- •2. Нуклеїнові кислоти вірусів
- •4. Ліпіди
- •1. Особливості репродукції вірусів
- •Лекція 8
- •Вірус віспи корів
- •Вірус віспи курей
- •Лекція 9 Родина Асфарвірусів (Family Asfarviridae) Вірус африканської чуми свиней
- •Родина герпесвірусів (Family Herpesviridae)
- •Вірус хвороби Ауєскі
- •Вірус інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби
- •Вірус ринопневмонії коней
- •Вірус хвороби Марека
- •Вірус інфекційного ларинготрахеїту птиці
- •Лекція 10
- •Аденовірусна інфекція курей
- •Родина парвовірусів (Family Parvoviridae)
- •Парвовірусна інфекція свиней
- •Парвовірусна інфекція собак
- •Л екція 11
- •Вірус лейкозу великої рогатої худоби
- •Вирус лейкозу птиці
- •Вірус інфекційної анемії коней
- •Родина ортоміксовірусів (Family Orthomyxoviridae)
- •Вірус грипу коней
- •Вірус грипу курей
- •Вірус інфекційного бурситу птахів
- •Лекція 12 Родина параміксовірусів (Family Paramyxoviridae)
- •Вірус парагрипу великої рогатої худоби
- •Вірус чуми великої рогатої худоби
- •Вірус чуми м’ясоїдних тварин
- •Вірус хвороби Ньюкасла
- •Лекція 13 Родина рабдовірусів (Family Rhabdoviridae)
- •Вірус сказу
- •Вірус ящуру
- •Родина каліцівірусів (Family Chaliceviridae)
- •Вірус геморагічної хвороби кролів
- •Лекція 14 Родина корона вірусів · (Family Coronaviridae)
- •Вірус трансмісивного гастроентериту свиней
- •Вірус інфекційного бронхіту курей
- •Вірус діареї великої рогатої худоби
- •Вірус класичної чуми свиней
Вірус інфекційного ларинготрахеїту птиці
Інфекційний ларинготрахеїт птахів (Laryngotracheitis infectiosa) -вірусна контагіозна респіраторна хвороба курячих, що протікає з симптомами задухи, кон'юнктивітів, катарально-фібринозно-геморагічного запалення слизових оболонок трахеї та носової порожнини. Хвороба вперше описана в США в 1925 р. Мей і Тітслер, вірус виділений в 1930 р. (рис. 11).
У природних умовах інфекційним ларинготрахеїтом хворіють кури, фазани, індички, цесарки в будь-який час року, зараження відбувається аерогенним шляхом. Летальність може коливатися від 10 до 60%.
Рис. 11. Вірус інфекційного ларинготрахеїту птахів, негативне контрастування, х 180 000 (Вотрач, 1962, 1963)
Інкубаційний період хвороби триває від 2 до 30 днів. У птахів з ларінготрахеальним синдромом проявляється загальним пригніченням, млявістю, анорексією. Птиця дихає з відкритим дзьобом, видає свистячі і хриплячі звуки. У відкашлюваному ексудаті іноді спостерігаються домішка крові, на слизових оболонках часто виявляють дрібні точкові крововиливу, іноді-сирнисті-фібринозні накладення. При кон'юнктивальному синдромі відзначають гіперемію слизових оболонок очей, деформацію очної щілини, набряклість повік, світлобоязнь та сльозотечі. Характерні патологоанатомічні зміни локалізуються в гортані у вигляді щільних казеозних накладень і слизово-геморагічного згустку, в ротовій порожнині біля основи язика-фібринозний наліт.
Стійкість вірусу. Вірус чутливий до лі політичних агентів, тепла та дезінфектантів. Він довго зберігає свою активність в ліофілізованому стані при -20 ... -60 ° С, інактивується при +55 ° С протягом 10-15 хв., на поверхні шкаралупи в умовах термостата-за 12 год, в заражених пташниках-протягом 9 днів, в патологічним матеріалі (трахеї від хворих курей) при -8 ... -10 ° С він зберігався більше 370 днів. Під дією дезинфікуючих засобів (1%-ний їдкий натр, 3%-ний крезол) втрачає біологічну активність за 30 сек.
Антигенні властивості вірусу. Імунологічних відмінностей між штамами вірусу інфекційного ларинготрахеїту не встановлено, вони розрізняються по вірулентності для птахів і курячих ембріонів, тропізму та ін У заражених курей з 2-3 тижня виявляють вируснейтрализуючі антитіла. Експериментальна інфекція відтворюється на курях при аплікації вірусвмісного матеріалу на слизову оболонку гортані, трахеї, очей, носа, клоаки. Типові симптоми хвороби розвиваються на 3-10 день.
Локалізація і виділення вірусу. Вірус виявляють головним чином в дихальних шляхах, в меншій кількості - в печінці і селезінці. З трахеї перехворіли птахів він виділяється протягом 2 років.
Гемаглютинуючі властивості штамів вірусу виявляються іноді в разі культивування вірусу в первинній культурі нирки курчат.
Культивування вірусу. Вірус культивують на ХАО ембріонів курей, качок, індиків та деяких первинних і перещеплюваних культурах клітин: фібробластах курячих ембріонів, нирки курчат, каченят, ембріонів свині, СНЕВ та ін На ХАО утворюються крупновузликові з некротичним центром і дрібно вузликові фокусні ураження. У культурі клітин вірус викликає цитопатичні зміни у вигляді округлення і зернистості клітин з їх лізисом і відторгненням, в деяких-утворення цитоплазматичних включень і багатоядерних клітин. В інфікованих культурах клітин вірус викликає утворення бляшок.
Для лабораторної діагностики направляють від хворої птиці ексудат з трахеї, парні сироватки крові, від загиблих або вимушено забитих в початковій фазі хвороби-слизові оболонки гортані, трахеї, кон'юнктиви, носових ходів і шматочки легенів. Лабораторні дослідження включають в себе: виділення вірусу на культурі клітин та курячих ембріонах; індикацію та ідентифікацію вірусу за допомогою МФА, РН, РДП; дослідження парних проб сироватки в РН, РДП та ІФА; постановку біопроби на курчатах 30-90-денного віку.