Родина ортоміксовірусів (Family Orthomyxoviridae)

Назва родини ортоміксовірусів (від грец. Orthos - прямий, myxa-слиз) відображає структурні і біологічні особливості віріонів: наявність ниткоподібного нуклеокапсида і тропізм до слизових оболонок. Родина має 4 роди:

- Рід Influenzavirus А: вірус грипу А;

- Рід Influenzavirus В: вірус грипу В;

- Рід Influenzavirus C: вірус грипу C;

- Рід Thogotovirus: вірус Тогото та ін.

Морфологія і хімічний склад вірусів. Віруси мають виражений пліморфізм, можуть мати округлі, ниткоподібні, грушоподібні форми; діаметр віріонів 80-120 нм. Центральная частина представлена ​​односпіральною РНК з молекулярною масою 4-5 • 106Д і поміщена в білкову капсидну оболонку. Зверху віріон вкритий складною тришарової оболонкою, складається з білкової мембрани і подвійного шару ліпідів, її поверхня має виступи довжиною 10-14 нм (рис. 18, 19). За хімічним складом віруси складаються з білка -70%, ліпідів - 25%, вуглеводів -4,2% і РНК -0,8%.

Рис. 18. Схематичне зображення структури ортоміксовірусів Рис. 19. Вірус грипу, ультратонкий зріз, х 35000

Вірус грипу коней

Грип коней (Grippus eguorum)- гостра висококонтагіозная хвороба, що характеризується тимчасовою лихоманкою, пригніченням, кон'юнктивітом, сльозотечею, катаром верхніх дихальних шляхів, сухим, уривчастим, хворобливим кашлем і супроводжується в окремих випадках ларинготрахеїтом, бронхітом і пневмонією. Хвороба вперше описана в Росії в 1933 р. Я.Є. Колякова і Д.Н. Рожнова. Вірус виділений в 1956 р. У природних умовах до грипу сприйнятливі коні незалежно від віку, статі та породи, найбільш важко хворіють лошата. Вірус також патогенний для людини. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом при спільному утриманні хворих і здорових тварин. Грип виникає в будь-яку пору року, але частіше у весняний і зимовий періоди. Захворюваність коливається від 10 до 100%, а летальність може досягати 0,5-10%. Хвороба протікає гостро, інкубаційний період становить 1-6 днів. У тварин підвищується температура тіла до 39-40^оС, знижується апетит, вони швидко втомлюються, з'являються слизові виділення з носових отворів і очей, набряк повік, світлобоязнь. Надалі відзначають напади сухого болючого кашлю, почервоніння і набрякання слизової оболонки носа і кон'юнктиви. В окремих випадках у хворих коней можливі проноси, утворення набряків в області грудей, задніх кінцівок і черевної стінки, у кобил-катаральне запалення слизової оболонки піхви. Патологоанатомічні зміни характеризуються катаральним запаленням верхніх дихальних шляхів і очей, набряками і нерідко крововиливами в підшкірній клітковині. Легені набряклі, з щільними ділянками запалення, сіро-червоного кольору і слизовим або слизово-гнійним вмістом, можливий фібринозний плеврит. Слизова оболонка шлунково- кишкового тракту запалена. Лімфовузли голови, шиї збільшені з ознаками гострого серозного запалення.

Стійкість вірусу. При кімнатній температурі вірус втрачає активність за 1 добу, при +4 ^оС -2-3 міс., при-20^оС- кілька років. Він швидко інактивується ультрафіолетовими променями.

Антигенні властивості вірусу. Всі штами вірусу грипу коней відносяться до роду А. У складі вірусу розрізняють внутрішні (нуклепротеїд і білки М, Р1-Р3) і зовнішні (гемаглютинін-Н, нейрамінідаза-N) антигени. Встановлено антигенну спорідненість з вірусами грипу качок і людини. Всі виділені штами вірусу поділяються на 2 підтипи (H7N7, H3N8) і викликають утворення у перехворілих коней антигемаглютинуючих, віруснейтралізуючих і комплемензвязуючих антитіл. Експериментальна інфекція легко відтворюється у коней і мишей.

Локалізація і виділення вірусу. Вірус локалізується в трахеї, бронхах, тканинах легень, слизовій оболонці носа, гортані, в період гіпертермії – в крові. Хворі тварини виділяють вірус з повітрям, що видихається, з витіканнями з носа і очей, – іноді з фекаліями і сечею.

Гемагглютинирующие властивості. Різні штами вірусу вибірково аглютинують еритроцити коней, ослів і великої рогатої худоби.

Культивування вірусу. Вірус добре репродукується в курячих ембріонах, зазвичай не викликаючи їх загибелі. В моношаровій культурі клітин ембріона свині він викликає утворення бляшок, а в перещеплюваній культурі клітин нирки великої рогатої худоби –цитопатична зміни.

Для лабораторної діагностики направляють виділення з носа, бронхіальний ексудат, сироватку крові, від трупів- шматочки легень.

Матеріал використовують для:

- Виділення вірусу на курячих ембріонах з використанням алантоїсної рідини в реакції гемаглютинації;

- Ідентифікації вірусу в РЗГА і МФА;

- Дослідження сироватки крові в РЗГА і РЗК.