Родина каліцівірусів (Family Chaliceviridae)

Родина каліцівірусів(від лат. Chalice-чаша) об'єднує кілька видів вірусів, що мають характерну морфологію з чашоподібним поглибленнями на сферичній поверхні капсида, які розділені на 4 роди:

- Рід Lagovirus: вірус геморагічної хвороби кроликів;

- Рід Vesivirus: вірус везикулярної екзантеми свиней та ін;

- Рід вірусів, подібних вірусу Норволк: вірус Норволк та ін.;

- Рід вірусів, подібних вірусу Саппоро: вірус Саппоро.

Вірус геморагічної хвороби кролів

Вірусна геморагічна хвороба кролів (ВГБК, некротичний гепатит, геморагічна пневмонія кроликів) – гостра висококонтагіозна хвороба з блискавичним перебігом, явищами важкого геморагічного синдрому і високою летальністю. Хвороба вперше описана в 1984 р. в Китаї.

Вірусноюгеморагічною хворобою кроликів хворіють тварини тільки цього виду незалежно від породи та статі. Найбільш чутливі особини старше 1,5-місячного віку і масою 3-3,5 кг. Зараження відбувається аліментарним і аерогенним шляхами, хвороба має переважно осінньо-зимову сезонність. Летальність сягає 75-100%. Подібне захворювання під назвою «синдром коричневої печінки» описано у європейскіх зайців.

Інкубаційний період ВГБК зазвичай становить 48-72 год, і клінічними ознаками хвороба практично не проявляється. Зазвичай клінічно здорові кролики роблять кілька судомних рухів кінцівками і гинуть. У окремих тварин можуть відзначатися легке пригнічення (зазвичай вагітні самки), відсутність апетиту, за 32 годин до загибелі підвищення температури тіла до 40,8 оС, а за 1-2 год -жовтуваті або кров'янисті виділення з носа. Іноді кролематки абортують.

Патологоанатомічні зміни характеризуються яскраво вираженим геморагічним діатезом в органах дихання та печінки. Легені інтенсивно набряклі, кровонаповнені і нерівномірно пофарбовані. Вони мають сірувато-рожевий колір з одиничними або множинними точковими і плямистими крововиливами під плеврою. З поверхні розрізу стікає червонувата або безбарвна рідина, при надавлюванні з бронхів виділяється пінистий ексудат. Просвіт трахеї і гортані заповнений червонуватою або безбарвної рідиною. Печінка звичайно різко кровонаповнена, легко рветься, має червоно-коричневий колір з жовтуватим відтінком. Іноді під капсулою органу спостерігаються точкові геморагії. Нирки кровонаповненні, червоно-коричневого кольору з численними геморагіями. Множинні точкові крововиливи часто зустрічаються під епі-і ендокардом. У шлунково-кишковому тракті відзначається катаральне (рідше катарально-геморагічне) запалення, іноді крововиливи є у дванадцятипалій і прямій кишках.

Морфологія і хімічний склад вірусу. Вірус має округлу форму, розміром 28-33 нм. Нуклеоїд представлений одно ланцюговою РНК з молекулярною масою 2,5-2,8 • 106Д. Капсидна оболонка має кубічний тип симетрії (ікосаедр) і складається з 32 капсомерів (рис. 29). За хімічним складом вірус на 20-30% складається з нуклеїнової кислоти і 70-80% білка. Рис. 29. Схематичне зображення структури каліці вірусів

Стійкість вірусу. Вірус стійкий до обробки ефіром, хлороформом, рН 3,0 і до температури +500 С протягом 60 хв. Він зберігається в суспензії інфікованої печінки при +4⁰ С протягом 1 року,-20⁰С -3 роки,-50⁰С -5 років без зниження вірулентності.

Антигенні властивості вірусу. У складі віріона встановлено від 4 до 7 поліпептидів, які в організмі тварин викликають утворення віруснейтралізуюючих, комплементзвязуючих, гемаглютинуючих антитіл. За допомогою відповідних реакцій ці антитіла виявляються через 4-5 днів після вакцинації кроликів.

Експериментальна інфекція. Захворювання легко відтворюється на кроликах при внутрішньом'язовому або підшкірному зараженні. Тварини гинуть через 48-72 год з характерними патоморфологічними ознаками.

Локалізація і виділення вірусу. В організмі кролика вірус знаходиться в багатьох органах і тканинах, але найбільшою концентрації досягає в печінці та легенях. Вірус виділяється з організму з носовими виділеннями і повітрям, що видихається.

Гемаглютинуюча активність. Вірус здатний аглютинувати еритроцити людини, овець, птахів. Титр аглютинації знижується при обробці хлороформом і повторному заморожуванні і відтаванні вірусвмісного матеріалу.

Культивування вірусу. У лабораторних умовах культивувати вірус можливо тільки на природньо сприйнятливих тварин-кроликах, а також в перещеплюваній лінії клітин нирки кролика з утворенням ЦПД після 2 пасажів. В організмі кроликів репродукція вірусу відбувається в цитоплазмі заражених клітин.

Лабораторна діагностика. Для лабораторних досліджень направляють свіжі трупи кроликів цілком або тільки печінку. В лабораторії з печінки готують 25% суспензію, додають хлороформ у співвідношенні 1:5 на 15 хв. при постійному струшуванні. Потім суспензію освітлюють і над осадову рідину використовують в якості антигену в РДСК, РДА та ІФА. При надходженні в лабораторію проб сироваток крові їх досліджують в РДСК і РЗГА після інактивації протягом 30 хв. при 60⁰С.