1. Початки людської цивілізації на території України.

Археологічні знахідки в Ефіопії, Кенії, Танзанії дають змогу зробити висновок про появу людини на Землі понад 2 млн років тому.

Історія України бере свій початок з появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з’явились в українських землях приблизно 1 млн р тому. Найдавніше їх поселення знайдено біля с. Королево в Закарпатті (культурні шари датовані: від 1 млн до 35 тис р до н.е.)

Історію первісного суспільства вчені поділяють на кілька періодів залежно від матеріалу та технології виготовлення знарядь праці:

• кам’яний вік: (1 млн.р. – ІІІ тис.до.н.е.) – палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт;

• бронзовий вік; (ІІ тис. – 1 тис. до.н. е.)

• ранній залізний вік (з І тис.до.н.е.)

Палеоліт поділяється на ранній, середній та пізній.

Ранній палеоліт (1млн р.тому – 150 тис.р.)

Найдавніші люди – архантропи (пітекантропи). Соціальна форма існування – людське стадо, оскільки лише колективне буття давало можливість вижити в складних кліматичних та природних умовах.

Основне знаряддя праці – ручне рубило –кам’яна заготовка, оббита з двох боків (20 х 25см, 1,5 кг).

Основні заняття первісних людей – збиральництво та полювання (присвоююче господарство)

На території України відомо понад 30 ранньопалеолітичних стоянок.

Середній палеоліт (150 тис.- 35 тис р.)

• кліматичні зміни – похолодання (більша частина Центральної Європи та частина України були закуті у льодовий панцир товщиною понад 600 м.);

• основне заняття – полювання (мамонти, печерні ведмеді, північні олені.);

• внаслідок еволюції на зміну пітекантропу приходить неандерталець (об’єм мозку-925-1800 см куб.)

• досконаліші знаряддя праці – ручне рубило, кам’яні гостроконечники (вістря для списів), скребла.

• використання і добування вогню зменшило залежність первісної людини від природних умов;

• закладаються першооснови духовного світу, про що свідчать поховання неандертальців у печерах Криму – зародження релігійних уявлень та вірувань;

• виготовлення одягу із шкір тварин дозволило розширити ареал розселення первісних людей;

• в Україні відомо 200 мустьєрських стоянок;

• в м. Ужгороді найдавніше місце мешкання неандертальця (100-30 тис.р.до.н.е.) – Радванська гора (тепер каменоломня), знайдені скребла, різці, гостроконечники виставлені в Закарпатському краєзнавчому музеї.

Пізній палеоліт (35 – 11 тис.р.до н.е.)

• 35 тис.р.тому завершується процес фізичного та розумового формування людини сучасного типу – “людина розумна”, кроманьйонець (вперше кістки її знайдено у гроті Кро – Маньйон, Франція);

• на зміну первісному стаду приходить родова община, рід об’єднував кровних родичів за материнською лінією;

• є підстави твердити про виникнення матріархату – на чолі роду стояла жінка; вона була охоронницею вогню, відала харчовими запасами, родовід за умов групового шлюбу міг вестись лише за жіночою лінією;

• людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів, виготовляла з них гарпуни, шила, голки. Кроманьйонцям були використовували близько 100 типів знарядь праці. ;

• в період пізнього палеоліту розвивається духовне життя людини, про що свідчать знайдені залишки прокладного та образотворчого мистецтва – наскельні малюнки, різьблення по кістці, перші музичні інструменти (флейта з кістки оленя, на стоянці у Молодово на Дністрі);

• Язичницька релігія виникає у 4 основних формах :

• анімізм–віра в душу, якою володіє кожний живий і неживий предмет(гілозоїзм)

• тотемізм-віра в походження людини від єдиного пращура – тварини, рослини;

• фетишизм – віра у надприродні властивості речей ;

• магія – віщування, чаклування перед полюванням;

• в Україні знайдено майже 800 пізьньопалеолітичних стоянок.