства, з’ясувати причини та масштаби голоду 1932 – 1933 рр. В Україні.
- •48. Висвітлити становище західноукраїнських земель у 1920-1930-х роках та проаналізувати офіційну політику Польщі, Румунії, Чехословаччини.
- •49. Дати оцінку діяльності основних політичних формувань у західноукраїнських землях у 1920-1930-х роках.
- •50. Проаналізувати сутність “українського питання” у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни.
- •51. Дати оцінку об’єднанню українських земель 1939 – 1940 рр. Та політиці радянізації Західної України.
- •52. Проаналізувати обставини нападу Німеччини на срср, воєнні дії на території України у 1941 – 1942 рр.
- •53. Дати оцінку сутності окупаційного режиму в Україні.
- •54. Визначити основні напрямки Руху Опору в Україні та внесок українського народу у перемогу над фашистськими загарбниками.
- •55. Проаналізувати період визволення України від німецько-фашистських загарбників, дати оцінку підсумкам і урокам Другої світової війни.
- •56. Визначити суть соціально-економічних і політичних процесів в Україні у 1945 – 1953 рр.
- •57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
- •58. Проаналізувати соціально-економічний розвиток Радянської України другої половини 50 – першої половини 60-х рр.
- •59. Визначити основні риси суспільно-політичного життя України в умовах посилення командно-адміністративної системи (1965 – 1985 рр.)
- •60. Проаналізувати соціально-економічний розвиток урср у 1965 – 1985 рр., обґрунтувати причини наростання застійних явищ.
- •61. Визначити вплив перебудови в срср на події в Україні (1985 – 1991 рр.).
- •62. Обґрунтувати передумови проголошення незалежності України, охарактеризувати історичне значення референдуму 1 грудня 1991 р.
- •63. Проаналізувати особливості державотворчого процесу в незалежній Україні та особливості конституційного процесу.
- •64. Дати оцінку проблемі формування багатопартійності в сучасній Україні.
- •65. Проаналізувати проблеми реформування економіки України у період незалежності.
- •66. Визначити основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі.
57. Дати оцінку суспільно-політичного розвитку урср в умовах десталінізації радянського суспільства 1953 – 1964 рр.
Період другої половини 50 – першої половини 60-х рр. в історії СРСР і України характеризується певною демократизацією (лібералізацією) суспільно-політичного життя. Перші кроки на шляху демократизації СРСР було зроблено після смерті Й.Сталіна (помер 5 березня 1953 р.): навесні 1953 р. – Г.М.Маленковим та ін. членами колективного керівництва, а з вересня 1953 р. – М.С.Хрущовим.
Суть демократичних змін полягала у десталінізації суспільного життя. На її першому етапі (1953 – 1955 рр.) в Україні розпочалася реабілітація жертв сталінських репресій, було припинено кампанії проти націоналізму, уповільнено процес русифікації, розширено права республіки. Першим секретарем ЦК КПУ став О.Кириченко, другим секретарем – М.Підгорний. У 1954 р. в Україні і СРСР урочисто відзначали 300-річчя Переяславської угоди між Україною та Росією. У цьому ж році відбулась передача Кримської області від Російської Федерації Україні.
Другий етап десталінізації розпочався у 1956 р. – із засудженням культу Сталіна на ХХ з’їзді КПРС виступив Перший секретар ЦК КПРС М.С.Хрущов. Він охарактеризував сутність культу особи Сталіна і його наслідки (його доповідь вперше була опублікована у 1989 р.). Сталінські репресії керівництво СРСР після з’їзду пояснювало “викривленням”, відходом від “ленінського курсу” – тому звільнений від цих викривлень соціалістичний лад мав довести свою історичну перевагу над капіталізмом. Після з’їзду послабшав тиск офіційної ідеології, що сприяло „відлизі” у культурному житті, але сутність радянського тоталітарного режиму не зазнала змін.
Були посмертно реабілітовані В.Затонський, Є.Квірінг, С.Косіор, П.Постишев, Ю.Коцюбинський, маршали Радянського Союзу В.Блюхер, М.Тухачевський, командарми І.Уборевич і Й.Якір. Було переглянуто основні справи репресованих у повоєнний період, амністовано німецьких військовополонених та дозволено їм повернутися до Німеччини (НДР). Амністію отримали більшість членів ОУН. та вояків УПА. До 1957 р. в Україну повернулися 65 тис. депортованих членів сімей, пов’язаних з діяльністю українських націоналістів.
Позитивні зміни відбулися в українській історичній науці: у 1957 р. українські історики отримали дозвіл на випуск власного часопису – „Український історичний журнал”, незабаром були опубліковані перші томи „Української Радянської Енциклопедії” та „Історія міст і сіл Української РСР”. Молоде покоління заявило про себе в прозі, поезії, кінематографії.
У 1957 р. в Києві було створено комп’ютерний центр, який у 1962 р. було перетворено в Інститут кібернетики Академії наук УРСР. У 1961 р. в Україні було одержано перші штучні алмази. Республіка залишалась центром науки у галузі електрозварювання, яку очолював академік Є.Патон. Українську школу біохіміків очолював академік О.Палладін. У другій половині 50-х років розпочав свою діяльність лікар-хірург М.Амосов. Українські вчені та інженери брали активну участь в розробці та запуску перших штучних супутників Землі та першого польоту людини в космос.
На жаль, розпочата критика культу особи мала абстрактний характер і не викривала суті командно-адміністративної системи. Це зумовило непослідовність і суперечливість політичних реформ. Перші ознаки повороту назад проявилися у публічних виступах Хрущова у 1957 р., коли він несподівано заговорив про загалом позитивну роль Сталіна в історії партії й держави. Головним об’єктом критики в Україні з цього часу стали “буржуазний націоналізм” і “сіонізм”. Одним із проявів курсу згортання лібералізації стала форсована атеїстична кампанія (1957-1964 рр. – 1/2 церковних громад України залишалася без храмів, 2/3 монастирів перестали діяти. Останні роки перебування Хрущова при владі ознаменувалися боротьбою з інтелігенцією. Переслідування інтелігенції й ігнорування прав людини зумовило появу опозиційно-дисидентського руху. Цей період увійшов в історію під назвою „відлиги”, епоха шістдесятників.
Основою суспільної свідомості у хрущовську добу була ідея побудови комунізму. Ця ідея лягла в основу третьої програми партії, ухваленої на ХХІІ з’їзді КПРС (17-31 жовтня 1961 р.). Будуючи комунізм, СРСР за двадцять років, за словами Хрущова, дожене і пережене США за всіма показниками суспільного виробництва (Хрущов не розумів сутність НТР на Заході, який розвивав нові технології, у СРСР – рахували кількісно).