Мезоліт – середньо – кам’яний вік (10 – 6 тис. Р. До н. Е.)

• зникають льодовики, природа Європи набуває близького до сучасного вигляду, вимерли мамонти;

• основні види господарювання – полювання, рибальство, збиральництво;

• людина винаходить лук і стріли – першу механічну зброю дистанційної дії (зросла продуктивність праці мисливців; змінилось соціальне життя – розпались великі мисливські колективи, зросла роль парної сім’ї);

• починається приручення диких тварин –спочатку собаки. Потім свині;

• відомо майже 1 000 мезолітичних стоянок.

Неоліт – новий кам’яний вік (6 – 4 тис. р. до н.е.)

Англійський археолог Г.Чайлд назвав цей період “неолітичною революцією”, тому що відбувся перехід від традиційного присвоюючого господарства (мисливство, рибальство, збиральництво) до відтворюючого (землеробство, скотарство).

Історик О.Бойко виділяє такі характерні риси неолітичної революції:

1. виникнення і поширення нових способів виготовлення знарядь праці –оббивання, сколювання каменю поступились шліфуванню, свердлінню, пилянню;

2. виникнення нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів –

• керамічний посуд (без допомоги гончарного круга),

• прядіння, а згодом і ткацтво дало ще один штучний продукт – тканину.

3. перехід до осілого способу життя. Землеробство і скотарство були продуктивнішими, ніж мисливство і збиральництво, тому міграцію замінила осілість;

4. формування стад свійських тварин, використання їх як тяглової сили. В цей період були приручені майже всі домашні тварини – бик, коза, вівця. Лише коня одомашнили у мідному віці (4 – 3 тис.до н.е.);

5. суттєві зрушення у демографічній сфері – зростає тривалість життя (до 30-32 рр.); внаслідок покращення життєвих умов відбувся неолітичний “демографічний вибух” – населення земної кулі зросло з 5 млн. До 80 млн.осіб.¹

• родову організацію людей змінює сусідська община;

• зростає роль парної сім’ї, на зміну матріархату приходить патріархат;

• відомо більше 500 неолітичних поселень на території України у басейнах Дністра, Десни, Прип’яті, Південного Бугу ; в м. Ужгороді сліди стоянок неолітичного періоду виявлені на Радванській (каменоломня) та Лисій горі (р-н шахти).

2. Трипільська культура.

Енеоліт (4 – 3 тис.до.н.е.) – мідний, мідно – кам’яний вік – перехідний від кам’яного періоду до епохи металу.

ІУ тис. до н.е. людина освоїла перший метал – мідь, спочатку вона сприймалася як варіант м’якого каменю або глина. Лише згодом людство навчилось обробляти мідь.

• На території України в цей період формуються дві основні групи племен :

• землероби на Правобережжі та

• скотарі на Півдні та Південному заході

і це свідчило про перший суспільний поділ праці.² Використання тяглової сили худоби – збільшення врожаю – виникнення надлишкової с/г продукції – виникнення майнової нерівності(диференціації) та обміну продуктами – виділення родоплемінної верхівки, яка намагається привласнити результати праці гурту і зосередити поступово в своїх руках владу над гуртом.

• Найбільш яскравою археологічною культурою епохи енеоліту вважають Трипільську (ІУ – ІІІ тис. до н.е.). У 1893 р. В.Хвойкою біля с. Трипілля було знайдено першу пам’ятку цієї культури, яка мала ареал поширення 190 тис. км кв.(терит. України, Молдови, Румунії). На Україні поширилась у долинах Дністра, Бугу, Пруту згодом сягнувши Дніпра.

• обробляли землю роговими і кістяними мотиками, дерев’яним плугом з кам’яним або металевим леміхом;

• основне заняття – землеробство – вирощували пшеницю, ячмінь, просо – мололи за допомогою кам’яних жорен;

• житло будували глиняне – 1-2 поверхові прямокутні будинки з кількома кімнатами, утворювали гігантські протоміста з населенням майже 15 – 20 тис. жителів. У трипільців існував звичай кожні 50 – 100 років спалювати свої поселення (коли виснажувались навколишні поля – освоювали нові ґрунти).

• розвивали ткацтво, на високому рівні розвитку знаходилось гончарство, трипільську культуру називають ще культурою мальованої кераміки. Виготовляли плоскодонний посуд з орнаментом жовтого, чорного, білого та червоного кольорів

Стосовно поступового зникнення трипільської культури існують декілька гіпотез

• експансія кочівників на територію трипільців;

• похолодання клімату.

Долю трипільців остаточно не з’ясовано.