- •Методичні розробки
- •Частина 1
- •Ужгород – 2002
- •Передмова
- •Техніка експерименту в хімічній лабораторії
- •Загальні правила роботи в хімічній лабораторії
- •Предмет
- •Атомно-молекулярна теорія
- •Основні
- •Поняття
- •Прості та складні речовини
- •Хімічна символіка
- •Фізичні величини
- •Закон збереження маси
- •Закон еквівалентів
- •Закон сталості складу речовини
- •Закон кратних відношень
- •Газові закони
- •Закон Авогадро
- •Рівняння Менделєєва-Клапейрона
- •Хімічна термодинаміка
- •Термодинамічна система
- •Внутрішня енергія системи
- •Перший закон термодинаміки
- •Ентальпія системи
- •Тепловий ефект реакції
- •Закони термохімії
- •Термохімічні рівняння реакцій
- •Стандартний стан речовини
- •Термохімічні розрахунки
- •Поняття про ентропію
- •Другий закон термодинаміки
- •Хімічна кінетика
- •Поняття про швидкість хімічної реакції
- •Швидкість гомогенних реакцій
- •Швидкість гетерогенних реакцій
- •Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •Енергія активації хімічної реакції
- •Фотохімічні реакції
- •Ланцюгові реакції
- •З розгалуженими ланцюгами
- •Оборотні та необоротні реакції
- •Хімічна рівновага
- •Зміщення хімічної рівноваги
- •Фазові рівноваги
- •Каталіз
- •Розчини
- •Дисперсні системи
- •Розчини
- •Теорії розчинів
- •Розчинність речовин
- •Розчини
- •Розчини
- •Розчини твердих речовин
- •Способи вираження концентрації розчинів
- •Розчини неелетролітів
- •Тиск пари розчинів
- •Температура кипіння і температура замерзання розчинів
- •Розчини електролітів
- •Теорія електролітичної дисоціації
- •Ступінь електролітичної дисоціації
- •Ізотонічний коефіцієнт
- •Константа електролітичної дисоціації
- •Закон розведення
- •Властивості розчинів сильних електролітів
- •Добуток розчинності
- •Іонний добуток води
- •Водневий показник
- •Буферні розчини
- •Індикатори
- •Реакції у розчинах електролітів
- •Гідроліз солей
- •Ступінь гідролізу солі
- •Колоїдні розчини
- •Будова колоїдних часток
- •Окисно-відновні процеси електрохімічні процеси корозія
- •Ступінь окиснення елементу
- •Поняття про окисно-відновні реакції
- •Окисно-відновні властивості речовин
- •Класифікація окисно-відновних реакцій
- •Методи складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •У кислому середовищі:
- •У нейтральному середовищі:
- •В лужному середовищі:
- •Окисно–відновний потенціал
- •Еквівалент окисника і відновника
- •Електродний потенціал
- •Електричного шару
- •Гальванічний елемент
- •Стандартний електродний потенціал
- •Водневий електрод
- •Ряд стандартних електродних потенціалів металів
- •Електроди першого роду
- •Електроди другого роду
- •Окисно-відновні електроди
- •Іонселективні електроди
- •Електроліз
- •Закони електролізу (м.Фарадей)
- •2. Рівні кількості електрики виділяють при електролізі з різних хімічних сполук еквівалентні кількості речовин.
- •Масу речовини, що виділилася при електролізі, розраховують за формулою
- •Корозія
- •Електрохімічна корозія
- •Захист металів від корозії
- •Загальні властивості полімерів
- •Полімери як високомолекулярні речовини
- •Структура полімерів
- •Реакція полімеризації
- •Механізми полімеризації
- •Властивості полімерів
- •Каучуки
- •Структура каучуків
- •Синтетичні каучуки
- •Вулканізація каучуків
- •Реакція поліконденсації
- •Пластмаси
- •Література для самостійної роботи студентів
Загальні властивості полімерів
Програмні вимоги до теми:
Полімер, мономер, елементарна ланка, ступінь полімеризації. Середня молекулярна маса. Структура полімерів (лінійна, розгалужена, каркасна) Полімеризація. Механізми полімеризації: радикальний і йонний. Ініціатори. Зародження, ріст, обрив ланцюга при полімеризації.
Каучуки. Натуральний та синтетичний каучуки. Вулканізація каучуків. Гума.
Реакція поліконденсації Фенолоформальдегідні смоли. Термопластичні та термореактивні полімери. Поліетилентерефталат, капрон, нейлон
Короткий виклад теоретичних питань:
Полімери як високомолекулярні речовини
Високомолекулярні
речовини, як
показує сама назва, – це речовини, що
мають дуже велику відносну молекулярну
масу — 1000 –1000000. Такі молекули іноді
називають макромолекулами.
Полімерами називають високомолекулярні речовини, молекули яких складаються з однакових елементарних ланок, що багаторазово повторюються. Хімічна будова полімерів порівняно нескладна. Наприклад, полівінілхлорид має будову
Неважко помітити, що його будова характеризується повторенням досить простих щодо будови груп атомів . Подібним повторенням однакових груп атомів, або так званих елементарних ланок, характеризується будова і багатьох інших високомолекулярних речовин.
Полімерами називаються речовини, молекули яких (макромолекули) складаються з великої кількості груп атомів (структурних ланок), з’єднаних між собою хімічними зв’язками. До полімерів належать поліетилен, полівінілхлорид, полістирол тощо. Низькомолекулярні сполуки, молекули яких взаємодіють між собою або з молекулами інших сполук з утворенням полімерів є мономерами.
Кількість елементарних ланок, що з’єднуються в макромолекулу (ступінь полімеризації), при утворенні тієї чи іншої високомолекулярної речовини, не є абсолютно сталою. В одних випадках таких ланок з’єднується більше, в інших – менше; утворюються макромолекули різної величини і, отже, різної маси. Ступінь полімеризації – змінна величина, отже, молекулярна маса полімеру – це середня величина молекулярних мас різних його молекул. Тому молекулярна маса полімеру є середньою молекулярною масою.
Структурні формули полімерів зображають тільки порядок сполучення атомів, але не передають просторового розміщення їх у молекулах. Наприклад, атоми карбону, з яких складається кістяк багатьох полімерів, насправді утворюють не прямий ланцюжок, як прийнято зображати у формулах, а вигнутий, зигзагоподібний; атоми гідрогену, хлору і т.д. не відокремлені від атомів карбону проміжками, а стикаються з ними безпосередньо, утворюючи спільні електронні пари.
Структура полімерів
За своєю геометричною формою полімери
бувають лінійні, розгалужені, просторові.
Розрізняють такі основні структури
полімерів:
Лінійна структура. Молекули лінійної структури являють собою довгі ниткоподібні ланцюги елементарних ланок. Якщо окремі ланки в молекулах такого полімеру позначити буквою А, то лінійну структуру можна зобразити такою схемою: –А–А–А–А–…
Лінійну будову мають макромолекули
поліетилену, поліхлорвінілу, каучуку.
Довжина лінійної молекули в тисячі
разів перевищує її поперечник: це ніби
нитка діаметром 1 мм завдовжки 1м. Однак,
молекули не мають вид прямих ліній:
карбоновий кістяк має зигзагоподібну
будову, крім того, молекули сильно
вигнуті в різних напрямках, переплутані,
а іноді навіть скручені в клубок.