Gig_ns

Рис. 3.4 б. Батометри

для забору води:

1 – з підручних засобів; Рис. 3.4 в. Забір води з колодязя 2 – табельний. із використанням підручних засобів.

користанням устаткування ДТК-2 (дрібнотрубчастий колодязь) або за зовнішніми ознаками наявності води. Наприклад, при неглибокому (до 5 м) заляганніпідземнихводнатакійділянціможутьростиводолюбиві рослини (очерет, осока, мох, щавель), спостерігаються зсуви грунту, іржавіпляминаповерхніземлітаяскраво-зеленарослинність, якачітко виділяється на місцевості під час засухи.

Службатилу(начальниктилуз’єднання, частини) визначаєпотребу у воді та розробляє план водопостачання і доставки води. Інженерні підрозділипроводятьрозвідку джерелаводи, організовуютьїїдобування, очистку, атакожексплуатаціюспеціальнообладнанихпунктівводопостачання.

Інженерно-технічна служба несе відповідальність за:

–дотримання вимог керівних документів щодо оснащення та експлуатації всіх елементів системи водопостачання таканалізації;

–своєчасне та якісне проведення всіх видів технічного обслугову-

ваннятаремонтуспоруд, обладнаннятамережісистемводопостачання та каналізації;

– забезпечення своєчасної подачі води споживачам згідно встановлених нормта якості;

121

–здійснення належного очищенняівідведення господарсько-побу- товихта технічних стічних вод;

–станогорожізонисуворогосанітарногоконтролюджерелводопостачання, насосних станцій, очисних водопровідних та каналізаційних

спорудідотримання вимогсанітарних правил;

–організацію і проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю питної води в місцях водозабору, очищення, в розподільній мережі, а також за якістю очищення стічних вод на очисних каналізаційнихспорудах та в місцях зливання стічних вод увідкриті водойми;

–своєчасневиявлення, оперативнеусуненняпошкоджень, аварійта порушень режиму роботи систем водопостачання іканалізації.

Хімічнаслужбапроводитьрадіаційнуіхімічнурозвідкиджерелаводи. Завданняфахівцівмедичноїтасанітарно-епідеміологічноїслужбпо- лягає в санітарному нагляді за забезпеченням військовослужбовців та населення доброякісною питною водою. Вони беруть участь у виборі (розвідці) джерела води, визначенні придатності його для водопостачання, контролюютьякістьводи, санітарнийстантехнічнихзасобівпольовоговодозабезпечення4 тадотриманнянормводопостачання. Медична службапроводитьспостереженнязастаномздоров’яособовогоскладу, який залучають до добування, очищення, зберігання і розподілу води, навчаєвійськовослужбовців(населення) правиламкористуванняіндивідуальними засобами знезараження води, а також перевіряє їхню наявністьіконтролюєправильністьзастосування. Принеобхідностісані- тарно-епідеміологічна служба проводить санітарно-епідеміологічну експертизу води, що заражена радіоактивними або отруйними речови-

намита біологічними засобами масового ураження.

Джерела, не придатні для використання, відмічають спеціальними позначками.

Представник медичної служби особисто проводить:

–санітарно-топографічне обстеження джерел води;

–санітарно-епідеміологічне обстеження місцевості розташування джерел води;

–лабораторне дослідження води.

Обов’язками лікаря частини є:

– санітарно-гігієнічний контроль за якістю води та санітарним станом джерела води, а також видача висновку про придатність води для господарсько-питних потреб;

122

–слідкування за дотриманням норм господарсько-питного водозабезпечення;

–участь у виборі джерела води, видача висновку на проект будівництвасистемводопостачання івстановленнязон санітарної охорони;

–контрользаексплуатацієюісанітарнимстаномнасоснихстанцій, водогонівта водорозбірних споруд;

–здійснення медичного контролю за персоналом, який обслуговує водоочисніспоруди.

Забезпечення водою особового складу роти здійснюється під контролемсанітарного інструктора. Він зобов’язаний:

–контролювати санітарнийстан індивідуальних фляг інаповнення їх доброякісною водою або чаєм;

–видаватиособовомускладуротитаблеткидлязнезаражуванняводи

уіндивідуальних флягахівчити правильно застосовуватиїх;

–братиучастьунавчанніособовогоскладуротиправилампитного режиму під час маршу і контролювати його дотримання;

–завказівкоюлікаря(фельдшера) контролюватипідтриманнявстановленогорежимувзонісанітарної охорони, санітарного стану джерела води, устаткування для її підйому, очищення і знезараження, транспортування та зберігання запасівводи;

–братиучастьврозвідціджерелаводи, забиратипробиводиівідправляти їх для дослідження в лабораторію.

ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ

У польових умовах питна вода повинна бути такої якості, щоб її вживанняпротягомчасу, якийобумовлюєтьсяреальнимибойовимиобставинами, непризвелодозниженнябоєготовностівійськовослужбовців

(табл. 3.1).

Якість її визначають у польових умовах під час розвідки джерела води і у процесі поточного санітарного нагляду за водопостачанням. У випадку виявлення мікробного забруднення вище дозволених нормативів експлуатація джерела водопостачання припиняється до з’ясуванняпричинизабрудненняводиіпроведеннявсіхнеобхіднихзаходівщодо відновленняїїякості. Післяочисткиджерелаводиізнезаражуванняроблять повторний відбір проб води для додаткового дослідження її на на-

123

явність показників свіжого фекального забруднення (ентеровірусів, мікробів, мінеральнихазотвміснихречовин, хлоридів, окислювальності). Одночаснопредставникиквартирно-експлуатаційноїслужби(комуналь- ноїслужбизабезпеченняводою) обстежуютьводозабірніспорудитаводогіннумережуіусуваютьвиявленінедоліки. Напідставінаказупотабору здійснюється дезінфекція всієї системи водогону, промивання її з наступним відбором проб для повторного проведенняаналізу.

Дезінфікуються за необхідності і джерела водопостачання – свердловини та колодязі. З цією метою у робочу трубу свердловини заливають дезінфікуючий розчин із розрахунку 50-80 мг активного хлору на одинлітрводи. Через5-8 годинводувідкачуютьдотихпір, покизнеїне зникнесильнийзапаххлору. Дляпостійногознезаражуванняводиушахтнийколодязьопускаютьдозуючийкерамічнийпатрон(рис. 3.5) зхлорнимвапномабовливаютьдезінфікуючийрозчин“Неохлор” модифікації “Б” згідно з методикоюзастосування.

Вумовахможливогозастосуванняпротивникомзброїмасовогоураження(ОР, БЗ) такіпоказники, якіндексБГКП, загальнемікробнечисло, окиснення, вміст солей амонію, нітритів, нітратів, хлоридів втрачають своєсанітарно-показовезначеннятому, щонаявністьпатогеннихмікроорганізмів та їх токсинів не змінює цих показників.

Вусіхіншихвипадкахвода, щовикористовуєтьсядляпиттятагосподарськихпотреб, неповиннаміститипатогеннихзбудниківітоксинів, радіоактивнихіотруйнихречовинбільшедопустимихвеличин. Водаза своїмскладомповиннаматидобріорганолептичнівластивості(бутипрозорою, безбарвною, безпобічногоприсмаку тазапахутощо). Тобтопо-

124

винна відповідати вимогамДСанПіН№383 “Водапитна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого гос- подарсько-питногово- допостачання”. Контроль фізико-хімічного

тисянерідшеодногоразувмісяць, азаепідемічнимипоказамиічастіше. Радіоактивність питної води залежить від наявності радіоактивних речовин природного чи антропогенного походження. Найменшу активністьмаютьпідземніводи, щозалягаютьвосадковихпородахінайчастіше використовуються для водопостачання населення. Активність їх зростає зі збільшенням мінералізації води. Питома активність вод за природним ураном – 10-50 мкг/дм3, радієм – 226-2× 10-12 Кі/дм3, радоном – 222-5× 10-10 Кі/дм3. Води, що залягають в корінних породах, наприклад, утріщинуватихгранітах, маютьбільшуактивність. Частозначна активність притаманна лікувальним мінеральним водам (активність за радієм і радономдо11× 10-9 Кі/дм3). ЗгіднозДР-97 (допустимірівнірадіонуклідів у продуктах харчування та питній воді) допустимі рівні за-

бруднення для питної води дорівнюють 2 КБк/м3.

Якістьводипідземнихджерелзалежитьвідумовїїзаляганнятасанітарногостанумісцевостіврайоніоблаштуванняпунктуводопостачання.

Неглибокороташованіпідземніводи(верховодка) внаселенихпунктахтамісцяхскупченнявійськлегкоможуть бутизаражені. Тому воду, яка забирається з неглибоких шахтних або трубчастих колодязів для питних та господарських цілей, необхідно очищати (рис. 3.6).

Підземні води, що залягають під водонепроникними шарами, які добувають з глибоких трубчастих або шахтних колодязів, після попереднього їх аналізу, зазвичай, вживаються для пиття без очищення

(рис. 3.7 а, б).

Відкритіджерелаводи(річки, озера) можутьбутизараженірадіоактивними йотруйними речовинами та хвороботворними бактеріями.

Водазшахтнихаботрубчастихколодязів, атакожводогонів, розташованих на території, яку залишив противник, для питних та госпо-

125

Рис. 3.6. Колодязь з фільтраційною траншеєю:

1 – фільтраційна траншея; 2 – колодязь для дров’яного вугілля; 3 – насипка з каміння; 4 – джерело води; 5 – гравій; 6 – пісок; 7 – дров’яне вугілля; 8 – кришка колодязя.

дарськихцілейвикористовуєтьсятількипісляперевіркиїїякостітавідповідного очищення.

Річки та струмки, які течуть з території, що зайнята противником, длязабезпечення водоювійськ, зазвичай, невикористовуються.

Потреба військ у воді залежить від характеру навчально-бойової підготовки, кліматичних умов та пори року. Мінімальні потреби у воді залежно відкліматичних умовнаведені у таблиці 3.2.

Мінімальнанорма“Тількидляпиття” вводитьсялишеунадзвичайнихвипадкахпідчасбойовихдійупустельнихтамаловоднихрегіонах, при масовому зараженні джерел водопостачання. Науково обгрунтова-

126

Рис. 3.7. Колодязі:

а) шахтний колодязь:

1 – ворот; 2 – рукоятка; 3 – свайка; 4 – цеберка; 5 – зруб; 6 – гравійно-піщаний фільтр.

б) механізований шнековий колодязь МШК-15:

1 – шнек; 2 – колооберт; 3 – елеватор; 4 – рама; 5 – двигун; 6 – ручна лебідка.

ним є питний режим, який рекомендує своєчасне вживання води невеликими порціями до повноготамування спраги.

Потреба формувань (груп населення) у водізумовлюється характером обстановки, обсягом, важкістю і напруженістю робіт з ліквідації наслідків аварії (катастрофи) у районі НС, кліматичними умовами, пороюроку. Добовінормипитноїводизалежатьвідрядучинників: кліматичних умов, ступеня водозабезпеченості, обстановки, інтенсивності навантаження. У районах з солоною водою прісна вода витрачається передусім для пиття та приготування їжі.

127

Удеякихвипадках, особливопримасовомузараженніджерелводи, при діях на маловодній території, норми в умовах помірного клімату знижуютьсядо2,5 лналюдинуіводувикористовуютьтількидляпиття (небільше 5 діб), авумовах жаркогоклімату – до4 л(небільше 3 діб).

Обмеженняможливостейдобуваннятапідвезенняводинеповинно негативновпливатинарівеньвимогдовиконанняособистоїтагромадськоїгігієни, якостіобробкихарчовихпродуктів, санітарногостанупольових пунктів харчування. Це вимагає безпосередньої участі начальника медичної служби в розробці плану водопостачання частини (з’єднання) тапотерпілогонаселення. Відповіднодовстановленихнорм забезпечення водою силами медичної служби здійснюється перевірка доведенняїхдоособовогоскладу(населення). Одночаснопроводиться санітарно-просвітняроботащододотриманняпитногорежиму, атакож навчанняособовогоскладу(населення) правиламкористуванняіндивідуальнимизасобамизнезараженняводи, перевіряєтьсяправильністьїх використання.

Для медичних закладів (за добу на 1 ліжко з врахуванням потреби обслуговуючогоперсоналу) передбачаютьсятакінормиводи: ВПГЛП – 25 л, ВПХГ, ВПТГ – 50 л, ВПІГ – 90 л, ВПГ ОНІ – 110 л (у виняткових умовах– 40 л).

Добова потреба у воді медичного пункту батальйону – 0,5 м3, медичної роти бригади – більше 10 м3.

Витрати води на санітарну обробку особового складу встановлюютьізрозрахунку45 лна1 людину. Вимогидотакоїводитакіж, якідо питної.

На медичну службу покладається особлива відповідальність при організаціїсанітарногонаглядузаводопостачаннямзврахуваннямуказанихвимог. Забудь-якихумовнормиспоживанняводинеповиннібути нижчими від встановлених величин, а при першій нагоді обов’язково маютьбути збільшені.

Питання про норми та режим водопостачання у жаркому кліматі тривалий час дискутувалося й знаходило різні організаційні рішення. Питний режим спочатку базувався на обмеженні споживання води й відновленнікількостівтраченогохлоридунатріюзпотом. Однакекспериментальнідослідженняіспостереженняувійськахпоказали, щовгодини напруженоготепловогонавантаженнялюдинаперебуваєвстанінегативноговодногобалансу, який відновлюється лише в період відпочинку.

128

Вимушенеабовольовеутриманнявідвживанняводизбільшуєводнийдефіцит, щоприіншихрівнихумовахведедопідвищеннятемпературитіла, пришвидшеннячастотипульсу, зниженняпрацездатності, загрози появи теплового виснаження. Потребу органів та тканин у воді знизититренуваннямнеможливо.

Негативною стороноюрізкого обмеження кількості питної водиєй те, щоокремісолдатиневитримуютьцьогорежимуйспоживаютьводу звипадковихджерел. Томузабезпеченнячастинидостатньоюкількістю доброякісноїводиєнеобхідноюумовоюпідтриманняепідемічногоблагополуччявійськ.

Великакількістьводивитрачаєтьсянарізнітехнічніцілі, атакожна дезактивацію озброєння, бойової техніки та автотранспорту. Так, для обмивання танка, ракетної установки або тягача потрібно 1000 л води на 1 одиницю.

Змоментузаборуводиінавсіхетапахїїобробкиповиненздійснюватися медичний контроль. Він полягає у перевірці санітарного стану пунктів водозабору та водопостачання, регулярного визначення показників якості води. Про ефективність знезараження води можна судити за наявністю залишкового хлору в ній. Періодичність контролю встановлюєначальникмедичноїслужбичастини(з’єднання) зурахуванням санітарно-епідеміологічної обстановки.

Перевезенняводиупідрозділиздійснюєслужбатилучастиниуспеціальновиділенихавтоцистернахтацистернахнапричепахабовтабельнихрезервуарахрізноїємності. Дотриманнявимогіправилїїдоставки покладаєтьсянапостійнийобслуговуючийперсонал, котрийдопущено медичною службою до виконання цих обов’язків.

ПУНКТИ ПОЛЬОВОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

Упольовихумовахдлязабезпеченнялюдейічастинводоюорганізовуютьпунктипольовоговодопостачання(ППВ) безпосередньоупідрозділахічастинах(ротний, батальйоннийтощо), якіобладнуютьсянабудьякомупридатномудляцьогоджерелі(рис. 3.8). Пунктиводопостачання– це місця, де проводиться забір, очищення, зберігання та видача води. В першучергудляцьоговикористовуютьбуровісвердловини, потужніджерела, атакожколодязі; привідсутностіпопередніх– відкритіводоймища. ППВобслуговуютьсясиламиізасобамисамихпідрозділівічастин.

129

ПідчасвиборумісцядлярозгортанняППВтребавраховуватисані- тарно-епідемічний стан території та розташованих поблизу населених пунктів, можливість зараження води бактеріологічними рецептурами, забруднення радіоактивними та отруйними речовинами, санітарнотехнічні характеристики джерела водопостачання, його дебіт. Обов’язково збирають дані про інфекційні хвороби серед населення, збудники яких передаються через воду, і оцінюють санітарно-епідеміологічний станрайонурозташуванняпунктуводопостачання.

ППВобладнуютьвідповіднодоінженерно-технічнихтасанітарно- гігієнічних вимог (рис 3.9). Типовий пункт водопостачання має: робочий майданчик, розділений на чисту та брудну половини, майданчик длямиттятадезінфекціїтари, майданчикдлязупинкитранспорту, який прибуває за водою, спостережний та регулювальний пости, місце для розгортання лабораторії з контролю за якістю води.

Пунктиводопостачанняможутьбутиротного, батальйонноготабригадногопризначення. Їхрозгортаютьтаексплуатуютьсиламитазасобами самихчастиніпідрозділів, аінші– інженерно-сапернихпідрозділів (частин).Узоніпунктуводопостачання врадіусі30 мнавколосвердло-

Рис. 3.8. Розташування пункту польового водопостачання на річці:

1 – робочий майданчик; 2 – таромийний майданчик; 3 – пост радіаційного та хімічного спостереження; 4 – крита щілина або бліндаж.

130