Основні

хімічні

Поняття

Основними поняттями атомно-молекулярного вчення є молекула, атом, хімічний елемент, проста та складна речовина.

Молекула – це здатна до самостійного існування найменша частка речовини, що зберігає хімічні властивості цієї речовини. Існування молекул підтверджується зміною агрегатного стану, розчиненням речовин, зміною розмірів тіл із зміною температури, броунівським рухом, явищем дифузії. Як реальні частки молекули мають розміри і масу. Сукупності молекул (речовині) притаманні певні фізичні властивості: агрегатний стан, колір, запах, густина, температура плавлення та кипіння, електро­провідність і т.д. Молекула складається з атомів, які з’єднані між собою хімічними зв’язками в певній послідовності і певним чином орієнтовані в просторі.

Атом – це реально існуюча хімічно неподільна електрично нейтральна частка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра та негативно заряджених електронів. Атом – це система, що складається з елементарних часток – протонів, нейтронів та електронів. Протони та нейтрони знаходяться в ядрі (центральна частина атома), радіус якого складає 10^-14-10^-15 м, а електрони утворюють електронну оболонку, розміри якої визначають розміри атома. Атоми – хімічно неподільні частки, тобто під час хімічних реакцій атоми певного виду залишаються незмінними, вони не зникають і не перетворюються в інші. Атоми руйнуються в процесі ядерних реакцій. Кількісною характеристикою атому є заряд його ядра та його відносна атомна маса. В залежності від кількості протонів (відповідно, і електронів, бо атом електронейтральний), які входять до складу атому, існують атоми різних видів.

Хімічний елемент – це умовне поняття, яке введене з метою позначення окремих різновидів атомів з певним зарядом ядра. Кожен хімічний елемент має свою назву (наприклад, Гідроген – елемент, до складу атому якого входить 1 протон, Оксиген – елемент, до складу атому якого входить 8 протонів, Купрум – елемент, до складу атому якого входить 29 протонів). Атом кожного окремого елементу позначають з допомогою хімічного знаку (символу): наприклад, Гідроген – Н, Оксиген – О, Купрум – Cu. Всі відомі елементи вказані в Періодичній системі елементів. Порядковий номер елементу в таблиці вказує на кількість протонів в його атомі, цифра під знаком елементу вказує на відносну масу атому цього елементу. Носієм властивостей хімічного елементу є атом. За будовою електронних оболонок атомів хімічні елементи поділяють на s-, p-, d-, f-елементи. За хімічними властивостями розрізняють елементи з металічними та неметалічними властивостями. За походженням виділяють природні та штучні елементи. Природні – це елементи, що існують в природі в складі простих або складних речовин. Природними є елементи з порядковим номером від 1 до 94. Штучні – це елементи, одержані під час перебігу ядерних реакцій. Штучними є елементи, порядковий номер яких 94. До них належать елементи, усі ізотопи яких радіоактивні. Це елементи з порядковими номерами 43, 61, 84–110. За поширенням в природі елементи поділяють на поширені та розсіяні. Найбільш поширеними є Оксиген (47% маси земної кори), Силіцій (29,5%) Алюміній (8,05%), Ферум (4,74%). Розсіяні елементи містяться в мінералах як домішки.