Gig_ns

сіди щодо необхідності виконання такого попереджувального заходу. Якщожвінневиконується, тозметоюуникненняможливогоскупчення мух та розповсюдження неприємного запаху, цю роботу не менше, ніж два рази на добу проводять спеціально виділені санітарні бригади. Щобзапобігтируйнуваннютраншеїтапопередженнюобвалівстінокїї зміцнюють дошками та планками. Огорожу вбиралень роблять з парусини, дошок або металевих листів, шиферу тощо, замінити її можуть густі кущі. Убиральнітребазабезпечуватитуалетним папером, а також бажано підвозити до них воду, яку заливають у ємності з кранами і використовують для гігієнічних цілей – миття рук, підмивання тощо.

Користуються таким типом убиралень, зазвичай, не довше одного тижня. Коли траншея наповниться до рівня, що є на 30 см нижче поверхні грунту, її засипають землею, утрамбовують і зверху створюють невисокий пагорб. Принеобхідності поряд викопуютьнову траншею.

Глибока убиральня траншейного типу призначена для використання протягом тривалішого терміну – від декількох тижнів до декількох місяців. Такатраншеямаєглибину1,8-2,5 мташирину75-90 см. Верхня частина траншеї закривається дошками, в яких роблять отвори для спорожнення. Для огорожі та укриття від опадів над траншеєю споруджуютьнадбудовуізпідсобнихматеріалів. Рештавимог– тіж, щойдля неглибокихтраншейних убиралень.

Вигрібнаубиральняспоруджуєтьсянамісцевості, депереважаєпухкийгрунт. ЇЇбудуютьокремодлякожноїсім’їабозрозрахунку однуна намет, в якому мешкає декілька сімей. При достатній кількості інструментів, основну частину роботи при спорудженні убиралень можуть виконуватисаміевакуйовані. Дляпідлогиубираленьможнаорганізува- тимасовевиробництвоцементнихплитзотворами-вічками. Втаборах, що призначені для тривалого мешкання, а також в районах, де розповсюджений звичай здійснювати такі гігієнічні процедури як обмивання після спорожнення, в плитах слід передбачити водозливний пристрій. Надбудова над убиральнею повинна бутизроблена більш капітально.

Убиральнізтрубчатимвигребомспоруджуютьнаділянках, дегрунтовішаринемістятькам’янихпорід. Цейтипубиральнідозволяєшвидковидалятинечистоти. Використовуючигрунтовібури, можназабезпечити окремою убиральнею кожну сім’ю після евакуації з району надзвичайної ситуації. У місцях розташування евакуйованого населення такожможна організуватимасове виробництвоцементнихплит, якими

81

застеляють підлогу таких убиралень. При недостатній кількості бурів для спорудження убиралень цього типу треба використовувати неглибокі убиральні траншейного типу.

Обладнання для збирання сечі облаштовують у громадських убиральняхвсекціяхдлячоловіківзметоюзменшенняпотребиукількості вічок. Рекомендуєтьсяоблаштовуватиодинпісуарзрозрахункунакожні 25 чоловік. Для усунення неприємних запахів, обладнання для збирання сечі щоденно обробляють хлорним розчином. Незалежно від типу обладнаннядлязбираннясечіобов’язковопередбачаєтьсяоблаштування колодязя для її поглинання.

Пересувні убиральні – це резервуари, які встановлені на вантажівках, вавтобусахабоназалізничнихплатформах. Вонивикористовуються не тільки в період ліквідації стихійних лих, але й повсякденно в районах, які прилягають до міських центрів, але не мають каналізації. В районах НС потреба в них виникає там, де є високе стояння грунтових вод. Санітарний персонал повинен здійснювати контроль за своєчаснимспорожненням резервуарів, їхпромивкою ідезінфекцією.

Стічні води від польових лікувальних закладів (медпунктів, шпиталівтощо), центрівгромадськогохарчування, водорозподільнихпунктів повинні бути видалені з дотриманням всіх санітарних норм. Зазвичай, їхвідводятьупоглинаючіколодязі. Переднимиможназбудувативсмоктувальнутраншею, щобзапобігтишвидкомузасміченнюколодязів. Стоки із центрів громадського харчування і лазень містять жири та мило, якізначнознижуютьшвидкістьфільтраціїупоглинаючихколодязях. В такихвипадкахпередпоглинаючимиколодязямивлаштовуютьуловлювачіжирів. Длявідведення стічних водможуть бутитакож використані руслапересохлихструмків, заумови, щобудутьвжитізапобіжнізаходи проти виплоду комарів. Підгрунтовий дренаж рекомендується облаштовуватитількидляпостійнихтаборів. Втихрайонах, дегрунтнегігроскопічний, аклімат жаркий тавідносносухий, можназастосовувати методвипаровування. Дляцьогостічніводизаливаютьумілкіпіддони, які заповнюють поперемінно, щобуникнутивиплодукомарів.

Видалення твердих покидьок

До твердих покидьок, які підлягають видаленню, належать різного родусміття, гній, трупитварин і птахів.

82

Відсутність правильно налагодженої системи видалення твердих покидьок може призвести до розповсюдження інфекційних захворювань, які передаються переносниками.

Цевимагаєздійсненняефективнихзаходівщодозбору, збереження тавидаленнясміттяігною, якомогашвидшогоприбиранняіпоховання трупівтваринтаптахів. Умістах, атакожврайонах, якіприлягаютьдо них, де до виникнення НС функціонувала система збору та видалення покидьок, в першу чергу проводять всі заходи, щоб відновити або збільшити можливості існуючої на даний момент системи. З цією метоюможнавикористовуватирізнеобладнаннятатранспортнізасоби, як спеціального призначення, так і вантажівки.

Видалення покидьок може проводитись шляхом закопування, спалення або вивезення на відкрите звалище, але в кожному випадку за умовдотриманнявстановленихчиннимзаконодавствомсанітарнихнорм.

Глибоке закопування є одним із оптимальних шляхів знищення сміття. Потужні землекопальні машини для викопування ям чи траншей можуть бути надані військовими частинами або промисловими підприємствами. Покидьки скидають у ями, втрамбовують, засипають шаром грунту та знову втрамбовують. Для закопування використовують три методи:

–траншейнийметод: викопуютьдовгуканавуівиритийгрунтвикористовують для засипання втрамбованого сміття;

–кар’єрний метод: для засипання сміття використовують робочий шаркар’єру, що вже вилучений зексплуатації;

–метод засипки сміття в ярки, вибалки, впадини, з присипанням його шаром землі рекомендується у болотистих районах, де характер грунту не дозволяє використовувати важкеобладнання для риттятран-

шей.

Закопування сміття доцільно застосовувати також у невеликих таборах, привідсутностіземлекопальнихмашин. Вручнувикопуютьтраншею довжиною 1,5 м і глибиною 2 м. В неї скидають сміття і в кінці кожногоднязасипаютьшаромгрунтутовщиною20-30 см. Колидоверхньогокраюзалишаєтьсянебільше40 см, траншеюдоверхузакидають грунтом, втрамбовуютьверхній шаріпоряд викопуютьнову траншею. Через 4-6 місяців вміст засипаної траншеї може бути використаний в якості добрива. Для розрахунку потрібної довжини траншеї, яка заповнюється протягом одного тижня, беруть 1 м на 200 мешканців.

83

Збір та вивезення сміття

Необхідновизначитикількістьсміття, щоутворюєтьсякожногодня, визначити частоту його збирання, відповідно розрахувати кількість та ємність контейнерів і транспортних засобів для його вивезення, потребу в персоналі, методи остаточного видалення сміття і місця звалищ, закопування або спалювання. У надзвичайних умовах для вивезення сміття можна використовувати вантажівки всіх видів. Однак найбільш зручнимивгігієнічномувідношеннієавтомашини, якімаютьпристосування для втрамбування сміття. Використання таких автомашин зменшення рейсів і зменшує розсіювання сміття під час його вивезення. На однійвантажівці, зазвичай, працюєводійідвапідсобнихробітники, які, за умови здійснення за добу трьох рейсів до місця звалища сміття, можутьобслужити табір, вякому мешкає5000-8000 осіб.

Для пришвидшення роботи із вивезенням сміття рекомендується підготувати окремі контейнери для органічних та неорганічних покидьок. Контейнеридляорганічнихпокидьоквиготовляютьзбільшщільного матеріалу, ніж контейнери для неорганічного сміття; вони повинні легко митися, бути водонепроникними та щільно закриватись кришками. Однак у надзвичайних умовах для цих цілей можна короткочасно застосовувати порожню тару з-під продовольчих товарів та мішки із водонепроникного паперу чи поліетилену одноразового використання. Ємністьконтейнерівдлясміттянеповиннаперевищувати100 л. Ізрозрахунку на кожні 100 осіб пропонується мати 3-4 контейнери, які встановлюютьсяненаземлі, анадерев’янихпідставкахпоблизупомешкання сімей. У великих пунктах харчування, що організовані для потерпілого населення, доцільно встановлювати цементні збірники сміття, в якихстворюютьудністікдляможливостіпромиванняводою. Їхтреба щоденно спорожнюватита промивати.

Спалюваннясміттязастосовуютьлишетоді, колизакопуваннязякихосьпричиннеможливеабонедоцільне. Аледлятого, щобгорілодуже вологесміття, йоготребаполиватипальним. Покидькиізстанційшвидкої допомоги та лікарень, що містять інфікований патогенними мікроорганізмами матеріал, слід спалювати незалежно від того, який метод знищеннясміттязастосовуєтьсявданомурайоні. Дляспалюваннясміття можна використовувати просту дротяну корзину, встановлену на залізному циліндрі або на кам’яній підставці. Щоб забезпечити повне зго-

84

ряння сміття в ємності, перед спалюванням в нього, при необхідності, підливають трохи гасу або іншого рідкого пального.

Відкрите звалище – це найменш прийнятний метод видалення покидьок. У виняткових ситуаціях під час великих стихійних лих допускаєтьсятранспортуванняпокидьокумісця, якіпідходятьдляїхрозвантажуванняйспалювання. Обов’язковоюумовоювтакихвипадкахєконтроль санітарного персоналу за дотриманням гігієнічних вимог щодо збереження чистоти довкілля. Перед вивезенням сміття консервні банки необхідно сплющувати, щоб вони не ставали місцями виплоду комарів. Звалене сміття засипають землею для того, щоб запобігти проникненню в ньогоірозмноження мух та гризунів.

Видалення гною. Під час стихійних лих у сільських районах може тимчасовоприпинятисязбіртавидаленнягною, якийприваблюємухіє сприятливиммісцемїхвиплоду. Длязборугноюможнастворитиспеціальні колодязі з бетонних кілець; дно кожного має бути зацементованим. Ємність їх розраховується на збір гною, який накопичується протягом доби. Необхідно обладнувати хоча б два колодязі – у той час як одинзнихзавантажують, другийможначистититапромивати. Підлога біля колодязя повинна мати нахил у сторону дренажного жолоба, який з’єднуютьзпоглинаючимколодязем. Щоденнийвивізгноюєфункцією спеціально призначеної бригади табору.

Видалення гною, так як і інших видів покидьок, можна проводити шляхом закопування, компостування або спалювання. Під час стихійноголиха, найбільшприйнятнимєметодзакопуваннягноюуглибоких траншеях, котріподібнітим, яківикористовуютьсядляпохованняпокидьок. Перегній, щоутворивсявтраншеї, можебутивикористанийвякості добрива після 4-6 місяців анаеробного розкладання.

Знищення трупів тварин та птахів

Значення проблеми знищення трупів тварин та птахів може різко зростати внаслідок деяких стихійних лих, перш за все при повені. У випадках загибелі великої кількості тварин і птахів для їх поховання необхідно рити траншеї з використанням важкої землерийної техніки. Вразівідсутностіостанньоїможназастосовуватикомбінованийметод – похованнятаспалювання. Зметоюзменшеннярозходупаливавнутрішні органи тварин закопують, а їх туші кремують. Для здійснення більш ефективногоконтролюзацимипроцедурамирекомендуєтьсяпроводи-

85

ти їх централізовано на території спеціальних скотомогильників. Туші, які не можливо терміново поховати, обов’язково обливають гасом або іншиминафтопродуктами для захисту від хижаків.

ОЧИЩЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ЛІКУВАЛЬНОПРОФІЛАКТИЧНИХ УСТАНОВ

У РАЙОНІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Знезараженняпокидьоклікувально-профілактичнихустанов(ЛПУ), які попали в зону надзвичайної ситуації або розгорнуті для ліквідації наслідківкатастрофиєактуальноюпроблемоюохорониздоров’ятаекології. При руйнації чи відсутності організованої системи збору, транспортування та видалення покидьок, що утворюються в ЛПУ, зростає ризик зараження пацієнтів та персоналу, контамінації1 приміщень клініко-діагностичних відділень патогенними мікроорганізмами, а також довкілля.

ВООЗ класифікує покидьки ЛПУ за 5 категоріями відповідно до ступенів їхнебезпечності:

1 категорія – адміністративні: дрібне сміття, пакувальні матеріали, папір, кухонні та харчові покидьки, скло, фарфор, конторське сміття в цілому.

2 категорія– потенційнонебезпечні: гостріпредмети(голки, шприци, розбите скло, сміття після прибирання палат), патологоанатомічні покидьки, невикористані ліки, бинти та тампони, які були в користуванні, зіпсований одяг, який просочився кров’ю; кров та її продукти.

3 категорія – хімічні: токсичні покидьки – розчинники, реактиви, засоби для чищення, фарби, лаки, паливно-мастильні матеріали тощо.

4 категорія – особливі: покидьки, які містять патогенні мікроорганізми та віруси і потребують особливих заходів з контролю, збору та знищення; покидьки, що містять ртуть.

5 категорія – радіоактивні: покидьки з низьким та високим рівнем радіоактивності, які потребують дотримання особливихумов зберігання, збору та знищення (передбачається державне регулювання).

Крім того, покидьки, які утворюються в ЛПУ, поділяють на 5 груп:

1 сontaminato, -onis, f, (лат.) – забруднення.

86

–твердіпобутовіпокидькитааналогічніїмпокидьки, зякимихворі не контактують (група А);

–харчові покидьки (група Б);

–епідеміологічно безпечні медичні покидьки (група В);

–медичніпокидьки, щоєнебезпечнимивепідеміологічномувідношенні (група Г);

–покидьки, якієдужеблизькимизасвоїмскладомдопромислових відходів(група Д).

Зметоюуникненнярозвиткуепідеміологічнонебезпечноїситуації,

яка може створитися при утилізації медичних покидьок, що відносяться до групи Г, вони підлягають обов’язковій попередній дезінфекції. СпосібпроведенняїївкожнійЛПУдодаткововизначаєтьсяінструкціями. Харчові покидьки групи Б піддають термічній обробці в тому випадку, якщозгідноіззаключеннямветеринарноїслужби, їхможнавикористати у підсобних господарствах лише після такого методу знезараження. Однак харчові залишки з інфекційних, шкірно-венерологічних тафтизіатричнихвідділеньвобов’язковомупорядкупопередньодезінфікуються, томущоїхвідносятьдогрупиГ. Особливоїобережностіпри організації збору, зберігання і транспортування потребують покидьки групиД, якієекологічнонебезпечними. Вимогидоорганізаціїсистеми видаленняпокидьокгрупАтаВприблизнооднаковійнемають суттєвихособливостей.

СтвореннявЛПУцілісноїсистемизбору, тимчасовогозберіганнята видалення медичних покидьок повинно проводитися з дотриманням таких основних організаційних принципів, що забезпечують епідеміологічне та екологічне благополуччя довкілля, як:

– оптимальне розміщення пунктів первинного збору покидьок у відділеннях ЛПУ, що забезпечуються відповідною герметично закритою тарою залежно від профілю лікувально-діагностичних відділень і характеру покидьок, які в неї збирають;

– надійнетранспортуванняепідемічнонебезпечнихгерметизованих пакетівабоіншихємностейзпунктівпервинногозборудомісцьтимчасового накопичення і зберігання покидьок (корпусний контейнерний майданчик), азвідти– доустановкизнищенняостанніх, щодосягається створеннямраціональноїтранспортноїмережівсерединікожногоЛПУ і забезпеченням її спеціальною автомобільною технікою;

87

–установкавЛПУохолоджувальногообладнаннядлятимчасового зберіганняпевнихгруппокидьок, якщотемператураповітряпіднімається вище20 °С;

–термічна утилізація медичних покидьок в ЛПУ та організація ви-

возушлаківіпопелу;

–організаціяіпроведеннядезінфекціїнавсіхетепахтранспортного ланцюга, втомучислійвиділеннятехнічнообладнаногомісцядлямиттятадезінфекціїтранспортнихконтейнерівтаспеціальнихавтомобілів, які є власністю ЛПУ;

–розробка і втілення раціональної системи організаційних та протиепідемічних заходів на випадок виникнення аварійної ситуації;

Для утилізації покидьок залежно від наявності обладнання можуть бути використані різні технології: спалювання; піроліз; парова і газова стерилізації (дезінфекція); хімічна, мікрохвильова, електротермічна, плазменна, лазернаобробкатаобробкаелектроннимпучком; інфрачервоне і гамма-опромінення.

Найбільшрозповсюдженимитехнологіямиутилізаціїзакордономє спалювання, піролізіплазменнийметод. Вонизабезпечуютьповнустерилізацію покидьок і дозволяють на 90 % зменшити їх масу і об’єм та підтримуватиекологічнучистотудовкілляпідчаспроведенняутилізації.

Приоблаштуванніустановокдляспалюваннясміття(длязнищення будь-якихпокидьок) необхідновраховувати, що:

– установки для спалювання сміття повинні розміщуватися в стороніінижчепорельєфумісцевостівідтаборіваботимчасовогожитла, з підвітреного боку від них;

–обладнаннядляспалюваннясміттямаєбутивстановлененаводонепроникнійосновізцементу або втрамбованогогрунту;

–отворидлядоступу повітрявустановку повинні бутидоситьширокими. Для забезпечення ефективної аерації їх роблять конусоподіб-

ними – вузькимкінцемвсередину;

–колосники закріплюють на підставках рухомо, що не заважатиме їх розширенню при нагріванні;

–розташування дверцят, через які завантажують покидьки, повиннодозволятиподачуновихпорційматеріалувустановкузверху;

–отворидляшуровкироблятьзурахуваннямможливостіпроведення інтенсивної шуровки та очищення внутрішньої поверхні установки для спалювання сміття;

88

– длязабезпеченняефективноїтягивзакритійустановцідляспалюваннясміттяпотрібновстановлювати високу витяжнутрубу.

ЗБІР І ПОХОВАННЯ ЗАГИБЛИХ ТА ПОМЕРЛИХ

Санітарнеочищеннятериторіївідтрупівзагиблихтапомерлихпри надзвичайних ситуаціях є дуже важливою проблемою, технічне вирішенняякоїпотребуєзначнихзусиль. Вонопроводитьсяспеціальнопризначенимикомандами, роботуякихконтролюютьпредставникимедичної служби. Завданнями представника медичної служби є:

–медичний огляд всіхбезвиключеннязагиблихта померлихперед їх похованням (кремацією);

–контроль за забезпеченням всіх членів команди з прибирання та

поховання(кремації) трупівспеціальнимробочимодягом, респіраторами (протигазами), рукавицями та фартухами з щільної тканини;

–вибір місця для поховання (кремації) загиблих (померлих);

–контрользаспалюванням(закопуванням) небезпечнихвепідемічному відношенні матеріалів на місці стихійного лиха.

Разом із начальником цієї команди представник медичної служби визначає розміри могил, здійснює нагляд за їх викопуванням та похованням трупів. При цьому відстань від рівня стояння грунтових вод до днамогилиповиннабутинеменшеніж0,5 м, відверхньогорядутрупів доповерхнігрунту– 1,5 м, проміжокміжверхнімінижнімрядамитрупів має бути в межах 30-40 см; над могилою обов’язково роблять насип висотою не менше ніж 0,5 м, який вкривають дерном абокаменем. Насип повинен виходити за краї могили з метою запобігти затіканню до могили дощових і талих вод. Медичний працівник організовує прове- деннясанітарно-дезінфекційнихзаходівпідчаспохованняіпіслянього та оформляє санітарні документи про виконану роботу, проставляє позначки місць поховання на мапі з детальним переліком всіх виконаних санітарних заходів у формі доповідної записки.

Дофункцій органів охорони здоров’я належатькерівництво похоронними командами під час стихійних лих. Контроль за їх роботоюпотрібен підчаскожноїнадзвичайноїситуації, особливопризагрозіабовиникненні епідемій. Роботацихкомандполягаєупроведеннівказанихнижчезаходів:

–прибираннятрупівізрайонівстихійнихлих(санітарнийперсонал,

увипадкунеобхідностінадаєпотрібнудопомогувідповіднимслужбам);

89

– створення моргів, в яких передбачається облаштування чотирьох секцій: приймальне приміщення; зал для розпізнавання загиблих; приміщеннядлязберіганнятрупів, якінеможливоідентифікувати; кімната дляреєстраціїтазберіганняособистихречейзагиблих(померлих). При деяких катастрофах у зв’язку з відсутністю можливості виділення таких приміщень доводиться обходитися без моргів, обмежуючись скла- даннямтрупівувагони-рефрежираториабовіншіпристосованідляцього ємності з прохолодним мікрокліматом;

–офіційне встановлення факту смерті належить лікареві, який видає свідоцтво про смерть;

–упізнавання загиблих, для проведення якого потрібно використо-

вувативсіможливостіабоукрайньомувипадкустаратисяотримативсю наявну інформацію про них;

–офіційне реєстрування випадків смерті здійснюється шляхом запису у спеціальну книгу всіх відомостей про кожного загиблого, а до його тіла прикріплюють маркірувальну картку;

–похованнякожноїжертвикатастрофипотрібнопроводитиокремо,

аневзагальнихмогилах. Розташуваннямісцьїхпохованняобов’язково позначаєтьсянамапі; накожніймогилінеобхідновстановлюватиреєст-

раційний номер;

– поверненняціннихособистихречейзагиблогонайближчимродичам здійснюється під розписку. Особисті речі померлих від інфекційних хвороб видаються родині після їх дезінфекції.

Підчасперевезеннятапохованнятрупівзавждинеобхідновживати застережних заходів щодо розповсюдження інфекцій, особливо у тих випадках, коли смерть наступила від інфекційних хвороб. Під час виникненняепідемійвсіетапипохороннихробітздійснюютьсятількипід суворимсанітарнимнаглядом. Робітникиспеціальноїпохоронноїкоманди повинні мати спеціальний робочий одяг, в кінці робочого дня – обо- в’язково митися і перевдягатися.

Прискорюємінералізаціютрупівствореннядренажуіаераціїмогили. Для дренування викопують канавки по краях могили шириною та глибиною 30 см з нахиломдоями-колодязю розміром1 м3, якийзаповнюється сушняком або хвойними гілками. Рідина, що утворюється в процесі розпаду трупів, фільтрується та поглинається грунтом. Для аераціїнадномогиливстановлюютьнеменшедвохвентиляційнихтруб, які виводяться на 1-1,5 м над насипоммогили.

90