Gig_ns

амебна дизентерії, гострі ентерити інфекційного характеру. У США і країнах Західної Європи ці захворювання ще в ХІХ ст. були справжнім лихом, проявлялись у вигляді страшних епідемій і зводили у могилу тисячілюдей. У1996 р. спостерігавсявеликийспалаххолериЕль-Тору м. Маніпура(Індія). Захворілоблизько1200 людей. Причиноюепідемії була річкова вода, забруднена стічними водами із населеного пункту, розташованого вище потечії.

Однієюзпричинвиникненняірозповсюдженнякишковихінфекцій є тривале зберігання життєздатності небезпечних для здоров’ялюдини мікроорганізмів у водному середовищі. Так, кишкова паличка, збудникичеревного тифуможутьвиживати у водідо183 днів, дизентеріїіхолери – до 92 днів тощо.

Збудники шлунково-кишкових хвороб, що передаються фекальнооральнимшляхом, потрапляючиуводоймузвипорожненнямилюдейіз стічними водами заражають воду. Особливо небезпечні у цьому відношенністічніводиінфекційнихлікареньішпиталів. Зараженняводитакож відбувається внаслідок викиду фанових вод з пароплавів у водойми, забруднення нечистотами берегів, облаштування місць масового купання, прання білизни, просочування в підземні води нечистот з вигребів убиралень, занесення в криниці патогенних мікроорганізмів забрудненими відрами тощо.

Причиноюзахворюваньлюдейможутьбутиівіруси, щопередаються через забруднену воду. Нині відомо близько 100 видів вірусів, які є у фекаліяхлюдини. Вонитривалийчас(до200 днів) можутьзберігатисяу воді. Крімтого, багатоізнихзначностійкішідодіїзнезаражуючихагентів ніжбактерії. Відмічено, щозовсімневеликідозивірусівможутьвикликати гострі кишкові інфекції у людей, тому значне поширення мають водні епідемії вірусного гепатиту.

Через воду можуть передаватися і антропозоонозні захворювання (хвороби, якими хворіють тварини і люди). Серед таких захворювань слід назвати лептоспіроз, туляремію, бруцельоз, гарячку Ку тощо, які можуть потрапити у водойми із сечею і фекаліями гризунів, свиней і великої рогатої худоби. Захворювання частіше виникають внаслідок використаннядляпиттяводизвідкритихводоймищ(річок, озер, ставків, ариків, зрошувальних каналів), а також заковтування води під час купання. Лептоспіри можуть потрапити в організм людини також через слизові оболонки і мікроушкодження шкіри.

111

Крімпатогеннихмікробівіззабрудненоюводоюворганізмлюдини можуть проникати цисти лямблій, яйця аскарид і волосоголовців, личинки анкілостом, церкарії печінкової двоустки, а також мікрофілярії ришти і церкарії шистосом, які поширені в жарких країнах і викликають захворювання надракункульоз і шистосомоз.

Збудники ряду хвороб розвиваються не безпосередньо у воді, а у гідробіонтахводоймищ– молюсках(шистосомитаіншітрематоди), рачках – циклопах (дракункул). Зараження людейможливе іпривживанні поганоочищеноїсироїводиабопомитихнеюфруктів, зелені, овочівтощо.

Внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій часто погіршується забезпеченняпотерпілогонаселеннядоброякісноюводою, щоможезумовити так звані водні епідемії.

Водніепідеміїзавждипов’язанізвживаннямзараженоїводипевного джерела (колодязь, водогін). Така епідемія характеризується різким спалахомінфекції, масовістюураженнянаселенняіповільнимзатуханням її в кінці епідемічного періоду. Причина захворювання завжди підтверджуєтьсялабораторниманалізомводи, забраноїіззабрудненого джерела. Все це має важливе значення під час проведення санітарнопротиепідемічних заходів з профілактики і при ліквідації водних епідемій.

ДЖЕРЕЛА ПИТНОЇ ВОДИ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

Джерелами води можуть бути атмосферні, підземні та поверхневі води, хоч вони відрізняються між собою за хімічним і біологічним складом.

Атмосферніводиутворюютьсяврезультатіконденсаціїводяноїпари. Цеслабомінералізованім’яківоди, вонимістятьмалоорганічнихречовинівільнівідпатогеннихмікроорганізмів. Хімічнийскладїхзалежить від чистоти атмосферного повітря і характеру водозбірних поверхонь (грунту, дахів, водозбірнихложтаін.). Проходячичерезшариатмосфери, однакраплядощумасою50 мг, падаючизвисоти1 км, омиває16,3 дм3 повітря, прицьомуможевбиратипевнукількістьорганічних, неорганічних, радіоактивних речовин, пилу, газів, мікроорганізмів.

Атмосферну воду збирають з дахів будинків або обгороджених валом площадок з водонепроникним ложем у підземні резервуари. Тут

112

водавідстоюєтьсяіфільтруєтьсячерезпісок, інакшевонашвидконабуває затхлого, гнильного запаху і неприємного присмаку. З метою попередженнярозвиткууводіфлориіфауницистернивентилюютьсяізахищаються від світла. Вентиляційна труба виводиться не менш як на 2 м надповерхнеюземліізакриваєтьсязверхуковпакомзметалевоюсіткою. Цистернутреба триматизакритою, азабиративоду з неї насосом.

Дляводопостачанняможна використовуватитакожснігаболід. Запаси снігу збирають в так звані сніжники, де його утрамбовуютьіприкривають теплоізоляційним матеріалом (соломою, тирсою і т.п.). Лід для водопостачання відбирають на чистих водоймах.

Атмосферні і джерельні води, стікаючи по природних схилах, збираютьсявнизинах, утворюючиповерхневіводоймизпроточною(струмки, річки, проточніозераіставки) абостоячою(непроточніозера, водосховища, копані ставки) водою. Для відкритих водойм характерна несталістьякостіводи, воназмінюєтьсязалежновідсезонуі, навіть, погоди (наприклад, після дощу).

Відкриті водойми можуть забруднюватися дощовими і талими водами, щостікаютьзприлеглихтериторій. Частішецеспостерігаєтьсяу водоймах, які розташовані біля населених пунктів, місць спуску побутових і промислових стічних вод. В епідемічному відношенні води відкритих водойм вважаються небезпечними.

Органолептичнівластивостііхімічнийскладводивідкритихводойм залежатьвідрядуумов. Високуколірністьмаєводавболотистіймісцевості за рахунок гумінових речовин, що утворюються при гнитті рослин. Домішки чорнозему надаютьводібрудного землистого вигляду. В час літнього “цвітіння”, тобто масового розвитку водоростей, вода забарвлюєтьсяінабуваєнеприємногозапахуіприсмакувнаслідоквідмирання водоростей. Якщо русло річки складається з глинястих порід, то вимитатонкасуспензіяглинистворюєстійкукаламуть. Невиключено, щоречовини, якіпотрапляютьуводу, несприятливідляздоров’ялюдини. Поверхневі води слабо мінералізовані, м’які, але в непроточних мілких водоймах, внаслідок випаровування, концентрація солей може значнозростати.

Не зважаючи на майже постійне забруднення, стійкого погіршення якості води у відкритих водоймах не спостерігається. Причиною цього є численні фізико-хімічні і біологічні процеси, які сприяють самоочищенню водойми.

113

Підземні води утворюються в результаті просочування метеорних і поверхневих вод, а також конденсату водяної пари і скупчення їх у підгрунті. Захарактеромзаляганняпідземніводиподіляютьсяна: грунтові, що профільтровані через грунт і розташовуються над першим водонепроникним шаром підгрунтя (перший водоносний горизонт) і міжпластові води – скупчені між двома водонепроникними пластами

(рис. 3.1).

Грунтові води, проходячи товщу грунту, збираються на першому водотривкому пласті. Це переважно прозорі води, які мають незначну колірність, містять мало мінеральних солей і мікроорганізмів і є придатнимидляводопостачання. Посхилуводотривкогопластувонирухаютьсязпідвищенихмісцьдозниженихіможутьвитікатиувиглядіджерел. Призабрудненнігрунтупокидькамиінечистотамиіснуєнебезпека інфікування грунтових вод. Ця небезпека тим більша, чим інтенсивніше забруднення, вищий рівень їх залягання, тонший шар і висока пористістьгрунту, щонакриваєводу. Занаявностідрібнозернистихпорід, починаючи з глибини 5-6 м, грунтові води вільні від бактерій. Грунтові води широко використовуються для спорудження шахтних і трубчатих колодязів. Дебіт їх за добу, зазвичай, не перевищує 10 м3 води. Під час

Рис. 3.1. Схема залягання підземних вод:

Д1 – нисхідне джерело; Д2 – висхідне джерело; К – колодязь на грунтовій воді;

В– колодязь на “верховодці”; КМ – колодязь (скважина) на міжпластовій воді;

А– артезіанська скважина.

114

інтенсивнихзлив, таненняснігу, кількістьводивколодязяхзбільшується, але значно зростає бактеріальне і хімічне забруднення її. Глибина заляганнягрунтовихводколиваєтьсявіднезначноїдодекількохдесятків метрів.

Підгрунтовіводиупроцесісвогорухувздовжспадуводонепроникногопластуможутьопинитисяміждвомашарамиводотривкоїпороди, переважно глини. Такі води називаються міжпластовими. Коли прорізатишар, покрівлю, надними, наприклад, пробуритисвердловину, така вода, як у сполучених посудинах, підніметься на поверхню землі, а в деяких випадках, навіть буде бити фонтаном. Вода, яка піднімається у колодязівищемісцяїїзалягання, називаєтьсянапірноюабоартезіанською. Глибина залягання міжпластових вод коливається від 15 до 1000 і більше метрів. Експлуатуються, зазвичай, води, які залягають на глибині до 300 метрів.

Міжпластовіводивідрізняютьсявідгрунтовихсталістютемператури (5-12 °С), рівнем, дебітом і складом. Вони прозорі, безбарвні, переважнобезприсмакуізапаху. Мінералізаціяглибокихпідземнихводможе досягати значних величин, але здебільшого не перевищує 1000 мг/дм3, щонепогіршуєорганолептичнихвластивостейводиіневпливаєшкідливоназдоров’яспоживачів.

Внаслідок тривалої фільтрації і наявності водотривкої покрівлі міжпластові водивідзначаються високою стабільністю хімічногоібактеріальногоскладу. Великийдебіт, від1 до50 м3 нагодину, добраякість води роблять міжпластові води найкращим джерелом водопостачання. Алепринадходженніводизвищерозміщеногогоризонтугрунтовихвод, через тріщини у водотривкій покрівлі, через покинуті колодязі або кар’єри, з поглинаючих вигрібних ям, внаслідок затікання води вздовж обсадних труб і негерметично обладнаної горловини свердловин, при підвищеннірівняпідгрунтовихводабозатопленніустясвердловиниможливезабрудненняміжпластовихводівиникненняводнихепідемій. Тому незвичайні коливання температури, зміни хімічного і бактеріального складуводиглибокихсвердловинтребарозцінюватияксигналпросанітарнунебезпеку джерела.

Коли підземні води самостійно виходять на поверхню землі, вони називаються джерелами. Якщо водоносний горизонт розрізається при зниженнірельєфу, наприкладуярах, такіджереланазиваютьнизхідними. Коли ж міжпластова вода виходить на поверхнюі б’єфонтаном, то

115

можутьбутизменшеннятовщинишарупорідпоблизумісцявиходуджерельноїводи, порушенняцілісності водотривкоїпокрівлі, нераціональноїбудовизахиснихпристроїв (каптажу).

Санітарнийнаглядзаводопостачаннямупольовихумовахпередбачає проведення контролю за надійним забезпеченням військовослужбовцівта потерпілогонаселеннядоброякісноюводоюзгіднозвизначениминормамидляпиття, приготуванняїжітавиконанняправилособистоїігромадськоїгігієни. Водаповиннабутидоброякісною, безпечною івдостатнійкількостідлязадоволенняфізіолого-гігієнічних, господарсь- ко-побутовихітехнічнихпотреб. Заорганізаціюводопостачаннявідповідають командири частин і з’єднань, а в польових умовах – їх заступникизтилу. Своїобов’язкизводопостачанняупольовихумовахмають також інженерна, хімічна, медична тасанітарно-епідеміологічна служби, які повинні взаємодіяти між собою.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ РОЗВІДКИ ДЖЕРЕЛ ВОДИ

Зметоювиявленняджерелводи, визначенняможливостіїхвикористання, або створення нових проводиться розвідка на воду. Розвідка

116

організовуєтьсяштабомз’єднання(частини). Безпосереднімиорганізаторамирозвідкиджерелводиєначальникінженерноїслужбиз’єднання (частини), а в районах розміщення тилових частин – заступник командира з тилу. Розвідка на воду ведеться інженерними розвідувальними дозорами, доскладуякихвходятьпредставникихімічноїімедичної(сані- тарно-епідеміологічної) служб. Інженерначастина(підрозділ) проводить розвідку джерелаводи, організовуєїїдобування, очищення, атакожексплуатацію спеціально обладнаних і тих, що перебувають під охороною, пунктівводопостачання. Хімічнаслужбавиділяєсилиізасобидля проведеннярадіаційної іхімічної розвідкиджерелводи. Представники військово-медичної (місцевої медичної) і санітарно-епідеміологічної служб, визначають якість і кількість води, необхідної для забезпечення особового складу та потерпілогонаселення.

Виконання розвідки починається зі збору інформації у штабах всіх рівнів(частини, з’єднання, оперативногокомандування). Ізштабівчастин(з’єднань), зякимивідбуваєтьсявзаємодіяпривиконанніпоставленого бойового завдання, а також від сусідніх частин отримуються дані про ті джерела водопостачання, якими вони уже користуються. Після аналізу цих даних проводиться визначення на місцевості санітарного стану джерел води у місцях водозабору, наявність і справність обладнання, яке запобігає їх забрудненню.

При санітарно-топографічному обстеженні джерела води вста-

новлюють:

–місцезнаходження джерела води, вид та дебіт його;

–санітарний стан навколишньої території та наявність можливих джерел забруднення води;

–можливийзв’язокджерелводизджереламизабрудненнятавідстані між ними.

Присанітарно-епідеміологічномуобстеженніз’ясовуєтьсяепідеміч-

ний стан району та наявність серед населення інфекційних захворювань, які передаються через воду. При цьому враховуються дані місцевихорганівохорониздоров’я, апринеобхідності– організовуєтьсяопитування з метою виявити інфекційні хвороби у населення, а також захворювання та загибелі тварин. Одночасно обстежується санітарний станнаселеногопунктутавиявляютьсяможливішляхиінфікуванняводи наявними джерелами забруднення, застосовуючи різні проби з флюоресцеіном, повареною сіллю та ін. При можливості проводять повне

117

лабораторне обстеження води відповідно з чинними ДСанПіН № 383 “Вода питна”.

На основі попередньої розвідки джерел води розвідувальна група вказуєна:

–найбільшпридатніджерелаводидлярозгортанняпольовихпунктів водопостачання;

–необхідність й характер заходів, які поліпшать якість води;

–об’ємробітізсанітарно-технічногоблагоустроюджерела(очищен- ня таремонтколодязів, заходи захистуїхвідзабрудненьтощо).

Звибранихджерел водипроводятьвідбірпробзметою визначення якості води у санітарно-епідеміологічних закладах (СЕЛ, СЕЗ, СЕС).

Прийнятирішенняпропридатністьводидовживанняможнанамісці, якщосанітарно-гігієнічнийстанджерелазадовільнийіпоказникиякості води не викликають сумніву.

Крім того, група розвідки дає свої пропозиції щодо встановлення зон санітарної охорони джерел води й намічає місця забору води для різних потреб з відкритих джерел.

У бойовій обстановці (районі НС) часто висновок про придатність води до вживання необхідно дати надзвичайно швидко, відповідно перелікпоказників приходиться зменшувати, наприклад, не визначається смак, тому що існує велика небезпека отруєння. Санітарно-гігієнічні лабораторні обстеження здійснюють на місці і визначають у воді лише вміст аміаку, нітратів, хлоридів, окисненість.

Санітарно-токсикологічніірадіометричніобстеженняпроводятьза допомогоютакихтабельнихзасобів, якнабориПХР-МВ(приладхімічної розвідкимедико-ветеринарний) – нимзадопомогоюіндикаторнихтрубочоквизначаютьОР; НМР-57 (набірмедичногорозвідника) тарентгенометр– радіометрДП-5В(ДП-5М). Ціприладиєвмедичнійротібригади. УСЕЛєПХЛ-54 (польовахімічналабораторія), МПХЛ(малапольовахімічналабораторія), ЛГН(лабораторнийгігієнічнийнабір), НГВ (набір гідрохімічний для води, яким іноді користується медична служба, хоча це й не медичне табельне майно) (рис. 3.3). Крім того, у комплекті МАФС-3 є ПХЛ-54 (або МПХЛ) та ДП-5М. У необхідних випадках може використовуватися АЛ (автолабораторія). В СЕЗт наявні АЛ, ЛГ (лабораторія гігієнічна), РЛУ-2 (радіометрична лабораторія в установці) і т.п.

118

Рис. 3.3. Набір гідрохімічний для води НГВ.

ЛГН розміщується в спеціальній укладці, яку у польових умовах використовуютьдляйогорозгортаннявбудь-якихприміщенняхбездо- датковихмеблів. Набірдозволяєоцінитиякістьводи, вибратидозукоагулянту. Обстеження з допомогою ЛГН та ДГН проводять за спеціальними методами із використанням сухих реактивів та крапельного титрування. ВмістЛГНдостатнійдляпроведення500 фізичнихтахімічних аналізів води, а також 500 досліджень у порядку контролю за якістю очищення та знезараження води. Лабораторні дослідження води дають можливість на основі одержаних результатів з кількох джерел вибрати найпридатніше, а також слідкувати за станом чистоти води і постійно контролювати якість питної води.

При санітарно-технічному обстеженні визначаються обладнання джерелводопостачання, станводогінноїмережі, запаснихтаводонапірнихрезервуарів,споруддляочищеннятазнезараженняводи.Особливуувагу необхіднозвертатинасправністьусіхсистемводопостачання(оглядові колодязі, технічнийстантруб, підземнихрезервуарів, сальникинасосів тощо) та відсутність контакту з можливимиджерелами забруднення.

Санітарно-топографічні, санітарно-технічні, епідеміологічні та лабораторні фізико-хімічні й мікробіологічні дані дозволяють робити науково обгрунтовані висновки щодо якості води й можливості викорис-

119

танняджерелаводидляексплуатації, атакожвстановлюватирежимводокористування тазонисанітарної охорони джерелводи.

Привизначеннімісцязнаходження джерелводи необхідно звертати увагуназагальнугеологічнубудовутарельєфмісцевості, характергрунту, місцявиходунаповерхнюводоносногогоризонту, ярівтатріщин, які сполучаються з джерелом води, заселеність території, наявність промислових підприємств тощо.

Основною метою розвідки є встановити:

–кількість, місцезнаходження джерел води, їхній санітарний стан та стан навколишньої місцевості, придатність води для пиття та інших потреб;

–наявність у воді отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів;

–технічний стан джерелводизнаявністюзасобівпідйому, потреба

времонтіта запас води в них;

–наявність неглибоко розташованих підземних вод (за зовнішніми

ознаками);

– наявністьматеріалівдляремонтуустаткуванняйвідновленняводи, дляоснащення пунктівводопостачання іпідходів до них.

У ході розвідки на воду проводиться контрольщодоїїможливогоотруєння. Ознакамиотруєнняводиможуть бути:

– запахи (гіркуватий, металічний, в’я- жучий), невластиві чистій воді;

– маслянисті плями або краплі на поверхні води чи довкола джерела води;

– наявність мертвої риби у воді;

– наявність здохлих або ослаблених тварин на прилеглій території.

120