Gig_ns

Дезінфікуючізасобизастосовуютьтількиприпохованнітрупівінфекційниххворих. Їхзагортають у тканину, яку просочують5 % розчином лізолу. Можна також використати хлорвмісні речовини – 5 % розчин ДТСГКабо10 % розчинхлорноговапна. Наднотрунинасипаєтьсяшар хлорноговапна товщиною 2-3 см.

Кремаціятрупів, згігієнічноїточкизору, більшудосконаленийспосіб. У польових умовах процес їх спалювання триває біля 12 годин.

Спалювання трупів є обов’язковим, зазвичай, у випадку смерті від чуми. Дляцьоговикопуютьямудовжиною2 м, шириною1 мтаглибиною1,5 м. Торцевібокиямидлякращогодоступуповітряповиннібути косо зрізані. Паливо (дрова, торф, вугілля), шаромтовщиною приблизно 1 м, укладають на дно ями та поливають 50-60 л гасу або солярного масла. Трупи кладуть на підготовлене таким чином вогнище, а поверх них накладають ще шар палива, також змоченоговажким пальним.

Прибираннятапохованнятрупів, щозабрудненіОРіРР, проводитьсяпохоронноюкомандою, якаповиннапрацюватиупротигазахтаспеціальних захисних костюмах. Для перевезення таких трупів виділяють спеціальний транспорт, кузовякогонакриваютьбрезентом або наметовим полотнищем. Трупи перед завантаженням укладають в мішки з щільногопаперуабополіетилену, щозапобігаєзабрудненнютранспорту і є ефективним заходом щодо хімічної та радіаційної безпеки для особового складу похоронної команди. Всі роботи проводяться під дозиметричнимконтролем. ДлявизначеннянаявностіОРвиділяютьсязасоби хімічної індикації. По закінченні роботи весь особовий склад похоронної команди проходить санітарну обробку, а транспорт, лопати, спеціальнийзахиснийодяг, протигазитарукавицівідповіднопіддаються дезактивації та дегазації.

ПРОБЛЕМИ САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ МІСЦЬ РОЗТАШУВАННЯ ВІЙСЬК ТА ПОТЕРПІЛОГО НАСЕЛЕННЯ, ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ПІСЛЯ ДЕЯКИХ ПРИРОДНИХ ТА ТЕХНОГЕННИХ КАТАСТРОФ

Буря, ураган, смерч. Під час цих природних явищ швидкість вітру досягаєбільше100 км/г.; воничастосупроводжуютьсяпроливнимидощами та паводками. Наслідками таких стихійних лих бувають руйну-

91

ваннябудівель, зламуваннявеликихдерев, пошкодженнясиловихліній електропередач, щопризводятьдоприпиненняподачіелектроенергіїта на тривалий час призупиняють роботу споруд з водопостачання, очищеннястічнихводінасоснихстанцій, якінемаютьавтономногоджерелаелектроенергії. Виникаєпроблемавидаленнясміттятанечистот, своєчасноїліквідаціїруїнрізнихспоруд, наявністьякихсприяєрозмноженнюгризунів, мух таіншихпаразитів.

Морози. Під час сильних морозів можуть також пошкоджуватися силові ліній електропередач внаслідок намерзання на електродротах великоїмасикригиабопаморозі, навідновленняякихпотрібнозатратитизначнукількістьматеріальнихзасобівтазадіятивеликукількість працівників і техніки протягом декількох місяців. Таке явище спостерігалося в ряді областей України у листопаді 2000 р. та січні 2002 р., коли після налипання великої маси мокрого снігу і паморозі на дроти та опори електроліній при температурі повітря до -8-10 °С, не витримавшинадмірноїваги, дротирозривалися, аопорипадали. Черездуже низькутемпературугрунтпромерзаєназначнуглибинуіцеможепризвести до замерзання вмісту й пошкодження водогінних та каналізаційних систем.

Затоплення внаслідок паводків та приливних хвиль. До затоплення

(підтоплення) населенихпунктівчастопризводитьрозливрічок, якийу більшості випадків виникає після значних опадів, танення снігів та утворення крижаних заторів. Причиною виникнення приливних хвиль є, зазвичай, підводні землетруси, а в окремих випадках – шторми. Санітарніспорудиуприбережнихрайонахруйнуютьсяпідвпливомгідрогеологічнихчинників, атакожвнаслідокерозіїтаосіданнягрунту. Затопленнятериторіїводоюпризводитьдопошкодженьбудівель, каналізаційнихтаводогіннихкомунікацій, водоочиснихспорудтанасоснихстанцій, особливовихіднихканалізаційнихотворів. Зворотнийпотікстічноїводи вканалізаційнихтрубахспричиняєпереповненняканалізаційнихколодязів, септик-тенків та відстійників, що призводить до тривалого забрудненняприлеглихтериторійвнаселенихпунктахіпотребуєзначних зусильприїхочищенні. Підтопленняколодязів, сміттєзвалищ, громадських вбиралень, цвинтарів, скотомогильників створює реальну загрозу виникнення епідемічних захворювань. На забрудненій території та у скупченнях уламків створюються сприятливі умови для розмноження мухтагризунів. Похованнятрупівлюдейтатварин, якізагинулипідчас

92

затоплень, необхіднопроводитиякомогашвидше, щобзапобігтизагрозі виникнення епідемій інфекційних захворювань.

Землетруситазсуви. Землетруси являютьсобоюколиванняземної кори, якіспричиняютьсявибухамиуглибокихпрошаркахземлі, діяльністю вулканів або тектонічною діяльністю – ковзанням пластів земної коривздовжтріщин, щоутворилисьвній. Внаслідокземлетрусіввиникають руйнування на значній площі житлових та адміністративно-гос- подарських будівель, під уламками яких знаходяться травмовані та загинувшілюдиітварини. Вониспричинятьпошкодження, викривлення, зміщення та розриви водопровідних і каналізаційних систем; вихід із ладу очисних споруд та насосних станцій, а також пошкодження сеп- тик-тенківівідстійників. Водавзруйнованихколодязяхстаєнепридатною для вживання або взагалі зникає.

Післяпотужнихземлетрусів(Вірменія, 1989 р., Японія, 1995 р., Туреччина, 2000 р., Індія, 2001 р., Іран, 2003 р.), які супроводжувалися значнимируйнуваннямиівеликоюкількістюжертв, зусиллязліквідації наслідківлишеоднієїпотерпілоїкраїниєнедостатніми. Виникаєпотреба у допомозі від інших країн технікою, матеріальними засобами, медичними силами і засобами, продуктами харчування тощо. Необхідно вирішувати проблеми, пов’язані із розбиранням завалів, наданням медичноїдопомогипотерпілим, похороненням(кремація) загиблих, організацієюрозміщення, харчуваннямтаводопостачанняммешканців, атакож тих, хто прибув на допомогу, відновленням систем водогону та відведеннямстічнихвод, збираннямтавидаленнямпокидьокінечистоттощо.

Після нищівних руйнувань населених пунктів виникають питання про доцільність відбудови населеного пункту чи розбудову його на новомумісці.

Оповзнігрунтутакожможутьруйнуватирізногородубудівлітаспоруди, але їх масштаби та наслідки є менш загрозливі, ніж від землетрусів, хоча теж вимагають проведенняаналогічних заходів.

Виверження вулканів. До санітарних проблем відносять руйнуваннярозплавленоюлавоюводогіннихтаочиснихспорудунаселенихпунктах, щопопаливзонуїїрозтікання, забрудненняатмосферногоповітря у великому радіусі попелом та сірчаними випаровуваннями. Це часто вимагаєевакуації місцевогонаселення.

Вибухи. Післявибухівнарізнихоб’єктахнерідковиникаютьпожежі, а також можуть руйнуватися каналізаційні колектори, наслідком чого

93

буде розрив труб всередині очисних споруд. Вибухи на самих очисних спорудахможутьнабиратихарактерусправжніхекологічнихкатастроф.

САНІТАРНИЙ НАГЛЯД ЗА ЛАЗНЕВО-ПРАЛЬНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ І ПОТЕРПІЛОГО НАСЕЛЕННЯ

Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням і дотриманнямправилособистоїтагромадськоїгігієниособовогоскладуформуваньіпотерпілогонаселеннямаєзаметупопередитихворобишкіри і підшкірної клітковини, педикульозу та інфекційних захворювань, а також підвищити опірність організму особового складу (населення) до хвороб.

Санітарнийнаглядзалазнево-пральнимобслуговуваннямподіляють назапобіжнийтапоточний. Запобіжнийсанітарнийнаглядздійснюється за дотриманням санітарних норм при виборі земельних ділянок, будівництві тареконструкції лазень і пралень.

Поточний санітарний нагляд включає:

–аналіз захворюваності шкіри і підшкірно-жирової клітковини та ефективності заходів щодо її зменшення;

–систематичнийнаглядзадотриманнямсанітарнихвимогприекс-

плуатації лазень, душових, ванн, перукарень, пралень тощо;

–контроль за організацією та регулярністю гігієнічного миття та повноцінною санітарною обробкою особового складу (населення);

–наглядзаякістюпрання, апринеобхідності– заорганізацієюпросочування білизни протипаразитнимизасобами;

–контроль за регулярним проходженням працівниками лазень та праленьмедичнихоглядівтаобстежень; контрользаїхнімизнаннямиз

санітарно-технічногомінімуму;

– взаємодіюзмісцевимиорганамиохорониздоров’я(отриманняда- нихпросанітарно-епідемічнуситуаціюурайонідислокаціївійськ, розміщенняпотерпілогонаселення), зречовоютаквартирно-експлуатацій- ною службами.

Поточнийсанітарнийнаглядзаорганізацієютапроведенняммиття військовослужбовців (населення) у лазні передбачає безпосередню участьначальникамедичноїслужбичастини(з’єднання) урозробціплану

94

миття особового складу підрозділів (частин), в якому вказується місце, черговістьта час проведення їх миття.

Перед початком миття медичним працівником перевіряється забезпеченістьособовогоскладукожногопідрозділумилом, мачулами, рушникамидлявитираннятілапіслямиттятачистоюнатільноюбілизною.

Підчасмиттяособовогоскладу(населенняурайонахнадзвичайних ситуацій) обов’язковопроводятьсятілесніоглядивійськовослужбовців (населення) длявиявленняхворихнашкірнізахворюванняіздійснення контролю за їх миттям окремо від здорових.

Здійснюється постійний контроль за санітарнимстаномлазень, виконанням вимог щодо встановленого порядку знезараження мачул та дезінфекцією приміщень лазні після миття кожного підрозділу (групи населення).

Контроль за пральним обслуговуванням

Контроль за пральним обслуговуванням проводиться з метою визначенняякостіпраннянатільноїтапостільноїбілизни, атакожхімічногочищенняобмундирування.

Регулярно має перевірятися санітарний стан пралень, виконання їх працівниками правил сортування та установленої технології прання і прасування білизни, а також санітарних правил та дотримання техніки безпекипідчасроботинамашинахдляпрання, прасування тахімічної чисткиобмундирування. Длятого, щобзапобігтиотруєннямвідвипарів розчинників, потрібен особливийконтрользадієюпрацівниківпривидачі і перевезенні обмундирування після хімічної чистки або його обробки.

Поточний санітарний нагляд за пранням білизни передбачає:

– не допускати до прання – білизну без клейма, нестандартної або неповномірної; не знезараженої білизни, що надходить з інфекційних відділень шпиталів або з епідемічних осередків; білизни, що забруднена такими речовинами, як етильований бензин тощо;

–сувородотримуватисьрозділенняпотоківпереміщеннябрудноїта чистої білизни, які виключають забруднення випраної білизни;

–контроль за якістю прання білизни (дотримання терміну бучіння, температурного режиму, достатність прального розчину, наявність ми-

ючих засобів та їх концентрації у барабанах пральних машинтощо);

– контроль за якістю прасування (температурний режим прасок);

95

– контроль за виконанням встановлених санітарних правил обслуговуючим персоналом при роботі у брудному та чистому відділеннях пральні, а також за утриманням виробничих приміщень згідно із санітарнимивимогами(брудневідділенняпральніпісляроботидезінфікуєтьсярозчинами 3 % лізолуабо1 % хлораміну);

– контрользавиконаннямзаходівпересторогиприроботізінсектицидами, якимиімпрегнуєтьсянижнябілизна, завентиляцієюприміщень, заобов’язковимвикористаннямперсоналомспецодягу– гумовихчобіт, цератнихфартухів, гумовихрукавиць тощо.

При наявності епідемічних показів силами медичної та санітарноепідеміологічноїслужбзаучастюсилтазасобівречовоїслужбипроводитьсядезінфекціятадезінсекціябілизниіобмундирування особового складу абоодягупотерпілогонаселення.

З метою своєчасного виявлення серед особового складу (працівників), який обслуговує лазні та пральні, осіб з різними хворобами, у томучислішкіриіпідшкірно-жировоїклітковинитасвоєчасногоїхліку- вання, здійснюються медичні обстеження та медичні огляди всіх працівників із встановленою відповідними керівними документами періодичністю.

В польових умовах, приможливості, требаактивізувати санітарнопросвітню роботу щодо свідомого дотримання правил особистої і громадської гігієни, загартування та правильного їхвиконання.

Стихійні явища (повені, землетруси, зсуви тощо), техногенні аварії та катастрофи, що охоплюють великі території, негативно впливають наорганізаціюіпроведеннясанітарно-гігієнічнихзаходів, утомучислі налазнево-пральнеобслуговування.

Часто у районах надзвичайних ситуацій виникає потреба у проведенні додаткових заходів (санітарна обробка потерпілого населення і особовогоскладуформуваньзаепідемічнимипоказами), ускладнюєтьсяпроведеннязаходівсанітарногонагляду, змінюютьсяокремігігієнічні норми, наприклад, водопостачання(намиття1 особи, враховуючиособовийскладформування, якийпрацюєурайоністихійного лиха, треба 45 л), щовимагаєзалученнядодатковихсилізасобівмедичної, хімічної, інженерної та інших служб.

У випадках, коли численність потерпілого населення, яке потребує проведення санітарної обробки, перевищує можливості закладів сані- тарно-епідеміологічної служби МОЗ, за розпорядженням відповідних

96

начальників на допомогу виділяються сили і засоби вищезазначених служб.

Організація лазнево-прального обслуговування

Важливоюланкоювсистемізабезпеченнядоглядузатіломєлазне- во-пральне обслуговування, яке організовується посадовими особами речової служби.

Вонопризначенедлязадоволенняпобутовихпотребвійськовослужбовців і має за мету підтримати чистоту тіла та білизни, запобігти виникненню і розповсюдженню паразитарних та шкірних захворювань.

Внаслідок миття в лазні відновлюються нормальні фізіологічні функціїшкіри, полегшуєтьсядиханнячерезїїпори, поліпшуєтьсяробота потових та сальних залоз, шкіра стає м’якою і еластичною. Все це значно покращує загальний стан організму та самопочуття людини, підвищуєїїпрацездатність, крімтого, примиттізповерхнітіларазомз брудомзмиваєтьсязначнакількістьмікроорганізмів, утомучислііхвороботворних, щозменшуєкількість різнихзахворювань шкіри та запобігає розповсюдженню епідемічних захворювань.

Лазнево-пральнеобслуговуванняпередбачає: регулярнемиття(один раз на тиждень) особового складу у лазні із зміною натільної та постільної білизни; миття технічного персоналу після роботи з обслуговування матеріальної частини, а також після виконання військовослужбовцями інших робіт, пов’язаних із забрудненням тіла; щоденне миття кухарівтапекарівіззміноюбілизнинерідше2 разнатиждень; щотижневе миття військовозобов’язаних запасу під час проходження ними навчальнихзборівзобов’язковоюзаміноюнатільноїтапостільноїбілизни; праннянатільної, постільної, госпітальноїтастолово-кухонноїбілиз- ни, бавовняногообмундирування, онучтаспеціального одягу; санітарнуобробкуособовогоскладуздезінфекцієюідезінсекцієюобмундируваннятапостільнихприналежностейзаепідемічнимипоказами; хімічну чистку обмундирування та спецодягу; ремонт білизни; постачання милом, кальцинованою содоюта іншими миючими засобами.

Лазнево-пральне обслуговування здійснюється: лазнями та пральнями, які утримуються за рахунок військових частин або військово-на- вчальних закладів; гарнізонними лазнево-пральними підприємствами; лазнями та пральнями комунальної (місцевої) власності або відомчих організацій; пересувною санітарно-дезінфекційною технікою, якщо

97

військаперебуваютьупольовихумовахабовиникаєнеобхідністьпідсилення наявних стаціонарних обмивально-дезінфікуючих засобів для санітарної обробки особового складу (населення) за епідемічними показами. При розташуванні у польовому таборі миття особового складу (населення) проводиться уштатнійпольовій лазні.

Військовілазнізасвоїмплануванняммаютьбутипропускноготипу і, зазвичай, обладнуються душовими установками та дезінфекційними камерами. Призначаються вони не тільки для миття, але й для проведення санітарної обробки особового складу, дезінфекції та дезінсекції обмундирування, білизнита постільних приналежностей.

Пропускна здатність гарнізонної лазні повинна забезпечувати щотижневе миття особового складу всіх закріплених за нею частин. Тривалістьмиттяоднієїзміниулазніпропускноготипувизначаєтьсятерміному45 хв(роздягання– 5 хв, миття– 30 хв, одягання– 10 хв). Влазні туалетного(непропускного) типумиттятриваєдогодиниіз-занеобхід- ностіприбиранняприміщеннялазніпіслязакінченнямиттякожноїзміни.

Усанпропускнику, обладнаномудушовимипристроями, терміндля однієїзмінизменшуєтьсядо35 хвилинзарахунокскороченнячасумиття під душем до 20 хвилин.

Пропускназдатністьлазеньокреморозташованихвійськовихмісте- чокрозраховуєтьсязнеобхідності4-хразовогомиттязамісяцьвійсько- вослужбовцівстроковоїслужбитаперебуванняїхулазнівсередньому 45 хвилин при 12-годинній роботі останньої. Число робочих днів лазні за тиждень може бути від 2 до 5, залежно від кількості місць в ній (у останнійденьпередбачаєтьсямиттяофіцерів, службовцівтачленівїхніх сімей), обов’язковимєтакож проведення санітарних днів.

Лазні повинні забезпечуватися водою, що за якістю відповідає вимогамДСТдопитноїводи, зрозрахунку20 лнаоднулюдинузадобу. У мильнійвстановлюютьводорозбірнікрани(одиннакожнішістьмісць) та душ (один на дванадцять місць).

Уприміщенняхлазнідляособовогоскладувстановленотакінорми площі на кожного, хто миється: одягальня – 0, 75 м2 , мильня-душова – 3,5 м2, (душовакабіна– 1,10× 1,0 м), роздягальня, одягальня– 1,25-1,3 м2. В лазнях з пропускною здатністю до 20 чоловік за годину вентиляція може здійснюватися шляхом природного обміну повітря через вікна, фрамугитакватирки, завиняткомубиралень, депередбачаєтьсявитяжнавентиляція. Улазняхзпропускноюздатністювід50 до150 чоловікза

98

годину обладнується витяжна вентиляція з механічним спонуканням. Кратність обміну повітря загодину приймається 1,5, за винятком адміністративних приміщень, у яких допускається 0,5, та роздягалень, де обмін повітря має бути однократний. Стіни приміщень роздягальні та мильноїнависоту1,5 мвідпідлогиобкладаютьсякерамічноюплиткою або фарбуються, щоб можна було їх мити та дезінфікувати. Система опалення (пічне, водяне або парове), має забезпечувати температуру у роздягальнітаодягальніненижче25 °С, аумильній(душовій) ненижче 30 °С. На підлогу біля лавок у роздягальні, одягальні та під душами кладуться гумові килимки. Роздягальні, одягальні та мильні обладнуютьсядерев’янимилавками, довжинаякихнаодноговідвідувачастановить: водягальні(роздягальні) 0,85 мприширині0,5 м, умильній – 1 м та ширина 0,6 м.

Військовілазніповинніматидезінфекційневідділеннязоднієюабо двомадезінфекційнимикамерами( залежновідїхпропускноїздатності), що має “брудну” завантажувальну та “чисту” розвантажувальну половини, якісполучаютьсячерезвідповідніотворизприміщеннямироздягальні та одягальні. Дезінфекція (дезінсекція) обмундирування, білизнитаіншихречейзаепідемічнимипоказамипроводитьсявнихзгідноз затвердженою інструкцією.

При неможливості кип’ятіння натільної та постільної білизни, обробку її можна проводити використовуючи 5 % дуст метилацетофосу, порошку піретруму, 1 % дусту неопіну, 2 % дусту сульфолану, 5-10 % водногорозчинулізолу“А”, мила“К” тощо.

В разі відсутності дезінфекційних камер обмундирування та постільнубілизну, матрацтаковдрузрошуютьрозчиномріапану-Мабооб- сипають порошком ріапану. Особливо ретельно обробляють місця знаходження комах: комірці, пояси, шви, складки. Норма витрати емульсії на обмундирування літнє та зимове (шинель, кітель, штани, шапка) – 350 мл, на комплект постільного приладдя (матрац, ковдра) – 400 мл. Призамочуваннінакомплектнатільноїбілизнитребабіля2,5 лводних емульсій, а на комплект постільної білизни або один кілограм сухих речей – до 4,5 л. Замочування триває до 10 хвилин, після чого білизну (речі) ретельно прополіскують, а потім – перуть з додаванням у воду мила і соди.

Порошки застосовують із розрахунку 175-250 г на комплект речей одноговійськовослужбовцяприекспозиціївід30 хвдо2-хгодинзгідно

99

з інструкцією щодо їх використання. По закінченню експозиції препарат з оброблених речей видаляють шляхом ретельного провітрювання (післязрошування) абовитрушування(післяопилення), доповногозникненняйогозапаху, післячогоціречіпідлягаютьпраннюзвичайнимспособом. За відсутності зазначених вище засобів використовують препарат“Щит” або20 % водну мильно-гасову емульсію.

Для нанесення різних препаратів на одяг, постільне приладдя (матраци, ковдри) та для обробки приміщень використовують ручні розпилювачі: дезінфаль, гідропульт, автомакс, атакожщіткидлячищенняодягу. Порошкоподібні препарати наносяться на речі за допомогою розпилювача ПР, гумовогобалона або марлевогомішечка.

Миттяособовогоскладуувійськовихлазняхздійснюєтьсязаграфіком, який складають начальники речової та медичної служб частини сумісноізштабомтазатверджуєтьсякомандиромчастини. Порядоккористування гарнізонними лазнями встановлює начальник гарнізону. Використовуватимісцевілазнііншихформвласностідлямиттявійськовослужбовцівдозволяєтьсяпіслявисновкулікаряпрозадовільнийсанітарний стан кожної лазні та укладання договору на їх експлуатацію, в якомудлявійськовихчастинпередбачаєтьсявиділятиурозкладіроботи лазеньокремігодини. Одночаснокористуватисялазнеювійськовослужбовцям та цивільному населенню заборонено. Перед початком миття особового складу частин приміщення лазні дезінфікується 1 % розчиномхлорноговапнааборозчином“Неохлору” чи“Септодору”.

Для проведення контролю за дотриманням належного санітарного порядкуулазні(якістьприбирання, дезінфекціяприміщень, мачултощо), проведення тілесногоогляду з метоювиявлення гнійничковихтагрибкових захворювань шкіри, педикульозу і надання при необхідності медичної допомоги під час миття, а також для здійснення контролю за повнотоюзамінинатільноїбілизни, онуч, видаваннямрушників, заорганізацієюзборутазберіганнямбрудноїбілизни, дотриманнямгігієнічних вимог при виданні чистої білизни після миття призначається черговий фельдшер(санітарнийінструктор). Передмиттямвлазнівінпроводить оглядвсіхвійськовослужбовцівстроковоїслужби, підчасякогоретельно перевіряються волосяні покриви тіла (голова, підпахвинні впадини, лобок), атакожмісцяможливогознаходженнявошейнанижнійбілизні та обмундируванні (комірці, підпахвинні складки, пояси кальсонів чи трусів, упродовж швів). Проводиться також огляд постільної білизни.

100