Gig_ns
.pdf–узагальненнярезультатівспостереженняілабораторнихдосліджень та їх гігієнічної оцінки;
–розробки пропозицій щодо проведення санітарно-гігієнічних за-
ходів для доповіді командуванню (керівництву) і організацією контролю за їх виконанням.
Спостереження за санітарно-гігієнічним станом формувань і населенняздійснюється силами і засобами начальників медичних служб та санітарно-епідеміологічних установ Міністерства оборони і Міністерстваохорониздоров’яУкраїни. Одночасномедичнаслужба формувань сама є об’єктом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
На основі співставлення даних медичногоконтролю за станомздоров’яособовогоскладуформуваньінаселеннязконкретнимиумовами їхдіяльностітапобутупредставникицихвідомстввиявляютьчинники, якішкідливовпливаютьназдоров’япідконтрольнихосіб, розробляють пропозиціїщодопроведеннянеобхіднихсанітарно-гігієнічнихзаходіві доповідаютькомандуванню(керівництву) тастаршимначальникаммедичноїслужбидлявключенняїхупланиорганізаціїтилового, медичноготаіншихвидівзабезпечення. Обов’язковимєздійсненняконтролюза якістю, своєчасністю і повнотою виконання затверджених заходів.
Санітарно-гігієнічнізаходиуформуванняхтасереднаселенняпла- нуються, організуються і здійснюються на підставі оцінки санітарногігієнічного стану формувань (груп населення) та районів їх розташування.
Санітарно-гігієнічнийстанформуваньінаселеннятарайониїхроз- міщенняоцінюютьзурахуваннямчинників, яківпливаютьназдоров’я і боєздатність (працездатність) особового складу (населення) на основі аналізу таких основних даних:
–структури і рівня захворюваності особового складу формувань і групнаселення;
–результатів санітарно-епідеміологічної, радіаційної, хімічної та біологічної розвідки;
–матеріалів санітарного нагляду за побутовим забезпеченням особовогоскладуформуваньінаселення(розташування, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральнимобслуговуваннямтощо);
–можливостізанесеннязбудниківінфекційнихзахворюваньуформування (групу населення) та наявності умов, що сприятимуть поши-
ренню інфекції серед особового складу (населення).
21
ХАРАКТЕРИСТИКА САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО СТАНУ ФОРМУВАННЯ І НАСЕЛЕННЯ, РАЙОНУ
ЇХ РОЗТАШУВАННЯ
Санітарно-гігієнічний стан оцінюється як задовільний або незадовільний.
Задовільним він буде:
–заумовиблагополучногосанітарно-епідемічногостануформування танаселенняірайонуїхрозташування;
–якщо стан побутового забезпечення і умови для дотримання правилособистоїігромадськоїгігієнинебудутьвпливатинесприятливона
здоров’я і боєздатність (працездатність) особового складу і населення;
– коли територія району дій (розташування) не заражена продуктами ядерного вибуху, бойовими отруйними речовинами або біологічними засобами, не забруднена отруйними викидами зруйнованих промисловихпідприємств чиіншихспоруд, нечистотами, покидькамиіне вимагаєпроведеннядодатковихсанітарно-гігієнічнихзаходівдлязбере- женняздоров’яібоєздатностітапрацездатностіособовогоскладуформуваньінаселення.
Незадовільним його вважають:
–заумов, коли санітарно-епідемічнийстанформуваннята/абогру- пи населення та району їх розміщення є нестійким, неблагополучним
або надзвичайним;
–занаявностінедоліківупобутовомузабезпеченніівідсутностіумов
для дотримання вимог особистої та громадської гігієни, що несприятливо впливає на здоров’я особового складу формування та населення, знижуєїхбоєздатністьтапрацездатністьітомувимагаєпроведеннядодаткових санітарно-гігієнічних заходів;
– якщо забруднення або зараження території району дій (розташування) продуктамиядерноговибуху, бойовимиотруйнимиречовинами, біологічнимизасобами, отруйнимиречовинами, щоутворилисявнаслідок руйнування промислових підприємств чи інших споруд, нечистотами і покидьками створює загрозу або знижує боєздатність (працездатність) формуваньівимагає проведення комплексу заходівщодозапобіганняураженьтазахворюваньсередособовогоскладуінаселення.
Призадовільномусанітарно-гігієнічномустанівиконуютьсявсіпе- редбаченістатутами, постановамитаінструкціямиплановізаходищодо виконання гігієнічних вимог і санітарних правил.
22
У випадку визнання санітарно-гігієнічного стану незадовільним, начальник медичної служби формування тафахівцідержавноїсанітар- но-епідеміологічної служби доповідають командуванню (керівництву) і старшому начальнику медичної служби (управління охорони здоро- в’я) з одночасним поданням пропозицій щодо проведення поряд з пла- новимидодатковихсанітарно-гігієнічних заходів.
Загальне керівництво та контроль за якістю, своєчасністю і повнотою виконання всіх профілактичних заходів у військах (серед населення) покладено нафахівців державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров’я України.
ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ НАГЛЯД (ДСН)
Особливу увагу у нашій державі приділяють державному санітарномунаглядузавиконаннямпосадовимиособамиформувань(керівництвом) своїхфункціональнихобов’язківзгігієнічногозабезпеченняособового складу формувань (населення).
Державнийсанітарнийнагляд– спостереженнязадотриманнямдержавнимиорганами, органамимісцевогосамоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими суб’єктами господарювання та громадянами санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічнихнорміправилзметоюзапобігти, апривиявленні, усунутиціпорушення. Здійснюютьйоговідіменідержавиорганитаустановисанітар- но-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.
У Збройних силах України державний санітарний нагляд виконують фахівці санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України. Він поділяється на запобіжнийтапоточний.
Запобіжнийсанітарнийнаглядпроводятьнастадіяхпроектування, розробки, будівництва, здавально-приймальнихвипробуваньстаціонар- нихтарухомихоб’єктівозброєнняівійськовоїтехніки, будівельтаспорудзагальновійськовогоіспеціальногопризначення, предметіввійськовогоодягу, взуття, спорядження, засобівіндивідуальногозахисту, об’єктів та матеріальних засобів, які отримують в експлуатацію, на озброєння і постачання Збройні сили України.
ЗапобіжнийДСНпередбачаєпроведенняконтролюзадотриманням вимог санітарних норм і правил при будівництві стаціонарних і пересувнихоб’єктіввоєнноїтехнікитасистемозброєння, спорудженніпарків для зберігання техніки, майстерень, навчальних корпусів, спортивних
23
залів, вогневих і спортивних містечок, а також гігієнічних вимог при створенніновихзразківвійськовогообмундирування, взуття, споряджень і засобів індивідуального захисту, розробці режимів навчання, праці і відпочинку особового складу, що забезпечує підтримання його боєта працездатності і збереження здоров’я.
Завданнями фахівців закладів, які його здійснюють є:
– погодженнятаподанняназатвердженняпроектівдержавнихстандартів, щовстановлюютьнормиівимогидоякостісередовищанаробочомумісці, безпекипраці, охоронинавколишньогоприродногосередовища, а такожвідомчих будівельних норм;
–участь фахівців санітарно-епідеміологічної служби у виборі земельних ділянок під будівництво стаціонарних військово-технічних об’єктів;
–виконаннягігієнічної експертизи типових та індивідуальних про-
ектівбудівництвавійськово-технічнихоб’єктів, атакожконструкторськоїдокументаціїнапромисловевиготовленняголовнихзразківвоєнної техніки і систем озброєння;
– проведення вибіркового контролю за дотриманням проектними конструкторськими організаціями гігієнічних норм і медико-технічних вимогурозробленійнимидокументаціїщодобудівництваабовиготовлення об’єктів, зразків виробів техніки, озброєння, одягу, взуття, спорядження, засобів індивідуального захисту;
– контроль за виконанням гігієнічних вимог в процесі будівництва, виготовлення і модернізації військово-технічних об’єктів, виробів та зразківоснащення, воєнногоодягу, взуття, спорядженняізасобівіндивідуальногозахисту;
– участь фахівців медичної та санітарно-епідеміологічної служб у лабораторних, полігонних і військових (корабельних) випробуваннях об’єктів, зразків виробів техніки, а також у робочих і державних комісіяхзприймання їх в експлуатаціюта на постачання;
– участь фахівців медичної служби у розробці розпорядку дня, найбільшраціональнихрежимівпраціівідпочинкувійськовослужбовців, пошукуоптимальнихметодівізасобівпідвищенняїхстійкостіітренованості, впроведенніпрофесійногопсихофізіологічноговідборувійськових спеціалістів.
Поточний санітарний нагляд здійснюється в процесі навчальнобойової підготовки та матеріально-побутового забезпечення особового
24
складу з метою оцінки санітарно-гігієнічного стану формувань (груп населення), виявлення йоговпливу на захворюваністьта інші показники стану здоров’я військовослужбовців, розробки пропозицій з проведення профілактичних заходів іконтролю за їх виконанням.
ДСН за умовамивійськової праці проводиться зметою попередити професійні та інші захворювання, ураження і травми, пов’язані з дією шкідливихчинниківробочогосередовища, істановитьсистемуконтролю за виконанням гігієнічних норм та санітарних правил при органі- заціїнавчально-бойовоїдіяльностівійськ(силфлоту), проведенніробіт з обслуговування та експлуатації пересувних і стаціонарних об’єктів воєнноїтехнікитасистемозброєння, атакожвиробничих, будівельних таіншихробіт, щовиконуютьсяособовимскладомвійськовихчастині з’єднань.
ДофункційДСНуперіодпроведенняповсякденноїнавчально-бойо- вої діяльності військовослужбовців належать:
– участьначальниківмедичноїслужбикораблівівійськовихчастин, фахівцівсанітарно-епідеміологічнихустановврозробціпланівбойової підготовки з метою найбільш повної реалізації гігієнічних вимог, що забезпечуютьдотриманнярежимупраціівідпочинку, оптимальнуінтенсивністьфізичнихнавантаженьпротягомднятавсьогоперіодунавчання, чергуваннярізнихзанять, розподіленнячасупротягомдобизурахуванням необхідності виконання правил особистої гігієни, проведення ранкових фізичних вправ, організації регулярноговживання їжі, відпочинкуіснувійськовослужбовців;
– контроль за умовами проведення класних занять відповідно з гігієнічнимивимогамидоплощінавчальнихприміщень, природногота штучногоосвітлення, вентиляції, опаленняіоблаштування, утримання, якості прибирання та проведення провітрювань в них;
–перевірка екіпіровки військовослужбовців при проведенні занять на відкритому повітрі і виконання вимог з профілактики переохолодженьтаперегрівань, атакожоцінкасанітарногостанумісцьпроведення занять;
–контрользавиконаннямзаходівзпрофілактикитравматизму, отруєньвійськовослужбовцівтехнічнимиречовинами, пороховимиівихлоп-
нимигазами, припроведенністрільбтаексплуатаціївійськовоїтехніки;
– перевіркавиконаннязаходівпрофілактикинесприятливоїдіїфакторів середовища перебування, метеочинників, високих і низьких тем-
25
ператур, забезпечення відпочинку і попередження перевтоми особового складу при проведеннітривалих маршів;
– оцінка відповідності величини та інтенсивності фізичних навантажень рівню тренованості військовослужбовців.
Фахівці, які здійснюють ДСН за виконанням гігієнічних вимог при організації та проведенні фізичної підготовки і загартуванні особового складувійськових частин такораблів, оцінюють санітарнийстан місць проведеннязанятьзфізичноїпідготовкитаспортунавідкритомуповітрі, у закритих приміщеннях, слідкують за санітарно-технічним станом спортивнихзнарядьіспоруд. Особливуувагувониприділяютьперевірці виконаннязаходівзпрофілактикитравматизму, однимзякихєконтроль за поступовим нарощуванням величини та інтенсивності фізичних навантажень в процесі проведення щоденних занять і протягом всього періоду підготовки особового складу, а також за раціональністю режимуспортивнихтренувань. Дієвимспособомзміцненняздоров’явійськовослужбовців є проведення процедур, що загартовують організм, але цей процестежпотребує систематичногоконтролю.
ПідчасздійсненняДСНзаумовамипрацівійськовослужбовцівпри проведенні ремонту і обслуговуванні озброєння і військової техніки, виконанні будівельних і господарчих робіт на об’єктах перевіряється: відповідність їх розташування, обладнання і оснащення встановленим санітарним нормам, дотримання правил безпечного проведення робіт згідно з наявними інструкціями та проведення інструктажу особового складу з техніки безпеки передпочатком робіт і його обліку.
Дообов’язківфахівцівсанітарно-епідеміологічнихзакладівналежать вимірита лабораторні дослідження параметрів мікроклімату, освітлення, рівнів шкідливих домішок в повітрі робочої зони, шуму, вібрації, іонізуючихінеонізуючихвипромінюваньтаіншихчинниківсередовища перебування і визначення їх відповідно до гігієнічних нормативів.
Контрользаправильним веденнямобліку, збереженнямівитрачанням отруйних технічних рідин і радіоактивних речовин та забезпеченням особового складу спецодягом і засобами індивідуального захисту органівзору, дихання, шкіриповиненплануватисяісистематичнопроводитися на всіх об’єктах, які внесені до переліку тих, що підлягають санітарномунагляду.
Створенняумовдлямиттяособовогоскладупісляпроведенняробіт, авхолоднупорурокущейоблаштуванняпунктівзігріваннядляфахівців,
26
які обслуговують техніку поза приміщеннями, є прямим завданням командирів підрозділів.
Обов’язковою є наявність і укомплектованість аптечок першої медичноїдопомогинавсіхоб’єктах. Умінняособового складу користуватисяними, досягаєтьсяпідчасзанятьзвійськово-медичної підготовки, щопроводяться, восновному, середніммедичнимперсоналомпідконтролем лікарів.
Зметоюзбереження здоров’я повинні своєчасно проходитимедичнеобстеженняособи, якіпрацюютьвумовахвпливупрофесійно-шкідли- вихчинників.
Організаціялікувально-профілактичногохарчуванняєдієвимзахо- домзбереження здоров’я військовослужбовців.
На основі аналізу результатів санітарного нагляду за умовами на- вчально-бойовоїпідготовкитастаномматеріально-побутовогозабезпе- ченнявійськовослужбовцівзурахуваннямзахворюваностітапоказників стануїхздоров’яфахівцямисанітарно-епідеміологічноїслужбирозроб- ляються пропозиції з проведення профілактичних заходів; здійснюється організаційно-методичне керівництво діяльністю медичної служби військовихчастинщодосанітарногонаглядузаумовамивійськовоїпраці та побуту військовослужбовців; надається практична допомога командуванню в проведенні заходів, спрямованих на збереження тазміцненняздоров’яособовогоскладу, забезпеченнястійкогосанітарногоблагополуччя військових частин та з’єднань; проводиться систематична робота з гігієнічного вихованнявсіх категорійособового складу.
Таким чином, здійснення фахівцями санітарно-епідеміологічних установівійськовими (корабельними) лікарями ДСНзаумовами ідотриманнямвійськовослужбовцямирежимувійськовоїпрацітавідпочинкувармії інафлоті, дозволяєвціломупідтримуватиздоров’яіпрацездатність військових фахівців на достатньо високому рівні.
Відповідно санітарно-гігієнічні заходи є складовою частиною на- вчально-бойової підготовки та матеріально-побутового забезпечення особовогоскладу. Їхзмісттаобсягвизначаютьсясанітарнимзаконодавством України, статутами, наказами та постановами Міністерства оборони України, гігієнічними нормами та санітарними правилами, які є обов’язковими для виконання командуванням всіх рівнів, посадовими особами служб забезпечення та медичної служби.
27
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Організація проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходівіконтрользаїхвиконаннямпокладаєтьсянасанітарно-епідемі- ологічнізаклади(установи) МіністерстваоборониУкраїни(МОУкраїни).
ВпершезаісторіюіснуванняЗбройнихсилсанітарно-епідеміологічні заклади(установи) виведеніізпідпорядкуваннямедичноїслужбивидів Збройних сил і оперативних командувань та підпорядковані державній санітарно-епідеміологічнійслужбіМОУкраїни, щоствориломожливість для організації у військах незалежного та неупередженого державного санітарногонаглядутапротиепідемічногозахисту. Сьогоднісанітарноепідеміологічна служба МО України має статус державної, що виключає можливість впливу підконтрольних служб забезпечення та командування на об’єктивність санітарногонагляду, який воназдійснює.
Урезультатіреформуваннясанітарно-епідеміологічноїслужбиМО України створена нова організаційно-штатна структура її установ, визначеніосновнінапрямкиудосконаленняіфункціонуваннясистемидержавногосанітарногонаглядувЗСУкраїнитапротиепідемічногозахистувійськ. Восновуздійсненнясанітарногонаглядупокладенопринцип територіальності з чітким розмежуванням відповідальності медичної службитасанітарно-епідеміологічноїслужбиМОУкраїнизасанітарне таепідемічне благополуччя військ.
Державна санітарно-епідеміологічна служба (ДСЕС) Міністерства оборони України є системою органів, установ, закладів, частин і підрозділів, діяльністьякихспрямовуєтьсянапрофілактикунеінфекційнихтаінфекційниххвороб, професійнихзахворювань(отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливого впливу на стан їх здо-
ров’я і життя чинників середовища перебування.
ДСЕС МО України очолює головний державний санітарний лікар МО України, який призначається на посаду і звільняється з посади МіністромоборониУкраїнизапогодженнямГоловногодержавногосанітарного лікаря України. Головний державний санітарний лікар МО України має заступника. До складу санітарно-епідеміологічної служби входятьЦентрдержавногосанітарно-епідеміологічногонаглядуЗСУк- раїни (ЦДСЕН), що розташований у м. Києві, регіональні та територі-
28
альні санітарно-епідеміологічні загони (СЕЗ), а також гарнізонні сані- тарно-епідеміологічні лабораторії (СЕЛ). Всі вони об’єднані в єдину систему державної санітарно-епідеміологічної служби МО України і підпорядковані по вертикалі санітарно-епідеміологічному управлінню МО України (схема 2.1).
Санітарно-епідеміологічнеуправління(СЕУ) МОУкраїниусвоєму складімаєвідділи, якіочолюютьголовніспеціалістиСЕУМОУкраїни: організаційно-методичний (відділення збору і обробки інформації; організаційне відділення); епідеміологічний; санітарно-гігієнічний (схе-
ма 2.2).
|
|
|
Міністр оборони України |
|
|
|
|
|
|||
|
Директор департаменту охорони здоров’яМОУкраїни |
|
|
||||||||
|
|
Головнийсанітарнийлікар МО України |
|
|
|
|
|||||
|
|
Санітарно-епідеміологічне управлінняМОУкраїни |
|
ЦДСЕН |
|||||||
|
|
Регіональні санітарно-епідеміологічні заклади |
|
|
|
|
|||||
|
Львів |
|
Одеса |
|
|
Севастополь |
|
|
|||
|
|
Територіальнісанітарно-епідеміологічні заклади |
|
|
|||||||
Чернівці |
Житомир |
Харків |
Запоріжжя |
Дніпро- |
Миколаїв |
Вінниця |
Сімферополь |
||||
|
|
|
|
петровськ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Санітарно-епідеміологічні лабораторії гарнізонів |
|
|
|
||||||
Яворів |
Н.-Во- |
Артемівськ Болград |
|
Черкаське |
Н.Озерне |
|
Первомайське |
Десна |
|||
Мукачеве |
линський |
Чугуєв |
Чорноморське |
Кривий Ріг |
|
|
Хмельницький |
Лубни |
|||
В.-Во- |
Бердичів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б.Церква |
линський |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Схема 2.1. Структура державної санітарно-епідеміологічної служби |
|||||||||||
|
|
|
ЗС України. |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
29 |
Центрдержавногосанітарно-епідеміологічногонаглядускладається з підрозділів:
управління; епідеміологічний відділ (епідеміологічне відділення; дезінфекційневідділення); санітарно-гігієнічнийвідділ(відділенняхар- чової гігієни; відділення комунальної гігієни; гігієнічна лабораторія); мікробіологічний відділ (бактеріологічне відділення; відділення особливонебезпечнихінфекцій; відділенняаналізуімунобіологічнихтадіагностичних препаратів); відділ радіології і токсикології (токсикологічне відділення; радіологічне відділення; токсикологічна лабораторія; лабораторія вимірювання фізичних факторів); підрозділи забезпечення (відділення матеріально-технічного постачання; автомобільний взвод; віварій) (схема 2.3).
Створено такі санітарно-епідеміологічні загони та лабораторії:
–регіональні – м. Львів, м. Одеса, м. Севастополь;
–територіальні – м. Чернівці, м. Житомир, м. Миколаїв, м. Дніпропетровськ, м. Харків, м. Запоріжжя, м. Вінниця, м. Сімферополь;
–гарнізонні санітарно-епідеміологічні лабораторії – в населених пунктах: Яворів, Мукачеве, В.-Волинський, Бердичів, Н.-Волинський, Болград, Чорноморське, Черкаське, КривийРіг, Артемівськ, Первомайсь-
ке, Хмельницький, Н.Озерне, Десна, Лубни, Б. Церква.
Санітарно-епідеміологічний загін (регіональний) (СЕЗр) очолює начальник, якому підпорядковані: управління; організаційно-методич- ний відділ; епідеміологічний відділ (епідеміологічне відділення, сані- тарно-епідеміологічне відділення пересувне; бактеріологічне відділення; відділення особливо-небезпечних інфекцій; відділення санітарної обробки; дезінфекційне відділення; дезінфекційно-дератизаційне відділення); санітарно-гігієнічнийвідділ(санітарно-гігієнічневідділен-
Управління
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Організаційно- |
|
Епідеміологічний |
|
Санітарно- |
|||
методичний відділ |
|
відділ |
|
гігієнічний відділ |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
Схема 2.2. Структура санітарно-епідеміологічного управління
Міністерства оборони України.
30