Gig_ns

ня; радіаційно-токсикологічне відділення; санітарно-гігієнічна лабораторія); відділеннясанітарно-епідеміологічноїрозвідки; санітарно-конт- рольнийпункттапідрозділизабезпечення(відділенняматеріально-тех- нічного забезпечення; віварій) (схема 2.4).

Санітарно-епідеміологічнимзагоном(територіальним) (СЕЗт) ке-

руєначальник, якомупідпорядкованіуправліннятавідділення: епідеміологічне; санітарно-епідеміологічне (пересувне); бактеріологічне; особливонебезпечнихінфекцій; санітарно-гігієнічне; гігієнилікувально-оз- доровчих закладів; токсико-радіологічне; санітарно-епідеміологічної розвідки; санітарноїобробки; дезінфекційно-дератизаційне; санітарноконтрольний пункт; матеріально-технічного забезпечення (схема 2.5).

Схема 2.4. Структура регіонального санітарно-епідеміологічного загону.

32

Управління

Начальнику гарнізонної санітарно-епідеміологічної лабораторії

підпорядковані лікарі: епідеміолог, радіолог, токсиколог, гігієніст, бактеріолог, а також лаборант (сержант), санітарний інструктор-дезінфек- тор та санітарний інструктор-дозиметрист, водій-електрик, лаборант, оператор ЕОМ, санітарка (схема 2.6).

Основними напрямками діяльності фахівців санітарно-епідеміоло- гічних установ у межах територій відповідальності є:

– здійсненнядержавногосанітарно-епідеміологічногонаглядувоб- сязі та з періодичністю, яка визначається епідеміологічною ситуацією та реальнимсанітарнимстаномвійськовогоформування;

–визначенняпріоритетнихзаходівщодопрофілактикизахворювань,

атакож охорони здоров’я військовослужбовців від шкідливого впливу різних чинників навколишнього середовища;

–вивчення, оцінка та прогнозування несприятливого впливу сере-

довищаперебуваннянапоказникистануздоров’явійськовослужбовців;

–підготовкапропозиційщодозабезпеченнясанітарноготаепідемічногоблагополуччяособовогоскладу, запобіганнязанесеннюірозповсюдженню особливо небезпечних та паразитарних інфекцій у військових формуваннях;

–контроль за усуненням причин та умов, що призводять до виникненняіпоширенняінфекційнихтамасовихнеінфекційнихзахворювань, отруєнь і радіаційних уражень військовослужбовців;

КОМАНДУВАННЯ

(лікар)

Санітарно-епідеміологічна лабораторія

Схема 2.6. Структура санітарно-епідеміологічної лабораторії.

34

– ведення державного обліку з інфекційних та професійних захворювань і отруєнь.

Конкретні напрямки діяльності, завдання, функції, критерії оцінки роботи державної санітарно-епідеміологічної служби визначаються відповіднимиположеннямипросанітарно-епідеміологічніустановиМО України.

Санітарний нагляд та протиепідемічний захист в ЗС України складаєтьсяіззагальнихзаходів, якіпроводятьсямедичноюслужбоюувиглядімедичногоконтролю, тазкваліфікованихіспеціалізованихзаходів, що проводяться санітарно-епідеміологічними закладами (установами) залежно від рівня їх управління в системі протиепідемічного захисту:

І рівень – це медична служба окремих частин, установ, закладів, поліклінік, госпіталів;

ІІ рівень – це гарнізонні санітарно-епідеміологічні лабораторії;

ІІІ рівень– цетериторіальнісанітарно-епідеміологічні загони; ІV рівень – це регіональні санітарно-епідеміологічні загони;

V рівень – це Центр державного санітарного-епідеміологічного нагляду ЗС України.

До VІ рівня належать санітарно-епідеміологічне управління, яке здійснює аналітичну, методичну, організаційну та контрольну функції відносно діяльності всіх рівнів управління.

У воєнний часорганізаційно-штатна структура санітарно-епідеміо- логічних установмайже не змінюється. Протиепідемічне забезпечення військорганізовуєтьсязатериторіальнимпринципом. Дещоміняються завдання, які стоять перед санітарно-епідеміологічними установами.

Так, основними завданнями СЕЛ гарнізону з питань санітарного нагляду під час ведення бойових дій будуть:

–проведеннясанітарно-епідеміологічноїрозвідкитаспостереження;

–виконання поточних санітарно-гігієнічних та мікробіологічних

досліджень;

–проведення санітарно-епідеміологічної експертизи води і продовольства на вміст радіоактивних і отруйних речовин;

–здійснення санітарного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральнимобслуговуваннямособовогоскла-

ду, атакожзапохованнямзагиблихвбоютапомерлихвідраніхвороб;

– контроль та надання методичної допомоги при проведенні сані- тарно-гігієнічних заходів вчастинах тапідрозділах;

35

–організація і проведення повної санітарної обробки поранених та хворих військовослужбовців, які поступають в окремий медичний батальйон;

–крім того, організація і проведення протиепідемічних заходів.

НатериторіальнітарегіональніСЕЗувоєннийчаспокладаються наступні завдання санітарного нагляду:

–вивчення санітарно-епідеміологічної обстановки у військах та в районідійармійськогокорпусуметодомпроведеннясанітарно-епідемі- ологічної розвідки і спостереження;

–виконання всіх видів санітарно-гігієнічних досліджень;

–експертизаводитапродовольстванавмістрадіоактивнихіотруй-

них речовин;

– здійснення кваліфікованого санітарного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, за умовами військової праці особового складу тапідчасперебування увійськово-технічнихоб’єктах;

–забезпечення СЕЛ гарнізонів реактивами, діагностикумами, поживними середовищами та лабораторними тваринами;

–заміна СЕЛ гарнізонів, що вибули з ладу (маневр силами та засобами);

–контроль та надання допомоги військовій медичній службі в проведенні санітарно-гігієнічних заходів.

Ними також виконуютьсявсіпротиепідемічні заходи.

Доскладусанітарно-епідеміологічнихзакладівДСЕСувоєннийчас входять санітарно-контрольні пункти (СКП), основними завданнями якихєздійсненнясанітарногоконтролюзасанітарнимстаномешелонів ікомандвійськовослужбовців, якіпересуваютьсязалізничним абоводним транспортом, а також військово-автомобільними шляхами. СКП виконує функції протиепідемічних заслонів на шляхах пересування військ з метою попередити занесення інфекції у війська, або з військ – натериторіюкраїни. НачальникСКПзабезпечуєпроведеннясанітарного огляду, а при необхідності – санітарної обробки особового складу ешелонів, які проходять через дану залізничну станцію (порт), ізолює інфекційних хворих, затримує для обсерваціїосіб, якібули в контакті з інфекційнимихворими. ПідчасбойовихдійефективнароботаСКПзабезпечуєепідемічне благополуччя в діючійармії таукраїнівцілому.

36

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА РОЗВІДКА, ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

Санітарно-епідеміологічна розвідка (СЕР) є важливою складовою системи санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ. Вонаспрямовананазавчаснеотриманнявійськово-медичноюта санітарно-епідеміологічною службами даних про можливі джерела заносу інфекції у військові формування від цивільногонаселення, із розташованихпоблизуіншихвійськовихчастиніпідрозділів, ізприродних осередків та військ супротивника (наприклад, від полонених), а також на завчасне з’ясування умов, що сприятимуть розповсюдженню інфекційнихзахворюваньсередособовогоскладувійськзарахуноквласного резервуару джерел інфекційних захворювань. Санітарно-епідеміологі- чна розвідка проводиться при передислокації військ та їх пересуванні, під час підготовки та проведення бойових дій і після їх завершення.

Основними вимогами, що висуваються до організації та проведен-

няСЕР, є: 1) безперервність; 2) достовірність; 3) послідовність; 4) цілеспрямованість; 5) своєчасність; 6) дієвість.

Основними завданнями СЕРє:

1. Своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація епідемічних (епізоотичних) осередків та попередження контакту особового складу з інфекційними хворими.

2.Вибір джерел доброякісного водопостачання військ.

3.Збіртааналізданихпроумовивикористаннясилізасобівмедич-

ної служби в інтересах протиепідемічного захисту військ. Санітарно-епідеміологічнарозвідкапроводитьсямедичнимскладом

всіх рівнів медичної служби та фахівцями санітарно-епідеміологічної служби. КоженначальникмедичноїслужбиорганізовуєпроведенняСЕР в районі дислокації або бойових дій своєї військової частини. У роті її проводитьсанітарнийінструктор, убатальйоні– фельдшер, аубригаді (полку) – лікар. Основними методами СЕР у таких випадках є обхід, огляд та обстеження з відбором (при необхідності) окремих проб, наприклад, води, грунтутощо, длядослідженняусанітарно-епідеміологіч- них закладах. Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюються кваліфіковані заходи СЕР, які потребують фахової підготовки та спеціального лабораторного оснащення.

ПідчаспроведенняСЕРвиявляютьосередкиінфекційнихзахворювань серед місцевого населення, епізоотії серед домашніх тварин та

37

синантропнихгризунів, наявністьприроднихосередківінфекційнихзахворювань та їх активність; визначають санітарний стан населених пунктів, наявність носіїв інфекційних захворювань, а також вивчають систему та організацію протиепідемічного забезпечення населення, місцеві ресурси протиепідемічного забезпечення тощо.

Основними об’єктами СЕР можуть бути населені пункти, окремі будівлітаділянкитериторії, якістворюютьепідемічнунебезпекуузв’язку з можливимзанесенням інфекції увійськатаїїпоширеннявумовах конкретноїобстановки. Найбільшповнутаточнуінформаціюзцихпитань можна отримати від працівників системи охорони здоров’я, ветеринарноїслужби, представниківорганівмісцевоївлади. Врядівипадків єдинимджереломінформаціїбуделишемісцевенаселення. Приорганіза- ціїіпроведеннісанітарно-епідеміологічноїрозвідкитериторіярозміщен- ня і дій військ розділяється на райони, які закріплюються за санітарноепідеміологічними тавійськово-медичними закладами (установами).

Об’ємтазмістзаходівСЕРвизначаєтьсяконкретнимиумовамибойо- воїтасанітарно-епідемічної обстановки.

У період підготовки до проведення СЕР здійснюються такі заходи:

–вивчення санітарно-епідемічної обстановки в районі бойових дій за даними медико-географічних та санітарно-епідеміологічних описів, оглядів, звітів та інших матеріалів;

–уточненняоперативно-тактичноїобстановкитавивченнятопогра-

фічної мапи.

При плануванніСЕРпроводиться:

–визначення форми здійснення розвідки, призначення конкретних виконавців та постановка їм завдань;

–розрахунок матеріальних ітранспортних засобів;

–вибір маршрутів та об’єктів розвідки;

–встановлення способів зв’язку, терміну проведення розвідки та

порядку інформації проотримані результати. Під час проведення розвідки:

– опитуютьсямісцевімедичнітаветеринарніфахівці, представники владитамешканці, оцінюєтьсясанітарнийстаннаселенихпунктів, джерел водопостачання, комунальних та харчових об’єктів, вивчається ландшафт;

– відбираєтьсяматеріалдлялабораторнихдослідженьвідвиявлених хворихтапробизоб’єктівнавколишньогосередовища(грунт, водатощо);

38

КАРТА санітарно-епідеміологічної розвідки

Дата _______________

1.Населений пункт _______________________________________

2.Кількість мешканців _____________________________________

3.Санітарнийстан_________________________________________

4.Водопостачання_________________________________________

5.Кількість свердловин ____________________ де ______________

дебіт __________ м3/год ____________ м3/добу _____________

6.Відповідність ДЕСТу за даними СЕС _______________________

7.Кількість колодязів _____________________________________

8.Районна СЕС ______________________ категорія ___________

9.Фельдшерсько-акуш. пункт _______________________________

дільнича лікарня ________________ ЦРЛ ________________

10.Кількість ліжок _________ з них інфекційних _____________

11.Наявність інфекційних хворих:

ГКІ___________________ ВГА _____________________

Черев. тиф ____________ Дифтерія __________________

Туберкульоз___________ Венерич. захворювання ______

12.Кількість лазень___________ на ___________ місць ________

13.Кількість санпропускників ______________________________

14.Наявність сміттєзвалищ ______________________________

15.Природно-осередкові інфекції __________________________

_____________________ де ____________________________

16.Епізоотії серед с/г тварин ______________________________

17.Наявність тваринницькогокомплексу _____ на ____ голів ___

18.Наявність скотомогильників _______ де __________________

19.Дотримання правилпоховання трупів тварин_______________

СЕР провів ________________________________

(посада, в/звання, прізвище)

39

–виявляються місцеві ресурси протиепідемічного призначення;

–визначаються епідемічні протипокази щодо розташування військ та медичних пунктів;

–детальнообстежуютьсявиявленіепідемічні(епізоотичні) осередки,

при можливості в них проводяться первинні протиепідемічні заходи. РезультатиСЕРоформляютьписьмовонакартісанітарно-епідеміо- логічноїрозвідкитадоповідаютьособистобезпосереднівиконавціорган-

ізаторам розвідки.

Назворотнійсторонікартинаноситьсяплан-схеманаселеногопун- ктуіззазначеннямджерелводопостачання, їхдебіту, лікувальнихтаса- нітарно-епідеміологічних закладів, лазень, пралень, санпропускників, скотомогильників тощо.

Притриваломуперебуваннівійськовихформуваньнаодномумісці санітарно-епідеміологічна розвідка переходить в санітарно-епідеміо- логічнеспостереження, якепередбачаєсистематичнеотриманняданих просанітарно-епідемічнийстанрайонуїхрозташування. Спостереження поширюється і на розташовані поруч військові частини та підрозділи, а також на війська противника. При організації та проведенні сані- тарно-епідеміологічногоспостереженнявсятериторіярозташуваннята діївійськподіляєтьсянарайони, якізакріплюютьсязасанітарно-епіде- міологічними закладами (установами) та частинами медичної служби. Начальники цих закладів повинні регулярно отримувати інформацію про інфекційну захворюваність від цивільних органів охорони здоро- в’я, а також екстрені повідомлення у випадку виникнення епідемічних осередків.

Для проведення санітарно-епідеміологічної та медичної розвідки використовують різні технічні засоби.

ЗАСОБИ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Пересувні установки

Військовамедичналабораторія(ВМЛ) призначаєтьсядляпроведен-

ня медичної розвідки, мікробіологічних і санітарно-гігієнічних досліджень, дозиметричних вимірів та індикації біологічних засобів і бойовихотруйнихречовинупольовихумовах(рис. 2.1).

40